Про потреби в податковому оновленні українського законодавства, особливості судової практики в податкових спорах, а також – про успіхи в роботі проекту TaxLink «Юридичній газеті» розповіла його експерт, керівник податкової практики ЮК Jurimeх Віта Форсюк
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Пані Віто, в Новий рік Україна вступила «під руку» з оновленою редакцією Податкового кодексу України. Розкажіть, будь ласка, про основні нововведення, що почали діяти з 2016 р. Як Ви їх оцінюєте?
Внесення «новорічних» змін до Податкового кодексу України для нашого законодавця вже стали поганою традицією. Їх поспішність та необдуманість щороку наводять жах на платників податків та, в результаті, призводять до необхідності додаткових змін, аби подолати новостворені колізії закону. На жаль, аналізуючи нововведення 2016 р., я все більше схиляюсь до думки, що вони не лише не змогли забезпечити проведення повноцінної податкової реформи, але й стали проявом сумної тенденції до кінця непродуманих змін податкового законодавства.
З одного боку, ми бачимо, як законодавець вирішує певні проблемні моменти щодо того ж транспортного податку, шукає додаткові джерела для погашення податкового боргу, намагається переглянути обсяг податкових пільг, проте одночасно породжує і проблеми.
Для прикладу, можна згадати запровадження двох окремих реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування для платників податку, які відповідають і не відповідають критеріям, визначеним у п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України. Водночас, законодавець лише проголосив таку норму, переклавши реальну регламентацію порядку формування та ведення вказаних реєстрів на Кабінет міністрів України, чим не лише не подолав проблеми прозорості бюджетного відшкодування, але й створив нові підстави для маніпуляцій. При цьому проблемним питанням залишається і фінансування їх створення.
Фактично, такі реформи нагадують лікування тяжкої хвороби «народними» засобами, які у кращому випадку просто не зашкодять хворому.
- У контексті реформування податкового сектору, яку оцінку Ви надасте податковому навантаженню на економіку нашої країни? Які нагальні проблеми у цій сфері потребують першочергового вирішення?
Думаю, ні для кого не секрет, що податкове навантаження на економіку України достатньо велике. Кожного року постає питання про зменшення податкового тиску на платників податків, проте законотворці зіштовхуються з проблемою наповнення бюджету. Але для того, щоб зробити крок у певному напрямку, слід звернути увагу не на ставки податків та їх кількість, а передусім, на саму ідеологію оподаткування. Ми для себе чітко повинні зрозуміти й визначити, які галузі реально потребують податкової підтримки, а які можуть стати бюджетоутворюючими та не потребують додаткових податкових послаблень.
Наразі в Україні основним критерієм виокремлення пільгової категорії платників податку виступає обсяг їхнього доходу, а не сфера діяльності. Навіщо у такому разі малому платнику податків показувати свій дохід? Навіщо йому виходити з тіні та ставати «середнім бізнесом»? Адже у такому випадку він втратить свої пільги. І спрощена система оподаткування у тому вигляді, в якому вона існує зараз, перетворюється з інструмента розвитку малого бізнесу на інструмент оптимізації оподаткування для великого та середнього бізнесу.
Платники податків, у свою чергу, скаржаться на тиск і незаконні дії з боку контролюючих органів. Проте, намагаючись реформувати податкову систему, законотворці в цьому сегменті зводять усі нововведення до зміни повноважень контролюючих органів та розпуску податкової міліції. Насправді ж, питання довіри платника податків до контролюючого органу криється набагато глибше та може бути розв’язане шляхом максимального усунення людей від можливості впливу на процеси у сфері адміністрування податків. А цього можна досягнути лише введенням відповідних публічних реєстрів, електронних сервісів та запровадженням принципу «мовчазної згоди» для реєстраційних процедур.
При цьому доступ до таких сервісів має бути максимально простим та не повинен залежати від волі контролюючих органів. Адже на сьогодні чи не найпоширенішим способом тиску на платників податків став механізм одностороннього розірвання податковими органами договору на електронне визнання документів.
Справжню податкову реформу неможливо одномоментно втілити у життя. В українських реаліях це має бути складний процес поступового відновлення довіри платників до контролюючих органів, що супроводжуватиметься переформатуванням податкової політики держави та ставлення громадян до сплати податків.
- Як керівник податкової практики розкажіть, будь ласка, про те, як змінилась судова практика у податкових спорах за останній рік? Які судові спори є найбільш поширеними?
Мабуть, ні для кого не буде секретом, що левова частка податкових спорів, зазвичай, стосувалася та продовжує стосуватись питання реальності господарських операцій. Щоправда, якщо говорити про певні тенденції 2015 р., на наш погляд, можна виокремити дві основні.
Перша категорія присвячена оскарженням наказів на проведення податкових перевірок. Можемо спостерігати певне збільшення питомої ваги частки таких спорів у загальному розрізі справ у сфері оподаткування. Це, передусім, пов’язано з позицією Верховного Суду України, який на початку року висловився з цього питання, вказавши, що незаконність наказу на проведення невиїзної перевірки нівелює наслідки проведення такої перевірки.
Друга ж категорія пов’язана з питанням сплати транспортного податку та податку на нерухоме майно у 2015 р. Напевно, Ви згадаєте, як це питання бентежило платників податків після прийняття у грудні 2014 р. попередньої податкової реформи, якою у Перехідні положення Кодексу була закладена норма про сплату податку на нерухоме майно у 2015 р. за ставкою, що не має перевищувати 1%. Місцеві ради тоді не встигли прийняти рішення про встановлення ставок податку та їм рекомендували прийняти відповідне рішення протягом першого місяця дії нових норм Податкового кодексу для того, щоб можна було справляти податок вже у 2015 р. Саме так, всупереч нормам самого Кодексу щодо необхідності встановлення таких ставок до 15.07.2015 р., що передує плановому періоду.
Окрім того, у 2015 р. з’явилась нова категорія спорів між платниками податків та контролюючими органами, що пов’язана із запровадженням електронної системи адміністрування ПДВ. Також, незважаючи на досить спірну позицію ВСУ, викладену в постанові від 03.11.2015 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна агенція з обслуговування рекламоносіїв» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, на нашу думку, залишаться актуальними спори щодо оскарження дій контролюючих органів з внесення відкоригованих показників до інформаційних баз даних.
У кінці року ми з командою Taxlink навіть вирішили підбити своєрідні підсумки, склавши списки цікавих і визначальних рішень Верховного суду та Вищого адміністративного суду України.
- Нещодавно фахівці компанії Jurimex презентували новий проект TaxLink – аналітичну платформу, що допомагає юристам знаходити відповіді на найскладніші запитання щодо податкового права. Як з’явилась така ідея та яку мету перед собою ставлять організатори й експерти проекту?
Знаєте, ідея проекту TaxLink фактично витікає з динамізму та складності самого податкового законодавства. Працюючи у сфері оподаткування досить довгий час, ми з колегами помітили, що попри наявність різноманітних порталів з бухгалтерського обліку та оподаткування, інформаційних законодавчих баз даних, людям все одно складно збагнути й оцінити деякі речі, а ще складніше – оцінити ситуацію системно та вслідкувати за всіма змінами податкового законодавства. Так, маючи повний доступ до баз нормативних актів та судових рішень, пересічна людина далеко не завжди зможе прийти до певного висновку з питань оподаткування. До того ж, навіть бухгалтерам і юристам з багаторічним стажем інколи потрібна підтримка податкового юриста, його власна позиція, синтезована зі знанням норм права та практики правозастосування.
Навіть судова практика, про яку ми щойно з Вами говорили, у податковій сфері доволі часто починає формуватися вже тоді, коли норма, на яку посилається суддя, втратила чинність.
При цьому, шукаючи необхідний матеріал та звертаючись до юристів-податківців, люди потребують максимально актуальної інформації. До того ж, вона повинна бути викладена доступною для читача мовою.
Певний час велику увагу ми приділяли виходу книг з питань оподаткування. Саме вони ставали тим інструментом акумулювання нашого з колегами досвіду, яким ми охоче ділилися. Світ побачили «Непряме оподаткування: правова сутність та адміністрування», друге видання якого вже готується, «Пряме реальне оподаткування: правова сутність та адміністрування», «Юридична відповідальність за податкові правопорушення», а також «Теорія, принципи та історія податку: правовий аспект». Але інформація, вміщена в цих книгах, вже зараз є дещо застарілою. Тільки з часу виходу другої книги вже пройшло дві «податкові реформи».
Це, врешті-решт, і дало розуміння того, що нам потрібна платформа, яка сконцентрувала б у собі максимум аналітичного матеріалу у сфері податків. Саме це дало б змогу постійно підтримувати інформацію в актуальному стані та ледь не щоденно доповнювати її відповідями на питання, що виникають у користувачів.
В основі Taxlink лежить не просто база законодавства чи база судових рішень, а саме база аналітичних матеріалів. Звісно, перші дві у нас також є, проте пов’язані між собою вони саме завдяки нашим власним консультаціям у режимі питання-відповідь. Навіть клікнувши на слово у тексті, система підбере Вам норми законодавства, які розкривають це поняття, аналітичні матеріали, споріднені з цим словом, і судову практику, де трактується чи певним чином використовується згадане поняття. Це і відрізняє нас від усіх інших ресурсів.
Наша мета – стати своєрідним провідником у сфері оподаткування. Бути тим місцем, навіть «оазою», яка першою спадає людині на думку, коли мова заходить про оподаткування. Саме тому наша команда докладає максимум зусиль, спрямованих на аналіз наявних проблем оподаткування. Звісно, щоб виправдати наш девіз «All about taxes», ми працюємо в напрямку освоєння податкового законодавства інших держав і теоретичних питань оподаткування.
- Як працювати з платформою? Якою є тарифна політика?
Шлях використання платформи кожен користувач може обрати для себе самостійно. Кожен може знайти інформацію, яка його цікавить, через зв’язки у Податковому кодексі чи в інших нормативних матеріалах, скористатися нашим пошуком у базі даних, а також просто зайшовши в розділ аналітики, де викладаються всі останні матеріали.
І найголовніше – користувачі мають можливість отримати відповідь на їхнє конкретне запитання через спеціальну форму. При цьому розроблено спеціальну програму лояльності для найбільш активних користувачів, яка дозволила б підтримати таку взаємовигідну співпрацю та спонукала б ставити свої запитання.
Тарифна політика у нас доволі розгалужена та лояльна. Користувач для себе може знайти рішення як щодо роботи з базою усього за 2 тис. грн на цілий рік (поки діють акційні пропозиції), так і щодо корпоративного обслуговування з наданням не лише доступу до бази, але й до юридичних послуг у сфері оподаткування на достатньо вигідних для себе умовах. Ми йдемо назустріч клієнту й готові обговорювати з ним індивідуальні можливості доступу до ресурсу.
- Розкажіть, яку роль відіграла Національна школа суддів України у запуску та розвитку проекту?
Для будь-якого починання найважливішим є фундамент. І те, яким саме чином він закладений, формує подальшу долю проекту, визначає його здатність брати на себе виклики сьогодення. Ми сприймаємо Національну школу суддів України як повноцінного партнера нашої ініціативи, який допоміг закласти один з потужних блоків до її фундаменту.
Спільно з Нацшколою ми розробляли окремі тематики, деякі позиції для наших матеріалів, а також провели декілька тренінгів для суддів адміністративних судів усіх інстанцій щодо роботи з нашою базою. Власне, тепер судді адміністративних судів користуються нашою базою даних, вносять свої пропозиції, питання до розгляду та мають можливість у режимі онлайн напрацьовувати власні позиції з питань оподаткування шляхом конструктивного діалогу зі своїми колегами, запрошеними до співпраці науковцями й з нами, експертами Taxlink.
- Які питання найчастіше ставлять користувачі платформи?
Ви знаєте, практика показує, що людей найбільше хвилюють роз’яснення поточних змін податкового законодавства. Саме тому більшість питань, що ми отримали від користувачів платформи на сьогодні, стосуються єдиного податку та використання реєстраторів розрахункових операцій. Виділити якусь іншу категорію наразі доволі проблематично. Водночас, ми отримували й питання, що стосуються роботи СЕА, питання щодо судового збору в податкових спорах, а також допомагали вирішувати простіші речі.
Щоправда, останнім часом почали отримувати й запитання від організацій, господарська діяльність яких пов’язана з вузькоспеціалізованою сферою економіки. Гадаю, це означає, що ми на правильному шляху, адже до нас долучаються і такі, так би мовити «унікальні», користувачі.