Про свою історію кар’єрного росту на посаді юрисконсульта, специфіку роботи агрохолдингу в Україні та відносини іноземного інвестора з вітчизняною владою і Державною фіскальною службою «Юридичній газеті» розповів Олег Бігдан, директор з юридичних питань «Бунге Україна»
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Пане Олеже, Ви очолюєте юридичний департамент компанії «Бунге Україна». Розкажіть свою історію, як Ви досягли цієї посади?
- Свою кар’єру я розпочав з посади помічника юрисконсульта, ще навчаючись на другому курсі Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. На початкових курсах у студентів досить мало прикладних знань, тому більшість з них паралельно підробляє, поєднуючи навчання з роботою.
Так, склалися обставини, що «Бунге Україна» фактично була моїм першим місцем роботи, хоча на той час вона ще належала групі компаній «Cereol». Саме у цій компанії я пройшов кар’єрний шлях від помічника юрисконсульта до посади старшого юрисконсульта. З цієї посади я перейшов працювати до іншої компанії, що також здійснювала діяльність у харчовій галузі. Вся моя робота практично була пов’язана із сектором FMCG (Fast Moving Consumer Goods) та аграрним сектором. Я працював у компанії «Чумак» (вітчизняному виробнику харчових продуктів) і в американській компанії «Сargill». В останній я вперше обійняв посаду керівника юридичної служби. Там я працював приблизно 6 років, після чого перейшов на роботу над проектом в Іллічівському морському порту, очоливши юридичну службу холдингу.
Тож коли мені запропонували посаду керівника юридичного департаменту «Бунге Україна», для мене це стало одночасно і викликом, і приємною можливістю повернутися до компанії, з якої я розпочинав свою трудову діяльність.
Вам ніколи не хотілося спробувати свої сили в юридичному бізнесі, попрацювати в юридичній фірмі?
- Насправді, я розглядав такий варіант подальшого професійного розвитку. Втім, період активної появи молодих юридичних фірм на ринку збігся з початком моєї трудової діяльності, а на той час подібного бажання в мене не виникало.
Скільки юристів у юридичному департаменті, яким Ви керуєте. Як побудована координація роботи з філіями підприємства в регіонах?
- У нашому департаменті працює 8 юристів. Структура юридичних департаментів у компанії наступна: централізований юридичний департамент у Києві з двома регіональними юрдепартаментами у Дніпропетровську та Миколаєві, за місцем розташування основних активів компанії. Юридична підтримка інших наших філій та підрозділів в інших регіонах, де працює Бунге, надається централізовано – з головного офісу в Києві.
Юристи на місцях займаються поточною роботою та супроводженням операційної діяльності. Разом з тим здійснюється досить щільна координація усіх дій з центральним юридичним департаментом.
Крім вирішення поточних питань компанії, юридичний департамент бере активну участь у вдосконаленні національного законодавства, зокрема, через участь у роботі вітчизняних та міжнародних профільних асоціацій (так, Бунге Україна є членом Європейської бізнес-асоціації, Американської торговельної палати, Української зернової асоціації, асоціації «Укроліяпром» та інших). Ми постійно здійснюємо моніторинг законодавчого поля, адже сьогодні законодавча база у сфері агробізнесу як ніколи швидко і часто зазнає змін, тож ми маємо тримати руку на пульсі.
Якщо у «Бунге Україна» з’являється вакансія юриста, як Ви підшукуєте нового працівника? На які якості звертаєте увагу в першу чергу?
- Звичайно, ми користуємося послугами рекрутингових агентств з якими у нас склалися довготривалі взаємовідносини.Також ми не нехтуємо іншими інструментами пошуку кадрів, таких як, наприклад, «сарафанне радіо». Тим паче, що на сьогодні, з урахуванням економічної ситуації в країні, достатня кількість висококваліфікованих юристів замислюються над тим, щоб змінити місце роботи та напрямок своєї діяльності.
Ми, насамперед, оцінюємо професійні якості потенційних співробітників, проводячи тести практичних навичок. До того ж для нас є важливими не лише глибокі знання законодавства, але й вміння застосовувати їх на практиці, а також аналітичні здібності кандидата.
Разом з тим, як і будь-яка транснаціональна компанія, ми звертаємо увагу на цілісність і бажання людини розвиватися в мультикультурному середовищі.
Бунге надає своїм працівникам можливість для саморозвитку, тому ми обираємо тих кандидатів, котрі бажають рухатись далі у своїй кар’єрі та зростати разом із розвитком компанії.
Розкажіть про специфіку підбору «Бунге Україна» зовнішніх юридичних радників? Ви оголошуєте тендер на такі послуги чи обираєте серед знайомих юристів?
- Оскільки сьогоднішні реалії життя змушують стикатися з надзвичайно широким колом спеціалізованих питань, ми, як правило, шукаємо фахівців у своїй вузькій галузі – такі собі «бутікові» юридичні фірми, які вже мають напрацьовані знання у конкретній сфері, з якою нам доводиться працювати. Це стосується як судового захисту у складних справах, так і захисту права власності, активів та ін.
У нас напрацьовані взаємовідносини з багатьма юридичними компаніями. Зазвичай, ми намагаємось вибудувати довготривалі взаємовідносини для того, щоб наші юридичні радники мали змогу накопичувати достатній бекграунд щодо специфіки роботи нашої компанії. Останнім часом ми також користувались послугами молодих компаній, які нещодавно вийшли на юридичний ринок і залишалися задоволеними якістю їх юридичного супроводу. Це, зокрема, пояснюється і тим, що порівняно з іменитими юрфірмами, такі компанії в процесі становлення, окрім високого професійного рівня, мають бажання зробити більше для клієнта і застосувати інноваційні підходи під часзахистуйого інтересів.
Також ми активно використовуємо регіональну мережу юридичних компаній, зважаючи на територіальне розповсюдження наших активів, і працюємо не лише з відомими юридичними іменами на ринку, а також і з регіональними юридичними фірмами, які добре себе зарекомендували, та з приватно практикуючими адвокатами. Такі категорії компаній чи адвокатів часто мають достатньо глибокі знання регіональної специфіки, і вони можуть оперативніше та ефективніше захищати наші інтереси на місцях.
Як змінилась ситуація з юридичними послугами на ринку після 2014 року? Вони стали дешевшими, більш якісними чи навпаки?
- Якщо до цього практично у всіх компаній, з якими ми працюємо, були прив’язані до долара чи євро, то зараз більшість з них, йдучи назустріч ринковій кон’юнктурі, роблять нам більш цікаві пропозиції, прив’язуючись до гривневого еквівалента. Це дозволяє нашій компанії оптимізувати свої витрати, які номіновані в доларах США, і ще більш ефективно забезпечити наші юридичні потреби.
- З деякими зовнішніми консультантами, з якими нам не вдалося погодити використання гривневого еквіваленту,ми продовжуємо працювати у прив’язці до долара, але погоджуємо значні розміри знижок для того, щоб вартість надання юридичних послуг залишалася в ринковому діапазоні. В цілому ж, можу зауважити, що «Бунге Україна» залишилася вірною тим компаніям, з якими у нас вже встановлені робочі взаємовідносини.
Чи впливає ціна на якість юридичних послуг?
- Парадоксально, але якість юридичних послуг зросла, оскільки компанії готові за ті ж кошти надавати послуги вищого рівня і приділяти більше уваги нашому питанню, з урахуванням зменшення кількості клієнтів – споживачів юридичних послуг. Тому ринок регулює такі взаємовідносини, оскільки потреба удеяких напрямах звузилась, компанії змагаються за клієнта та готові надавати більший об’єм юридичних послуг за ті ж кошти.
«Бунге Україна» прийшла на український ринок у 2002 р., придбавши компанію Cereol. Наскільки легко було компанії адаптуватися на ринку в умовах українського законодавства?
- На момент придбання групою компаній Bunge активів в Україні я вже не працював там. Проте, як мені відомо, Bunge довелося змінити модель управління та, оскільки Bunge є публічною компанією, акції якої котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі (з розташуванняму м. Уайт-Плейнс, штат Нью-Йорк, США), компанія впровадила додаткові правила: зробила значно жорсткішими вимоги до системи внутрішнього контролю (комплаєнсу) та дотримання вимог SOX та FCPA; впровадила корпоративні політики та процедури, а також запровадила нову корпоративну культуру. В компанії є внутрішній SOX-менеджер (внутрішній контролер), який у співпраці з юридичною і фінансовою службами компанії, відповідає задотримання законодавства США, вимог Нью-Йоркської фондової біржі, які поширюється на підприємства групи Bunge за кордоном.
Bunge належать елеватори в Одеській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Вінницькій областях і Криму. Як вирішуються юридичні питання на окупованій території?
- Насправді, у групи компаній «Бунге Україна» на сьогодні немає активів у Криму. Крім того, ми сумлінно дотримуємося режиму американських, європейських і швейцарських санкцій. На щастя, це суттєво не вплинуло на ринки, на яких працює наша компанія (агробізнес та FMCG), за виключенням ринку роздрібного продажу продукції – олії, стосовно якого у нас діє заборона на постачання продукції військовим і квазівійськовим організаціям.
Відповідно, ми більш жорстко контролюємо кінцевого отримувача цієї продукції і при безумовному дотриманні режиму санкцій можемо здійснювати дозволені види діяльності зі споживачами, розташованими на тимчасово окупованій території.
Наскільки українське законодавство адаптоване до ведення агробізнесу в нашій країні? Які пільги держава надає для його ведення?
- Агробізнес є одним із перспективних напрямів для економічного розвитку України, що визнається, у тому числі, й українським урядом. Відповідно, питанням сільського господарства і правового регулювання приділяється велика увага.
Ми схвалюємо дії уряду щодо суттєвої дерегуляції нашої галузі. Так, багато рішень стосовно дерегуляції бізнесу, що раніше відкладалися або заморожувалися на тривалий час, за останній рік були успішно реалізовані. Водночас ми розуміємо, що ще доведеться пройти довгий шлях зі створення сприятливої атмосфери для роботи прозорих транснаціональних міжнародних компаній.
Безумовно, ми також вітаємо відкритість і налаштованість українського уряду і центральних та місцевих органів виконавчої влади до діалогу з бізнесом.
Проте, на жаль, як це не дивно, в новітніх умовах,ми поки що ще стикаємося з проблемами корпоративного рейдерства. Втім,варто відзначити готовність і бажання уряду йти назустріч і захищати інтереси іноземних інвесторів згідно з чинним законодавством України.
Податкове законодавство у цій сфері відповідає сьогоднішнім реаліям, чи навпаки, – зависокі податкові ставки заважають працювати? Якою Ви бачите податкову реформу в Україні, виходячи, зокрема з потреб вашої компанії?
- Наша компанія, як і більшість інших транснаціональних компаній, досі зіштовхується з затримкою відшкодування експортного ПДВ, накопиченого за попередні періоди.
- Ми не без успіху намагаємося налагодити ефективну взаємодію з центральним офісом з обслуговування великих платників податків, на обліку якого знаходяться два з підприємств групи компаній. Ми є найбільшим платником податків у Миколаївському морському порту. Відповідно, держава визнає наш внесок в підтримку економіки і намагається створювати максимально сприятливі умови для ведення бізнесу. Разом з тим ми бачимо спроби держави боротися з тіньовим оборотом зернової продукції і з постачальниками, які використовують тіньові схеми постачання. Проте, ми рішуче виступаємо проти практики, коли відповідальність за порушення податкового законодавства покладається на нас, як на кінцевих споживачів, попри те, що ми є сумлінним платником податків.
Так, неочікуваною для нас стала резонансна історія з незаконним, на нашу думку, затриманням завантаженого зерном судна у нашому терміналі в Миколаївському морському порту у зв’язку із претензіями Державної фіскальної служби до компаній-постачальників. Майже місяць ми чекали, допоки компетентні органи розібрались уцій ситуації і, нарешті, дозволили судну вийти з порту. В результаті, методи до яких вдалися правоохоронні органи та ДФС, призвели до збільшення суми можливих збитків, що, в свою чергу, зменшило нашу податкову базуі суму податків, яку ми зможемо сплатити до бюджету. Тобто, збитки вже невідворотно завдані нашій компанії і, відповідно, бюджету України.
Наголошу, що ми схвалюємо боротьбу ДФС та правоохоронних органів з тіньовими схемами закупівлі зернових. Однак надалі ми розраховуємо на відкритіший та більш передбачуваний діалог і співпрацю з Державною фіскальною службою, правоохоронними органами та Урядом України. Зі свого боку, ми готові надавати фахову експертизу щодо вдосконалення вітчизняного законодавства та впровадження відповідних змін.