На сьогодні суди доволі критично ставляться до будь-яких вимог учасників (акціонерів) господарського товариства, які прямо чи опосередковано стосуються захисту не їхніх власних корпоративних прав, а прав чи інтересів товариства. Причиною цього є відсутність права акціонерів (учасників) товариств звертатися до суду із захистом прав та інтересів товариства, учасниками якого вони є, та позиція Верховного Суду України і Вищого господарського суду України щодо зазначеного питання.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, Верховний Суд України у п. 51 постанови Пленуму від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» зазначив, що законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. Зазначена правова позиція підтверджується численними рішеннями судів у конкретних справах.
Посилаючись на зазначену постанову Пленуму, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 26.02.2014 у справі № 923/986/13 та у постанові від 29.09.2014 у справі №911/2089/14 зазначив, що не можна ототожнювати власні права та інтереси учасника товариства з правами та інтересами самого товариства. Оскільки учасник товариства не наділений суб’єктивним правом здійснення повноважень власника майна товариства, через те, що позивач не довів, що його корпоративні права, як учасника товариства, були порушені і що він був наділений правом на звернення до суду за захистом прав та інтересів товариства поза відносинами представництва, то господарські суди відповідно до вимог чинного законодавства обґрунтовано відмовили у задоволені позову учасника (акціонера).
Учасники (акціонери) товариства під час подання позову про оскарження рішень органів управління товариства зазвичай мотивують свої позовні вимоги збитками, яких зазнає товариство в результаті певних дій органів товариства. Але оскільки суд не вбачає прямого зв’язку між правами товариства та правами учасників такого товариства, суди відмовляють у задоволенні таких позовних вимог учасників (акціонерів).
Наразі чинним законодавством не передбачена можливість учасників (акціонерів) подавати позов від імені самого товариства, виступаючи його законним представником у судовому процесі (за винятком представництва за довіреністю). Очевидно, що виконавчий орган не видасть довіреність на користь учасника (акціонера), який збирається звернутися із позовом до виконавчого органу про оскарження його дій та відшкодування збитків.
Отже, на сьогодні визначальним для обґрунтування права учасника (акціонера) господарського товариства на звернення до суду з позовом є наявність порушеного права учасника (акціонера). У випадку порушення прав товариства діями або бездіяльністю його посадових осіб та завдання цим збитків (що, безумовно, впливає на фінансовий інтерес учасників чи акціонерів, які отримують дивіденди з прибутків товариства), учасники (акціонери) фактично позбавлені можливості звернутися до суду з позовом до зазначених осіб.
Водночас вже найближчим часом ситуація може кардинально змінитися.
Концепція похідного позову та її запровадження в Україні
Верховна Рада України 07.04.2015 у другому читанні загалом проголосувала за проект Закону України № 2259 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» (Закон), за яким вносяться зміни до Господарського процесуального кодексу України щодо підвідомчості господарським судам справ про відшкодування збитків, завданих товариству діями або бездіяльністю його посадових осіб, а також визначається коло осіб, які мають право ініціювати у судовому порядку процедуру такого відшкодування.
Наразі зазначений проект Закону передано на підпис Президенту України, а тому поки що немає його офіційного тексту. Однак текст проекту Закону, оприлюднено на сайті Верховної Ради України, який було винесено на розгляд Верховної Ради України 07.04.2015, дає змогу узагальнити основні нововведення, що з високим ступенем ймовірності будуть запроваджені у господарському судочинстві України.
Законом пропонується доповнити ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, яка регулює питання підвідомчості справ господарським судам, новим п. 4-1, згідно з яким господарським судам тепер будуть підвідомчі справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих діями (бездіяльністю) такої посадової особи господарському товариству.
Враховуючи схожість зазначеної категорії справ зі спорами у справах, що виникають із корпоративних відносин, законодавець визначив виключну підсудність спорів про відшкодування посадовими особами завданих товариству збитків за місцеперебування господарського товариства (змінена редакція ч. 7 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України), аналогічно підвідомчості корпоративних спорів.
Безумовно, встановлення юрисдикції господарських судів над зазначеною категорією спорів є позитивним сигналом у процесі формування дієвого механізму захисту порушених посадовими особами прав товариства. Водночас головною новелою у Господарському процесуальному кодексі України, на нашу думку, є запровадження на законодавчому рівні в Україні концепції так званого похідного позову (derivative claim), яка вже досить тривалий час успішно функціонує, наприклад, у США та Великій Британії.
Закон доповнює ст. 28 Господарського процесуального кодексу України частинами 8–10, згідно з якими у спорах про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою, представниками такого товариства є також учасники (акціонери) цього товариства, яким сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу (простих акцій) товариства, які подали господарському суду позовну заяву від імені товариства або які подали суду заяву про здійснення представництва позивача.
До того ж учасник (акціонер), якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу (простих акцій) господарського товариства, може здійснювати представництво товариства особисто (якщо він є фізичною особою), через свої органи (якщо він є юридичною особою), через органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування (якщо він є державою, Автономною Республікою Крим, територіальною громадою), або через інших своїх представників.
У випадку, якщо учаснику (акціонеру) належить менше 10% статутного капіталу (простих акцій), він може об’єднатися з іншими учасниками (акціонерами) так, щоб сукупно їхня участь у статутному капіталі товариства становила 10 або більше відсотків, та здійснювати представництво товариства у спорі про відшкодування збитків, завданих посадовою особою товариства, через одного з учасників (акціонерів), або такі учасники можуть спільно уповноважити на це іншу особу.
Важливою гарантією, яка дає змогу попередити можливі недобросовісні дії з боку учасників процесу у справах про відшкодування збитків, завданих товариству діями або бездіяльністю його посадових осіб, є передбачена Законом можливість відмовитися від позову та апеляційної чи касаційної скарги, змінити предмет або підставу позову чи укласти у справі мирову угоду лише за письмовою згодою всіх представників товариства у справі (тобто за згодою всіх міноритаріїв, які допущені до участі у справі судом, як представники товариства).
Крім того, законодавець завбачливо визначив у Законі, що посадова особа товариства, до якої пред’явлені позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої цьому товариству, не мають право представляти товариство у суді чи призначати представника для участі у справі від імені товариства.
Прогалини у законодавчому врегулюванні концепції похідного позову згідно із Законом
Незважаючи на суттєві позитивні зміни, які запроваджуються Законом, законодавець все-таки залишив поза увагою окремі положення Господарського процесуального кодексу України, які, на нашу думку, також необхідно було б врегулювати.
Додаткові заходи забезпечення позову
Так, доповнивши ст. 12 Господарського процесуального кодексу України новою категорією спорів за позовами учасників (акціонерів) до посадових осіб товариства, які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, законодавець не врахував, що специфіка предмета позову та склад учасників господарського процесу у таких спорах може вимагати нестандартних підходів до забезпечення позову. У зв’язку із зазначеним цілком логічним виглядало б доповнення ст. 67 Господарського процесуального кодексу України щодо видів забезпечення позову такими додатковими видами забезпечення, як тимчасове відсторонення/зупинення повноважень особи, до якої учасник (акціонер) товариства подав позов про відшкодування завданої товариству шкоди, а також зупинення виконання зобов’язань за правочинами, укладеними посадовою особою, якщо є достатні підстави вважати, що таке виконання може спричинити подальше завдання збитків товариству.
Доступ акціонерів (учасників) до документів товариства у межах підготовки до похідного позову
Під час підготовки позовної заяви та обґрунтування позовних вимог так званого похідного позову акціонерам (учасникам) будуть потрібні документи товариства, на підставі яких можна було б встановити та довести завдання відповідних збитків товариству.
Законодавство України передбачає такі джерела отримання акціонерами документів щодо товариства:
- отримання документів та інформації безпосередньо від товариства відповідно до ст. 78 Закону України «Про акціонерні товариства»;
- отримання документів (проектів договорів, проектів рішень) для підготовки до загальних зборів учасників товариства;
- ініціювання проведення аудиторської перевірки діяльності товариства та отримання інформації із аудиторського звіту;
- отримання інформації, розкритої акціонерними товариствами відповідно до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженої Рішенням НКЦПФР від 03.12.2013 №2826.
- Отримання документів і інформації безпосередньо від товариства
Стаття 78 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачає перелік інформації та документів, надання яких товариство має забезпечити на вимогу акціонерів товариства. У цьому переліку немає, зокрема, господарських договорів, документів бухгалтерської звітності та інших документів, надання яких акціонерами у судовому провадженні дало б змогу довести завдання збитків товариству. Закон не передбачає внесення відповідних змін до ст. 78 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо розширення переліку документів, доступ до яких мають акціонери товариства.
Ще більш обмежений перелік інформації та документів надається учасникам товариств з обмеженою відповідальністю.
- Надання документів для підготовки до участі у загальних зборах учасників
Перелік документів, які надаються акціонерам (учасникам) для цілей підготовки до загальних зборів акціонерів, які можуть бути використані для обґрунтування позовних вимог під час подання похідного позову також є дуже обмеженим, та стосується переважно проектів значних правочинів, правочинів із зацікавленістю, звітів виконавчого органу, ревізійної комісії товариства.
- Ініціювання проведення аудиторської перевірки діяльності товариства та отримання інформації із аудиторського звіту
Відповідно до ст. 75 Закону України «Про акціонерні товариства», акціонер(и) – власник(и) понад 10% акцій мають право ініціювати проведення аудиторської перевірки, під час проведення якої посадові особи товариства зобовʼязані забезпечити доступ аудитора до всіх документів, необхідних для перевірки фінансово-господарської діяльності товариства. Отже, для отримання інформації про укладені товариством договори та їхні істотні умови акціонери можуть ініціювати проведення такої перевірки.
- Отримання інформації, розкритої у порядку обов’язкового розкриття інформації на фондовому ринку
Певна інформація, яка може бути використана акціонерами під час подання похідного позову, підлягає розкриттю відповідно до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого Рішенням НКЦБФР від 03.12.2013 №2826. На жаль, вимоги, передбачені зазначеним положенням, не поширюються на всі акціонерні товариства.
Похідний позов, як інструмент для процесуальних диверсій міноритарних акціонерів
Запровадження Законом похідного позову дає міноритарним акціонерам потужний інструмент впливу на товариство та мажоритарних акціонерів, чим міноритарні акціонери можуть зловживати, зокрема, створювати перешкоди для господарської діяльності товариства, оскаржуючи правомірні дії посадових осіб. Саме тому встановлення законодавцем порогу мінімальної кількості акцій в розмірі 10% акцій для подання похідного позову є доцільним.
Похідний позов в інших країнах світу
Найбільшого розвитку концепція похідного позову набула у країнах з англосаксонською системою права, тоді як не всі країни континентальної системи запровадили зазначену концепцію.
Наразі, американські та англійські науковці обговорюєть ряд проблемних питань, пов’язаних із похідним позовом. Зокрема, чи повинні міноритарні акціонери вимагати разом із похідним позовом відсторонення посадових осіб, які є відповідачами, від виконання своїх обов’язків? Як запобігти ворожим діям таких посадових осіб, які також мають повноваження діяти від імені товариства та перешкоджають поданню похідного позову?
Важливим питанням є обмеження можливості подання недобросовісних похідних позовів. У деяких штатах США міноритарні акціонери можуть подати позов лише після того, як відповідне питання буде винесено на розгляд ради директорів товариства. У випадку відмови або бездіяльності ради директорів у акціонерів все одно залишається право подати такий позов за умови дотримання спеціальної процедури.
Іншим способом обмежити можливість подання недобросовісних похідних позовів є необхідність доведення винної діяльності (злочинної недбалості) в діях посадових осіб або доведення того, що такі посадові особи справді контролюють діяльність товариства та є членами керівних корпоративних органів компанії, а отже, перешкоджатимуть вирішенню спору на корпоративному рівні. У цьому випадку захистити інтереси міноритаріїв зможе лише суд.
Відшкодування судових витрат учасникам (акціонерам) товариства
Одним із питань, пов’язаних із похідним позовом, є перенесення судових витрат у випадку подання недобросовісного похідного позову. В американській школі права обговорюється можливість перенесення судових витрат на акціонерів, які подали такий недобросовісний похідний позов. До того ж позов вважається недобросовісним, коли позивачі подають його за відсутності обґрунтованих підстав.
Зазначене питання є також актуальним і в українських реаліях. В акціонерів (учасників) є можливість сплатити судовий збір за товариство, а отримати компенсацію у разі задоволення позовних вимог є проблематичним, оскільки акціонери (учасники) не є сторонами судового провадження, а лише представниками позивами – товариства, і відповідно до вимог чинного процесуального законодавства не мають права на відшкодування сплаченого судового збору.