Питання додержання позивачем строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску після використання процедури досудового врегулювання спору було спірним у справі № 580/3469/19, яку переглянув у касаційному порядку Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Суть спору полягала в тому, що позивач, скориставшись процедурою досудового врегулювання спору, отримав негативний результат розгляду Державною фіскальною службою України його скарги на вимогу фіскального органу нижчого рівня про сплату боргу з ЄСВ. Через місяць після отримання рішення ДФС України платник звернувся до суду з позовом до обласного департаменту Державної податкової служби і просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ.
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду, установлений Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», і повернули позовну заяву.
Позивач оскаржив ці рішення до касаційної інстанції. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Верховний Суд відступив від раніше викладеної у своїх рішеннях правової позиції, відповідно до якої спеціальним законодавчим актом, що визначає строки звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату ЄСВ, є саме Закон № 2464-VI і строк, протягом якого платник може оскаржити вимогу в судовому порядку, у взаємозв’язку з положеннями ст. 122 КАС України, становить десять днів із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд сформулював новий правовий висновок, відповідно до якого строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску, складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги.
Мотивуючи своє рішення, судова палата КАС ВС зазначила, що в преамбулі Закону № 2464-VI вказано, що цей акт визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Закон № 2464-VI не визначив детального та послідовного алгоритму дій платника податків у разі незадоволення результатами досудового оскарження та, як наслідок, не визначив строків звернення до суду в такому випадку.
Водночас згідно з абз. 1 ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору й позивач скористався цим порядком або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачеві рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Суд також роз’яснив, що платник єдиного внеску для захисту своїх прав, свобод і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги в межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого ст. 122 КАС України, а не ст. 25 Закону № 2464.
Із повним текстом постанови Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 580/3469/19 (адміністративне провадження № К/9901/19568/20) можна ознайомитися за посиланням.