Минулого тижня «Юридична Газета» здійснила візит до південної столиці нашої країни. Київський районний суд м. Одеси презентував роботу проекту «електронний суд» делегатам з Норвегії та Боснії і Герцеговини. Як виявилося, інформаційні технології у своїй повсякденній роботі активно використовують як судді, так і працівники апарату. Організаторам дійсно було що розповісти іноземним колегам. Про сам захід читайте на сторінках цього випуску. Та ми не могли не скористатися можливістю окремо поспілкуватися з головою цього суду та дізнатися його думку з приводу останніх подій і проблем насущних нашої судової системи.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- 30.09.2016 р. набули чинності зміни до Конституції України в частині правосуддя, а отже, розпочалась чергова судова реформа. В рамках цієї реформи наймасштабнішим задумом є ліквідація вищих судів та створення єдиного Верховного Суду. Фактично, новоутворена інституція повторюватиме нинішню структуру судової системи з подвійною касацією, від чого закликали відмовитися як іноземні, так і українські фахівці. Сергію Анатолійовичу, на Вашу думку, чи буде нова інституція дійсно дієвою?
- Вважаю такі зміни позитивним моментом. На мою думку, створення нехай великого, але єдиного Верховного Суду, ліквідація вищих судів – піде на користь єдності судової практики. Якщо в нашій країні, як і в багатьох розвинених країнах, буде триланкова судова система, то від цього виграють всі (судді, громадяни, що звертаються в суд за допомогою з тих чи інших питань). Чи будуть окремі касаційні суди – покаже час і практика, що складеться. Думаю, має пройти рік-два, і тоді ми побачимо результат. Можливо, потім буде необхідно внести певні зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів». А взагалі, я схвалюю створення великого, сильного, нового суду, яким буде Верховний Суд.
- Наскільки відомо «ЮГ», і досі немає механізму передачі справ від вищих судів до нового ВС. У Вищому адміністративному суді України, в якому наразі перебуває близько 200 тис. проваджень, цю ситуацію вважають критичною. А яка ситуація з цивільними та кримінальними справами? Чи варто очікувати на порушення процесуальних строків розгляду справ?
- Не позаздрю новим суддям, особливо першим 65-ти суддям, що почнуть роботу в новому Верховному Суді. На них буде величезне навантаження. Перший рік-два їм доведеться працювати «в поті чола». Величезна кількість справ буде передана з 3-х судів – з Вищого адміністративного, Вищого господарського та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Розглянути ці справи у найкоротші терміни об’єктивно не вийде. Знадобиться деякий час (думаю, громадяни поставляться до цього з розумінням), щоб нормалізувати роботу у Верховному Суді. Перший рік-два суддям буде непросто. Тому треба якомога швидше набирати повний штат Верховного Суду (200 осіб), аби вони могли з головою поринути в роботу, а саме – щодо вирішень тих касаційний скарг, які лежать давно. Тобто перш за все потрібно опрацювати ті справи, які не були розглянуті вищими судами та Верховним Судом України з тих чи інших причин, щоб не порушувати права громадян. Якщо ми не будемо поспішати, то це може призвести до звернення до Європейського суду з прав людини, що небажано для нашої країни.
З одного боку, сподіваємося на лояльність громадян, що вони з розумінням поставляться до того, що наша країна наразі знаходиться в такому собі перехідному, перманентному становищі. З іншого боку, нам самим (зокрема, новим суддям Верховного Суду, апарату) треба зробити все можливе, щоб якомога швидше розглянути усі ті справи, що залишилися, та працювати лише з новими касаційними скаргами. Тому рік-півтора Верховному Суду доведеться працювати в «авральному режимі».
- Як Ви ставитеся до того, що до складу нового ВС увійдуть непрофесійні судді (адвокати та науковці)? Яким чином це вплине на формування судової практики?
- Моє ставлення цілком позитивне. Верховний Суд розглядає усього кілька відсотків справ, що були предметом розгляду в першій та апеляційній інстанціях. В багатьох країнах світу (у Великобританії, США) схвалюється, коли суддею Верховного Суду стає юрист без єдиного дня досвіду роботи на цій посаді й потім працює доволі успішно. Тому я не думаю, що нам це може нашкодити. Потрібно провести ретельний відбір, щоб потрапити до Верховного Суду та достойно працювати могли кращі з кращих адвокатів або науковців. Вони повинні розуміти, що це не лише велика заробітна плата, не тільки соціальний статус, а ще й велика відповідальність. На суддів Верховного Суду буде дивитися вся країна та сподіватися, що ми рухаємося правильним європейським шляхом. Сподіваюся, що найближчим часом про судову систему України (зокрема, завдяки роботі Верховного Суду) заговорять позитивно. А сьогодні, на жаль, ми спостерігаємо суцільний негатив.
- Скажіть, а чи не бажаєте Ви або Ваші колеги взяти участь у відборі до головної судової установи країни?
- Сьогодні між колегами (в тому числі й нашого суду) обговорюється можливість спробувати свої сили та взяти участь у конкурсі на посаду судді Верховного Суду. Але поки що ця ситуація на рівні обговорення, оскільки маємо ще певний час. Якщо брати безпосередньо мою кандидатуру, думаю, треба ще попрацювати тут. Я патріот свого краю – Одеської області. А далі – життя покаже. Хоча судді, мої колеги, наразі розглядають таку можливість. В нашому суді працюють багато суддів, які мають стаж, необхідний для заняття посади судді в новому Верховному Суді. Якщо вони спробують свої сили, то мають всі шанси на перемогу. Це моя оцінка.
- Чи вважаєте Ви, що судова реформа сприятиме підвищенню авторитету судової влади в Україні та чому? До слова про авторитет Феміди, наразі ця проблема активно обговорюється у правничій спільноті. Одним із варіантів її вирішення фахівці вважають інформаційну відкритість судів.
- Я переконаний, що судова реформа підвищить авторитет судової гілки влади в нашій країні. Вважаю, що Президент України вчинив правильно, акцентуючи увагу на важливості саме судової реформи. Тому що реформа поліції, прокуратури та інших правоохоронних органів не буде повною мірою повноцінною без головної – судової реформи. Адже остаточні рішення приймаються саме суддями. Судова реформа – це правильний та потрібний крок для нашої країни. З тим відсотком довіри, яку на сьогодні має судова влада, реформа просто необхідна. На превеликий жаль, судова гілка влади не має контрольного пакету довіри з боку громадян. Але до цього варто прагнути. Я впевнений, що зі створенням Верховного Суду та нових апеляційних судів судова система України буде іншою – прогресивною, сильною і незалежною. Головне – зберігати баланс між законодавчою, виконавчою та судової гілками влади. Неправильним буде, коли одна гілка влади намагатиметься «підім’яти» під себе іншу або знищуватиме одна одну, що відбувається сьогодні, коли багато політиків, не замислюючись над наслідками та не маючи жодного серйозного підґрунтя, дають і нав’язують суспільству негативну оцінку судової системи. Ми, судді, не беремося міркувати, скільки людей у процентному співвідношенні довіряють законодавчій чи виконавчій гілці влади. Це не наша справа. Ми повинні займатися судовими питаннями. Важливо розуміти значення тих слів, які промовляєш, і що від цих слів судді можуть втратити авторитет. Як прості громадяни можуть довіряти судам, коли вони щодня чують від політиків, що сьогодні немає жодного порядного чи чесного судді, жодного хорошого суду? Це неправда! Тут, як я вже сказав, необхідно зберігати баланс.
- Ваш суд є одним із лідерів у царині взаємодії із засобами масової інформації. Розкажіть про досвід суду у цій сфері.
- Я приділяю величезну увагу нашій прес-службі, розвитку нашого сайту. Чесно кажучи, пишаюся ними. На сьогодні в моїй прес-службі працюють декілька людей (зокрема, Вероніка Черевата, Ольга Карагіоз), які не шкодуючи свого часу, цілком і повністю віддаються своїй роботі. Багато енергії та сил витрачається на те, щоб інформація, яка виходить від нас, була «підхоплена» іншими інтернет-виданнями, телебаченням, щоб про нас дізнались не тільки в нашій області, а й у Києві та в інших куточках нашої країні. Переконаний, що професійна прес-служба та «сильний» сайт – це теперішнє та майбутнє будь-якого суду. Прес-секретарі бувають в моєму кабінеті частіше, ніж, приміром, мій заступник. Адже я розумію важливість роботи прес-служби суду. Щодо багатьох моментів потрібна негайна реакція. Є гарне прислів’я: «Дорога ложка до обіду». Воно повністю демонструє модель нашої роботи. Щоденно на сайті нашого суду з’являється інформація про всі резонансні та цікаві справи, що проходять в нашому суді. Ми намагаємося розповісти про ці всі справи та донести свою позицію громадянам стосовно окремих питань. Щоденно наш сайт відвідують декілька тисяч людей (хоча рік тому було близько сотні). Ми прагнемо довести цю цифру до 10 тисяч. Також працюємо над тим, щоб не тільки юрист, а й простий громадянин зміг знайти для себе на сайті якусь корисну інформацію.
Ми проводимо велику роботу (і в ній безпосередню участь бере прес-служба) з відвідування нашого суду студентами, школярами. Щотижня до нас приходять кілька різних класів школярів, яких ми знайомимо зі своєю роботою. Їм дуже цікаво. Це ж стосується і студентів. Наш суд відкритий для будь-яких шкіл, університетів м. Одеси та й не тільки. Будь-хто, кому це цікаво, може до нас звернутися. Ми обов’язково організуємо лекцію, екскурсію. Ми ставимося до цього з великим ентузіазмом та відкритою душею.
Чому в Одесі не зробити такий суд, як в Німеччині, Франції, Сполучених Штатах? Впевнений, що це можна і треба зробити. Ми рухаємося до цього.
- Окрім інформаційної відкритості, ще одним цікавим моментом є те, що саме в Одесі була створена Асоціація слідчих суддів України. Чи не могли б Ви розповісти про роботу Асоціації, найближчі перспективи й тенденції розвитку інституту слідчих суддів, а також про те, яким чином вплинула на них реформа поліції, та який вплив матиме судова реформа.
- Асоціація слідчих суддів України була створена у грудні 2014 р. Зовсім скоро ми святкуватимемо другу річницю. За час існування нашої організації були підготовлені кілька законопроектів, які зареєстровані у Верховній Раді України. Найприємніше, що деякі з них вже втілилися у життя.
В результаті нашого клопотання була піднята проблема п’янства за кермом – це ст. 130 Кодексу про адміністративні правопорушення України. Як ми знаємо, з 28.07.2016 р. набрала чинності нова редакція цієї статті, яка посилює відповідальність до 10200 грн з 3400 грн. Передбачається штраф 10200 грн разом з позбавленням прав на керування транспортним засобом на 1 рік. Ми наполягали на цьому, приводячи статистику й практику, що в нашій країні катастрофічна ситуація – через недолугих водіїв на дорогах гинуть люди. Завдяки діям Асоціації по всій України у вигляді запитів направлялися прохання до провідних ВНЗ та судів висловити свою думку щодо запропонованих змін. Як тільки ми отримали від них позитивний відгук, підготували законопроект, порівняльну таблицю, пояснювальну записку та звернулися до всіх (я підкреслюю – всіх) народних депутатів України. Коли вони отримали цей проект – побачили, що фактично вся робота за них уже зроблена. Залишилося лише підняти це питання у сесійній залі, що й було зроблено.
Також сьогодні в наших судах є ще одна проблема, пов’язана з нестачею кадрів. Стосується вона того, хто буде розглядати кримінальні справи. З 2012 р. в нашій країні запрацював новий інститут – слідчих суддів. Наприклад, якщо я, будучи слідчим суддею, при розслідуванні кримінальної справи поліцією чи при зверненні поліції або прокуратури, розглянув хоча б якесь слідче питання (відмовив або задовольнив клопотання), то в майбутньому я не маю права розглядати цю кримінальну справу по суті.
А коли сьогодні у нас не вистачає суддів у всіх судах (а є такі справи, де у процесі розслідування подається 300 клопотань), апріорі в кожному суді залучено багато слідчих суддів. І ми зіштовхуємося з проблемою, що потім нікому розглядати справу, де є «тяжкі» статті, за порушення яких передбачена відповідальність 10 років і більше. Там автоматично має бути сформована так звана «трійка» суддів, тобто цю справу мають розглядати 3 судді.
Наприклад, беремо суд, де працюють п’ятеро суддів, з них троє суддів є слідчими, й усі задовольняли якісь клопотання у конкретній кримінальній справі. Коли справа (приміром, вбивство) надходить до суду для розгляду по суті, цей суд вже не може створити «трійку». Тому що кожен із суддів (а може таке бути, що й усі п’ять) брали участь у справі як слідчі судді.
Вирішити цю проблему ми запропонували шляхом внесення змін до ч. 2 ст. 31 Кримінального процесуального кодексу України – дозволити кримінальні справи, в яких передбачена відповідальність більше ніж 10 років, не слухати колегією суддів, а слухати одноособово. І лише якщо особа, що звинувачується, не довіряє конкретному судді, вона ставить перед судом питання, щоб його справа розглядалася трійкою суддів. Таке клопотання має бути обов’язком суду призначити цю «трійку». А якщо обвинувачений довіряє одному судді, думаю, він зможе і сам впоратися та якісно опрацювати будь-яку кримінальну справу. Наразі це питання Верховною Радою не розглянуте, але ми сподіваємося, що це станеться найближчим часом.
Головне завдання Асоціації слідчих суддів України – знаходити пробіли в законодавстві, думати, яким чином їх можна виправити, запитувати думку провідних юристів нашої країни, навчальних закладів, судів, залучати прокуратуру й поліцію та акумулювати у себе всі відповіді, опрацьовувати їх та відповідати на одне питання: «Ми йдемо правильним шляхом чи помиляємося?». Якщо, приміром, для вирішення певної проблеми я звернувся до сотні адресатів по всій країні, й 60% з них мене підтримало, то я розумію, що з цієї ініціативою можна звертатися до народних депутатів. Якщо більшість мене не підтримала, а такі випадки траплялися, то ми відмовлялися від просування питання. Таким чином Асоціація слідчих суддів деякою мірою допомагає та виконує роботу за народних депутатів України. Адже хто, як не ми, судді, знаємо проблему зсередини краще, ніж народний депутат, який жодного дня не працював в юриспруденції.
Завдяки активним членам нашої організації та постійній «живій» роботі, її знають вже в багатьох куточках України. В кінці листопада цього року у нас відбудеться урочисте зібрання, на якому ми будемо підбивати підсумки, складати план дій на наступний рік. Ми намагатимемося докласти максимальних зусиль, щоб Асоціація ніколи не стала аморфною, а була новою, сильною та, найголовніше, організацією, що приносить конкретну користь!