Сьогодні дедалі більше підприємців продають населенню свої товари та послуги за допомогою мережі Інтернет, що в свою чергу є зручним як для продавця, так і для покупця, оскільки перші досягають економічної вигоди за рахунок зменшення витрат на утримання реального місця торгівлі, а другі отримують значну економію часу та коштів на пошук необхідного товару та одержують його значно дешевше. З огляду на актуальність та розвиток електронної комерції, у цій статті мова піде про деякі аспекти, на які варто звернути увагу при укладені договорів при реалізації товарів чи послуг у зазначений спосіб.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Розглядаючи умови існування електронної комерції, насамперед виникає питання: де ж насправді вважаються вчиненими правочини, що мають джерела походження з мережі Інтернет? З метою захисту прав та інтересів споживачів чинним законодавством досить оперативно та доцільно надано на нього відповідь. Так, відповідно до ст. 647 ЦК України договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором.
Оскільки в момент укладення договору шляхом прийняття публічної оферти, запропонованої у мережі Інтернет, продавець і споживач об’єктивно перебувають у різних місцях і умови договору погоджуються ними за допомогою мережі Інтернет та/або телефонного зв’язку, слід дійти висновку, що до відносин сторін у цьому випадку мають застосовуватися правила, які регулюють укладення договору на відстані.
Можливість укладення договору на відстані та регламентація порядку такого укладення законодавцем передбачена, зокрема, у нормах Закону України «Про захист прав споживачів».
Однак використання такого способу реалізації товарів і послуг має деяку власну специфіку: по-перше, щодо нього встановлюються спеціальні умови вчинення, а по-друге, він не звільняється від основних вимог законодавства, що застосовуються до продажу товарів, надання послуг тощо. У тому числі цей нюанс виявляється на прикладі вимог щодо надання інформації щодо товару.