Який юрист не мріє стати партнером юридичної фірми? Ще зі студентських лав, надивившись фільмів про успішних американських юристів, студенти починають уявляти себе на їх місці. Багато хто з них навіть будує плани, як досягти поставленої мети.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Партнер, керівник практики банківського і фінансового права, ринків капіталу юридичного бюро «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і Партнери» Україна Роман СТЕПАНЕНКО розповів «Юридичній газеті» про свій шлях від молодшого юриста до партнера однієї з топових юридичних фірм України
– Романе, на сьогодні Ви є керівником практики банківського та фінансового права, ринків капіталу ЄПАП Україна. Ще 2 роки тому Ви були старшим юристом Бюро. Розкажіть, як Вам вдалось стати партнером однієї з провідних українських юрфірм?
– Одразу з самого складного. Ну, добре. Бачите, Ви почали своє запитання зі встановлення певного зв’язку між строком і досягненням кар’єрного рівня. В контексті юридичної фірми, а особливо що стосується заняття юристом посади радника або партнера, це не зовсім виправданий підхід. Юрист приватної практики може стати партнером за 5–7 років, а може не стати і за 15 років – багато що залежить від конкретних цілей, мотивації на результат та багатьох інших чинників. На мою думку, шлях від юриста до партнера – це питання не стільки часу чи кількості проектів у портфоліо, скільки готовності юриста. Я переконаний, що такий підхід є актуальним не лише для нашої фірми, але й для більшості провідних юридичних фірм в Україні і за кордоном.
Що саме сприяло тому, що я став партнером? Наразі мені як щойно призначеному партнерові непросто визначити свою формулу вдалого проходження шляху від молодшого юриста до партнера. При досягненні будь-якої мети, мені здається, важливу роль відіграє ціла низка факторів і обставин. Без удачі, коли вона конче потрібна, також не обходиться. За свої досягнення я, безперечно, завдячую людям, які крокують поряд зі мною, у яких я впевнений і на яких можу покластися у відповідальні моменти. Серед них колеги, друзі, рідні. Знаєте, у якомусь сенсі всі вони є моїми вчителями, які дають безцінні знання та діляться досвідом. Напевне, це є найголовнішим. І правильне, доречне і розумне застосування цих знань та досвіду я сприймаю як свою власну задачу. Чи вдається це робити – про це вже слід судити по результатах.
– Це була Ваша ініціатива, щоб Вас призначили партнером, чи Вас порекомендував інший партнер?
– Процедура дещо інша. Як і в більшості українських та міжнародних юридичних фірм, в ЄПАП Україна існує комплекс писаних та неписаних правил, за якими відбувається просування юристів по кар’єрній драбині. Безумовно, чим вища посада, тим менший рівень «автоматизації» цього процесу, якщо так можна висловитись. Для найстарших юристів, які обіймають позиції радників та старших юристів, партнерами може бути запропонований так званий partnership track, що передбачає певний перелік вимог та умов, виконання яких, як правило, свідчить про готовність старшого юриста обійняти посаду партнера.
При цьому, як мені здається, для позиції партнера менше значення має механічне «виконав/не виконав» певну вимогу чи умову – скоріше вирішальною є впевненість існуючих партнерів у конкретній людині як у персоналії, на яку можна покластися і з якою буде комфортно досягати нових успіхів у бізнесі. Врешті-решт, усі рішення щодо того, пропонувати певній особі приєднатися до партнерства чи ні, приймають саме існуючі партнери.
– Чи можна сформулювати певні стандарти, установлені у ЄПАП Україна для осіб, які займають посади партнерів?
– Наскільки мені відомо, писаного документу з переліком таких стандартів не існує. Та і навряд чи таке зведення правил могло б існувати. А якби й існувало, то чи могло б воно бути повним та вичерпним? Напевне, чи не єдиним джерелом стандартів є власне розуміння кожного партнера та спільне розуміння усіх партнерів разом. Знаєте, в цьому є щось подібне на звичаї в міжнародному праві, коли певна поведінка, стандарт чи правило сприймаються суб’єктами як обов’язкові. Так само і в цьому питанні – незважаючи на відсутність певного «кодексу стандартів», вони діють через їх сприйняття як необхідність.
Якщо взяти на себе сміливість і виокремити хоча б кілька основних, то інтуїтивно я би почав із професіоналізму в його широкому розумінні, не обмежуючись лише глибокими знаннями у тій сфері, на якій партнер спеціалізується. По-друге, це готовність брати на себе відповідальність за свою частину спільної справи. По-третє – бути командним гравцем і одночасно людиною, спроможною об’єднати людей на досягнення конкретних спільних цілей. Перелік можна продовжувати, хоча здається, що вичерпним його зробити надзвичайно важко.
– Які Ви можете дати поради тим юристам, які бажають стати партнерами у юридичній фірмі в Україні? Над якими якостями слід працювати у першу чергу?
– Універсальних порад тут надзвичайно мало. Чи не найперше, що варто зробити, це визначитись із власною метою. Треба бути чесним із самим собою у прагненні до чогось. Якщо людина насправді чогось хоче і до цього прагне, як правило, її потреба в рецептах зі сторони досить незначна. Людина сама відчуває ті правильні наступні кроки, які треба робити.
Крім того, я порадив би фокусуватися на щоденному розвитку власних професійних знань. Для цього не варто ігнорувати жодні можливості, що пропонують обставини – чи то спеціалізовані короткі онлайн-курси професури Оксфордського університету чи Гарварду, чи вивчення норм законодавства та судової практики і роз’яснень регуляторів, чи спілкування із колегами і обговорення актуальних тем. Все обов’язково знадобиться і рано чи пізно доведе свою корисність. Мені завжди допомагає також те, що називається роботою над помилками – можливо, це найефективніший спосіб самовдосконалення.
Слід також закцентувати увагу на тих якостях, які просто необхідні при роботі з людьми. Йдеться не лише про свій власний колектив, а й про колег з інших фірм, клієнтів. Важливо розуміти, що ти є частиною команди, і від твоїх досягнень і успіхів залежить успішність команди в цілому.
В той же час, варто спробувати знайти баланс між роботою над своїми успіхами, можливо, проявом лідерських якостей і вимогами командної гри та потребами окремих членів команди. Загалом, я впевнений у тому, що здорові амбіції, розумна наполегливість та цілеспрямованість є запорукою успішного професійного зростання.
– Які плани щодо розвитку практики, яку очолюєте, Ви ставите перед собою на сьогодні?
– Усі наші плани концентруються навколо єдиної мети – подальшого наполегливого розвитку практики як успішної частини бізнесу. Конкретні кроки на виконання цього завдання у певному сенсі продиктовані навколишнім середовищем, у якому ми знаходимось, а також тією позицією, яку ми займаємо зараз. На сьогодні ми, без перебільшень, є серед лідерів ринку у сфері банківського і фінансового права, ринків капіталу. Відповідно, важливим завданням є підтримання високого рівня практики та вчасне реагування на серйозні виклики, які формуються в т.ч. через надскладну ситуацію в нашій країні. Ми знаходимось у стані постійного розвитку і, з одного боку, активно адаптуємось до поточних ринкових умов, а з іншого намагаємось враховувати тенденції розвитку ринку принаймні на короткострокову та середньострокову перспективу.
– Як у сьогоднішніх умовах юридичній компанії знайти нових клієнтів та втримати існуючих?
– Ви провокуєте мене на розкриття ноу-хау. Жарт, звичайно. На мою думку, найголовніше у відносинах із клієнтом – це здатність чути його і відчувати його потреби. На такий підхід не впливає ситуація в конкретний проміжок часу, він актуальний завжди. Якщо консультант здатен зрозуміти, в чому саме полягає потреба клієнта, він зможе сформулювати та запропонувати продукт, що відкриває перспективу її задоволення. Тому ключове у підтриманні стабільних продуктивних відносин з клієнтами – це здатність вчасно запропонувати адекватне рішення існуючої проблеми або механізми запобігання потенційним проблемам.
Інше питання – як отримати нових клієнтів за поточних обставин? З власної практики можу сказати, що потреба в отриманні якісної юридичної консультації в учасників економічних відносин не зникає майже за будь-якої ситуації в середовищі, що їх оточує. У кризових умовах, в умовах економічної, соціальної та політичної нестабільності змінюється характер попиту на юридичні послуги, оскільки змінюється природа проблем, з якими стикається бізнес. Слід також враховувати, що в ситуації економічної та фінансової кризи клієнт намагається отримати більший обсяг послуг за меншу плату.
Виходячи із цих тез, консультанту, який поставив собі за мету залучення нових клієнтів, доводиться шукати такі унікальні формули пропозиції послуг, які знайшли б відгук у прагматичному серці клієнта. Ми завжди намагаємось запропонувати існуючому та новому клієнту оптимальне співвідношення ціни і якості послуг із значним акцентом на результат та додану вартість, яку ми допомагаємо створити. Як правило, цей підхід клієнтами високо ціниться.
Оскільки ми є юридичною фірмою повного циклу, ми користуємося перевагами, які надає така структура бізнесу. Ми здатні запропонувати іноді унікальний комплекс послуг у різних сферах права, що й допомагає клієнту прийняти рішення на користь нашої фірми. У нас є значний досвід роботи над так званими fist-of-a-kind проектами в Україні, де залучалася експертиза кількох практик Бюро в Україні і в інших юрисдикціях. Крім того, під час роботи над складними транскордонними проектами нам вдавалося вибудовувати стабільні відносини у форматі «професіонал-професіонал» із регуляторами, зокрема у фінансовій сфері, що дозволяє знаходити спільне розуміння порядку застосування норм законодавства та знаходити адекватні рішення проблем, пов’язаних із прогалинами в законодавстві. Це є додатковою перевагою, яку цінить клієнт.
– Які тенденції розвитку практики банківського та фінансового права, ринків капіталу Ви можете відзначити?
– На сьогодні серед цікавих та багатообіцяючих тенденцій я назвав би усвідомлення регуляторами і державними органами нагальної потреби у тісній співпраці з професійним середовищем. Маю надію, що цього разу усвідомлення є чесним і не має виключно декларативного характеру. В перспективі цей підхід дозволить виробляти якісний продукт нормотворчості, що обумовлює подальший розвиток багатьох сфер української економіки, включаючи банківську і фінансову. Тому я очікував би появи нового інструментарію, який вже протягом років і десятиліть сприймається як стандарт у розвинених економіках Заходу.
За умови стабілізації ситуації в країні, напевне, відбуватиметься подальша лібералізація регуляторного режиму, зокрема у сфері валютного контролю та регулювання, які залишаються чи не найбільш жорсткими на теренах Європи. Відбуватиметься й узгодження підходів та норм із стандартами, які застосовуються в Європейському Союзі.
Все це додає роботи юридичним радникам. В першу чергу, це робота із регуляторами, яким професійна спільнота здатна запропонувати сучасні рішення для вдосконалення або й створення нового регуляторного поля. По-друге, це активна робота з клієнтами для впровадження нових інструментів на ринку.
А що стосується тенденцій кризового часу, якщо їх можна так назвати, то я відзначив би певну зміну характеру проектів, над якими зараз працює практика. Ще кілька років тому більшість проектів нашої практики були пов’язані із залученням нового боргового чи акціонерного капіталу, а зараз наш фокус – комплексні реструктуризації боргів, продаж фінансових активів, структуроване фінансування, тобто трансакції, які мають найменший ступінь стандартизації. Зі стабілізацією ситуації в країні ця тенденція також буде змінюватись, проте в середньостроковій перспективі, напевне, лишатиметься актуальною.