Ми поговорили з Дмитром Слободянюком, адвокатом, Ph.D, керуючим партнером та Романом Кецкало, адвокатом, старшим партнером практики вирішення судових спорів, торгового права та публічних закупівель юридичної компанії RELIANCE про розвиток профільних практик, тенденції та виклики 2024р., прогнози на 2025 рік. Окремо торкнулися питання тендерів, реформування оборонних закупівель, зокрема, що нового з’явилося в регулюванні та як працюватиме ринок далі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Дмитре, практика вирішення судових спорів є ключовою в будь-якій юридичній фірмі, найперше запитання — які кроки повинні зробити і держава, і суспільство для виходу з кризи судової системи?
Дмитро Слободянюк: Тривалий час експерти вказували на законодавчі прогалини судової системи, однак за останні роки їх переважно вдалося подолати. Варто звернути увагу на те, що належне нормативне регулювання в будь-якій сфері є надійним фундаментом для неї та запорукою позитивних подальших тенденцій.
Наразі можливо було б звернути увагу на проблеми судоустрою та кадрову кризу в судовій системі. Кадри вирішують все, війна в країні спричинила кадрову кризу в усіх сферах, і кадрові проблеми судової системи полягають ще й у тому, що потрібно не лише закрити вакантні місця, а й забезпечити доброчесність і високий рівень професіоналізму суддів. І це питання є наріжним каменем, яке в Україні не вдається розв’язати вже багато років.
Корупцію неможливо подолати повністю, однак зниження її рівня саме в судовій системі виведе Україну зовсім на інший рівень як правової держави. Саме в судовій системі останнім часом ми можемо спостерігати найгучніші корупційні скандали, і це точно не формує рівень довіри до системи загалом.
Для доброчесних суддів також не все так добре, оскільки факти втручання в їхню професійну діяльність залишаються, і це свідчить про те, що судову систему також неможливо повноцінно назвати незалежною.
Подолання такої системної кризи можливе лише комплексними рішеннями, які не повинні ґрунтуватися тільки на законодавчих змінах. Всі учасники судового процесу повинні прагнути змін на краще та забезпечувати виконання тих зобов’язань, які встановлені саме для них, а також розуміти, що передбачені гарантії не лишаються тільки на папері, а дійсно працюють. Судді, адвокати, прокурори та експерти — це саме ті, хто може робити зміни вже тут і зараз, і позитивні зрушення не змусять себе чекати.
— Романе, яким видався 2024 рік для практик вирішення судових спорів і публічних закупівель? Наскільки конкурентними вони є? З якими питаннями найчастіше звертаються клієнти?
Роман Кецкало: Наразі вже можна казати, що 2024 рік більш вдалий порівняно з 2023-м як для практики вирішення судових спорів, так і для практики публічних закупівель.
Що стосується вирішення судових спорів, то практика значно виросла у кількості клієнтів, відповідно ми також розширили команду практики. Конкуренція у цій практиці традиційно висока, адже послуги із супроводження вирішення спорів у судовому порядку надає значна кількість як юридичних фірм, адвокатських об’єднань, бюро, так і адвокатів та юристів, які здійснюють індивідуальну діяльність.
У цю практику найбільше запитів надходить щодо таких питань:
- відшкодування збитків, завданих військовою агресією;
- виконання зобов’язань за господарськими договорами, зокрема стягнення коштів;
- сімейні та спадкові спори;
- спори з контролюючими органами;
- захист військовослужбовців.
Що стосується практики публічних закупівель, то вона поділена на два напрями: супровід замовників і супровід учасників закупівель. Конкуренція у цій практиці нижча порівняно з практикою вирішення судових спорів, адже не так багато адвокатів займаються питаннями публічних закупівель, тому ми більше конкуруємо з поодинокими фахівцями, які здебільшого не є юристами, а просто мають досвід, пов’язаний із проведенням чи участю в публічних закупівлях.
Замовники здебільшого звертаються з такими питаннями:
- проведення відкритих торгів;
- розроблення тендерної документації;
- надання відповідей на звернення/вимоги учасників закупівель;
- юридичний супровід моніторингу закупівель, який проводить Державна аудиторська служба України;
- підготовка відповідей на скарги учасників закупівель до Антимонопольного комітету України.
Учасників зазвичай цікавлять, зокрема, такі питання:
- підготовка тендерної пропозиції;
- оскарження умов тендерної документації до Антимонопольного комітету України;
- оскарження неправомірного відхилення тендерної пропозиції учасника до Антимонопольного комітету України.
Загалом конкуренція на юридичному ринку залишається високою, та наша команда намагається продовжувати покращувати рівень сервісу і знаходити все нові конкурентні переваги, що дає нам змогу розвиватися й надалі.
— Романе, які тенденції та виклики для цих практик визначив 2024 рік?
Роман Кецкало: У практиці вирішення судових спорів через те, що в країні триває війна, виникла нова категорія спорів — відшкодування збитків, спричинених військовою агресією. Це нова категорія для новітньої української історії. Це вже сьогодні ми можемо говорити про те, що принципи роботи з такими питаннями є переважно зрозумілими, а механізми дій відпрацьованими. Хоча й тенденції за останній рік почали змінюватися. Всім зрозуміло, внаслідок чого ці збитки виникають, однак судовий процес вимагає належного рівня доказування будь-яких обставин. Змагальність сторін у цих питаннях теж не лишається осторонь, оскільки за останній рік можливо спостерігати, що російська федерація намагається заперечувати ці факти й у судових процесах надсилати відповідні процесуальні документи до суду. Реальні складнощі в цій категорії спорів полягають у тому, що клієнтам необхідно мати не лише рішення суду на руках, а й такий документ, який згодом можливо буде виконати, і нанесені збитки дійсно можливо буде компенсувати.
Із середини 2022 року бізнес почав оживати, а тому тенденції щодо невиконання господарських зобов’язань нікуди не зникли. Ба більше, в таких спорах боржники найчастіше переконані у своїй правоті, посилаючись на форс-мажор. Але не в кожному випадку форс-мажор дійсно має місце або належним чином документально підтверджений. Отже, в цій сфері все залишається максимально традиційно, хоча й з’явилися нові аргументи для боржників, але загалом це не впливає на результат розгляду судового спору, а робота адвоката є прогнозованою та зрозумілою.
За часів пандемії рівень смертності в країні зріс, а кризи у шлюбних відносинах почастішали. Війна, звісно ж, не покращила ситуацію. Зросла кількість сімей, які розпалися з різних причин, таких як стрес, емоційне навантаження, почуття невизначеності, переїзд, фактичне розлучення подружжя через проживання в різних регіонах. Рівень смертності також зріс з об’єктивних причин. Ці життєві негаразди потребують юридичного супроводу та врегулювання, а тому попит на юридичні послуги в сімейних і спадкових спорах є високим.
Велика кількість чоловіків боронять нашу країну, надійно захищаючи наші кордони. Але як будь-яка сфера суспільних відносин не є досконалою, і військова також має низку проблем. Військовослужбовці стикаються з різними проблемами під час проходження військової служби. Це можуть бути кадрові питання або затримки виплат, а також порушення гарантій, передбачених для цієї категорії осіб. Вирішувати такі питання в адміністративному порядку найчастіше неефективно. Саме тому адвокати і юристи пропонують судові шляхи рішень таких спорів.
Треба зазначити, що зростає кількість звернень з податковими спорами, що, на мою думку, є позитивною тенденцією та свідчить про подальшу активізацію бізнесу.
У практиці публічних закупівель зросла кількість запитів від замовників з різних питань, зокрема щодо організації закупівельного процесу бюджетних організацій. Це пов’язано з нестачею на ринку праці кваліфікованих фахівців з публічних закупівель.
Викликом для нас стало швидке реагування на підвищення попиту та, як наслідок, розширення команди, проте цей процес не був швидким, адже було непросто знайти кандидатів, які розділяють наше бачення та цінності компанії.
— Романе, воєнний 2024 рік відзначився законодавчими новаціями у сфері закупівель. Які з них ви вважаєте позитивними, а які потрібно допрацьовувати?
Роман Кецкало: Із суттєвих змін, на мою думку, можна виокремити такі.
По-перше, заборона встановлювати в тендерній документації вимоги, що обмежують нижню межу ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі. Раніше формулювання «антидемпінгове застереження» чи щось подібне, тобто коли учасник не міг знижувати ціну на відсоток, більший, ніж, наприклад, 10% від очікуваної вартості, можна було досить часто зустріти у тендерних документаціях торгів, у яких здійснювалася закупівля робіт — нового будівництва, капітального ремонту, реставрації. У випадку, якщо учасник вказував у своїй тендерній пропозиції меншу вартість, то він мав надати дуже великий обсяг документів від постачальників матеріалів, який було дуже складно зібрати у строки, в які проводилася закупівля. Так замовники звужували кількість потенційних учасників. Починаючи з 9 квітня 2024 року такої можливості у замовників більше немає.
По-друге, збільшено строк на подання пропозицій у закупівлях робіт — тепер він має становити не менше 14 календарних днів, а не семи, як було раніше.
По-третє, зміни до Закону України «Про публічні закупівлі», які набули чинності 23 жовтня 2024 року. Якщо зміни, наведені вище, слід сприймати як позитивні, то щодо цих є запитання. Так, змінами передбачено, що невід’ємною частиною договору про закупівлю у випадку закупівлі послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. У документах, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, обов’язково має зазначатися така інформація: найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, вартість транспортування та заготівельно-складські витрати, а також країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції. І якщо інформація про найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиницю його виміру, кількість, відпускну ціну, а також вартість транспортування та заготівельно-складські витрати можна легко отримати з програмного комплексу АВК-5 або аналогічного, що призначений для роботи з кошторисною документацією, то інформацію про країну походження товару доведеться вносити вручну. При кількості позицій понад 500, а така кількість не є чимось екстраординарним для нового будівництва, реконструкції, реставрації чи капітального ремонту, створить значні проблеми і для замовників, і для учасників через великий обсяг часу, який доведеться на це витратити.
— Романе, зараз в Україні відбувається реформа оборонних закупівель. Що нового з’явилося в регулюванні? Як працюватиме ринок?
Роман Кецкало: З початком повномасштабного вторгнення акценти в оборонних закупівлях, звісно ж, змінилися. Потрібно було оперативно розв’язувати питання великих обсягів закупівель всього необхідного. У зв’язку з чим Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до процедур закупівель, унаслідок чого всі контракти, пов’язані з оборонними закупівлями, були засекречені, і в більшості випадків застосовувалася практика укладення прямих договорів із постачальниками.
Військові мають бути забезпечені усім необхідним: харчуванням, формою, зброєю, оскільки в умовах ведення активних бойових дій навіть найменша затримка або прогалина в оборонних закупівлях може вартувати життів.
Однак робота за запропонованою схемою спричинила не менше проблем, ніж розрахунок на позитивні тенденції. Низка гучних корупційних скандалів у 2023 році засвідчила, що такі правила оборонних закупівель необхідно змінювати.
На початку 2024 року було затверджено нову Стратегію реформування системи публічних закупівель на 2024–2026 роки. Звісно ж, зміни не оминають і сферу оборонних закупівель, та окремі кроки на цьому шляху були започатковані ще в 2023 році.
Вказана Стратегія покликана переважно гармонізувати законодавство України з правовими стандартами Європейського Союзу. Покращення нормативних механізмів завжди можливо оцінювати як позитивні зміни, головне щоб концептуальні положення дійсно працювали на практиці.
На жаль, можна констатувати, що будь-які реформи в Україні, навіть за умови формування чіткої стратегії та планів, жодного разу не завершувалися вчасно та на тих умовах, які прописувалися спочатку. Зміни відбуваються по ходу п’єси та з урахуванням багатьох факторів, таких як політичні вектори, корупційні скандали, вимоги міжнародних партнерів.
Кроки держави в бік роботи у цій сфері за стандартами НАТО є позитивним моментом завдяки переходу на дворівневу систему, відповідно до якої Міністерство оборони України формує політику закупівель, за тилові закупівлі відповідає Державний оператор тилу, а Агенція оборонних закупівель — за озброєння для ЗСУ.
Крім того, на початку жовтня цього року очільник Міністерства оборони України анонсував продовження реформування оборонних закупівель.
Аналіз законодавства в цій сфері свідчить про те, що загалом глобальних проблем немає. Більше питань виникає до правореалізації, а тому, на моє переконання, контроль з боку правоохоронних органів буде посилюватися.
2022-й і 2023 роки продемонстрували, що належний рівень контролю за цією сферою є вкрай необхідним, оскільки бажаючих скористатися своїм становищем було немало. Однак важливо зберегти баланс рівня контролю та тиску на бізнес.
Будь-які реформи, навіть із чудовими цілями, не повинні створювати додаткові складнощі для бізнесу, а тиснути на нього — й поготів. Бізнесу й так нелегко зараз. Проте я вважаю, що кардинально нового також нічого не відбудеться. Будуть з’являтися все нові кримінальні провадження, правоохоронні органи будуть працювати більше на статистичні показники, а страждати від цього буде бізнес. Обшуки та виїмка документів вже є звичною практикою для тих підприємств, які працюють із бюджетними організаціями та отримують бюджетні кошти. А наміри посилювати такий контроль лише погіршать цю ситуацію.
У планах згаданої реформи можливо зауважити створення наглядових рад для Агентства оборонних закупівель і Державного оператора тилу. Посилення громадського контролю в цій сфері є вкрай важливим, оскільки підвищення рівня прозорості оборонних закупівель в Україні завжди було одним із головних пріоритетів.
Крім того, зниження корупційних ризиків в оборонному секторі та очищення системи закупівель має підвищити ефективність використання бюджетних коштів, виділених на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення.
Про прогнози говорити важко, оскільки, як вже згадувалося, будь-які концептуальні документи можуть лишатися в первинній редакції та фактично не працювати, а практика формується своїм шляхом. Нестабільність нормативної бази зумовлює складність цієї практики, а тому більшість юридичних фірм лишаються осторонь цих трендів і роблять акцент на більш традиційні та стабільні практики.
Однак ми не шукаємо легких шляхів, і саме це дає нам змогу бути конкурентними на юридичному ринку.
— Зараз поширеною є така думка, що якщо ти отримуєш бюджетні кошти, то готуйся до обшуків. Ви згодні? Які поради дасте?
Роман Кецкало: Згоден з тим, що з обшуком можуть прийти до будь-кого. Правоохоронні органи не дуже вибагливі в цих питаннях. Причина знайдеться завжди. Отримувачі ж бюджетних коштів завжди під більш прискіпливим контролем з боку правоохоронних і контролюючих органів. Наприклад, у 2023 році в Україні почали масово облаштовувати укриття у закладах освіти. І після виконання таких договорів було відкрито багато кримінальних справ, у межах яких проводилися різні слідчі дії, зокрема й обшуки.
Слід пам’ятати, що обшуків і будь-яких інших процесуальних дій не потрібно боятися, і це точно не причина не працювати з бюджетними коштами. Але бути готовим до цього потрібно завжди та готуватися завчасно.
Головна порада для тих суб’єктів господарської діяльності, які працюють із бюджетними організаціями та отримують бюджетні кошти — це вести належний бухгалтерський і податковий обліки. Якщо всі документи оформлені відповідно до вимог законодавства, товари поставлено, послуги надано і роботи виконано, то жодних проблем із доведенням правової позиції у суб’єкта господарської діяльності не має бути, навіть у випадку внесення відомостей до ЄРДР за такими фактами. З урахуванням цих порад робота адвоката значно спроститься, а клієнт зможе зберегти фінансові ресурси та нерви. Будуть великі шанси, що у цій справі не буде висунуто обвинувачення особі та справа не буде направлена до суду, а кримінальне провадження буде закрито.
— Романе та Дмитре, якою буде динаміка ринку в профільних практиках у 2025 році? На які зміни очікувати?
Роман Кецкало: Очікуємо на 2025 рік зі стриманим оптимізмом. Сподіваємося і плануємо, що зростати будемо й надалі порівняно з 2024-м.
Поки продовжується війна та воєнний стан, кількість спорів, пов’язаних із мобілізацією та проходженням військової служби, буде зростати. 2024 рік також показав збільшення запитів щодо податкових і господарських спорів, що вказує на те, що у 2025-му ця тенденція збережеться.
У публічних закупівлях очікуємо на подальше зростання запитів від замовників, що, знову ж таки, пов’язано із досить непростим законодавством у цій сфері та постійними змінами, які влада продовжує вносити досить часто, що ускладнює можливість замовників самостійно розібратися в закупівлях без кваліфікованої допомоги юридичних радників, а кадрова криза лише посилює цю тенденцію.
Дмитро Слободянюк: Особисто я дивлюся на 2025 рік дуже рішуче та сповненим надій. У нас велика кількість амбітних ідей і планів, і все це потрібно реалізовувати. В такі часи неможливо спинятися, потрібно рухатися далі зі швидкими темпами. За останні два роки ми сформували чудову команду, яка здатна прогресувати. Щиро вірю в кожного та сподіваюся, що разом ми підкоримо нові рубежі в усіх показниках у 2025 році.
— На вашу думку, що зараз відбувається на юридичному ринку? Ви відчуваєте зміни? Що саме змінюється? Які приводи для оптимізму?
Дмитро Слободянюк: Відповідаючи на першу частину запитання, на думку спали слова Віктора Франкла Австрійського: «Першими зламалися ті, хто вірив, що скоро все закінчиться. Потім — ті, хто не вірив, що це колись закінчиться. Вижили ті, хто сфокусувався на своїх справах, без очікувань того, що ще може трапитися». Думаю, що ці слова дуже яскраво характеризують ті зміни, які ми можемо спостерігати на юридичному ринку.
Юридичний ринок змінюється, конкуренція загалом по країні зменшилася, концентрація юридичних фірм спостерігається лише в окремих регіонах, але якість конкуренції суттєво зросла. Ті юридичні фірми, які швидко адаптувалися до нових реалій, розпочали активну роботу та наразі демонструють стрімкий ріст. Ті ж, хто чекав, що все налагодиться, лишаються в історії. Бізнес не любить слабких, а такі важкі часи для нашої країни чудово демонструють, хто на що гаразд.
Я думаю, що протягом найближчих п’яти років ми побачимо нових лідерів на ринку. Сьогодні неможливо сидіти і чогось чекати, побудова нових стратегій відповідно до вимог сучасності, детальне планування та рішучі дії — запорука успіху та зростання.
Юридичний бізнес дуже залежний від стану економіки країни та роботи підприємств у різних сферах, оскільки саме вони є нашими роботодавцями. Український бізнес загалом продемонстрував свою незламність, і це не може не тішити, оскільки клієнтів стає дедалі більше, а це свідчить лише про те, що економіка працює, і це дає надії на світле майбутнє.