Все про GR в одному інтерв’ю. Керуючий партнер MORIS Андрій Романчук розповів, що таке Government Relations, чим він відрізняється від лобізму, кому та навіщо потрібен, яка роль у цьому юристів та чому Україна має шанси стати взірцем цієї практики для багатьох країн, але лише за однієї умови…
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Андрію, розкажіть, що сьогодні являє собою практика GR в Україні? Що сприяло її стрімкому стрибку за останні кілька років?
— На жаль, ми не спостерігали стрімкого розвитку Government Relations в Україні за останні кілька років. Такий стрибок зазвичай відбувається в країнах, де має місце зміна політичних та владних еліт або політичної системи. Як правило, такі процеси спонукають до більш стрімкого розвитку GR і законного, правильного лобізму. За останні кілька років еліти в Україні змінювалися, проте якісного стрибка у розвитку GR, на жаль, не відбулось. Ці явища потребують законодавчого оформлення, більш якісного, кращого розуміння з боку бізнесу, суспільства та влади. На мою думку, GR та лобізм будуть розвиватись повноцінно в т.ч. тоді, коли середній (наголошу, саме середній!) бізнес буде розвиватись та лобіювати свої інтереси, об’єднуючись з іншими. Тому, на мою думку, ця практика ще себе покаже, але пізніше.
— Наскільки GR сьогодні врегульований з точки зору законодавчого забезпечення?
— На жаль, врегульований досить погано. В Україні з кінця 90-х у кожному скликанні Верховної Ради ініціювалось обговорення теми лобізму та вносились відповідні законопроекти. На жаль, жоден з них навіть не дійшов до першого читання. І це серйозна проблема для впорядкування та транспарентності взаємовідносин бізнес–суспільство–влада. Законодавче регулювання лобістської діяльності створює можливості не лише професійно та правильно відстоювати інтереси бізнес-спільнот, а й мінімізувати корупційні ризики, які можуть виникати при комунікаціях влади та бізнесу.
— Де межа між GR та незаконним лобіюванням?
— Перш за все, мусимо розуміти, що GR — загальне поняття, яке, поміж іншого, включає в себе й лобізм. Якщо буде коректно використати таке порівняння, то лобізм умовно можна назвати проєктною діяльністю по просуванню того чи іншого інтересу, тоді як GR — це системний процес вибудовування відносин різного роду суб’єктів та державних органів. Відсутність нормативного регулювання такої діяльності спонукає до проведення тіньових лобістських кампаній.
У першу чергу, керуючись принципом «дозволено те, що не заборонено законом», в Україні вже можна визначити ряд професійних лобістів чи організацій, які здійснюють таку діяльність. Досить переглянути перелік помічників народних депутатів, різного роду радників міністрів та інших осіб, які «допомагають» владі на громадських засадах, і буде зрозумілий приблизний перелік українських лобістів різного масштабу. Адже в основному «допомога на громадських засадах» (до речі, такі прецеденти мають місце і в британському парламенті) передбачає лише можливість потрапляти за відповідною перепусткою в кулуари чи інші коридори влади. Відсутність прозорості процесу та відкритості перед суспільством, власне, і створює умови для незаконного лобіювання. А основна суть як GR, так і лобізму полягає в максимальній транспарентності перед громадськістю. Суспільство має право розуміти процеси, які відбуваються, та мати можливість висловлювати свою позицію стосовно того чи іншого питання.
Тут слід звернути увагу, що в лобізмі як професії ключовими факторами є репутація особи лобіста та прозорість і законність його дій. Незважаючи на те, що в основному лобізм полягає у правильних комунікаціях та переговорах, довіра до таких процесів проходить через призму самого лобіста. Хотілося б згадати приклад, який, мабуть, найбільше асоціюється з негативом у лобізмі останніх років 10. Це приклад Пола Манафорта. І найбільш цікавим у цій справі є те, що саме порушення принципів та стандартів професії, зокрема прозорості та доброчесності, привели до таких наслідків для нього. Саме те, що Пол Манафорт порушив правила реєстрації лобіста іноземного агента, поряд з іншими порушеннями та махінаціями, забезпечило для нього тюремне ув’язнення.
Загалом варто розуміти, що тіньові процеси в економіці часто потребують і тіньового лобізму. Таким чином, український бізнес значно менше захищений перед двома викликами: перший — це внутрішній тіньовий лобізм і другий — професійний міжнародний лобізм, який має серйозні впливи в Україні.
— Кому потрібен GR?
— Загалом GR потрібен усім. Найважливіше — цей процес має бути зрозумілий і для держави, і для суспільства, і для бізнесу. Він має бути в законодавчому полі. Комунікації мають бути не надто зарегульованими, зрозумілими та відкритими. Суспільство має розуміти, що та чи інша група підтримує прозорі контакти з владою та просуває свої інтереси у законний спосіб. Чим більше громадський сектор, інші лобістські організації, інший бізнес будуть спостерігати за таким процесом, тим легше їм самим буде включатися і брати участь у ньому. А це мінімізує ризики появи тіньового лобізму. Чим швидше явища GR та лобізму стануть законодавчо врегульованими, чим більш прозорими та публічними вони будуть, тим менше відбуватиметься тіньових процесів в економіці.
— Яка країна є взірцем розвитку GR?
— За рівнем урегульованості, мабуть, усе-таки Сполучені Штати. Ми можемо брати за приклад їх окремі норми і види діяльності та переносити в Україну. Але в США більш усталене законодавство та усталена практика. В Європейському Союзі ці процеси зараз динамічно розвиваються, але в різних країнах ставлення суспільства до них різне. Дуже часто плутають певні корупційні діяння та неправомірні кроки лобістів зі здоровим, нормальним і правильним лобізмом. Якраз у США з цим менше проблем.
У будь-якому випадку це явище існує, воно точно може мати позитивні наслідки, якщо буде законодавчо врегульованим та прозорим. Україна зараз знаходиться на початку шляху і може обрати власну модель розвитку, що також може стати взірцем для інших країн.
— Які тенденції розвитку юридичних послуг у практиці GR відзначите? Останнім часом про цю практику юристи говорять частіше і більше.
— Так, дійсно говорять частіше і більше. Бізнес починає розуміти, що для захисту та просування своїх інтересів йому потрібно залучати професійних фахівців у сфері GR, вибудовувати сталі та прозорі відносини з державними інституціями, бути відкритими перед суспільством — саме таким чином вони зможуть найбільш ефективно захищати та просувати свою справу.
— Які найчастіші запити має бізнес у межах GR?
— Найбільше запитів стосується захисту українських виробників. Як правило, це якісь комплексні обговорення діяльності або програми, що приймаються.
Протягом останнього року перед бізнесом виникли абсолютно нові непрості виклики в умовах глобальної кризи, пов’язаної з пандемією. Часто потрібні рішення не лежать на поверхні, їх слід шукати шляхом дискусій та детальних обговорень з урахуванням усіх обставин, викристалізовувати такі шляхи, які будуть прийнятні як для бізнесу, так і для держави і суспільства. Тривають діалоги, сам бізнес шукає правильні, актуальні, швидкі форми порятунку.
— Зважаючи на високий рівень корупції в нашій країні, як бізнесу краще вибудовувати свої GR-стратегії?
— Виключно прозоро та публічно. Навіть якщо закон цього не вимагає, вважаю, що чим більше буде прозорості, залучення громадськості, активістів, тим більше шансів уникнути корупційних ризиків. До того ж, треба розуміти, що дуже багато компаній у договорах прописують антикорупційні правила, правила транспарентності, тому цих ризиків варто уникати. Слід дуже обережно до цього ставитися і навіть при спілкуванні з владою розуміти, як той чи інший крок буде трактований.
— Як Ви вважаєте, для юридичних компаній краще системно розвивати практику GR як окремий напрям роботи з відповідним позиціонуванням, чи щоб кожна фірма могла своїм клієнтам запропонувати таку допомогу у випадку необхідності?
— На сьогоднішній день існує не досить великий запит для того, щоб утримувати окрему практику GR в юридичній компанії. Але так чи інакше партнери компанії мають тримати руку на пульсі та мати можливість за потреби включитися в такий процес. GR потребує широкого розуміння політичних, суспільних, владних процесів, які відбуваються, тут важливо тримати все в полі зору.
— Які маєте прогнози щодо розвитку практики на наступний рік?
— Хотілося б, щоб усе розвивалося значно динамічніше. Мабуть, наступного року все буде прямо пропорційно залежати від того, як розвиватиметься економіка і чи зайдемо ми в політичну кризу. Я не брався б прогнозувати на наступний рік, але точно скажу, що як тільки економічна криза завершиться, практика GR отримає серйозний поштовх, який, можливо, закладе основи для подальшого її розвитку. Навіть при сьогоднішній непростій ситуації парламент вкотре розглядає закон про лобізм. Там є різні думки, різні редакції, але не виключено, що щось буде прийнято, і це дасть ще більший трамплін для практики і однозначно принесе тільки користь.