13 лютого 2020, 10:51

Я бачу свою місію в тому, щоб створити нову нішу у сфері комплаєнсу

Опубліковано в №3 (709)

Ольга Стефанішина
Ольга Стефанішина «Ілляшев та Партнери, ЮФ» радник

Нещодавно до команди юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» приєдналася радник Ольга Стефанішина, визнаний експерт у сфері права ЄС та міжнародного торгового права, GR.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


З 2010–2016 рр. пані Стефанішина керувала процесом наближення національного законодавства до права ЄС у Міністерстві юстиції України. У 2016–2019 рр. очолювала Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції при Кабінеті Міністрів України. Впродовж своєї кар'єри вона розробляла законодавчі акти, спрямовані на імплементацію права ЄС, вела переговори щодо інтеграції ринків України та ЄС у сферах енергетики й цифрових послуг, лібералізації митних процедур між Україною та ЄС, забезпечувала виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, ЄВРАТОМ та їхніми державами-членами.

В інтерв'ю для «Юридичної Газети» Ольга Стефанішина розповіла про свої наміри на новій посаді, чи планує вона займатися GR, які існують перепони для розвитку іноземного бізнесу в Україні, а також з якими проблемами зіштовхується український бізнес у світі.

Стефанишина 3 -Скажіть, як виникла ідея приєднатися до команди «Ілляшев та Партнери»? Ви шукали нові виклики чи виклики знайшли Вас?

- Рішення повернутися у приватний сектор було цілком спланованим як у змістовному сенсі цього слова, так і в часовому. Юридичний бізнес ще повною мірою не відчув на собі трансформаційний ефект від змін, які відбувалися в країні з 2014 р. Я бачу свою місію в тому, щоб створити нову нішу у сфері комплаєнсу. Без аудиту відповідності вимогам ЄС українські компанії просто не можуть оцінити вартість розширення виробництва, доцільність укладення контрактів з європейськими, американськими або китайськими контрагентами.

В ЄС існують сектори, для яких вихід на ринок дуже дорогий або довготривалий. Мова може йти про доступ на ринок ЄС через реєстрацію медичної та хімічної продукції, отримання преференцій при митному оформленні, реєстрацію цілих виробництв у ЄС. Основний виклик — створити умови для проактивної позиції бізнесу у відстоюванні своїх інтересів та використанні потенціалу від лібералізації української економіки. Моя місія полягає в тому, щоб українські компанії відчували максимальний комфорт у процесі виходу на нові ринки або розгортання виробництв, поки ми крок за кроком будемо пробиратися крізь джунглі юридичних нюансів, процедур, які поки що в Україні не мають широкого застосування.

- В чому полягає юридичний супровід бізнесу у сфері європейського та міжнародного торгового права, а також державного управління?

- Юридичний супровід полягає в тому, щоб нові правові реалії не ставали для бізнесу перепоною або надмірним фінансовим тягарем. Ми разом з великою командою юристів компанії формуємо детальні індивідуальні стратегії для українських виробників щодо їх виходу на ринки третіх країн, забезпечуємо комплаєнс-аналіз, взаємодіємо з українськими та європейськими інституціями у процесі сертифікації виробництв відповідно до вимог ЄС, проводимо реєстрацію хімічної продукції згідно з вимогами Регламенту ЄС 1907/2006 (зокрема, мова йде про хімічні речовини), забезпечуємо правильне застосування останніх змін до митного законодавства в частині захисту прав інтелектуальної власності та отримання бізнесом статусу авторизованого економічного оператора. Розуміючи ментальність іноземних компаній, ми часто допомагаємо їм налагодити діяльність на території України. Практика продемонструвала, що нам з командою, враховуючи мій попередній бекграунд, вдається визначати та рухатися за найоптимальнішим сценарієм.

- Чим наразі викликаний попит на нову практику, адже Україна вже не перший рік перебуває на шляху до ЄС?

- В якийсь момент Україна перейшла рубіж інституційно‑правових реформ. Настав період імплементації цілого пласту нового регуляторного законодавства, ухваленого у період з 2014 р. Мова йде про захист прав інтелектуальної власності, умови фінансової звітності, системи ринкового нагляду і контролю безпеки харчової та промислової продукції. Повністю змінилася парадигма функціонування системи державної допомоги й політика щодо імпорту.

- З якими ключовими проблемами зіштовхується український бізнес на міжнародній «торговій» арені?

- Загалом, бенефіціарами того, що Україна лібералізує умови торгівлі у двосторонніх відносинах та як член СОТ, є компанії та сектори, які мають домовленості щодо імпорту в ЄС продукції або для яких ЄС був природним ринком збуту продукції. Так само ЄС простіше закуповувати в Україні сировинну продукцію, оскільки вимоги щодо її контролю не такі суворі. В цьому контексті взаємне визнання санітарного контролю, сертифікатів відповідності технічним вимогам створює рівні умови для конкуренції на ринку ЄС для нових компаній, включаючи ті, що реалізують готову продукцію. Без такого визнання ми фактично відкриваємо свій ринок повністю для ЄС на умовах, наближених до вимог права ЄС.

На мою думку, найважчим етапом є саме вихід на міжнародну «торгову» арену. Якщо компанія вже відповідає вимогам та стандартам, достатнім для того, щоб здійснювати свою діяльність за межами України, далі набувають чинності закони конкуренції. Однак останнім часом ми бачимо значну тенденцію щодо застосування країнами й такими організаціями як ЄС захисних заходів у вигляді підвищення мит на імпорт товарів, що створює значний дискомфорт для українських компаній, які вимушені шукати інші ринки збиту своєї продукції. Значною мірою це відчуває продукція металургійного комплексу.

- Які існують перепони для розвитку іноземного бізнесу в Україні?

- Здебільшого перепони у розвитку іноземного бізнесу з'являються на тому етапі, коли діяльність такого бізнесу потребує взаємодії з державою. Попри достатньо активну промоцію України як великого хабу з невичерпним потенціалом для інвестицій, більшість іноземних компаній одноголосно заявляють про відсутність простору верховенства права.

- Чим ми цікаві світу (зокрема ЄС), з позиції товарообігу?

- Дуже висока динаміка трансформації нашого законодавства відповідно до зобов'язань у межах СОТ та Угоди про асоціацію фактично зобов'язує Україну якнайшвидше інтегруватися у світові ланцюжки постачання. Чим швидше на рівні офіційних органів України та ЄС будуть визнані еквівалентними умови контролю харчової та нехарчової продукції, відбудеться лібералізація митних процедур тощо, тим швидше український бізнес почне відчувати переваги зміни регуляторного поля в Україні.

- Як допоможе досвід роботи на державній службі у приватній сфері? Чи плануєте Ви займатися GR?

- Government Relations не є моєю основною діяльністю. Мій досвід у сфері державного управління дозволяє більш ефективно здійснювати кризовий менеджмент і швидше визначати оптимальні сценарії у питаннях, які стосуються державного сектору. Адже я точно знаю, де у держави слабкі місця, а також чому іноді рішень державних органів доводиться чекати місяцями.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати