Минулого року свою діяльність розпочала Всеукраїнська Мережа Доброчесності та Комплаєнсу (далі – UNIC, Мережа). «ЮГ» поговорила з Головою Секретаріату UNIC Ганною Герасимчук та Проектним координатором UNIC Юлією Врублевською про те, яких результатів вдалося досягти за майже рік роботи Мережі, які спостерігаються тенденції розповсюдження комплаєнсу в Україні, що передбачає членство в Мережі та сертифікація, які переваги в результаті може отримати бізнес, а також які подальші плани розвитку Мережі
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
– Юлія Врублевська: Всеукраїнська Мережа Доброчесності та комплаєнсу є новою ініціативою для бізнесу, що працює з 2017 р. Розкажіть про те, з чого все починалося? Звідки виникла ідея створення цієї організації в Україні?
– Дійсно, все почалося лише минулого року, коли під час круглого столу з питань ділової доброчесності в Україні, ініційованого Європейським банком реконструкції та розвитку та Організацією економічного співробітництва та розвитку, Рада бізнес-омбудсмена запропонувала обговорити започаткування колективної ініціативи прозорого бізнесу. Саме тоді розпочалась розробка пропозиції щодо створення платформи під назвою «Всеукраїнська Мережа Доброчесності та Комплаєнсу».
У травні 2017 р. бізнесу було представлено Всеукраїнську Мережу Доброчесності та Комплаєнсу як нову ініціативу для компаній, зацікавлених у прозорому функціонуванні. До кінця травня 46 українських і міжнародних компаній підписали Декларацію дотримання доброчесності, увійшовши до ініціативної групи з подальшого обговорення цілей, завдань та організаційної структури Мережі.
Вже 09.10.2017 р. UNIC офіційно розпочала роботу в Україні з 42 українськими та міжнародними компаніями-учасниками, які підписали Меморандум про партнерство, тим самим засвідчивши своє членство. Станом на сьогодні серед учасників Мережі майже 60 компаній, що охоплюють більше ніж 62 тис. працівників із 46 міст України. Процес приєднання постійно триває.
– Що передбачає підписання Меморандуму та членство? Навіщо потрібна сертифікація?
– Для набуття членства в UNIC компанії необхідно заповнити анкету, пройти зовнішню перевірку за відкритими джерелами, отримати підтримку від інших учасників Мережі та Виконавчого Комітету, підписати Меморандум, а також сплатити щорічний внесок.
Приєднавшись до Мережі, компанія публічно зобов’язується підтримувати добру ділову репутацію шляхом вдосконалення своїх практик доброчесності та комплаєнсу, проведення регулярної оцінки корупційних ризиків, просування ділової доброчесності шляхом навчання та комунікацій.
Меморандум не передбачає обов’язкової сертифікації, вона є добровільною. Проте саме ті компанії, які успішно пройдуть сертифікацію, отримають право використовувати логотип UNIC у маркуванні товарів, робіт чи послуг. Цей логотип є свідченням високого рівня доброчесності ведення бізнесу.
Сертифікацію можуть пройти лише компанії-учасники UNIC, які подають для цього окрему заявку. Яким чином компанія може визначити свою готовність до такого важливого кроку як сертифікація? З метою надання такої допомоги Секретаріат залучає консультантів для надання експертної допомоги та підготовки.
Для проходження сертифікації необхідно успішно подолати декілька етапів, але всі вони є достатньо обґрунтованими. Ми маємо всебічно розуміти, що компанія дійсно гідна мати статус доброчесної компанії.
Тобто членство у Мережі – це можливість бути частиною ноти однодумців, брати участь у заходах Мережі, публічно демонструвати прагнення компанії працювати чесно та вживати різноманітні заходи для покращення своїх практик. Приєднання до Мережі автоматично не підтверджує високий рівень доброчесності компанії. Лише після незалежної оцінки можна встановити, що компанія та всі її політики працюють таким чином, щоб це було добре і для персоналу, і для контрагентів, і для клієнтів компанії. Лише після цього ми можемо підтвердити та надати право на використання логотипу UNIC як підтвердження доброчесності компанії.
– Чи не передбачає членство якихось переваг?
– Насамперед, компанія-учасник отримує можливість комунікувати з іншими компаніями, які також обрали шлях прозорого та відповідального ведення бізнесу. Ми часто організовуємо різноманітні зустрічі, навчання, підвищення кваліфікації як для тих працівників, що займаються комплаєнсом, так і для вищого керівництва компанії. Наприклад, з 23.07.2018 р. до 02.08.2018 р. Мережа провела серію регіональних семінарів для бізнесу, організованих програмою розвитку ООН, із залученням Національного агентства із запобігання корупції та Ради бізнес-омбудсмена з метою поширення обізнаності про переваги чесного ведення бізнесу.
– Чи є вже компанії, які пройшли сертифікацію?
– Мережа лише запускає сертифікацію. Для цього на початку року була затверджена процедура сертифікації та критерії відбору незалежних експертів, у червні були оголошені та відібрані незалежні експерти. Ми бачимо живий інтерес учасників, деякі вже письмово висловили свій намір її пройти.
– Чи існують якісь західні аналоги цієї організації?
– Так, подібна ініціатива Clear Wave існує в Литві з 2007 р., представники цієї організації були залученні у процесі підготовки стратегії розвитку UNIC. Також у січні 2018 р. Мережа стала членом Центру колективних дій B20 у Міжнародному центрі колективних дій (ICCA), що надає доступ до більше ніж 100 ініціатив з усього світу, а також спеціалізованих послуг і консультацій за допомогою фахової команди в Базелі та потенційних партнерів-однодумців з усього світу.
– Ганна Герасимчук: Які подальші плани розвитку Мережі? Чи ставите Ви перед собою якусь конкретну мету? Чи маєте амбітні цілі на наступні 5 років?
– По-перше, наша мета полягає у сприянні розвитку активного лідерства, зростанні критичної маси свідомих компаній, які здатні власним прикладом надихати інших, ставати амбасадорами змін та носіями принципів Мережі. Хоча зараз Мережа охоплює більше ніж 62 тис. працівників, ми впевнені, що є ще простір для розвитку. Об’єднавши більше ніж 100 компаній, Мережа планує долучатися до формування певних політик у державі щодо заохочення доброчесного бізнесу, надавати рекомендації, зокрема, органам державної влади щодо уникнення корупційних ризиків у бізнес-середовищі. По-друге, для бізнесу важливо максимально монетизувати переваги доброчесності. Секретаріат працює над підвищенням пізнаваності бренду UNIC, щоб у відносинах з діловими партнерами учасник Мережі отримував відчутну перевагу, оскільки добра ділова репутація – це, безперечно, вагомий актив.
Ще один напрямок діяльності Мережі – створення освітньої платформи. Сюди входить проведення тематичних заходів, розробка та участь у довгострокових освітніх програмах, курсах (оффлайн та он-лайн), що стосуються питань комплаєнсу. В майбутньому планується запуск Академії доброчесності. В Україні відсутня різноманітність пропозицій на ринку підготовки комплаєнс-спеціалістів, проте є запит з боку підприємств, які хочуть наймати таких працівників.
У травні 2018 р. Мережа започаткувала Тиждень ділової доброчесності – серію заходів різного формату (семінари, круглі столи, дискусійні панелі, тренінги, флешмоби тощо), спрямовані на популяризацію доброчесності, розширення обізнаності про практики комплаєнсу, налагодження діалогу між представниками бізнесу та органами державної влади.
Звісно, запорукою сталого розвитку є збільшення кількості учасників Мережі. Проте це не так просто, тому що питання захисту індивідуальних інтересів бізнесу в наших економічних умовах все ще стоїть набагато гостріше, ніж питання готовності компанії поширювати етичні стандарти та ідеї доброчесності. Це як у піраміді Маслоу – безпека компанії є базовою потребою, а впровадження етичних стандартів знаходиться на вершині. Тому це нелегке та амбіційне завдання, але перед собою завжди потрібно ставити амбітні цілі, оскільки якщо їх взагалі не ставити, годі й сподіватися на системні зміни.
– Загалом, за останній рік роботи, чи бачите Ви тенденцію до того, що бізнес починає рухатися у напрямку забезпечення цих верхніх цілей?
– Так, наприклад, за результатами дослідження сприйняття корупції в бізнесі, що проводилося Американською торговою палатою в Україні за 2017 р. (RESULTS OF CHAMBER CORRUPTION PERCEPTION SURVEY 2017), 76% представників бізнесу не вважають за необхідне вдаватися до корупції, щоб мати більше шансів на успіх в Україні.
Також варто зауважити, що впровадження комплаєнсу та доброчесності є важливим елементом у контексті ефективного управління. Адже відомо, що ефективне управління неможливе без налагодження відносин довіри. З цього приводу є вдалий вислів Браяна Трейсі: «Довіра – це та річ, що зміцнює відносини, в тому числі відносини між лідером та його послідовниками, а в основі довіри лежить доброчесність». Відповідно, компанія, яка має високий ступінь довіри від власних працівників, партнерів та клієнтів, має передумови для сталого розквіту. Напевно, важко уявити власника будь-якого бізнесу, який не прагнув би сталого розвитку для своєї компанії.