04 листопада 2015, 16:41

«У найвідповідальніші моменти проектів ми готові відкласти свої юридичні справи заради соціальної мети»

Опубліковано в №44(490)

Наталія Лиса
Наталія Лиса директор із зовнішніх, корпоративних та юридичних питань (General Secretary) Данон – Східна Європа

Директор юридичного департаменту «Данон Україна Наталя Лиса розказала «Юридичній газеті» про особливості роботи юридичного департаменту компанії, соціальні ініціативи «Данон» Україна та  своє бачення ініціатив щодо уніфікації стандартів якості продукції


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


- Пані Наталю, свою трудову діяльність Ви розпочинали бухгалтером. Чому надалі Ви надали перевагу юриспруденції?

На початку 90-х, коли я обирала майбутню професію, бухгалтерія була справжнім трендом. Здавалось, працюватимеш бухгалтером – і увесь світ відкриється перед тобою. Але закінчивши навчання, я зрозуміла, що ця робота не для мене. Я задоволена тим, що згодом обрала право та не жалкую, що отримала базові знання з бухгалтерського обліку. Зараз це дуже допомагає мені знаходити спільну мову з фінансистами й вирішувати бізнес-питання.

Ви приєдналися до команди «Данон» у 2013 р. Розкажіть про роботу юридичного департаменту компанії?

«Данонівці» – це особливі, надзвичайні люди. Вони цілеспрямовані, відкриті, активні, креативні, веселі. І юристи – не виняток. А відтак, юридична підтримка бізнесу «Данон» в Україні відрізняється від стандартного її розуміння. Для прикладу,наведу декілька наших особливостей. Ми працюємо в open space: у нас немає ані кабінету, ані своєї окремої зони. Для бізнесу юрист доступний щохвилини. Кожен юрист є партнером департаментів, закріплених за ним. Він повністю інтегрований у бізнес-процеси таких департаментів, зацікавлений у досягненні ними їх бізнес-результату, розділяє відповідальність за їх рішення. Юристи «Данон» беруть участь в соціальних проектах компанії як в якості учасників, так і волонтерів, членів команди-організаторів. І це не менш важливо для нас, аніж суто юридичні функції. У найвідповідальніші моменти проектів ми готові відкласти свої юридичні справи заради соціальної мети. Це дає багато наснаги, коли ти ходиш на роботу не тільки для того, щоб з дня удень вичитувати договори, але і для чогось, що важливе для людей, для чогось, що ти раніше ніколи не робив.

- Ви майже 10 років забезпечували юридичну підтримку групі енергетичних компаній «AES Україна», де обіймали посаду директора з правової та регуляторної підтримки. Крім того, були членом Наглядових рад кількох українських енергопостачальних компаній. В чому основна відмінність роботи юриста в енергетичній та харчовій сфері?

Головна принципова відмінність полягає в тому, що «Данон» працює у конкурентному середовищі, а енергопостачальні компанії в Україні – природні монополісти. Це, звичайно, диктує компаніям певну модель ведення бізнесу й комунікації з кінцевим споживачем та регулятором. Так, енергетичні компанії доволі консервативні, стабільні, довго та неохоче змінюються, щоб задовольнити вимоги споживача. Домінантна роль юриста в такій компанії – захист і відстоювання її позиції. Водночас компанія харчової сфери – динамічна, інноваційна, чутлива до зовнішнього середовища, швидко розвивається. Тут ринок та висока конкуренція вимагають прийняття блискавичних рішень. У боротьбі за свого споживача треба не тільки забезпечити стабільну якість продукту, але й дивувати його новинками, передбачаючи його мінливі смакові потреби. В такому бізнесі юрист мусить бути ще більш проактивним, гнучким та винахідливим задля того, щоб втримати бізнес у рамках правового поля, не уповільнюючи темпу його розвитку.

- Як відомо, Ви навчалися в Дарден Бізнес-школі Університету штату Вірджинія, США. Розкажіть про навчання там? Чи згодилися Вам на практиці отримані знання?

Це була бізнес-програма, організована та оплачена моїм попереднім роботодавцем «AES». Ми вивчали фінанси, економіку бізнесу, управління змінами, командоутворення. Іншими словами те, з чого, власне, бізнес і складається. Це було надзвичайно цікаве навчання на основі реальних бізнес-кейсів, з найкращими у своїх галузях викладачами та бізнес-тренерами. Багато в чому це змінило мене, а відповідно, стало в нагоді. Не уявляю собі успішного юриста на підприємстві, який не розуміється у бізнес-процесах, у природі бізнесу, його хворобах та можливостях.

- Серед іншого, Ви є активним членом Асоціації правників України, де представляєте Секцію юрисконсультів. Розкажіть про свою роботу в Секції та її основну місію?

Секція юрисконсультів АПУ – моє сердечне захоплення, я є її членом з 2008 р., а зараз разом з колегами (юристами деяких міжнародних і українських компаній) опікуюся її розвитком. На відміну від юристів юридичних фірм, юрисконсульти ну дуже вже інтровертні, зациклені на собі та своїй роботі, завантажені й закриті. Їх не часто зустрінеш в юридичній тусовці, вони не обмінюються досвідом, ідеями, проривними методиками. Як результат, дуже часто юрисконсульти недооцінені бізнесом, демотивовані. Очевидно, що юрисконсультам необхідна своя територія для спілкування. Тому на початку 2015 р. ми з іншими членами АПУ вирішили дещо переформатувати нашу секцію, визначили її місію: розширювати можливості професійного та особистого розвитку корпоративних юристів і юрисконсультів. Таких можливостей дуже й дуже багато. Ми розподіляємо нашу роботу за такими напрямкам: бути голосом юрисконсультів, представляти інтереси юрисконсультів, як наприклад, у питаннях адвокатської монополії; покращити сприйняття юрисконсульта – допомогти йому позиціювати себе в бізнесі; підвищувати кваліфікацію; давати неюридичні бізнес-знання; професійна адаптація (на випадок, якщо юрисконсульт переходить в абсолютно нову для себе галузь господарювання, ми допоможемо розібратися в регулюванні цього бізнесу); інформаційна підтримка; допомога у працевлаштуванні; лобіювання; паритетна взаємодія з консалтингом; доступний форум для спілкування і, нарешті, – отримання задоволення від роботи. Ми проводимо багато різних заходів з цих напрямків роботи. На сайті Асоціації правників можна переглянути календар і приєднатися до нас.

- «Данон» був однією з перших міжнародних компаній, що прийшла на український ринок та розпочала добу широкомасштабного виробництва йогурту. Проте бізнес не може процвітати та називатися повноцінним, не приносячи користь своїм працівникам, місцевій економіці та суспільству. Як компанія просувається у цьому напрямку?

Соціальні ініціативи та стабільне зростання для «Данон» однаково важливі. В цілому група компаній «Данон» має понад 70 соціальних проектів по всьому світу, серед яких в Україні успішно втілюються такі заходи, як щорічний Пробіг з вірою в серці, міжнародний турнір з футболу для дітей 10-12 років – Кубок націй «Данон», «3 молочні продукти в день», екскурсії на заводи та розвиток кооперативів і сімейних ферм.

Мета щорічного Пробігу з вірою в серці – долучити широку громадськість до збору коштів на оснащення лікарень та пологових будинків необхідним кардіологічним обладнанням для допомоги дітям з вадами серця. Цей проект успішно існує з 2010 р. та з кожним разом кількість учасників та коштів зростає. Так, у 2015 р. зусиллями 13 тис. учасників у 5 містах було зібрано майже 1,5 млн грн.

«3 молочні продукти на день» – довгострокова програма, яка допоможе розвіяти шкідливі міфи про молочні продукти, підвищить стандарти їх виробництва, вона покликана розповісти про користь молока, щоб поліпшити здоров'я українських громадян. 

З 2010 р. в Україні реалізується соціальний проект «Розвиток молочних кооперативів», який через підтримку молочного виробництва приватних господарств населення сприяє поліпшенню життя і добробуту сільських жителів, а також допомагає забезпечити власне виробництво якісною та здоровою сировиною. У 2013 р. компанія «Данон» започаткувала ще одну ініціативу – полуничні кооперативи.

- «Данон» увійшла до топ-50 найбільш екологічних компаній світу за версією The Best Global Green Brands. Цього року компанія посіла почесне 9 місце у світовому рейтингу найбільш екологічних компаній The Best Global Green Brands, ставши при цьому єдиною компанією-представником сектору FMCG. На чому базується політика збереження екосистеми в компанії?

Перш за все, варто зазначити, що глобальна місія «Данон» базується на чотирьох основних цінностях: гуманізм, відкритість, близькість, ентузіазм. Здорові люди, здоровий бізнес, здорові продукти – це те, заради чого ми працюємо і кожного дня намагаємося донести цінність здорового способу життя до наших співробітників, акціонерів, партнерів, органів державної влади та місцевих спільнот. Саме тому, всі наші соціальні ініціативи – це не окремі проекти, які здійснюються паралельно з виробництвом та продажем продуктів Групи компанії «Данон», а це невід’ємна частина діяльності як компанії в цілому, так і кожного окремого працівника. Політика збереження екосистеми не виняток і є частиною великої стратегії компанії.

- Розкажіть детальніше про проект Carbone Footprint?

Carbone Footprint це міжнародний проект, у якому Україна бере активну участь. Основна мета проекту – боротьба та зниження викидів парникових газів з метою зменшення впливу діяльності компанії на навколишнє середовище, оскільки, як відомо, парникові гази є причиною глобального потепління. «Данон», як соціально відповідальна компанія, здійснює цей проект по всьому світу, що складає 184 заводи у різних країнах.

Викиди парникових газів складаються з газів, які генерує сільське господарство,вони утворюються в результаті діяльності компаній та їх виробляє споживач. Питоме зниження викидів парникових газів у період з 2008 по 2014 рр. становить 33%, що складає 41,6% на тону виробленого продукту.

Поточна мета компанії – досягти питомого зниження викидів парникового газу більш як на 50% до 2020 р. та стабілізувати викиди продовжуючи ріст у продажах в порівнянні з 2008 р.

- На сьогодні близько 2,85 млн євро було інвестовано компанією «Данон» в українське село через проекти розвитку кооперативів та молочних ферм, які є невід'ємною частиною не тільки соціальних ініціатив компанії, а й частиною стратегії по забезпеченню потреби молокопереробних заводів молоком-сировиною. Як держава на законодавчому рівні сприяє веденню бізнесу у цій сфері?

Основною рушійною силою законодавчих ініціатив для розвитку фермерства та кооперації, зокрема і в молочному секторі, стало підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Цей документ має чіткі кластери: законодавчі ініціативи, які слід втілити, та практична частина, до прикладу, створення мережі консультаційних центрів, які надаватимуть роз’яснення стосовно порядку створення фермерських господарств, порядку оподаткування, сприятимуть співпраці між фермерами та переробниками тощо.

Однією з ініціатив у цьому контексті є законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств» (реєстр. №1599), який запроваджує спрощену процедуру державної реєстрації сімейних фермерських господарств, створює засади для державної підтримки засобами встановлення пільгової системи соціального страхування осіб, зайнятих у сімейних фермерських господарствах, запровадження компенсації з державного бюджету, звільнення від плати за приєднання до електричних мереж, мереж газо-, водо-і теплопостачання.

Проте процес створення консультаційних центрів потребує другого дихання, оскільки ті установи, що діють на сьогодні, нажаль, не є ефективними для впровадження діяльності фермерських господарств та кооперативів.

Також, додаткової уваги з боку держави потребує затвердження комплексної та дієвої програми державної підтримки фермерських господарств, адже розвиток сільських територій є соціальним обов’язком саме держави, а допомога бізнесу має бути лише складовою такої допомоги. Сподіваємось, що поштовхом для затвердження програми стане Концепція розвитку сільських територій, схвалена Урядом у вересні цього року.

- Сьогодні в Україні триває реорганізація контролюючих органів у сфері безпеки та якості харчових продуктів. Наскільки компанія відчуває її вплив?

Реорганізація державних органів та оптимізація їх функцій, безумовно, є позитивним фактором для бізнесу, оскільки функції контролю зосереджуються в одному органі з чітким розумінням завдань, які ним виконуються. Окрім того, за новим підходом у державному регулюванні сфери безпечності харчових продуктів, періодичність державного контролю заснована на ризик-орієнтованому підході. Тобто, якщо підприємство дотримується вимог законодавства, не має рекламацій та скарг, його перевірятимуть рідше, оскільки ризик від його діяльності є незначним. 

- Як Ви розцінюєте ініціативи щодо уніфікації стандартів якості продукції та подальшого реформування системи безпечності харчових продуктів в Україні для приведення її у відповідність з європейськими стандартами?

Ми вже працюємо за європейськими стандартами, тому готові до впровадження таких уніфікованих законодавчих ініціатив. Головний критерій – ефективність та зрозумілість. Наприклад, з вересня почав діяти новий закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», який об’єднав вимоги трьох основних європейських документів, так званий «Харчовий закон» та «пакет гігієнічних вимог». Вважаємо, що основні принципи, об’єднані у єдиному законі, є логічними та зрозумілими для бізнесу, а саме: запровадження превентивного підходу до контролю замість необхідності боротися з наслідками, встановлення перехідних періодів для запровадження системи управління безпечності харчових продуктів на принципах ХАССП (лат. НАССР), обов’язкове запровадження бізнесом простежуваності за принципом «крок назад, крок вперед», пом’якшення процедур отримання експлуатаційного дозволу, запровадження принципу здійснення державного контролю лише одним органом.

- Наскільки продуктивно сьогодні працює Державна служба з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів?

Думаю, що зарано говорити про продуктивність, оскільки на сьогодні ми маємо тільки положення про цю Службу та відомості про керівників. Загальну оцінку можливо буде дати пізніше, коли установа здійснюватиме свої функції повноцінно.

- Чи вдається поєднувати активну роботу у такій масштабній компанії з родиною та відпочинком?

Я не знайшла магічного рецепту такого поєднання, тому просто вирішила не проводити межу між роботою та особистим життям. Доволі комфортно себе відчуваю, змішавши все в одне. Так, не маю проблем з тим, щоб увечері вдома відпрацювати якісь термінові питання, відповісти на електронні листи. Водночас, і в робочий час, коли маю потребу приділити час особистим справам, ось як побувати на святі осені в дитячому садочку молодшого сина, теж обов’язково виділяю час для цього. На щастя, «Данон» – компанія, в якій це можливо.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати