В Україні попри рішення арбітражу з Євросоюзом не збираються скасовувати мораторій на експорт необробленої деревини. 18 листопада 2021 року парламент ухвалив за основу проект № 4197-д «Про ринок деревини», внесений групою депутатів на чолі з головою Комітету з питань економічного розвитку, з якого, за рішенням профільного комітету, вилучили абзац про зняття мораторію.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Хоча ще кілька місяців назад справи виглядали інакше: даним проектом мали б скасувати мораторій відповідно до рішення арбітражу з Євросоюзом щодо експорту деревини, яким було визнано, що повна заборона на експорт «кругляка», прийнята 2015 року, має бути відкоригована у відповідності з Угодою про асоціацію з ЄС. У Брюсселі вважають, що повний мораторій порушує правила між Україною та ЄС, які діють у зоні вільної торгівлі. Відтак, суперечка між Євросоюзом та Україною щодо кругляку лишається невирішеною, а депутати президентської партії, які обіцяли вивести співпрацю України з Європою на новий рівень, порушують угоду про асоціацію.
Законопроект, як запевняють автори, сприятиме розбудові прозорої та підзвітної системи відслідковування сертифікації та продажу деревини. Втім, до запропонованих «Слугами народу» нових правил на ринку деревини вже зараз треба висловити серйозні зауваження.
Станом на зараз, згідно тексту проекту, експортери повинні оформляти сертифікат про походження деревини та інші довідки (ст. 29 проекту закону). Обов’язковою умовою заготівлі лісу-кругляка є його приналежність до області, де показники лісистості не нижчі за встановлені нормативи і за умови підтвердження відсутності на ділянці проведення рубки видів, занесених до Червоної книги.
Втім, в проекті не врахували, що показники лісистості по країні не дотягують до встановлених нормативів. За даними Міндовкілля станом на 2021 рік, ліси вкривають 15.9% території країни при оптимальному показнику у 20%. В Україні спираються на показник "оптимальної лісистості", який по жодній області ніколи не був виконаний. Відтак, прописана законопроектом норма сама по собі вже блокує законний експорт. А з огляду на умову для експортерів деревини щодо довідки про відсутність на ділянці вирубування «видів, занесених до Червоної книги України» не зрозуміло, хто і як ці види визначатиме. Адже до «видів» Червоної книги належать не лише дерева, а і тварини і гриби.
Законопроектні хащі
Окрім згаданої суперечності проект містить ряд норм, без уточнення і доопрацювання яких прозора система продажу деревини неможлива.
- Власне, сам термін «деревина», під яким мають на увазі «повалені дерева, деревні хлисти, круглі і колоті лісоматеріали, пенькову і подрібнену деревину, а також відходи лісозаготівель, призначені для перероблення чи палива», не узгоджується із відповідним терміном, передбаченим Лісовим кодексом, у якому «деревина» розглядається як складова частина лісу, тобто, жива «деревна рослинність», що може підлягати заготівлі та як «лісовий ресурс»;
- Автори обіцяють прозору систему відслідковування сертифікації, проте термін «сертифікат про походження лісоматеріалів та окремих виробів з деревини», під яким розуміють «документ установленого зразка, визначеного відповідно до цього Закону, про місце заготівлі, який посвідчує, що деревину було заготовлено в установленому порядку», є неконкретним. Незрозумілість щодо цього самого установленого порядку суперечить принципу юридичної визначеності. Відтак, реалізація такого положення на практиці потягне за собою проблеми;
- Деякі норми проекту свідчать про незавершеність механізму правового регулювання. Наприклад, поза увагою залишилось питання державного регулювання та управління ринком деревини – проектом не визначені державні органи, які здійснюють таке регулювання, їх повноваження та функції;
- Окрім того, документом передбачено використання для продажу деревини електронної торгової системи (ЕТС) і створення лісового порталу. При цьому не визначено джерел фінансування (на створення та технічну підтримку) зазначених інформаційно-телекомунікаційних систем, що дає підстави вважати проект таким, який може затребувати збільшення видатків з державного бюджету. Авторами не вказано, хто буде займатись створенням ЕТС та лісового порталу, скільки на це буде витрачено часу та коштів. Відсутність таких даних несе додаткові корупційні ризики.
Ліс лисіє на очах
Прикро, що про Червону книгу у Верховній Раді думають тоді, коли йдеться про бізнес. Український ліс давно перебуває у кричущому стані, а незаконні механізми експорту деревини за межі митної території приносять лісникам мільйонні відкати.
Карпатські бук, сосну, дуб нещадно вирубують і вивозять, гроші ідуть повз бюджет, а українські ліси лисіють на очах. Недосконале законодавство, поверхневий контроль галузі, високий рівень безробіття у сільській місцевості та корупція дозволяють чиновникам, які покривають незаконні рубки та правоохоронцям сприяти незаконній вирубці лісу. Скандальне дослідження британської неурядової організації Earthsight про незаконну вирубку української деревини для шведського бренду IKEA, зроблене у 2020 році, підтверджує, що у лісової галузі України великі проблеми.
(Дані щодо незаконної вирубки лісу)
Примітно, що у 2020 році порушниками добровільно було відшкодовано біля 6 млн грн та ще 492 тис. грн держава стягла за допомогою суду. У І-му півріччі 2021 року йшлось про 2,9 млн грн та 147,9 тис грн. Втім досить часто вироки судів підлягають скасуванню, а кримінальні провадження щодо незаконної вирубки з тих чи інших причин закриваються, що унеможливлює визначення точних даних щодо кількості судових справ, рішень судів стягнутих штрафів. Більше того: ніхто вам не скаже, куди дівається вилучена під час незаконних порубок деревина.
Тому маловірогідно, що ухвалений за основу проект № 4197-д сприятиме розбудові прозорої та підзвітної системи відслідковування сертифікації та продажу деревини, як би не переконували нас автори. Він жодним чином не впливає на головну проблему – вирубку лісів і нелегальну торгівлю деревиною. З огляду на останнє, ні законодавчі маніпуляції щодо мораторію, ні підвищені штрафи, ні зниження розміру істотної шкоди, після якої настає кримінальна відповідальність, на ситуацію з вирубкою лісу не впливають.
Наведення порядку в українських лісах можливе лише за бажання та прозорості самої влади, але поки що зусилля тут дорівнюють «перемозі» у боротьбі з корупцією. Президентський проект «Зелена країна» також не в повній мірі виправдовує себе, адже створення 1 млн га лісу за наступні 10 років не можливе через відсутність на це вільної землі, фінансування та стратегії.
Збереженню лісу на даному етапі сприяла б нормалізація відносин та процесів всередині лісової галузі. В першу чергу це стосується системи управління і призначення рубок, де відсутнє ефективне управління та контроль. Не менш важливою є ефективна стратегія управління лісами та фінансова мотивація лісогосподарських підприємств, які контролюють заповідні ліси.