Керуючий партнер Stron Олег ДЕРЛЮК переконаний, що проблеми, котрі існують у сфері ІТ та e-commerce, пов'язані з непристосованістю сучасних інститутів податкового права до цифрової економіки. В інтерв'ю юрист розповів про можливості та перепони, які наша держава створює для IT-бізнесу, підводні камені проєкту закону про «Дія City», а також про те, чому в Європі вводять нові податки на цифрові послуги.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Олеже, розкажіть, чим для вашої компанії відзначився останній рік.
— Найважливіше те, що ми закріпились у тому напрямку, в меті, яку ставили собі від початку, з реальними результатами щодо її досягнення. Ми одні з перших зареєстрували португальську компанію для португальської податкової в MOSS (Mini One Stop Shop — спрощена система сплати ПДВ для електронних цифрових послуг). У цьому ми обігнали португальців та всіх інших європейців. Те ж ми зробили в Словенії, де за системою MOSS вперше поставили на облік саме нашого клієнта. Це було дуже непросто, адже, як виявилось, раніше в цій країні нічого подібного не робили, і фахівців, які знають, як здійснити дану процедуру, дуже мало. Тому ми були змушені деякий час зачекати, але врешті- решт все вийшло. Ці проєкти — великий та вагомий для нас досвід. Щодо інших змін. Компанія стала більшою, зараз нас 20. Ми збільшили зарплати, провели підвищення — двоє старших юристів перейшли на позиції радників. Ще у нас сформувалась внутрішня організаційна структура, з'явились деякі «серійні» елементи. Якщо раніше для нас окремі проєкти вважались унікальними, то тепер ми їх робимо швидше, адже правильно налаштовані процеси підвищують ефективність роботи.
Також за цей час ми провели багато роботи в піар-напрямку. Ми змогли гучніше про себе заявити. Зараз поступово посилюємо свою присутність на ринку. Наш корпоративний нюанс щодо просування послуг полягає тому, що той ринок, на якому ми працюємо, досить молодий, він наразі в процесі формування. Умовно в Legal 500 немає напрямку «Міжнародна юрисдикція». Там є юрисдикція України, Великобританії, Франції тощо. І виходить, для того, щоб отримати релевантне визнання, нам спочатку треба конкурувати й отримувати визнання в тих напрямках, які є. Зараз зробили акцент на Україні.
— Які тенденції розвитку ІТ та e-commerce можете відзначити? Які світові тенденції перейняла Україна?
— Спочатку щодо національних тенденцій. Перше — дуже активно реформується податкове законодавство в ІТ-сфері. У нас навіть з'явилось окреме міністерство, що займається цифровою політикою, в т. ч. питаннями, пов'язаними з ІТ-індустрією. Варто відзначити проєкт «Дія». Ми справді стали першою країною в світі, де визнають електронний паспорт як документ, що посвідчує особу. Насправді це круто. Але на фоні всіх цих покращень є й деструктивні ідеї. У нас чомусь постійно намагаються обкласти податками ІТ-сферу, в першу чергу персонал. А потім на цьому піаряться з законом про «Дія City», який передбачає створення умовно вільної економічної зони для ІТ. На фоні цього накладаються інтереси різноманітних груп. Це призводить до того, що розроблений закон не зовсім зручний для ІТ-сектору.
Спроби держави організувати додатковий податковий тиск на ІТ-бізнес, зробити його більш «прозорим» та зарегульованим є негативною тенденцією, адже коли держава це робить, вона не дає ніяких гарантій безпеки. Це дуже не задовольняє бізнес, в результаті чого стає актуальним питання релокації. Всі спробували попрацювати дистанційно, і у всіх вийшло. У кого не вийшло, ті закрились. Виникає питання перегляду деяких непрямих витрат. Наприклад, навіщо орендувати офіс, якщо всі прекрасно працюють з дому? Тому, звісно, переїхати не є проблемою. Чим це негативно? Ці 5% податку, що платить ІТ, звісно, багато, але не так багато, як ПДВ, який треба платити, якщо здійснювати витрати в Україні. Законодавцю на це варто звернути увагу. Якщо він хоче збільшити податкові надходження, не треба зачіпати ІТ, можна підняти ПДВ.
Також є помітні тенденції щодо зростання прозорості в світі. Ми стаємо частиною світової економіки, і звісно, з Заходу до нас приходять практики, пов'язані з протидією корупції та відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом. По суті, це AML (Anti Money Laundering)-комплаєнс. В Україні «вивіска» боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму звучить класно, але по факту зводиться до податкового контролю. Банки говорять про прозорість, вимагаючи відкривати велику кількість інформації, але потім ця інформація може бути передана податківцям. Під приводом AML, по суті, ІТ-компанії надають податкову звітність. Такі проблеми e-commerce пов'язані з тим, що сучасні інститути податкового права не розраховані на цифрову економіку. Зараз відбувається процес переходу податкового законодавства від формального критерію до реального. В e-commerce погано налагоджені інститути обміну банківською інформацією. По розрахункових рахунках нібито, як домовились, банки обмінюються інформацією, а от з мерчант- рахунків обміну інформацією не відбувається. Минулого року Європейська комісія лише підготувала проєкт, як можна врегулювати ці питання.
Зараз всі податкові надходження від e-commerce у більшості випадків залежать від добропорядності платника податків. Якщо він не захоче сплатити податок, навіть незрозуміло, як його можна «спіймати» та відслідкувати. Тому робота йде в тому напрямку, щоб це питання приховати. Звісно, найпростіший спосіб — закрити ці питання з фінансової точки зору. Але це має реальний вплив на економіку, тому що держава багато недоотримує. Адже контролювати ці компанії поки не навчились, немає фахівців тощо. Ці нюанси у Франції та Великобританії хочуть вирішити введенням нових податків на діджитал-послуги — digital services tax. Тобто якщо я щось купив у e-commerce, то банк 2–3% від цієї суми з мене стягне. Але з цим податком є проблеми, пов'язані з тим, що такий збір мають робити банки, а вони обслуговують не лише національні ринки, а й міжнародні. Якщо людина буде користуватися послугами не французького, а, наприклад, латвійського банку, ці 2–3% ніхто не стягне. Нібито дрібниця, але вона свідчить в цілому про проблеми з тим, як ці закони будуть працювати — питання їх регуляторики та механіки.
Ще одна, більш глобальна ІТ-тенденція. Зараз заговорили про так зване е-резидентство, e-прописку та електронне постійне представництво. За рахунок того, що ІТ-бізнес дуже децентралізований, він активно застосовує аутсорсинг. Звісно, існує багато бірж фрілансу та різноманітних порталів, що дають можливість замовнику напряму, без посередників працювати з виконавцями. Доступ до таких послуг спрощується, вони здешевлюються. Це все приводить до питань, як стягувати податки, пов'язані з трудовою діяльністю, що вважати трудовим договором, а що ні.
Наведу приклад. Людина має бізнес, у неї на підряді працюють декілька тисяч людей, які знаходяться в різних містах, в різних юрисдикціях, зареєстровані як ФОПи. Якщо в цієї людини компанія гонконгська, а в юрисдикціях з податкового навантаження немає нічого, крім персоналу, виходить, що податки ця людина взагалі ніде, по суті, не сплачує. І це, звісно, провокує законодавця до певних дій — сказати, що якщо 10 підрядників знаходяться в Києві, їм потрібно оформити там електронне представництво. Існуюча нормативна база практично нездатна обслуговувати сучасну економіку, і з кожним роком ми це відчуватимемо сильніше. Порядок визнання постійного представництва на основі того, що є 10 підрядників — це фантастика. Мають бути запроваджені додаткові норми, які давали б можливість називати такі утворення постійними представництвами та стягувати з них податки. Знову ж таки, якщо мова йде про гонконгську компанію: поки судовими рішеннями (а грошей в Україні немає) доведуть, що це постійне представництво, за цей час вказану компанію можна 10 разів ліквідувати. Я вже не кажу про те, що треба зв'язатися з гонконгською податковою, яка має звернути стягнення. Але у неї також є проблема, пов'язана з тим, що рахунку в Гонконгу немає. Відповідно, вони повинні, у свою чергу, звернутись, наприклад, в Австрію для звернення стягнення і т. д. Тобто це космос, на практиці масово це працювати не буде. Тому працюють альтернативні бази зі змінним успіхом. У нас виходить не дуже добре, в ЄС краще, але в них гостріше стоїть ця проблема. Побачимо, до чого все прийде.
— Діджиталізація в бізнесі додала роботи юристам?
— Звичайно. Роботи додала не стільки «цифра», стільки комплаєнс-навантаження, що прийшло слідом. Реалії бізнесу зараз такі, що йому або треба наймати на аутсорс юридичну фірму, або формувати внутрішній відділ, що буде займатися виключно питаннями комплаєнсу. Ці юристи будуть постійно переписуватись з банками, податківцями, аудиторами, провайдерами професійних послуг тощо. Поточної роботи дуже багато, і її треба виконувати швидко. Бізнес треба підтримувати: не просто відкрив компанію, підписав 10 договорів — і все працює. Ні. Зараз це постійне листування з банками, надання підтверджувальної документації, питання звітності в різноманітних юрисдикціях, і вони накопичуються. Я вже говорив, що ІТ-бізнес та e-commerce схильні до децентралізації. Чим більше у бізнесу компаній, тим більше «технічних нюансів». Навантаження з точки зору AML доходить до того, що бізнесу дуже складно виконувати все, щоб відповідати «стандартам якості». Таке навантаження не завжди співрозмірне з прибутковістю бізнесу. Тим більше, ризики інколи великі. Наприклад, загубили рахунок — платіж затримався мінімум на тиждень-два. Все, бізнес зупинився, втратили замовлення. Треба все переробити. Для цього необхідно мати резервні рахунки, з ними треба працювати. Тобто всі ці процеси — це великі ризики для бізнесу, ми просто звикли в традиційній економіці виносити їх за дужки. Здається, що в будь-який банк приїхав, тобі за день відкрили рахунок — і все чудово, банк тебе обслуговує і ніяких питань не ставить.
— Чи можете сказати, що на ринку юридичних послуг зараз криза в розпалі?
— Змінюється регуляторка, і слідом за нею змінюється практика. Ті, хто може навчатись чомусь новому, виживають, тому що у них з'являється нова робота. Тим, хто звик працювати по-старому, звісно, доводиться виходити з зони комфорту. Яка криза є точно — це криза кадрів, але хороших кадрів. Незважаючи на те, що є кандидати, найняти когось на роботу досить складно. Адже треба вільно володіти англійською мовою та мати знання в податковому праві, а нас взагалі не навчають податковому праву так, як мали б навчати.
Наша система освіти походить від радянської і перейняла її традиції. В умовах Радянського Союзу юрист — це був «довгослужбовець»: прокурор, слідчий, інспектор, і у нас навчають односторонньої позиції, не даючи належних знань з податкового структурування, податкового консалтингу тощо. Тому наша компанія бере людину з незамиленою головою та англійською мовою й вирішує всьому навчити її самостійно. Щодо кризи на ринку в цілому. Звісно, непросто знайти клієнта, але хіба це криза? Завжди будуть любителі сказати, що раніше було краще, або що все погано, закриваємось. Бізнес почує цей меседж та прийде до цього юриста, бо він філософськи висловлює близьку позицію. Але це в більшості серед старшого покоління. Я, наприклад, коли чую, як лікар каже, що все погано, люди стали менше хворіти, зовсім не хочу йти до нього лікуватися.
— У минулі роки ми спостерігали тенденцію до консолідації ринку. Чи пропонував вам хтось з ЮФ об'єднатись/приєднатись?
— До нас не приходили з подібними пропозиціями. Так, на ринку є консолідація, але в цілому під однією парасолькою кожна окрема практика — це як окрема юридична фірма. Незважаючи на те, що у нас багато full-service юридичних фірм, це люди, які просто бачаться на кухні, і все. У кожної практики своя команда та свої цілі. У всіх різні зарплати, компенсації тощо. Тому якщо хтось когось купив, то купив ще один бутік. Але якщо там є партнер-власник, то партнер практики, як правило, отримує дохід тільки від своєї практики, а не від загального доходу. Тому з часом всі великі юридичні фірми поступово будуть переходити в формат асоціацій. От CMS, наприклад, — це просто асоціація бутіків, які працюють під одним брендом. Але все це різні бізнеси, вони платять роялті за членство, і все. Ймовірно, всі великі юрфірми до цього прийдуть.