Проблема дезінформації, те, як з нею поводитися та яким чином реагувати на неї, є вкрай актуальними питаннями для судової влади. За допомогою ЗМІ суди можуть чітко і зрозуміло пояснювати аргументи судових рішень громадськості та формувати впевнений та відкритий імідж. Приміром, у Литві відносини між судами та ЗМІ розвиваються вже більше 10 років, а правила комунікації в соцмережах для суддів та працівників апарату затверджені 7 років тому. Як впливає громадська думка на роботу судової системи, які методи в Литві використовують для боротьби з дезінформацією, а також як розпізнати з потоку новин той самий фейк - прикладами судових комунікацій поділилася міжнародна експертка проєкту ЄС «Право-Justice» Живілє Навіцкайте-Бабкін
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Наскільки важлива роль ЗМІ у підтримці авторитету правосуддя? Як суду уникнути політизації процесів і як правильно вибудовувати комунікацію з журналістами?
- Безпосередньо взаємодіють з судами в середньому лише 5–7% суспільства. ЗМІ, безперечно, відіграють важливу роль у формуванні авторитету судової системи та довіри громадськості до правосуддя. Як правило, ті, хто безпосередньо взаємодіє з судами, краще ставляться до роботи судів, ніж ті, хто дізнаються про судові рішення лише зі ЗМІ.
Оскільки судова система приділяє недостатньо уваги комунікації та зв'язкам зі ЗМІ, важко очікувати, що у громадськості буде високий рівень довіри до роботи суду. Очевидно, що одна зі сторін буде незадоволена рішенням суду, і нерідко вона намагається висловити своє незадоволення усіма можливими способами. Однак суди за допомогою засобів масової інформації можуть чітко та зрозуміло пояснювати аргументи судових рішень громадськості та формувати в такий спосіб свій впевнений та відкритий імідж.
У Литві відносини між судами та ЗМІ розвиваються вже більше 10 років. Вони розпочалися із затвердження Радою суддів Стратегії судової комунікації. Це була тривала і послідовна робота щодо створення інструментів правової освіти, організації тренінгів для суддів та працівників апарату, проведення комунікаційних кампаній, організації прес-конференцій, отримання коментарів суддів, взаємодії з лідерами громадської думки та підвищення професіоналізму працівників апарату. Велика увага приділялася також наданню послуг клієнтам та підтримці уразливих груп у судах.
Що стосується роботи судів та політичних процесів, то їх необхідно розділити. Правосуддя слід повністю відокремити від політики. Звичайно, це дуже складно. Допомогти у цьому можуть чітка позиція та заяви органів судового управління щодо незалежності судів. Водночас чіткі та прості пояснення судових рішень можуть допомогти уникнути комунікаційної кризи. При наданні пояснень та відстоюванні офіційної позиції судової системи та судових рішень громадськості були б цінними зауваження правників та лідерів громадської думки.
- Як впливає громадська думка на роботу судової системи?
- Для людей, на яких покладено велику відповідальність, які чесно працюють у судах, стикаються зі складними ситуаціями, зазнають постійного стресу та напруження, дуже важливо знати громадську думку.
Згідно з опитуваннями, громадська думка є одним із способів мотивування у просуванні професії судді. Декілька років тому в Литві склалася складна ситуація, коли кількість кандидатів на посади суддів зменшилася внаслідок низької довіру громадськості до роботи судів та погіршення умов роботи в судах. Було докладено великих зусиль для того, щоб змінити думку молоді та запросити на роботу кращих молодих юристів.
- Суди і соцмережі: які основні критерії побудови правильної комунікації з суспільством у такому форматі взаємодії?
- Соціальні мережі відіграють одну з ключових ролей у комунікації суду. Є два основні підходи комунікації судової системи через соціальні мережі: інституційна комунікація та особиста (суддів та працівників апарату). В обох цих підходах є свої правила, яких необхідно дотримуватися, щоб вести ефективну комунікацію та не створювати кризових ситуацій. Правила комунікації в соціальних мережах для суддів та працівників апарату були затверджені в Литві 7 років тому. Основний принцип інституційної комунікації в соціальних мережах - «краще менше, але високої якості».
- Наведіть, будь ласка, один успішний і один «провальний» приклад судових комунікацій.
- Дуже успішним у рамках розвитку стосунків судів із ЗМІ в Литві був проєкт «Журналіст у кріслі судді». Під час реалізації цього проєкту журналістам була надана можливість моделювати судовий процес, приймати рішення та «вирішувати долю людини». Завдяки цьому вони могли більше зрозуміти про координацію судового провадження, мали змогу спілкуватися зі сторонами та ухвалювати рішення. Участь у цьому проєкті вплинула на думку журналістів щодо роботи судів, тож він супроводжувався низкою позитивних публікацій у ЗМІ та соціальних мережах, в яких журналісти описували складні умови праці в судах та надзвичайно відповідальну роботу суддів.
Якщо говорити про неефективну комунікацію, я назвала б ситуації, коли громадськості вчасно не пояснюють судові рішення простою мовою. Таких ситуацій можна уникнути шляхом посилення навичок комунікації суддів та працівників апарату та надаючи достатньо часу для підготовки та складання списку «незручних» запитань.
- Наскільки багато уваги приділяється інформаційному захисту та інформаційній безпеці судді в Литві?
- Перш, ніж розпочати будь-яке судове провадження для захисту авторитету суддів чи судів, завжди дуже важливо оцінити, чи дійсно це необхідно. Іноді ефективніше не ускладнювати ситуацію, надавати об'єктивну інформацію ЗМІ та намагатися уникнути комунікаційної кризи.
Коли має місце очевидне порушення авторитету судів та суддів, до процесу слід активно залучати Судову раду чи Асоціацію суддів (для відстоювання прав суддів). Ці органи можуть діяти по‑різному: робити офіційні заяви перед громадськістю під час прес-конференцій, подавати заяви інспектору журналістської етики щодо неправдивої інформації, інформації, яка порушує честь та гідність, а також заяви до Генеральної прокуратури для початку досудового розслідування.
- Як впливає на судову систему в цілому дезінформація в ЗМІ? Які методи використовують для боротьби з нею в Литві?
- Дезінформація може мати прямий вплив на судову систему, впливати на людей, які працюють у судах. Це може бути неправдива або негативна інформація про судовий процес або людей, які працюють у судах. Непрямий вплив дезінформації має місце тоді, коли в інформаційному полі переважають фейкові новини. Такі ситуації дуже небезпечні і складні.
Основними правовими заходами боротьби з дезінформацією в Литві є Кримінальний кодекс (ст. 170), Закон про публічну інформацію та Закон про захист неповнолітніх від негативного впливу публічної інформації. Інші інструменти та заходи: ініціативи з виявлення фактів, спеціальні заходи щодо посилення правової обізнаності та громадського опору пропаганді, такі які трансляції, портали, семінари, конференції, спеціальні тренінги з питань контрпропаганди та дезінформації.
- Чи проходять у Литві заходи, подібні до «Незалежні суди та вільні ЗМІ» в Україні? Розкажіть про них.
- Литва може перейняти хороший досвід України та почати організовувати подібні заходи. Це прекрасна можливість посилити співпрацю між ЗМІ та судами, ГО й іншими державними органами, вирішуючи при цьому проблеми комунікації, які стосуються не лише судів, але й суспільства. У судовій системі Литви спеціальні заходи для журналістів організовуються принагідно, наприклад, до Дня журналіста або Дня суду.
- Проблеми, пов'язані з пропагандою, можна вирішувати тільки шляхом законодавчого регулювання, чи Ви можете назвати додаткові інструменти?
- Правове регулювання - не єдиний спосіб боротьби з пропагандою. Хоча цей аспект є дуже важливим, важливі й інші інструменти: просвітницька робота з громадськістю, залучення та розширення прав громадянського суспільства, аналіз та публікація прикладів пропаганди, історії успіху боротьби з дезінформацією, залучення лідерів громадської думки, офіційні звіти відділів безпеки (про загрози національній безпеці). Важливе значення у боротьбі з пропагандою має й зміцнення незалежних засобів масової інформації - воно посилює стійкість суспільства та зменшує негативний вплив неправдивої інформації та брехні.
- Як визначити у потоці новин той самий фейк?
- Основний інструмент (спосіб) визначення неправдивої інформації - бачити факти та знати про них. Для цього потрібні знання та інформація. В інших випадках, коли фактів та інформації у вас немає, для виявлення фейків можна використовувати інші принципи.
- Інформація викликає емоції (особливо негативні - гнів, розчарування тощо).
- Інформація базується на категоричності «чорне чи біле».
- Інформація, в правдивість якої важко повірити.
- В інформації чітко визначений винуватець.
- Читаючи таку інформацію, ви можете визначити інтереси, які вона підтримує.
Інакше кажучи, завжди думайте: «Кому на користь поширювати таку інформацію?» і «Чому я зробив/зробила такі висновки?».
- Які рекомендації Ви могли б дати щодо боротьби з пропагандою?
- Як я вже зазначала, один з основних інструментів боротьби з дезінформацією - просвітницька робота з громадськістю. Але насамперед держава має докласти достатньо зусиль для просування власної позиції, посилення довіри до демократичних, громадських інститутів та способу життя. У довгостроковій перспективі важливу роль відіграє проактивна комунікація. Надзвичайно важливими є системний підхід та міжінституційна координація: визначення органів, відповідальних за боротьбу з дезінформацією, законодавство, залучення громадськості, медіаграмотність та залучення урядових лідерів.