Які труднощі постають перед банками у спробах утримати клієнтів? Чи варто вкладати свої кошти в ОВДП? З якими юристами не хочеться працювати? Що допоможе навести лад в особистих фінансах? На ці та інші питання «Юридичній Газеті» відповів експерт у банківській сфері Тарас Кириченко, за плечима якого 25 років формування та управління ефективними банківськими структурами та трансформаціії складних організацій в Reuters, УКРСІББАНК, ВТБ Банк, ПРАВЕКС БАНК, Ощадбанк.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Тарасе, нещодавно Ви стали членом наглядової ради державного Ощадбанку за квотою уряду. Чи відчуваєте Ви різницю в управлінні державним і приватним банком? В чому це проявляється?
- Я одразу скажу, що в приватному банку я був головою правління і відповідав за роботу всього банку як executive, а робота в наглядовій раді має інший характер. Однак варто зазначити, що будь-які банки працюють з клієнтами, які повинні отримувати хороший сервіс та якісні банківські послуги. Тому якщо ми вважаємо клієнта основним в нашій організації, то будь-який банк має орієнтуватися на його потреби, інакше клієнт обере інший банк. Безперечно, робота в державному банку має свою специфіку.
- Якою, на Вашу думку, є найбільш ефективна форма управління банківською структурою? Що має бути в основі бізнес-процесів?
- Якщо говорити про банки, то тут існують стандарти галузі — стандартні методи корпоративного управління, які застосовуються в банківському бізнесі як в Європі, так і в більшості країн світу. Це достатньо зрозумілі моделі, які базуються, передусім, на контролі та відповідальності перед суспільством і клієнтами банку. Основна функція цієї моделі — не приймати занадто великих ризиків, але дозволяти організації рухатися в напрямку сталого розвитку.
- За Вашим прогнозом, що очікує банківську сферу в найближчі роки? Як на це впливає розвиток технологій?
- Я думаю, що про це вже дуже багато сказано. Тому нам потрібно мати трохи більше терпіння і дочекатися, поки все це здійсниться. Насправді, майбутнє вже настало, просто воно настало нерівномірно. Ми всі знаємо і всі пишуть про купу тих змін, яких очікує банківський і фінансовий сектор, тому що технології роблять покупця більш вибагливим. Клієнту легше змінювати банк, легше обирати якісь продукти й послуги. Він стає більш проінформованим. Тому нам потрібно набратися терпіння і робити все найкраще для наших клієнтів, щоб вони чітко розуміли переваги роботи зі своїм банком.
- Зараз дуже багато уваги прикуто до такого інструменту як ОВДП та його впливу на курс гривні. Як Ви його оцінюєте з позиції інвесторів, а також з позиції впливу на економіку країни?
- Є фінансовий інструмент зі зрозумілим емітентом, зрозумілою дохідністю, зрозумілими строками, зрозумілими можливостями роботи з цим інструментом. Це супер-класні умови. Якщо у вас є бажання придбати цей інструмент — купуйте. Це хороша інвестиція!
- На чому будується антикризовий менеджмент банку? Чи можна бути готовим до усього?
- Як можна бути готовим до усього? До падіння атомної бомби можна бути готовим? Тобто відповідь закладена в питанні — не можна бути готовим до усього. Однак можна зробити все можливе, щоб ніхто не постраждав, щоб у банку були нормальні процеси та нормальні рішення на випадок кризових ситуацій. Тобто ми говоримо про business continuity — безперервну діяльність банківської установи на випадок кризових ситуацій.
- За якими принципами Ви обираєте людей, з якими будете працювати?
- Команда підбирається під завдання, які ти маєш виконувати. Якщо ти шукаєш спортивну команду, то потрібно розуміти, які ролі має виконувати твоя команда на майданчику для спорту, та знаходити тих людей, які не на словах, а на ділі зможуть це зробити. Так само в бізнесі. Ти маєш розуміти, хто тобі потрібен, і знайти найкращих людей для виконання тих завдань, які перед тобто стоять.
- Ви звертаєте увагу більше на професійні риси чи на особисті? Наприклад, наскільки приємно Вам з цією людиною працювати, як легко Вам знаходити спільну мову?
- Якщо ми говоримо про чітке розуміння, який фахівець тобі потрібен, то ці якості не можна відділяти один від одного. Чи підете ви на операцію до хірурга, який вам не подобається? Так, якщо у вас немає іншого виходу. Однак якщо у вас є два хірурги, то ви оберете того, який вам більше подобається. Це нормальне людське поводження. Звісно, потрібно відбирати фахівців, можливо, жертвувати своїм его, але відбирати найкращих професіоналів. Безперечно, вони мають бути командними гравцями.
- На що Ви звертаєте увагу в пошуках юриста?
- Я маю юристів, які супроводжують мою діяльність вже багато років. Вони відібралися шляхом природного добору. Не може бути один юрист на всі випадки життя, адже вони спеціалізуються в певних галузях. Якщо тобі потрібен юрист з міжнародних відносин, ти звернешся до відповідного фахівця. Як я відбираю? Знаходжу професіоналів за рекомендаціями (так само, як і всі).
- З якими юристами Ви ніколи не працювали б?
- Ви знаєте, іноді я помічаю в юристів бажання отримати клієнта за будь-яку ціну. Вони жертвують побудовою відносин та формуванням довіри, тому що їм потрібно бігти швидше і мати більше клієнтів. Ця тактика не спрацьовує, тому що умовою співпраці є довіра, а якщо юрист не дав собі часу вибудувати довіру у відносинах з клієнтом, то клієнт навряд чи з ним працюватиме. Тобто навряд чи в юридичній площині ви хотіли б працювати з тим, кому ви не довіряєте. Так само я не працюватиму з тим, хто не викликає довіри.
- Які фінансові категорії найскладніше пояснити юристу? Які юридичні категорії найскладніше зрозуміти фінансисту/банкіру?
- Я не думаю, що в юриспруденції чи фінансах є щось таке, що складно пояснити. Людина може цього не знати, але якщо вона має достатній рівень інтелекту та бажання вчитися, то її можна навчити. Там немає нічого складного. Наприклад, у фінансах інтеграл використовується у двох-трьох моментах, але інтеграл вчать у 10 класі школи. Тому у фінансах немає нічого складного, чого ви не можете усвідомити, закінчивши 7 класів. Так само саме в юриспруденції — там немає вкрай складних моделей.
- Який принцип допомагає навести лад в особистих фінансах?
- Дисципліна. Необхідно тримати контроль за своїми інвестиціями та в жодному випадку не можна забувати про диверсифікацію вкладів. Тобто дисципліна і диверсифікація — це ключові принципи.
- З якого моменту потрібно замислюватися над інвестуванням?
- З першого дня народження. У нас часто дитині дарують срібну ложечку на щастя. Натомість в Італії на перший чи другий день народження батько йде в банк і відкриває рахунок своїй дитині. Тому я вважаю, що над інвестуванням батькам потрібно замислюватися з першого дня народження дитини. Відкладання грошей, розуміння цього процесу — це те, що має давати родина і школа. Якщо ми не хочемо, щоб наші громадяни були бідними, якщо ми хочемо, щоб вони могли насолоджуватися життям і мали достатньо заощаджень, то ми повинні навчати їх фінансової грамотності змалечку.
- Як держава має цьому сприяти?
- Мені здається, держава вже це робить, банківська спільнота для цього вже багато зробила. Ощадний банк не є винятком. Якщо ми хочемо жити в багатій країні, то потрібно вчити людей ставати багатими.
- Що Вам найбільше подобається у Ваші роботі?
- Люди, з якими я співпрацюю.
- Які книги, з нещодавно прочитаних, Вас найбільше вразили?
- Їх було достатньо багато. Зокрема, «Мораль без релігії: в пошуках людського у приматів», «Червона пігулка», «Навчитися вчитися», «100 історій у 100 словах» (більше можна знайти на моїй сторінці у Facebook). З останніх книжок точно можу порекомендувати «Як бути стоїком?». Всім раджу її прочитати, тому що вона допоможе в нашому сьогоднішньому житті.
- А які фільми?
- Я не дивлюся телебачення вже 10 років.
- Подорож до яких країн, на Вашу думку, змінює свідомість і розширює світогляд?
- Мені здається, що для хорошої подорожі потрібні не нові країни, а нові очі. Тобто той, хто хоче вчитися і бачити, той може подорожувати в межах власної кімнати. Однак якщо говорити про зміни через побачене в інших країнах, мабуть, це Китай. Це країна, яка змогла піднятися за останнє десятиріччя. Це країна, в якій є багато речей, дуже схожих на наші, але вони суттєво відрізняються. Це країна, яка не може не захоплювати.