Ольга Оніщук ніколи не прагнула побудувати політичну кар'єру. Все своє професійне життя вона присвятила нотаріату, активно сприяла розбудові ефективного самоврядування нотаріусів. Сьогодні Ольга Оніщук — заступник Міністра юстиції України з питань державної реєстрації. Вона має безліч корисних для суспільства ідей та планів, які прагне реалізувати
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Ольго, нещодавно Ви стали заступником Міністра юстиції України з питань державної реєстрації. Як Ви до цього прийшли, хто запропонував цю посаду?
— На цю посаду мене привела любов до професії та до людей, а також сукупність подій, які сталися в моєму житті в певний час і в певному місці. Я ніколи не прагнула побудувати політичну кар'єру. Майже все своє професійне життя я присвятила нотаріату. Проте в якийсь момент відчула, що не можу бути осторонь подій, які відбуваються у сфері самоврядування нотаріусів. Прийшло усвідомлення, що ефективне професійне самоврядування є основою успішного розвитку нотаріату, а нотаріат — це все моє життя. Коли рішенням З'їзду нотаріусів мене обрали віцепрезидентом Нотаріальної палати України, я ще не до кінця усвідомлювала, який пласт роботи ляже на мої плечі, але відчувала високу відповідальність та довіру колег. Завдяки злагодженій роботі однодумців нам вдалося реанімувати Нотаріальну палату та побудувати ефективне самоврядування, яке зараз може бути прикладом для багатьох професій.
Стосовно пропозиції обійняти посаду заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації, ви не повірите, але її не було. Денис Малюська запросив мене попрацювати в команді Мін'юсту, але не озвучував посади та інші рудименти «розподілу портфелів». Це була дружня зустріч, на якій говорили про те, як зробити життя в країні кращим, зламати «схеми», побудувати зразкову та сучасну систему юстиції. Саме так, як і має бути в демократичній та правовій державі. З Денисом я познайомилася під час роботи в команді НПУ, наше спілкування відбувалося завжди відкрито і виключно у професійній площині. Тоді серед основних тем співпраці була боротьба з рейдерством в Україні. Я завжди відчувала, що він справжній професіонал, порядний, щирий та надійний, тому без вагань погодилася стати частиною його команди.
— Ви були тісно інтегровані в нотаріальне середовище (працювали приватним нотаріусом, були Першим віцепрезидентом Нотаріальної палати України), тож добре знаєте, з якими проблемами зіштовхується нотаріат у своїй діяльності. Які проблеми перш за все потрібно вирішити?
— Масштаб інтерв'ю не дозволяє проаналізувати всі проблеми нотаріату. Зупинюся на ключових. Нотаріуси вже давно не просто нотаріуси. Нотаріат України — це якісні професійні кадри, які сумлінно протягом 7‑ми років виконують функції державної реєстрації, тому проблеми нотаріату органічно пов'язані з проблемами у цій сфері.
Якщо говорити безпосередньо про нотаріат, передусім, потрібно забезпечити рівномірний доступ населення до нотаріальних дій. Склалася така ситуація, що в деяких регіонах існує дефіцит нотаріусів, а в деяких вони зосереджені у надмірній кількості. Наше завдання — розробити механізм, який стимулюватиме нотаріусів, особливо тих колег, які тільки склали іспит, розміщувати робочі місця в округах, де не вистачає нотаріусів.
Також потрібно комплексно реформувати нотаріальне діловодство. Зараз нотаріат перевантажений формальностями в діловодстві, які часто не мають сенсу. Враховуючи електронізацію реєстрів, зникає потреба у паперових книгах. Необхідно прогресувати в напрямку переведення нотаріату в діджитальну форму.
Наразі пріоритетом у роботі Мін'юсту є термінове подолання ганебного явища рейдерства та наведення порядку у сфері реєстрації, адже захист прав та законних інтересів громадян — на першому місці. Звісно, ми ретельно працюємо над вдосконаленням засад нотаріальної діяльності, орієнтуючись на кращі принципи латинського нотаріату. Хочеться, щоб нотаріат України був прикладом державної інституції, яка ідеально функціонує.
— Тема рейдерства продовжує хвилювати суспільство, тому потрібно шукати найефективніші шляхи боротьби. Окрім виключення з реєстру та блокування доступу до реєстру, чи буде відповідальність за «пособництво» в рейдерстві з боку реєстратора?
— На мою думку, якщо реєстратор дійсно сприяв рейдерам у реалізації злочинного наміру, то він повинен нести кримінальну відповідальність. Наразі, коли під час розгляду скарги на дії державного реєстратора Мін'юст виявляє грубі порушення закону, які призвели до порушення прав та інтересів законних власників, одразу подається повідомлення про вчинення злочину. Далі це питання належить до компетенції правоохоронних органів.
До речі, слідство у так званих «реєстраційних справах» дуже складне, оскільки для розслідування потрібні спеціальні знання у сфері державної реєстрації. Мін'юст завжди готовий надати слідчим органам допомогу в межах своєї компетенції. Для досягнення ідеального порядку у сфері реєстрації повинен діяти принцип невідворотності покарання, який має превентивну мету — навряд чи реєстратор піде на порушення закону, якщо знатиме, що покарання неминуче. Окрім того, потрібно розуміти, що не в усіх рейдерських схемах є вина реєстратора. Існують випадки, коли реєстратор діє в межах закону, але поза своєю волею стає елементом рейдерського механізму.
— Хоча закон не має зворотної сили, але є інформація про облік реєстраторів, які здійснювали незаконні дії, для того щоб у майбутньому не допустити їх знову працювати у сфері реєстрації. Це такий собі «чорний список»?
— Звичайно, Мін'юст веде облік реєстраторів, які допускають грубі порушення законодавства у своїй діяльності. Наша мета — зробити, щоб такі суб'єкти більше ніколи не отримали доступ до державних реєстрів. Антирейдерським законом, який набув чинності 02.11.2019 р., акредитовані суб'єкти (комунальні підприємства та їхні філії) позбавлені повноважень у сфері державної реєстрації. Реєстраторам, які перебували у трудових відносинах з цими суб'єктами, анульовано доступ до державних реєстрів. Нагадую, за статистикою, саме представники таких КП здійснювали 95% рейдерських захоплень у державних реєстрах протягом 2016–2019 рр.
Щодо публікації списку реєстраторів, варто зазначити, якщо виходити з того, що рейдерство — це обов'язково якийсь злочин, то про такий злочин можна говорити лише тоді, коли є обвинувальний вирок, який набрав чинності, а поки немає такого вироку — не можна говорити про рейдерство. Мін'юст констатує факт порушення вимог реєстраційного законодавства, але не констатує рейдерство як злочин.
Теоретично, можна сформувати «чорний список» осіб, які систематично порушують законодавство у сфері державної реєстрації. Однак на адресу Мін'юсту можуть посипатися звинувачення, що реєстратор потрапив у такий список, хоча насправді він нічого не порушував. Нам ніколи «відбиватися» від подібних звинувачень. Тому поки що про публікацію списку мова не йде.
Мені як людині, якій і без посади не байдужі проблеми рейдерства та захисту права власності в Україні, дуже хочеться, щоб країна знала таких «героїв». Проте як посадовець я поки що змушена побороти в собі це бажання через вищевказані причини. Хоча імена реєстраторів, які допускають систематичні порушення або навіть стають співучасниками злочинів, не приховуються — інформація про реєстраторів, яким анульовано доступ до реєстрів, знаходиться у вільному доступі (зокрема, на сайті Мін'юсту).
— Що у такому випадку можна зробити вже зараз для захисту від «чорних» реєстраторів?
— Зараз надзвичайно важливим є блокування можливості трудової міграції до органів місцевого самоврядування недобросовісних реєстраторів, які раніше працювали в комунальних підприємствах. Для цього ми встановили нові кваліфікаційні вимоги до державних реєстраторів, які включають, зокрема, успішне проходження спеціальної перевірки діяльності в реєстрах. Також ми будемо вести чіткий облік всіх державних реєстраторів органів місцевого самоврядування. Плануємо встановити вимоги до робочого місця реєстратора, адже електронні ключі від реєстрів та печатка мають зберігатися у сейфі, а комп'ютер повинен відповідати певним вимогам для захисту від несанкціонованих проникнень.
Окрім того, необхідно вжити всіх заходів, щоб реєстратора не шукали в полі чи сараї. Для цього плануємо запровадити сертифікацію приміщення, в якому розташоване робоче місце реєстратора. Сподіваюся, що вдасться побороти явище так званих віртуальних реєстраторів. Ключі доступу до державних реєстрів філії ДП «НАІС» потрібно видавати тільки після ретельної верифікації реєстратора. Ми вже маємо позитивний досвід нещодавно проведеної верифікації всіх держреєстраторів. Нотаріуси показали найвищий рівень «верифікованості», на другому місці — реєстратори органів місцевого самоврядування. На жаль, більшість працівників акредитованих суб'єктів навіть не дійшли до філій НАІС. Висновки є очевидними. Водночас доброчесні та сумлінні державні реєстратори продовжують працювати.
— Що може та не може зробити Антирейдерська комісія Мін'юсту? Коли варто звертатися до Комісії, а коли до суду?
— Питання сформульоване правильно, адже саме нерозуміння скаржниками компетенції Комісії спричиняє низку проблем. Насправді, Комісія має достатньо обмежені повноваження. Однак навіть серед юридичної спільноти існує хибний стереотип, що Комісія — це швидкий та оперативний «суд», куди можна звертатися з будь-якого питання. Прикро, коли досвідчені юристи подають таке завідомо безперспективне звернення. Результат — перенавантажений апарат Мін'юсту та велика кількість відмов у розгляді скарг по суті.
Отже, наголошую, що предметом розгляду скарг Комісії є виключно процедурні питання вчинених реєстраційних дій. Комісія не розглядає скарги, які передбачають вирішення спору про право (корпоративні спори). Мін'юст, на відміну від суду, не уповноважений вживати заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, не може витребувати докази з власної ініціативи, призначати експертизу, заслуховувати покази свідків тощо. Всі спори про право повинні вирішуватися в порядку цивільного чи господарського судочинства, навіть якщо позовні вимоги стосуються реєстраційних дій.
Ще один суттєвий момент — це строк, протягом якого може бути подана скарга. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав. На жаль, скаржники майже ніколи не враховують ці правила. На практиці трапляються випадки, коли зі змісту скарги зрозуміло, що скаржник знає про реєстраційну дію вже кілька років, але тільки зараз звертається до Комісії. У разі подання скарги з порушенням 60‑денного строку Мін'юст відмовляє у її задоволенні без розгляду по суті. Однак оскаржити реєстраційну дію можна до суду.
Також варто мати на увазі, якщо справа вже перебуває на розгляді в суді (винесено відповідну ухвалу про порушення провадження), то Комісія безсила. Маю визнати, що досвідчені рейдери зловживають цією нормою і вміють ініціювати «технічні» судові спори.
— Які зміни потрібно проводити в реєстрах? Чи буде Мін'юст впроваджувати нові електронні реєстри та електронні сервіси?
— У нас є «програма-мінімум» та «програма-максимум». Щодо мінімально необхідних дій, чекаємо на адаптацію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до вимог, визначених законом. Щодо більш масштабних планів, то строк їх реалізації орієнтовно сягає 2022 р. Тут можна говорити про запровадження е‑нотаріату: створення Єдиного реєстру нотаріальних дій, електронного нотаріального архіву та електронного нотаріального документообігу, що сприятиме зручності доступу громадян до нотаріальних та реєстраційних послуг.
Діджиталізація — майбутнє нотаріату та реєстрації. Достеменно знаю, що нотаріат готовий до впровадження нових електронних систем та електронного архіву і прагне працювати, враховуючи всі сучасні тенденції. При цьому людям, далеким від цифрових технологій, нічого боятися, адже їхні інтереси також будуть враховані. Тобто ніхто не змушуватиме бабусю користуватися смартфоном. У разі масової діджиталізації нотаріат візьме на себе функції інформаційного посередника між електронними реєстрами та людьми, які не опанували новітні технології.
— Ольго, які KPI Ви ставите перед собою на наступний рік?
— Ключовою ціллю є подолання рейдерства, вдосконалення системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та бізнесу. Коли я зможу впевнено сказати, що кількість незаконних реєстраційних дій значно зменшилася і система реєстрації працює бездоганно — для мене це буде ключовим показником ефективності моєї роботи.
Протягом року ми маємо створити так званий Експертний офіс з питань реєстрації, в якому працюватимуть висококваліфіковані експерти, юристи. Наразі ми ведемо перемовини з нашими міжнародними партнерами щодо можливості фінансування цього проєкту. Члени Експертного офісу повинні мати гідну зарплату, щоб ми позбулися корупційної складової та могли вимагати від них якісного виконання роботи. Планується, що в новому органі працюватимуть 16 професіоналів, 10 з яких опрацьовуватимуть матеріали скарг у сфері реєстрації, а 6 увійдуть до складу Комісії з питань реєстрації. В Експертному офісі буде створена гаряча лінія для людей з метою оперативного надання правової допомоги для захисту прав власників майна та бізнесу. Також у планах впровадження системи електронної апостилізації документів, систем електронної подачі документів для реєстрації громадських формувань та засобів масової інформації.
— Чи не означає Ваша симпатія до нотаріату, що він перебуватиме у привілейованому становищі з позиції контролю та притягнення недобросовісних нотаріусів до відповідальності?
— Я очікувала на подібне запитання і дякую за сміливість його озвучити. Так, я люблю нотаріат, тому зроблю все можливе, щоб нотаріат України позбавився представників, які порушують законодавство. Загалом, всі нотаріуси бажають, щоб професійні лави були очищені від тих, хто паплюжить професію. Людей, яким не місце в нотаріаті, зовсім мало — близько десятка осіб із майже семи тисяч практикуючих нотаріусів. Добросовісних нотаріусів давно обурював той факт, що ці люди досі не постали перед Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату. Я зроблю все, що від мене залежить (звичайно, в межах чинного законодавства), щоб цей десяток осіб назавжди залишив нотаріат. Розумію, що саме нотаріуси першими запитають мене про те, що я зробила для очищення цієї професії.
— В майбутньому Ви плануєте повернутися до нотаріату чи бажаєте просуватися на державній службі?
— Поки що я лише на старті, тільки 6 тижнів обіймаю нову посаду. Маю безліч корисних для суспільства ідей та планів, які прагну реалізувати. Головна мотивація — величезне бажання змінити на краще якщо не світ, то хоча б сферу, в якій я компетентна. Тому, за порадою Теодора Рузвельта, роблю все те, що можу, з тим, що маю, там, де я є. Коли вважатиму свою поточну місію виконаною, тоді буду міркувати та відчувати, куди рухатися далі.