Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) на практиці розпочало свою діяльністьлише рік тому. Однак за цей час новий орган встиг покритися «функціональною» загадковістю, а у суспільства та бізнесу з’явилося чимало запитань. «ЮГ» поспілкувалася з головою НАЗК Наталією КОРЧАК, поцікавилася результатами роботи за рік, запитала про взаємодію з бізнесом, наявні проблеми та можливі перспективи у сфері антикорупційної політики.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Пані Наталіє, НАЗК позиціонує себе як орган зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Як Ви вважаєте, чи не є таке визначення надто розмитим?
- Насамперед, нагадаю, що у березні 2015 р. Уряд офіційно створив НАЗК, а у квітні 2016 р. розпочався набір персоналу. Національне агентство офіційно розпочало свою діяльність лише у серпні 2016 р. після відбору та призначення мінімальної кількості членів НАЗК і працівників апарату, виділення приміщення, прийняття необхідних підзаконних актів...
Щодо визначення статусу, дійсно, така оцінка виглядає дещо поверхневою. Питанням формування та реалізації антикорупційної політики присвячено розд. ІІІ Закону України «Про запобігання корупції», а засади антикорупційної політики та визначення статусу закріплені в Законі України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки».
З метою реалізації цієї стратегії Кабінет Міністрів України своєю постановою від 29.04.2015 р. затвердив Державну програму щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015-2017 роки. НАЗК здійснює моніторинг стану виконання Програми, координацію роботи міністерств, інших державних органів з її виконання, а також інформує Уряд та здійснює оприлюднення щорічної національної доповіді стосовно реалізації засад державної антикорупційної політики.
Заходи досить докладно викладені у Стратегії. Це створення інституційних механізмів запобігання корупції, впровадження засад доброчесності у діяльності державних органів, співпраця з громадськістю, відкритість – усе те, що дає можливість впровадити культуру нетерпимості до корупції, нові стандарти поведінки для осіб, що виконують функції держави або місцевого самоврядування, реальні механізми контролю фінансового стану, дотримання етичних стандартів, переслідування корупції тощо.
На мою думку, важливо, щоб ця функція не «розмивалася» шляхом створення паралельних стратегій та програм, які дублюють положення стратегії, а головне – шляхом створення механізмів чи інституцій, які частково перебирають на себе функції НАЗК. Так, наприклад, Кабміном у серпні цього року була схвалена Стратегія комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції, а також сформована міжвідомча робоча група з питань координації антикорупційної реформи, утворена в Секретаріаті КМУ. Положення цього документа спрямовані на досягнення тих самих стратегічних цілей та завдань, що і норми Антикорупційної стратегії на 2014-2017 роки, затвердженої законом України, а низка питань, якими повинна займатися міжвідомча група, належать до компетенції Національного агентства відповідно до Закону. Саме таке адміністрування призводить до розмивання функцій формування та реалізації антикорупційної політики.
- В чому полягає реалізація антикорупційної політики?
- Чимало українців продовжують думати, що знищити корупцію в державі неможливо, що корупція – це лише хабарництво, а корупційний ризик – це загроза бути пійманим «на гарячому» і понести кримінальну відповідальність. Доказом цього є показник України за Індексом сприйняття корупції «Трансперенсі Інтернешнл», який протягом останніх 10-ти років фактично стоїть на одному місці. У далекому 2006 р. показник України був 28 із 100 (де 100 означає найменш корумпований). У 2016 р. показник збільшився до 29!
Сьогодні для України реалізація антикорупційної політики є одним із головних завдань. Я навіть сказала б, що це завдання стоїть на рівні з врегулюванням конфлікту на Сході, підвищенням ВВП та подоланням рівня безробіття. Адже ця проблема стосується як кожного окремо, так і загалом усього населення країни. До того ж заходи щодо запобігання та протидії корупції є ключовими умовами для співпраці України з МВФ, ЄС, США та іншими міжнародними партнерами, а отже, це насправді одне з головних завдань для українського суспільства на найближчі роки.
НАЗК є новою превентивною інституцією, на яку покладено завдання щодо запобігання корупції та формування державної антикорупційної політики. Наші сьогоднішні цілі – це впровадження ефективних законодавчих положень, механізмів та практики їх застосування з метою запобігання корупції в публічному та приватному секторах, вільний від корупції бізнес. Це європейська практика дієвих законів, які за жодних умов не стають «дишлом».
Нашою метою є обов’язкове зниження рівня сприйняття корупції серед населення, тобто досягнення так званого рівня нульової терпимості до корупції в державі та суспільстві, щоб показник за Індексом «Трансперенсі» нарешті перспективно зрушив з мертвої точки. Наша ціль – це формування доброчесності та трансформація суспільної свідомості до стану повного нігілізму стосовно корупційних проявів. Втілення у життя такого інструменту протидії корупції як робота електронного реєстру з відкритою інформацією про майновий стан публічних службовців та перевіркою достовірності відомостей, зазначених у деклараціях публічних службовців, вжиття заходів щодо правового захисту викривачів, контроль за фінансуванням політичних партій та низка інших функцій, за винятком кримінальних розслідувань
Цілком впевнена, що реалізація антикорупційної політики повною мірою зможе забезпечити кількісне та якісне зниження рівня корупції й поширеності корупційних практик в Україні, здолати корупцію на найвищому державному рівні та нівелювати корупційні механізми, які діють всупереч правам людини, а головне – змінити свідомість кожного українця стосовно нетерпимості до корупції, звести нанівець досвід корупційних практик, який існує ще з радянських часів.
- Чи підтримуєте Ви тезу про те, що антикорупційна політика має реалізовуватися, зокрема, через діалог із бізнесом? Як часто підприємці для захисту своїх прав звертаються із заявами про наявність конфлікту інтересів у діях посадовців?
- В Національному агентстві розглядаються повідомлення юридичних осіб та підприємців щодо можливих порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції». Наскільки вони є численними – важко точно відповісти, оскільки законодавством не передбачено ведення Національним агентством окремої статистики в цьому напрямку. Наразі інститут викривачів лише формується. Протягом року агентство отримало майже тисячу повідомлень від таких осіб про корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення. До речі, тільки третя частина з цих повідомлень були анонімними. Безперечно, це свідчить про високу громадянську позицію людей.
Варто зазначити, що у випадках виявлення порушень, вказаних у повідомленнях викривачів, Національне агентство виносить керівнику відповідного органу припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності, який є обов’язковим для виконання.
Що стосується конфлікту інтересів, то з початку року було надано понад 1000 роз’яснень щодо наявності конфлікту інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції. Конфлікт інтересів є однією з найпопулярніших тем повідомлень і звернень, саме тому відповідний департамент НАЗК за власною ініціативою здійснив моніторинг 500 осіб, а також більше ніж 200 осіб було промоніторено за повідомленнями про порушення. Моніторинг здійснювався щодо дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції» в частині запобігання й врегулювання конфлікту інтересів та запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав. Звісно, наявність певного інструментарію для моніторингу конфлікту інтересів (електронні портали та веб-ресурси Е-data, ProZorro, SMIDA) в цьому значно допомагає.
Окрім того, у 2015-2016 роках було прийнято та імплементовано чимало законодавчих ініціатив, в результаті чого оприлюднено низку державних баз даних, що мають важливе суспільне значення: інформація про державні закупівлі, державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із зазначенням кінцевого бенефіціарного власника, містобудівна документація тощо. Це також допомагає реалізовувати нам наші функції.
- Чи планує НАЗК надалі розвивати інститут антикорупційної програми для приватного бізнесу та проводити промоцію цього інструменту?
- Звичайно, адже розвиток вказаного напрямку є одним із пріоритетів роботи нашого органу. На сьогодні Національне агентство вже налагодило ефективну співпрацю з Американською торговельною палатою в Україні, Європейською бізнес асоціацією, Радою бізнес-омбудсмена. Результатом цієї співпраці є спільне напрацювання документів, які стосуються бізнесу. Йдеться про Типову антикорупційну програму юридичної особи та Порядок надання згоди НАЗК на звільнення Уповноважених з реалізації антикорупційних програм юридичних осіб, які вже затверджені, а також про Методичні рекомендації щодо підготовки антикорупційних програм юридичних осіб, які планується затвердити на найближчому засіданні НАЗК.
До того ж після проведення серії тренінгів для уповноважених підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції органів влади, ми плануємо організувати та провести такі тренінги для уповноважених з реалізації антикорупційних програм юридичних осіб як державного, так і приватного сектору.
- Якщо говорити про співвідношення інструментів та завдань, які стоять перед НАЗК, що переважає?
- Люди й до сьогодні асоціюють агентство, насамперед, з перевіркою декларацій. Обурення суспільства після оприлюднення декларацій в Реєстрі (земельні ділянки, автівки, колекції раритетів і всього того, що було вказано в електронній формі суддів, чиновників, нардепів та інших суб’єктів декларування) можна зрозуміти. Наразі в суспільстві превалюють вимоги підтвердити законність задекларованого та знайти незаконні статки. Це зрозуміло з огляду на історичний перебіг подій, низький рівень довіри до державних службовців, виконавчих та судових органів, умови життя більшості населення країни. Хоча перевірка декларації – це лише одна з кількох превентивних функцій, які здійснює Національне агентство.
Важливо розуміти, що НАЗК – це не тільки декларації та Реєстр електронних документів як інструмент антикорупційної боротьби. Сьогодні Національне агентство формує всю антикорупційну стратегію в країні, проводить антикорупційну експертизу всіх нормативно-правових актів, що вносяться на розгляд Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України, стежить за виконанням міжнародних зобов’язань, взятих Україною в антикорупційній сфері – це те, що радикально впливає на життя кожного, визначає перспективи розвитку країни та її місце у світі.
Окрім перевірки декларацій, НАЗК систематично виконує низку функцій, пов’язаних із запобіганням корупції. На жаль, це не настільки цікавить громадськість, як задекларовані мощі чи подарунки від Святого Миколая. Хоча формування і моніторинг реалізації антикорупційної політики, зокрема, створення Антикорупційної стратегії на 2018-2020 роки для України, контроль за дотриманням правил щодо конфлікту інтересів, антикорупційних обмежень та вимог, контроль за фінансуванням політичних партій і кандидатів на виборах, погодження антикорупційних програм органів влади (підготовлених на підставі оцінки корупційних ризиків), вжиття заходів щодо правового захисту викривачів, проведення антикорупційних заходів – це довгострокові перспективи успішності нашої країни, її сталого розвитку, прогресу, європейської інтеграції.
Ми намагаємося поєднувати завдання, покладені на нас відповідно до законодавства, з інструментами їх реалізації, наявними відповідно до правового поля та бюджету. За рік існування ми зрозуміли, якого саме інструментарію не вистачає НАЗК для практичної діяльності, де є нормативно-правові пробіли, які ускладнюють нашу роботу чи уповільнюють механізми взаємодії з іншими державними інституціями, які законодавчі зміни ми маємо ініціювати для вирішення колізій. Як приклад, відсутність законодавчо визначеного терміну «статутна діяльність політичної партії», що ускладнює контроль за цільовим і нецільовим використанням державних коштів, виділених партіям. Неідентичність державних реєстрів та баз даних, відсутність у них сертифікатів комплексної системи захисту інформації (КСЗІ), які значно ускладнюють процес доступу до інформації, необхідної для перевірки відомостей у деклараціях.
- З якими труднощами зіштовхується НАЗК у процесі реалізації своїх функцій? Чи потрібне законодавче коригування, щоб покращити роботу Агентства?
- Основні проблеми та труднощі можна розділити на дві групи: ті, що випливають з недоліків законодавства, а також ті, що пов’язані з ресурсним забезпеченням.
Про ресурсні проблеми повідомлялося вже неодноразово – це технічні перебої в роботі Реєстру декларацій, відсутність можливості швидко вибудувати систему автоматичної перевірки декларацій. Ми маємо потребу в суттєвому збільшенні штату, передусім у підрозділах, що забезпечують перевірки декларацій. Потрібні кошти та ресурси на розбудову територіальних підрозділів Національного агентства.
Однак основне – це проблема належного унормування діяльності нашого органу. Багато норм Закону потребують уточнення, належного коментаря. Можна побіжно перелічити лише декілька: детальне розкриття змісту термінів «пряме підпорядкування», «подарунок», «приватний інтерес», «виборні особи»; надання визначення термінам «посадова особа», «службова особа» (для цілей запобігання корупції, щоб уникнути невиправданого розширення кола суб’єктів); розмежування юридичних осіб публічного права та юридичних осіб приватного права, державних організацій, що мають на меті одержання прибутку, тощо. На практиці виникли проблеми з притягненням до відповідальності посадових осіб політичних партій. Знову ж таки, все це наш інструментарій, який може стати логічним і дієвим в результаті внесення змін до КУпАП, Господарського процесуального та Цивільного процесуального кодексів.
Досі є проблеми з декларуванням окремих категорій осіб, що проходять службу у військових формуваннях чи державних органах, інформація про особовий склад яких становить державну таємницю. Також є проблема із застосуванням Законів України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві». Ці питання стосуються видалення з відкритого доступу декларацій низки працівників прокуратури та спецслужб. Законодавець повинен чітко визначитися, який державний інтерес має бути більш пріоритетним: захист силовиків (а Україна зараз перебуває у важких умовах з позиції воєнних загроз) чи боротьба з корупцією серед цих категорій посадових осіб. Можливо, необхідно вибудовувати якісь більш оптимальні механізми впровадження доброчесності, щоб це не шкодило безпеці держави.
Ми давно усвідомили, що законодавство потребуватиме корекцій, що практика застосування Закону «Про запобігання корупції» поставила низку нагальних завдань. Наразі ми сформували робочу групу, яка створює пакет відповідних пропозицій щодо законодавчих змін. Також ми розраховуємо на допомогу міжнародних проектів у створенні коментаря до цього Закону. Зокрема, проектом ОБСЄ «Підтримка діагностики, моніторингу та переслідування корупції в Україні» наразі розпочато таку роботу. Цей коментар потрібен і НАЗК, і суб’єктам декларування, і громадськості.
- Спостерігаючи за роботою НАЗК, ми констатуємо надмірну заполітизованість багатьох питань діяльності Агентства. На Вашу думку, де межа між політичним популізмом та професійною діяльністю?
- Розумна людина завжди відрізняє конструктивну критику від відвертого «замовлення», вона знає, що не весь PR є чистою правдою, успішність особистості чи інституції може бути картковим будиночком, а вагомі результати й заслуги – профанацією.
Реформи для України є надважливими! Більшість політиків, чиновників, депутатів все ж таки розуміє, що наразі у нас немає шляху назад. Після Революції гідності, російської агресії та конфлікту на Сході не можна просто вдавати бурхливу діяльність, як би там комусь не хотілося.
Антикорупційний блок та успішність виконання його завдань – запорука результативності всіх реформ в Україні. Таким чином знищується простір для зловживань політичною та економічною владою, звільняється місце для інвестицій, новацій, чесної конкуренції, економічного дива. За реформи потрібно боротися, тому що подекуди система не хоче змін.
З популізмом необхідно боротися, оскільки він апріорі заважає проводити реформи. Ми боремося: НАЗК забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, НАБУ і САП протидіють кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці. На нашу діяльність не мають впливати ні популістські заяви нардепів та міністрів, ні публічні обвинувачення лідерів політичних партій, ні гучний самопіар тих, хто краще за співробітників цих органів знає, що і як слід робити.
На нашу вимогу та за підтримки ОБСЕ, одна з найбільших соціологічних компаній України провела опитування щодо стану корупції серед більше ніж 3-х тис. респондентів по всій Україні, окрім окупованих територій і Криму. За результатами ми побачили, що найбільш типовими корупційними ситуаціями продовжують бути винагороди лікарям і суддям, працевлаштування за гроші, неофіційні витрати та благодійні внески у школах, неофіційні платежі в бізнесі, «блат» при отриманні судових та адміністративних послуг.
Це свідчить про те, що антикорупційники, громадськість, журналісти сьогодні ведуть війну з традиційністю та зашкарублістю системи влади, яка не готова втратити додаткову статтю прибутків, а також про те, що нам варто боротися з популізмом на державному рівні, адже він нівелює рівень довіри населення до законів, спотворює уявлення про власні права та свободи, провокує на корупційні діяння.
- У серпні цього року НАЗК звітував про рік своєї діяльності. Які виклики вдалося реалізувати? Які позитивні здобутки Ви можете відзначити? Що залишилося не реалізованим?
- Так, 15.08.2016 р. виповнився рік з офіційного старту роботи НАЗК. Шкодую, що не вдалося уникнути амбіцій 2-х з 4-х членів НАЗК (Р. Рябошка та Р. Радецький, – ред.). Це надзвичайно сильно позначилося на роботі департаментів агентства, координаторами яких вони були. Не вдалося уникнути критики стосовно роботи Реєстру е-декларацій, хоча завдяки всім, хто нас підтримав у першу та другу хвилі декларування, сьогодні в публічному доступі Реєстру перебуває понад 1,2 млн е-документів. Не вдалося припинити штучні маніпуляції та нагнітання ситуації навколо роботи окремих напрямків діяльності агентства.
У липні ми розпочали проведення зовнішньої незалежної технічної експертизи програмно-апаратного комплексу інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», однак і досі не можемо отримати сирцевий код продуктивної системи Реєстру від адміністратора системи – ДП «Українські спеціальні системи». Також ще в лютому перед Кабміном ми ініціювали проведення зовнішнього незалежного аудиту роботи нашого органу, щоб довести нікчемність численної кількості заяв про бездіяльність НАЗК. Вочевидь, правда про результативність агентства не настільки цікава, як бруд, тому аудит відсутній.
Варто зазначити, що протягом року НАЗК запустило з «нуля» всі 5 напрямків своєї діяльності, з відповідною нормативно-правовою базою. Сьогодні ми співпрацюємо з МВФ, Світовим банком, Радою Європи та Євросоюзом, Консультативною місією Європейського Союзу, Управлінням ООН з наркотиків та злочинності, Міжнародною фундацією з виборчих систем, Організацією з безпеки та співробітництва в Європі. Ми є бенефіціаром чи реципієнтом 7 проектів міжнародної технічної допомоги. В нашому доробку 3 міжнародні меморандуми про порозуміння з компетентними органами Італії, Латвії та Румунії. Нацагентство виступило одним з ініціаторів створення міжнародної Мережі з питань доброчесності, членами якої є 14 антикорупційних органів з 14 різних країн на 4 континентах.
За офіційний рік НАЗК не лише запустило Реєстр е-декларацій та механізм проведення повної перевірки декларацій, але й налагодило роботу з уповноваженими підрозділами (особами) з питань запобігання та виявлення корупції по всій Україні, викривачами, уповноваженими особами політичних партій. Це надзвичайно важливий момент, адже в цьому контексті кожен із зазначених виступає реформатором.
Ми працювали над антикорупційними програмами органів державної влади, складали адміністративні протоколи на нардепів, заступників міністра, суддів, посадових осіб міністерств і відомств, депутатів та голів місцевих рад, керівників політичних партій. Вносили приписи про необхідність усунення причин та умов, що сприяють вчиненню корупційних правопорушень міністрам і мерам. Працювали над методичними рекомендаціями та роз’ясненнями, які стали першими настільними книгами для декларантів, державних установ, партій, юридичних осіб.
Також ми продовжуємо роботу в частині здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо фінансування політичних партій, дотриманням встановленого порядку надходження та використання коштів виборчих фондів, вжиття заходів щодо осіб, в діяннях яких є ознаки правопорушень у цій сфері. За офіційний рік роботи агентства загальна сума штрафів та конфіскацій за рішеннями судів за напрямком протидії політичній корупції склала майже 1 млн 300 тис. грн.
Якщо раніше для нас все було вперше і робилося «сьогодні на вчора», зараз ми маємо у здобутку практичний досвід реалізації повноважень Нацагентства у всіх напрямках діяльності, включно з судовою практикою, а головне – сьогодні ми маємо професійний, дружній колектив однодумців, команду, якій я щиро вдячна за прожитий рік.
- Які першочергові завдання постали перед Вами як перед керівником Агентства? Який попередній досвід допомагає Вам у реалізації професійних завдань?
- Це не секрет, що після вибору членів НАЗК та обрання мене головою перші співбесіди й зустрічі проходили у кафе та машині, адже офісу не було. Починати потрібно було з пошуку приміщення під офіс, персоналу, підготовки нормативної бази для запуску органу, перемовин з компанією-розробником системи Реєстру е-декларацій та проведення експертних випробувань Державним центром кіберзахисту і протидії кіберзагрозам Держспецзв’язку.
Сьогодні ми вже продовжуємо роботу в напрямку інтеграції нашого Реєстру з іншими реєстрами та базами даних, введення верифікаційного модуля в роботу Реєстру, хочемо побудувати власний Центр обробки даних. Найближчим часом сподіваємося на обрання ще двох членів НАЗК.
Вже маючи досвід та результати проведеної роботи за досить короткий час, можна зазначити, що створені механізми запобігання та розв'язання конфлікту інтересів, неможливості приховати доходи, майно і видатки свої та членів сім'ї, забезпечення належного доступу до інформації, відповідальності та покарання за корупційні злочини, системної роботи викривачів насправді працюють. Сьогодні вони вже є тими чинниками, які нікому не дозволяють ігнорувати закон.
Я неодноразово повторювала, що головним завданням антикорупційних реформ, на мою думку, є захист новостворених антикорупційних інституцій від їх послаблення та ефективна імплементація антикорупційного законодавства в життя. Чому ми прагнемо жити за європейськими стандартами? Тому що в Європі всі громадяни рівні перед законом, а система притягнення до відповідальності за корупційні правопорушення однакова як для членів королівських родин, так і для підприємців та бюджетників.
Стосовно попереднього досвіду, можу зазначити, що спробувати себе в роботі нового антикорупційного органу – це моє власне рішення. На той час я вже була доктором юридичних наук і працювала в Академії прокуратури України. З огляду на гостру критику на мою адресу, очевидно, що я не належу до політичних династій, не входжу до закритих бізнес-груп і рішення приймаю самостійно. Я пройшла конкурс та люстраційну перевірку.
Викладацька діяльність – важкий хліб, проте ця робота надзвичайно загартовує характер, стимулює до постійного самовдосконалення, аналізу, розвиває комунікативні здібності. Звісно, це сьогодні допомагає очолювати агентство.
- Чи планує НАЗК розвивати інститут викривачів, який дуже добре зарекомендував себе у США, як інструмент боротьби з корупцією?
- Національне агентство створило Міжвідомчу робочу групу з питань захисту викривачів, яка займається питаннями розробки правових засад і вироблення механізмів щодо захисту викривачів. Також в цій частині Національне агентство співпрацює з іноземними інституціями задля використання напрацьованого позитивного досвіду. Зокрема, укладено Угоду про партнерство з Agriteam Canada Consulting Ltd, в рамках реалізації якої передбачено розробку методичних рекомендацій щодо організації роботи з обробки повідомлень про корупцію (в тому числі роботи з викривачами), організаційно-технічну підтримку механізму обробки повідомлень про корупцію із застосуванням кращих практик і сучасних технологій та інші заходи.
Знову ж таки, питання щодо захисту викривачів буде однією з головних тем обговорення робочої групи з підготовки змін до Закону України «Про запобігання корупції», яка працює у нас.
- Чи вбачає НАЗК потребу в оцінці та контролі за виконанням антикорупційних програм? Наскільки важливою є експертна оцінка антикорупційних програм, особливо для правоохоронних органів.
- Насправді, така потреба існує. Для здійснення належного контролю за виконанням антикорупційних програм, насамперед, потрібно розвивати інститут уповноважених підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції в органах влади. Саме з цією метою Національне агентство розпочало проведення серії тренінгів для вказаної категорії осіб, що відбудуться також і в регіонах.
Моніторинг стану виконання антикорупційних програм проводитиметься НАЗК як у межах перевірок органів влади з питань організації роботи із запобігання та виявлення корупції, так і під час постійно здійснюваної координації їхньої діяльності щодо запобігання корупції. До речі, наразі ми закінчуємо підготовку відповідного документа (порядку проведення моніторингу).
У частині експертної оцінки таких програм найкращим помічником для органів влади, що вкаже на корупційні ризики в їхній роботі, стануть представники громадськості та експерти, які будуть залучені до розробки антикорупційних програм. Інколи саме від них залежить якість та ефективність заходів щодо запобігання та виявлення корупції. У свою чергу, НАЗК здійснює аналіз антикорупційних програм на їх відповідність антикорупційному законодавству, надає необхідні пропозиції щодо їх удосконалення.
Окрім цього, хочу нагадати, що всі антикорупційні програми перед погодженням НАЗК публікуються на нашому офіційному веб-сайті для обговорення.
- Які основні плани на наступний рік?
- «Робити те, що ти в силах зробити, дотримуючись Закону», – в цьому полягає наша філософія сьогодні.
Задля планомірної та ефективної діяльності органу ми визначили пріоритети на наступний рік. Ми закінчуємо роботу над Антикорупційною стратегією на 2018-2020 роки, яка має бути прийнята Парламентом, та над Державною програмою з виконання Антикорупційної стратегії, яка затверджується КМУ. Ми не відірвані від життя, ми ставимо перед собою реальні цілі та завдання, на реалізацію яких очікує суспільство. Тому ми розуміємо, що маємо вдосконалити ефективність та посилити роботу превентивних антикорупційних підрозділів в органах державної влади й місцевого самоврядування, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях. Це дозволить мінімізувати корупційні ризики під час здійснення повноважень органами влади, а також забезпечить виконання органами влади антикорупційних програм. Ці програми є основними локальними стратегічними документами з питань запобігання та виявлення корупції. НАЗК не тільки є основним координатором здійснення підготовки та виконання таких програм, але й стежить за їх виконанням.
Також у нас триває робота над забезпеченням та вдосконаленням функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Підтримка цієї системи у функціональному стані й подальший розвиток вимагає серйозних державних підходів до її ресурсного забезпечення та вдосконалення нормативно-правового регулювання. Як я вже говорила, важливою складовою роботи реєстру є прямий автоматизований доступ до державних реєстрів та відомчих баз даних.
Ми продовжуємо працювати над імплементацією законодавства щодо фінансування політичних партій та пропозиціями щодо змін законодавства з метою усунення законодавчих прогалин. До кінця року Національне агентство сподівається запустити Реєстр е-звітності політпартій і кандидатів, тобто електронну платформу для подання фінансових звітів політичними партіями та кандидатами в депутати.
Сьогодні ми розуміємо, що серед наших пріоритетів – забезпечення доступу до баз даних та інформаційних систем державних органів, а також створення системи отримання офіційної інформації з публічних реєстрів інших країн для виявлення й реагування на випадки конфлікту інтересів та порушень інших антикорупційних обмежень і вимог.
Окрім того, в наших найближчих планах є запровадження ефективного функціонування системи захисту викривачів. Це надзвичайно важливо, як і проведення широкої кампанії щодо обізнаності населення зі своїми правами в ролі викривачів. Найближчим часом агентство отримає в адміністрування від Мін’юсту Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Саме тому в наших планах проведення аналізу його даних.
Одним з головних завдань на сьогодні та на найближчий час є забезпечення функціонування ІТ-системи для реєстру електронних декларацій, реєстру електронної звітності політичних партій і кандидатів, а також реєстру фізичних та юридичних осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
Загалом, стратегія НАЗК – це об’єднання державних органів, бізнесу та суспільства у боротьбі з корупцією. Нам важлива співпраця з усіма органами державної влади, нашими колегами з антикорупційного напрямку, громадськими організаціями, партійними структурами. Ми співпрацюємо й готові взаємодіяти з усіма, хто має конструктивні пропозиції щодо подолання корупції в українському суспільстві. Нам важлива успішна реалізація покладених на нас превентивних функцій, оскільки ми відчуваємо свою відповідальність перед суспільством.