Партнер міжнародної юридичної фірми CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang Ольга Бєлякова розпочала свою кар’єру як in-house lawyer в телекомунікаційній компанії. Вона була цілком задоволена своєю роботою та не планувала поповнювати лави юристів сфери консалтингу. Однак доля розпорядилась трохи інакше. Спочатку було складно, але згодом вона зрозуміла, що всі ті труднощі, які ми переживаємо, роблять з нас тих, ким ми є зараз. Сьогодні Ольга Бєлякова – одна з найбільш успішних жінок в юридичному бізнесі України
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
– Ольго, як побудувати місток довіри між роботою та сім’єю? В чому Ваш секрет успішного партнерства?
– Я вважаю, що ніколи не можна «пріоритеризувати» одне перед іншим. Тобто в будь-якому випадку важливими є і сім’я, і робота. Як тільки щось одне виходить на перше місце, одразу страждає інше. Для успішних жінок, які працюють (особливо для жінок, які хочуть працювати, а не змушені це робити), потрібно максимально забезпечити свій побут. Я мама, яка працює. У нас є няня, також дуже допомагає мій чоловік та мої батьки. Тобто є люди, на яких можна покластися і яким я дуже вдячна за підтримку. Аналогічна ситуація на роботі – повинна бути команда, яка може підстрахувати в будь-яку хвилину, у мене є така команда, і я дуже вдячна своїм колегам. У кожного з нас бувають різні ситуації. Інколи терміново потрібно піти з роботи, інколи – терміново поїхати у відрядження. Важливо мати досвід та налагодити зв’язки з командою на роботі та командою, що знаходиться вдома. Важливо мати поряд людей, яким довіряєш. В цьому полягає місток довіри.
– Що стосується поєднання особистого життя та кар’єри, все одно бувають моменти в житті, коли ти робиш акцент на одній з цих сфер…
– Велике значення має питання time-менеджменту, team-менеджменту та self-менеджменту. Я маю визначені години для роботи, три рази на тиждень спорт. Обов’язково маю вихідні та час, який проводжу зі своєю дитиною. Можливо, цього часу менше, ніж в інших мам, але він дуже якісний, на мою думку. Цей self-менеджмент дуже важливий. Цьому потрібно навчатися від самого початку. Необхідно встановити певні години для роботи, для спілкування з сім’єю, а також години виключно для себе. Тому в цьому контексті найважливішу роль відводжу самоорганізації. Зрозуміло, що на роботу витрачається більше часу, ніж на дім, але так живуть всі. Це не означає, що на роботі потрібно перебувати до ранку. Звісно, буває і так, але в моєму випадку дуже рідко. Я вважаю себе високоорганізованою людиною. Люди, з якими я безпосерендньо працюю, також є такими. Ми знаємо, що є певні години на роботу, тому використовуємо їх відповідно. В цей час ми не прогулюємося годинами, не п’ємо каву по 10 разів на день. Ми працюємо, а тому маємо бонус піти тоді, коли нам потрібно.
– Що було найскладнішим для Вас на початку юридичної кар’єри?
– Я починала інхаусом. Коли я прийшла працювати в компанію, мені був 21 рік. Старший колега пішов з компанії, і мене одразу кинули на амбразуру. Якщо більш детально, то мене «поставили» на великий телекомунікаційний спір з купою технічних деталей, щодо яких потрібно було писати величезну позовну заяву, працювати з технічними спеціалістами, з’ясовувати всі нюанси, переймати повністю всю справу. Я вела її з нуля. У 21 рік це насправді дуже складно. По-перше, не вистачає досвіду. По-друге, потрібно швидко та чітко мобілізуватися. По-третє, необхідно розібратися в технічних деталях. Це був багатомільйонний спір, який ми в результаті виграли у двох інстанціях. Для мене це був челендж, який залишив слід на все життя. Висновок – в нашому житті все можливе. Для мене це було надзвичайно складно, однак я зрозуміла, що в житті немає нічого неможливого. Мені дуже допомогла колега, з якою досі спілкуємося. Їй тоді також був 21 рік. Це була зоря кар’єри, на якій нам потрібно було розібратися зі складною та важливою для компанії справою. Ми це зробили.
– Скажіть, що Вас спонукало перейти з інхаусів працювати в консалтинг?
– Це дуже смішна історія, наслідок жарту подруги (посміхається – ред.). Я взагалі ніколи не збиралася переходити в консалтинг. Мені чудово працювалося у сфері інхауз. Коли збиралася йти зі своєї компанії, то мала намір перейти в інхаузи, навіть мала пропозицію. Проте мені зателефонувала подруга, яка на той момент пішла працювати в міжнародну юридичну фірму, та сказала: «Приходь, тут добре. Всі працюють з 9:00 до 18:00, зарплата прекрасна». От я і наважилася. В перший тиждень працювала до 12 ночі. Для мене це також був великий челендж. Я займала гідну позицію в in-house, але пішла працювати в консалтинг на позицію молодшого юриста з таким режимом роботи, якого в мене досі не було, ще й в абсолютно нову сферу. Я була телекомунікаційним юристом, а прийшла працювати у сферу конкуренційного права. Це була воля випадку. Потім на ринок вийшла CMS, куди пішов працювати мій партнер та ментор Олександр Мартиненко. Я пішла за ним. Тобто ідея роботи в консалтингу починалась як такий собі жарт долі наді мною. Через рік роботи в юридичній компанії я вже звикла до динаміки консалтингового бізнесу. Вважаю, що це якнайкраще для мене.
– Сфера ТМТ, в якій Ви працюєте, зараз є дуже актуальною. Як змінилася специфіка роботи з настанням ери LegalTech?
– Я не можу сказати, що специфіка роботи категорично змінилася. Моя думка про LegalTech, який сьогодні всі активно обговорюють, що він відіграє важливу роль в розвитку професії. Однак аналітику ніхто не скасовував. Аналітику не лише законодавчу, а цього бекграунду, який необхідно брати до уваги, коли даєш консультацію клієнтам. Тому що в нашій країні все має значення. Скоро вибори – це може вплинути на певні аспекти бізнес-діяльності компаній. Жодна програма цього не врахує. Я не можу собі уявити, щоб кожного дня хтось сидів та «комплектував» програми всіма «людськими факторами», які обов’язково потрібно брати до уваги. Звісно, спрощується робота з due diligence та певними стандартними завданнями. Тому на цей тип роботи (якщо є дійсно надійний LegalTech ресурс) можна залучати молодших юристів або людей з базовими юридичними знаннями. Проте я вважаю, що аналітика в людському розумінні є незамінною, особливо для юристів. Я не можу собі уявити машину, що аналізує специфічний спір, або структурування бізнесу з урахуванням політичних, економічних, культурних чинників. Тому специфіка роботи змінюється, в деяких аспектах спрощується, але складні завдання ще все одно виконуватимуться людьми, які мають здатність враховувати комплекс чинників, що змінюються щодня, а не машиною, яка має заданий алгоритм дій.
– Тобто artificial intelligence нам поки не загрожує?
– На мою думку, це прекрасна можливість спростити певні процеси, наскільки це можна зробити, але не повністю замінити юристів. Я вважаю, що сьогодні це неможливо. Однак подивимося, що буде далі.
– Чи бувають у Вашому житті моменти, коли зникає натхнення, опускаються руки? Що в таких випадках стимулює Вас до успішних результатів роботи?
– Такі моменти у мене бувають, але дуже рідко. У таких випадках потрібно зробити невеличку перерву та повністю абстрагуватися від напруження. Наприклад, зробити паузу в роботі. Для мене це піти у спортзал, відвідати класи малювання (я дуже люблю малювати) – це можливість повністю відключитися. Відбувається так зване перезавантаження. Можна взяти один день відпустки та повністю присвятити себе собі. Інколи беру день, щоб провести його з донькою. Називається день «доньки-матері», коли я не переглядаю пошту, ми проводимо його лише удвох. Також допомагає спілкування з друзями. Тобто потрібно робити все, що не є роботою. Моральне перезавантаження відкриває шлях до нових звершень.
– Є люди, які живуть розслаблено та насолоджуються кожною миттю. Є такі, що поспішають жити та отримати від життя по максимуму. Якою людиною є Ви (в тому числі в плані професійного темпераменту)?
– Мій девіз – тихіше їдеш, далі будеш. Якщо є можливість щось взяти тут і зараз, то я це візьму. Однак у мене немає гонитви за життям. Вважаю, що в гонитві за життям втрачається життя. Тому мені важливо розуміти, що я роблю, як я це роблю, планувати майбутнє. Взагалі я дуже люблю планувати. Усім відомий вислів: «Хочеш насмішити Бога, розкажи йому про свої плани». Я це розумію, проте вважаю, що до всього в нашому житті варто бути підготовленим. Плани можна змінити, але загалом повинна бути певна стратегія. Я не спонтанна людина. Звісно, я можу зробити щось спонтанне, однак не в роботі. Якщо потрібно, я можу приймати швидкі рішення. Тобто в плані прийняття рішень я віддаю перевагу швидкості, але якщо бігти та спотикатися – ні. Вважаю, що необхідно обдумувати всі обставини, особливо у сфері консалтингу, особливо партнеру. Занадто вже велика відповідальність. В очікуванні стається диво. Якщо поспішати, то жити, як хочеш, все одно не виходить. Хочеться насолоджуватися результатом, а не просто кудись бігти, збирати лаври, ставити їх на поличку та не мати часу насолоджуватися результатом.
– Чи доводилося Вам у професійній діяльності переступати через власні принципи?
– У кожної людини є правила, від яких вона не відійде. Від цього також залежить і репутація. Є певні принципи, від яких я ніколи не відійду. Перше – це брехати клієнту. Я ніколи собі цього не дозволю. Вважаю, що краще прямо і чесно сказати, ніж викручуватися з ситуації та шукати винних. Вміти визнавати свої помилки – для мене це одна з важливих позитивних рис людини. Це означає зрілість людини. Друге – для мене важливі дедлайни. Якщо ми щось не встигаємо, я скажу про це клієнту або попереджу його заздалегідь. Тому відповідаючи на питання – скоріше ні, ніж так. Я вважаю, що на принципах будується репутація людини. Якщо репутація заслужено хороша, то й успіх не забариться.
– На Вашу думку, чи шкідливо мріяти? Чи маєте мрії, якими можете поділитися з нашими читачами?
– Вважаю, що мріяти корисно. Просто мріяти потрібно якісно, знайшовши для цього вдалий час. Щодо моїх мрій, то їх дуже багато. Більшість пов’язана з особистим життям, з моєю донькою. Що стосується роботи, є мрія розвинути практику до певних меж, створити нові продукти. Хочеться зберегти нинішню команду та збільшити кількість клієнтів. Вважаю, що будь-яка мрія може стати реальністю. Щоб мрії здійснювалися, необхідно мати план для їх втілення.
– Якби не юридичний бізнес, то в якій сфері Ви могли б себе реалізувати?
– Рішення стати юристом я прийняла, коли мені було 12 років. Це було достатньо спонтанне дитяче рішення, але в результаті воно виявилося правильним. Чесно кажучи, я ніколи не думала про зміну професії або про щось інше. На мою думку, всі свої додаткові здібності можна розвивати поза улюбленою справою. Я вважаю, що мені пощастило, оскільки я займаюся улюбленою справою. Я отримую величезне задоволення від роботи, аналітики, яку ми проводимо, від складних завдань, від спілкування з клієнтами. Мені дуже подобається юриспруденція, адже це моє. Якщо говорити про хобі, то мені подобається планувати. Наприклад, наші сімейні поїздки я планую сама «від» і «до». Можливо, це могла б бути справа щодо планування індивідуальних поїздок для людей. Але знову ж таки, це все одно більше як хобі, ніж основний рід занять. В плані роботи, вважаю, що я на своєму місці.
– Які поради можете надати фахівцям, які тільки починають свій шлях в юридичному бізнесі? Must be для успішної жінки-юриста.
– По-перше, потрібно бути собою та не зраджувати собі. Багато людей на зорі своєї кар’єри когось наслідують або навіть копіюють. Однак це неправильно. Знайдіть в собі свої унікальні риси та розвивайте їх. Якщо у вас є здібності лідирувати – лідируйте. Це дуже важливо. По-друге, необхідно ставити запитання. Багато людей з мого оточення бояться здаватися певною мірою неповноцінними через те, що ставлять запитання щодо поставленого завдання. Вважаю великою перевагою, якщо людина не боїться питати, з’ясовувати деталі, не боючись здатися нерозумною. Головне – зрозуміти завдання. Лише після цього можна буде успішно його вирішити. По-третє, обов’язково потрібно тримати контакт з людьми, яких ви знаєте зараз. Всі ми зростаємо певною мірою і робимо це паралельно. Дуже важливо тримати контакти з людьми, яких ви знаєте зараз, тому що не відомо, куди вони приведуть вас потім. Свої контакти необхідно розширювати. Якщо у вас зараз є хороші знайомі, не важливо в якій сфері (наприклад, студенти, з якими зараз спілкуєтеся), не губіться. Всі ми одне одному потрібні. Дуже добре мати потрібних людей у потрібну хвилину. Для цього необхідно постійно спілкуватися та тримати контакт (особливо у сфері юридичного консалтингу).
– Якби у Вас була можливість повернутися в минуле та змінити три речі, що б Ви змінили?
– Я нічого б не змінювала. Можливо, це трохи езотерична думка, але через деякий час ми все одно розуміємо, що все те, що з нами сталося, було нам потрібно. В моєму житті, однозначно, так і було. Навіть у найскладніші моменти, коли думаєш: «Навіщо мені це, як би хотілося, щоб цього не було». В результаті цей момент чи ситуація стає у пригоді. В моєму житті було саме так. Коли щось мені не давалося або давалося не так, я потім оглядалася та прекрасно розуміла, що сталося саме так, як було потрібно в той конкретний момент. Найголовніше – не боятися зробити правильний висновок. На помилках навчаються – це абсолютна правда. Важливо винести з помилок певні уроки. Отже, я нічого б не змінювала. Все в моєму житті було своєчасно та доречно. Вважаю, що так воно буде й надалі.
– Які цілі ставите перед собою на найближчий рік? На Вашу думку, партнерство – це вершина кар’єри? Чи є шляхи для подальшого розвитку?
– В партнерстві також існують певні рівні, партнерство буває різним. Чим довше ти в партнерстві, тим більше досвіду здобуваєш. Партнер з 10-річним та 2-річним стажем – це двоє різних партнерів, які мають різні навички та різний досвід. Можу лише сказати, що партнерство багато чому навчає. Насамперед, терпінню. Ця посада вимагає досвіду юриста та менеджера. Дуже важливо комбінувати цей досвід у правильних пропорціях. Також партнер не має права втрачати свою кваліфікацію. Звичайно, чим далі, тим більше фокусуєшся на розвитку клієнтської бази, але в жодному разі не можна втрачати експертизу. На мою думку, це призведе до того, що як юрист ти вже будеш непотрібним.