Розпочавши роботу 6 років тому у вигляді невеликого стартапу, сьогодні АО SLA Attorneys може собою пишатися, адже має цікавих клієнтів, прецедентні справи, багато успішно вирішених спорів, а головне — бажання рухатися вперед та вгору. Два роки тому компанія приєдналася до юридичної мережі СЕЕ Attorneys та почала активно інтегруватися в європейську юрбізнесову спільноту.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Партнери SLA Attorneys Вадим Іванов, Олексій Волохов та Роман Михайловський розповіли «ЮГ» про різницю між українським та європейським ринками юридичних послуг, ставлення іноземних інвесторів до нашої країни, головну проблему судової реформи та перспективу скасування адвокатської монополії
— Шановні партнери, розкажіть, як складалася Ваша кар'єра до сьогодні?
— Роман Михайловський: Напевно, так само, як у більшості юристів. Після завершення навчання працював у кількох юридичних фірмах, набирався досвіду та знань. Згодом почали з'являтися власні проєкти, які з часом звели нас з Вадимом (Івановим — прим. ред.) та Олексієм (Волоховим — прим. ред.). Спочатку ми почали працювати разом ситуативно над окремими проєктами, а потім подумали, чому б так не працювати на постійній основі, поєднавши досвід, клієнтів, бачення розвитку та знання. У 2014 р. ми об'єдналися, створивши власну компанію. Відтоді ми значно виросли як особистісно, так і фахово. Також це можна сказати про нашу компанію. Зі стартапу ми побудували серйозну фірму, яку вже 7‑й рік впевнено розвиваємо.
— Олексій Волохов: Я також протягом певного часу працював на державній службі та юристом на приватному підприємстві. Тож перші проєкти зайшли на фірму завдяки знайомствам, які вже були напрацьовані. Однак знайти цікавий проєкт іноді не так складно, як його реалізувати, адже великі проєкти мають транскордонний характер або потребують постійної присутності в різних регіонах України. Тому ми взяли курс на розширення партнерських відносин з іншими радниками шляхом приєднання до європейської юридичної мережі СЕЕ Attorneys. Також ми підписали меморандуми про співпрацю з юридичними фірмами майже в усіх регіонах України.
— Вадим Іванов: Ще навчаючись на третьому курсі Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, я зрозумів, що лише теоретичних знань мені замало. Тому я вирішив здобувати практичні навички та влаштувався в юридичну фірму «Вронський, Вронська та Партнери». Працюючи під керівництвом Ганни Олександрівни Вронської, я зрозумів, які цінності необхідні для адвоката та як будується юридичний бізнес. Пізніше я працював у судовому департаменті юридичної компанії Integrites.
— Два роки тому Ви приєдналися до міжнародної компанії CEE Attorneys. Як проходив процес переговорів та якими є умови Вашої співпраці?
— В. І.: Перші переговори розпочалися ще у 2015 р. Ми познайомилися на одному з юридичних форумів за кордоном, почали спілкування. Через деякий час до нас надійшла пропозиція приєднатися до CEE Attorneys. На той час юридична мережа включала компанії з 6 країн, а зараз мережа вже присутня у 13 країнах.
— Р. М.: Ми достатньо довго вели переговори, оскільки в мережі дуже вимоглива політика щодо умов приєднання. Обговорення та погодження тривало близько пів року. Згодом мережа зібрала раду партнерів, на якій було погоджено рішення щодо нашого приєднання.
— В. І.: У нас було 3 місяці для ребрендингу, зміни сайту та впровадження їхніх стандартів роботи (оскільки вони жорсткіші, ніж в Україні). Загалом, CEE Attorneys доволі цікава мережа.
— Яка різниця між юридичним бізнесом України та Європи. Чого можна навчитися один в одного?
— Р. М.: Нам варто навчитися дисциплінованості. У європейців існують певні правила, яких всі мають дотримуватися у взаємодії з клієнтами, у наданні послуг. В Україні клієнти та юристи до цього ставляться не так серйозно. Тобто за кордоном корпоративна культура на значно вищому рівні.
— В. І.: Важливе значення має репутація. В Європі якщо ти адвокат, то обов'язково маєш дотримуватися правил адвокатської етики. Якщо ні, то ніхто не захоче обрати тебе консультантом. Особистий бренд для європейського адвоката — це достатньо високий показник, який тримається на репутації.
— О. В.: Також в Україні відповідальність за якість юридичних послуг не врегульована на законодавчому рівні. В Європі (наприклад, у Чехії) неможливо приймати оплату за юридичні послуги без наявної адвокатської ліцензії. Натомість у нас ринок перенасичений компаніями, які часто надають неякісні та сумнівні юридичні послуги.
— Яким для Вашої компанії був 2019 р.? Які Ви ставили цілі та чи вдалося їх досягти?
— Р. М.: Плани, як завжди, були грандіозні. На жаль, у повному обсязі ми їх не досягли. Це цілком нормально. Завжди потрібно прагнути максимуму, а отримаєш стільки, скільки зможеш. Загалом, цей рік був для нас продуктивним. Чому? По‑перше, ми втрьох значно виросли як партнери. Цей рік нас багато чого навчив. По‑друге, ми супроводжували дуже цікаві та багатогранні проєкти, які постійно тримали всю команду в тонусі. Також саме в цьому році ми почали повноцінно реалізовувати практику інвестицій. Цікавими були проєкти з нерухомості та енергетики.
— В. І.: Також вже черговий рік ми активно розвиваємо практику White Collar Crime. Наші клієнти — топ-менеджери компаній (в тому числі міжнародних) та колишні політики. Наразі всі наші клієнти спокійно працюють, проживають вдома без обтяжливих запобіжних заходів. Ми доводимо свою правоту. В деяких справах ми вже знаходимося на фінальній прямій. Окрім того, динамічною та достатньо успішною для нашої фірми була класична судова практика.
— О. В.: Дійсно, 2019 р. був динамічним та успішним в інвестиційній практиці, адже потенційних клієнтів, які цікавилися українським ринком, було чимало (починаючи від ринку цінних паперів та завершуючи супроводом угод з нерухомістю).
— Розкажіть про найцікавіші справи.
— В. І.: Нещодавно ми супроводжували кейс в інтересах іноземної структури, яка втратила частину своїх активів під час окупації Криму. До недавнього часу зазначену структуру обслуговувала одна з «брендованих» консалтингових фірм. Коли в кінці 2018 р. в іноземній компанії почалися проблеми, менеджер останньої звернувся до нас із запитом про проведення аудиту та надання оцінки «консалтерів». Ми виявили чимало «неузгодженостей», які в майбутньому могли б принести значні фінансові та репутаційні втрати клієнта, а також зіштовхнулися з неетичною поведінкою представників консалтингової компанії.
В інтересах клієнта ми були змушені звернутися до суду задля розірвання договору. Надалі провели серйозну роботу із залученням експертів та отриманням висновків щодо якості наданих послуг і заангажованості. Досі в Україні не було такої практики. В результаті ми отримали судові рішення та дозволили розірвати договірні відносини, що були прописані не на користь клієнта. Останній залишився задоволеним. Наразі ми супроводжуємо ще кілька цікавих угод у межах наших договірних відносин.
— Р. М.: Розповсюдженими були запити щодо списання заборгованості з активами, які залишилися в зоні проведення АТО: Донецька залізниця, гірничі підприємства, шахти. На жаль, це реалії нашого сьогодення. Є багато ошуканих клієнтів з боку держави, які шукають справедливості вже багато років. Сьогодні ці питання на порядку денному.
— В. І.: Щодо великих спорів, нещодавно ми супроводжували судовий спір вартістю 120 млн доларів у справі про банкрутство одного з технологічних заводів в Україні. Недобросовісний іноземний кредитор за допомогою низки фальсифікацій мав намір отримати контроль у комітеті кредиторів та домогтися заміни ліквідатора на «лояльного для себе». В результаті затяжних судових процесів ми отримали рішення, яким недобросовісному кредитору було відмовлено у значній частині його вимог.
— О. В.: Мені запам'ятався проєкт із турецькими інвесторами, які за нашого супроводу отримали можливість придбати чималу кількість об'єктів нерухомості у м. Києві. Продавцем виступив іноземний інвестиційний фонд, який дуже ретельно ставився до структурування угоди в Україні. Ми успішно закрили цей проєкт та розробили зручну структуру управління для клієнта.
— На Вашу думку, як змінилося ставлення іноземних інвесторів до України?
— В. І.: Наведу приклад із сонячними електростанціями. Наші європейські колеги (найчастіше з Литви) постійно звертаються до нас із запитами щодо супроводу інвестицій у розвиток зеленої енергетики в Україні. Для них це цікаво та неодноманітно (оскільки в ЄС немає таких тарифів на зелену енергетику). Однак у цій справі постав один «наріжний камінь» — наявність гарантій того, що новостворена компанія дійсно працюватиме, не відбудуться рейдерські захоплення, а тарифи, задекларовані державою, не зазнають змін. На жаль, наразі ми не можемо надати таких гарантій.
— Р. М.: Україна ще й досі залишається terra incognita для Європи. Це продиктовано нашою політичною нестабільністю, слабкою судовою системою, слабкими інститутами захисту прав власності. Сумно, але це реальність. Не скажу, що ставлення європейців до України змінилося на краще в плані інвестиційної привабливості. Це те, що ми бачимо. Україна неймовірно цікава для європейського бізнесу, але існує багато перепон на шляху до залучення інвестицій (насамперед, політичних).
— О. В.: Мені здається, що дійсно є певний позитив, але наразі в інвестора немає повної довіри до українського ринку. Україна цікава тим, що можна отримати достатньо високий як для Європи прибуток без залучення великих обсягів фінансування. Однак суттєві ризики втратити гроші працюють не на користь нашої держави, адже немає ефективного та швидкого захисту права власності.
— Як Ви оцінюєте кроки законотворця в судовій реформі, що проходить вже третім колом?
— Р. М.: Негативно, тому що це вже третє коло. Навіть якщо дивитися з‑за кордону, то це виглядає….
— О. В.: Як на мене, судова реформа відбулася лише на папері.
— Р. М.: Інвесторам потрібна стабільність. Чому Європа успішна? Тому що вона стабільна.
— В. І.: Однак ми позитивно оцінюємо реформу у сфері юстиції. Багато обраних на керівні посади осіб є нашими колегами, яким ми довіряємо, результати роботи яких ми побачили навіть за такий короткий період.
— Р. М.: Безперечно, є позитивні починання. Потрібен час, щоб побачити результати. Попередній склад Парламенту також приніс багато позитиву. Інше питання — це реалізація. Це питання більше не до законодавця, а до системи загалом (у тому числі до судової та правоохоронної).
— Як Ви ставитеся до можливого скасування адвокатської монополії?
— В. І.: Наразі на ринку України зовсім мало якісних адвокатських послуг. Відповідно, конкуренція незначна. Той факт, що юристи отримують адвокатські свідоцтва, означає, що адвокатів просто стає більше. Однак якість від цього, на жаль, страждає.
— Р. М.: Нам здається, що монополія не досягла своєї мети. Вона запроваджувалася для того, щоб відкинути непрофесіоналізм послуг адвокатів. Проте якість надання послуг від цього не зросла. Тому я вважаю, що в такій формі монополія не має права на існування. Потрібно робити або більш жорсткий бар'єр для доступу до професії, або ж її скасовувати.
— О. В.: Монополія потрібна, але трохи згодом. Наразі українці не готові платити адвокату так, як у США чи Європі, а суд не так зважає на дотримання процесуальних норм, як того потребує закон. На все потрібен час.
— Поділіться планами на 2020 р.
— В. І.: Ми обрали стратегію більш активного позиціонування своєї компанії на ринку. Також хочемо продовжити розвиток класичних для нашої компанії практик, приділивши особливу увагу практикам інвестицій та нерухомості.
— Р. М.: Ми хочемо трохи вийти зі статусу юридичного радника на позицію консультанта для інвестора, який бажає розпочинати та розвивати бізнес. Окрім того, плануємо змінити підхід до клієнта, зробивши більш глибокий фокус на нашу ключову експертизу, не розсіюючи на все енергію та водночас делегуючи частину справ партнерським компаніям.
— О. В.: Однозначно, ми зосередимо увагу на інвестиціях та нерухомості, оскільки наразі існує значна клієнтська потреба в супроводі подібних кейсів. Також ми орієнтуємося на розширення нашої команди, залучення молодих та амбітних юристів.