 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Цивільні судна під прапорами іноземних держав російська армія атакує в Чорному морі та акваторіях українських чорноморських портів із перших днів повномасштабного вторгнення в Україну. Станом на сьогодні чисельність торговельних суден, що зазнали російських повітряних атак, сягнула майже двох десятків, два з них затонули.
За даними Офісу генерального прокурора, лише в Одесі та на Одещині за цей час зафіксовано 21 масований обстріл портової та аграрної інфраструктури в межах портів Одеси, Чорноморська, Південного, а також портів дунайського басейну. Внаслідок ударів як ракетами, так і ударними БПЛА шестеро осіб загинули, 30 отримали поранення.
Оскільки вже понад два роки Чорноморсько-Азовське узбережжя України є театром бойових дій, договори у морській галузі за цей час певним чином адаптувалися до нової реальності — воєнної. Про що конкретно йдеться? Як російсько-українська війна загалом вплинула на морську галузь та її правове врегулювання?
Про це «Юридична Газета» поговорила з головою Комітету з морського права Асоціації адвокатів України (ААУ), керуючим партнером АО «Юридичне бюро Сергєєвих» (м. Одеса), кандидатом юридичних наук, адвокатом Юрієм Сергєєвим.
— Пане Юрію, хто та як оцінює наявні воєнні ризики? Як вони враховуються при укладанні юридичних угод про транспортування вантажів з портів Великої Одеси?
— Морські перевезення та вантажообіги, які проходили через українські порти з початку повномасштабного вторгнення росії, забезпечувалися сукупністю різних комплексних заходів юридичного, воєнного, економічного та організаційного характеру.
Усі договори у морській галузі зазнали оновлень та адаптації до нових реалій. Перелік страхових випадків розширений низкою воєнних ризиків, яких може зазнати судно, прямуючи до/з українських портів.
Оцінка безпекової ситуації в конкретний проміжок часу є доволі складною процедурою з погляду володіння міжнародними партнерами точними даними про наявні та потенційні ризики для міжнародних перевезень. З початку повномасштабного вторгнення ставки страхування від воєнних дій були високими. Проте з минулого року Україна спільно з Marsh McLennan і пулом страхових компаній, очолюваних Ascot, працювала над реалізацією нової програми страхування суден Unity. Її запуск повернув ставки до довоєнного рівня в 1%.
Засновники програми Unity створили спеціальну Платформу оцінки воєнних ризиків в Україні, яка містить сукупність детальних карт з інформацією про воєнні дії, зокрема дані про ракетні атаки, обстріли, удари БПЛА, а також їхню частоту, геолокацію і тип.
Важливо, що ця платформа також містить інформацію про рівень завданих збитків внаслідок атак, що зі свого боку надає можливість страховим компаніям і міжнародним інвесторам володіти даними для формування більш точної оцінки ризиків.
Отже, з моменту запровадження програми Unity судновласники мають змогу укладати договори страхування з компаніями-учасниками цієї ініціативи, окрім того, у портах Одеси вже зафіксовано заходи суден, застрахованих за програмою Unity.
У той час як певні судновласники досі відмовляються заходити в акваторію Чорного моря, успішність демонструють «зерновий коридор» і загалом вдалі спроби України відновити морське сполучення у період воєнних дій. Так, на початку 2024 року показники морського експорту повернулися на довоєнний рівень. Спостерігаються навіть рекорди. Наприклад, експортувавши з порту «Південний» 195 700 т вантажу, судно CAPTAIN LEONIDAS під прапором Панами стало найбільшим серед усіх, які заходили в українські порти від початку повномасштабного вторгнення.
— Щодо моряків, які у складі екіпажів суден прямують до українських портів: чи передбачені для них додаткові гарантії?
— З 1 вересня 2023 року Міжнародна федерація працівників транспорту (ITF) та Міжнародний переговорний форум (IBF) змінили перелік зон воєнних дій і зон підвищеного ризику, додавши до них Чорне та Азовське моря. Таке коригування впливає на компенсації. Моряки, які працюють на суднах, що покриті колективними угодами стандарту IBF та TCC, перебувають або проходять транзитом у цих зонах, мають право на отримання бонуса у розмірі 100% базової заробітної плати. Бонус має нараховуватися протягом п’яти днів після заходу судна у таку зону і далі за кожен день фактичного перебування там. Моряк також має право відмовитися від рейсу, після чого має бути репатрійований за рахунок компанії з усіма належними виплатами, а також компенсацією в розмірі місячної заробітної плати.
Українське питання весь час постає на міжнародному рівні. Так, на 33-й сесії Міжнародної морської організації (IMO) в листопаді 2023 року в Лондоні було прийнято Резолюцію А.1183(33) «Вплив російського збройного вторгнення в Україну на міжнародне судноплавство». У ній рішуче засуджуються дії росії, а також порушуються питання функціонування морського коридору, забезпечення прав і гарантій моряків, які працюють на суднах, що прямують в українські порти.
— Чи відомо щось про долю суден, які перебували в українських портах на початку повномасштабного вторгнення? Чи зможуть власники суден, які в перші дні та місяці війни зазнали пошкоджень, ба більше, затонули через дії країни-агресора, отримати компенсації?
— Відомо про близько 60 комерційних суден, котрі застрягли в українських портах після вторгнення росії на територію України 24 лютого 2022 року. Щоб звільнити їх, тільки-но покращилася оперативна обстановка, Україна відповідно до наказу ВМС ЗСУ оголосила про гуманітарний коридор у Чорному морі. Тимчасові маршрути руху цивільних суден до/з чорноморських морських портів України почали діяти з 8 серпня 2023 року. Україна запропонувала цей маршрут у своєму зверненні до Міжнародної морської організації (IMO). Рада ІМО визнала право України на вільне торговельне судноплавство і закликала росію припинити будь-які погрози й дотримуватися міжнародних конвенцій.
Першим цим шляхом 16 серпня минулого року пройшов контейнеровоз JOSEPH SCHULTE.
Щодо компенсацій, то нагадаю про декілька відповідних постанов Кабінету Міністрів України.
Першу (№548) було прийнято 26 травня 2023 року. Вона має назву: «Про затвердження Порядку надання гарантій компенсації шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та воєнних дій на території України, фрахтувальникам, операторам та/або власникам морських суден та суден внутрішнього плавання, що ходять під прапором України та під прапорами іноземних держав».
Відповідно до цієї Постанови встановлювався механізм надання у 2023 році гарантій компенсації шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії рф проти України та воєнних дій на території України, фрахтувальникам, операторам та/або власникам морських суден і суден внутрішнього плавання, що ходять під прапором України та під прапорами іноземних держав (крім суден, власниками або судновласниками яких є особи, пов’язані з російською федерацією або Республікою Білорусь).
Компенсація заподіяної шкоди охоплює період перебування суден у територіальному морі України, якщо вони перевозять невійськові вантажі до/з відкритих морських портів України або зайшли до таких портів після набрання чинності Постановою №548.
До шкоди, механізм надання гарантій компенсації якої встановлює цей Порядок, належать:
1) збитки, заподіяні судну внаслідок: загибелі; конструктивного руйнування, після якого проведення відновлювального ремонту є недоцільним;
2) витрати з усунення конструктивного пошкодження судна, яке призвело до втрати судном морехідного стану, що включають, зокрема, витрати на аварійно-рятувальні роботи;
3) збитки, заподіяні внаслідок втрати та/або псування вантажу;
4) шкода, спричинена третім особам внаслідок зіткнення з іншим судном, плавучим чи стаціонарним об’єктом;
5) витрати, пов’язані з:
-
видаленням решток судна та/або вантажу та маркуванням місця, де сталося їхнє пошкодження/знищення;
-
видаленням забруднення навколишнього природного середовища;
-
оплатою штрафних санкцій за забруднення навколишнього природного середовища (у разі їх накладення);
-
спричиненням шкоди життю або здоров’ю пасажира чи члена екіпажу судна, а також витрати на їх репатріацію внаслідок настання зазначених обставин.
У Постанові зазначено, що право на компенсацію шкоди є у судновласника, який має укладений в установленому законодавством України чи іншої країни порядку та чинний на момент заподіяння шкоди договір страхування або має чинний на момент заподіяння шкоди Р&I поліс.
Гранична сума компенсації шкоди не може перевищувати розмір страхового відшкодування, передбаченого договором страхування, Р&I полісом, а також залишку від суми, визначеної ст. 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Другу Постанову (№1140), що стосується сприяння морським перевезенням, Кабінет Міністрів України ухвалив торік у листопаді. Відповідно до документа «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для гарантування безпеки судноплавства та сприяння стабільності морських перевезень» Міністерству економіки України виділяється 800 млн грн для забезпечення сплати відшкодування страховим компаніям і компаніям-перестрахувальникам витрат, які виникли у них у зв’язку з виконанням договорів страхування та договорів перестрахування, а також для оплати послуг банків, юридичних радників, послуг із відкриття акредитивів та ескроу розрахунків, інших послуг або витрат, пов’язаних з укладенням та/або супроводженням угоди тощо.
І нарешті 29 березня поточного року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №361 «Про затвердження Порядку надання гарантій компенсації шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та воєнних дій на території України, фрахтувальникам, операторам та/або власникам морських суден та суден внутрішнього плавання, що ходять під прапором України та під прапорами іноземних держав».
Згідно з Постановою, надання гарантій здійснюється у 2024 році в межах суми до 2000000 тис. грн за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету. Компенсація шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії рф проти України, здійснюється відповідно до цього Порядку на безповоротній основі судновласнику, якому за договором страхування та/або страховим полісом чи Р&I полісом, та/або за правилами відповідного Р&I клубу не передбачено страхове покриття у зв’язку зі шкодою, заподіяною внаслідок збройної агресії росії проти України, та/або у разі, коли покриття ризиків не поширюється на територію, віднесену до районів воєнних (бойових) дій або районів із навігаційними обмеженнями внаслідок воєнних дій, ударів, тероризму та пов’язаної з цим небезпеки.
* * *
Коли готувалася ця публікація, в Одесі за участі десятків політиків, військових найвищого рангу, дипломатів та експертів із багатьох держав світу, разом із континентами Африки та Австралії, пройшов Black Sea Security Forum. Спікери неодноразово поверталися у своїх промовах до необхідності посиленого захисту системами ППО для порту Одеси як одного з найважливіших світових транспортних хабів. Зокрема, директорка Всесвітньої продовольчої програми ООН Сінді Маккейн у своєму дистанційному зверненні до учасників наголосила, що єдиний спосіб врятувати весь світ від голоду — убезпечити українські порти від російських атак.