 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
– Віталію, розкажіть, як до сьогодні розвивалася Ваша кар’єра?
– Я почав практикувати юристом ще на третьому курсі університету. Свій перший досвід я отримав в Юридичній клініці при юридичному факультеті КНУ. Приблизно в цей час доля звела мене з видатним українським архітектором та скульптором Василем Захаровичем Бородаєм. Він – автор відомих скульптур, які стали візитівками міста Києва – Батьківщина-Мати, пам’ятник засновникам Києва, пам’ятник Миколі Щорсу. Він звернувся до мене за захистом своїх авторських прав, які масово порушували державні органи та підприємці.
Для мене це був період не лише формування мого професіоналізму. Передусім, формувалося відчуття справедливості та боротьби за неї. Я пам’ятаю, як вчився формувати свою правову позицію, доносити її в процесуальних документах. До речі, техніку складання юридичних документів в університеті почали викладати лише через рік після цієї справи. Перші навичкия здобув, переймаючи досвід своєї матері, яка тоді працювала юрисконсультом і ділилася зі мною практичною стороною юриспруденції.
Навчаючись на четвертому курсі, я був готовий відкрити для себе юридичний бізнес. Така можливість була доступною у стінах університету, оскільки кілька дисциплін у мене викладав Ернест Грамацький. Працюючи в АО «Грамацький і партнери», я побачив, як повинна функціонувати велика юридична фірма, як будуються відносини з клієнтами та партнерами, як формується і розвивається системний бізнес. Ці знання стали дуже цінними для створення власного адвокатського об’єднання.
У фірмі я займався захистом бізнесу в податкових та корпоративних спорах. Далі я отримав адвокатське свідоцтво і розпочав власну практику. В той період і майже до 2007 р. відсоток кримінальних справ серед бізнесу був не дуже високий, ця практика взагалі була непопулярною ні серед студенів, ні в юридичному бізнесі. Однак потім ситуація змінилася, поширювалися переслідування бізнесу правоохоронними та контролюючими органами. Створюючи Адвокатське об’єднання «Актіо», я цілеспрямовано обрав кримінальну практику. Коли ми з Ольгою Просянюк у 2012 р. створювали Адвокатське об’єднання «AVER LEX», то прийняли рішення розвивати вузькоспеціалізований бутик зі спеціалізацією «кримінальне право».
До речі, я від початку обрав адвокатський шлях, ніколи не займався політикою і не працював у державних чи правоохоронних органах. Мабуть, це через ранній старт кар’єри, коли у кожного юриста формується його професійна свідомість. Для мене завжди краще було дивитися на свого клієнта очима захисника, не роблячи зноску на прокурорський чи слідчо-суддівський досвід. Хоча я бачу позитивні моменти від цього досвіду у своїх колег.
– Чи є якісь галузеві риси характеру, що відрізняють «кримінальних юристів» від усіх інших?
– Такі риси більш характерні для внутрішнього стану, а не для професійних здібностей. По-перше, це психологічна витримка і стресостійкість. Не секрет, що кримінальна практика є найбільш ризикованою та морально важкою, оскільки як адвокат ти відповідаєш і за долю клієнта, і за власний стан. Проте для мене це практика, яка найбільше відповідає статусу адвоката, оскільки, завдяки своїм діям, продуманим крокам захисту і тонкому відчуттю процесу, ти маєш можливість позитивно вплинути на долю клієнта.
По-друге, це сміливість, чесність і розуміння рівня відповідальності за долю людини, яка до тебе звернулася з проханням надати їй допомогу. Ти маєш миттєво реагувати на зовнішні обставини, перебуваючи у стані повної готовності. Фактично, в кримінальному процесі адвокат взагалі не має права на помилку, хоча опоненти багато чого роблять і цьому сприяють, щоб потім використати у власних інтересах.
По-третє, справжній адвокат у кримінальних справах має бути дуже хорошим психологом. Маючи справу з опонентами, у яких завжди більше повноважень, влади, можливостей, багато чого залежить від того, як адвокат налаштує з ними психологічний контакт. Тому ми завжди намагаємося дотримуватися принципів паритетності, поваги та толерантності до сторони слідства.
– Які для Вас існують критерії успішності в юридичному бізнесі: рівень доходу, кількість клієнтів, рівень цих клієнтів, визнання колегами чи, можливо, щось інше?
– Для нашої команди успішність пов’язана з трьома складовими. Як я вже зазначав, кримінальна практика є найбільш ризикованою в нашій державі, тому перша складова успіху – це реалізація адвокатської діяльності та функціонування об’єднання, незважаючи на тиск і перепони опонентів.
Друга складова – це отримання бажаного результату для клієнта у справі. Специфіка кримінальної практики полягає в тому, що всі процедури тривають або дуже швидко (наприклад, обрання запобіжного заходу), або дуже довго (досудове слідство та судовий розгляд у резонансних справах). Тому від початку важко спрогнозувати успішність тієї чи іншої справи. Однак для нас клієнт, який завдяки чітко спланованим діям команди адвокатів перебуває на волі – це вже показник успішності. До того ж це показник того, що опоненти суттєво зважають на твою позицію.
Третя складова – важливо сформувати надійний, високопрофесійний колектив, який щодня бореться з тобою пліч-о-пліч, разом з яким досягаються всі перемоги.
– В яких ситуаціях (якщо такі є) Ви можете сказати клієнту «Ні»? Чи працює в юрбізнесі правило «Клієнт завжди правий»?
– У кримінальному процесі більш влучним є інший термін – «За клієнтом завжди останнє слово» (починаючи з погодження запропонованої стратегії захисту і закінчуючи останнім словом у судовому процесі). Що стосується відмови клієнту, то ми можемо сказати «ні», коли запропоновані клієнтом дії можуть призвести до погіршення його ситуації.
– Чи існують певні особливості захисту публічних осіб? Чи полегшує публічність клієнта роботу його адвокату?
– Дійсно, є такі особливості, найбільше вони відчуваються у процесі захисту в публічних резонансних справах. Буду відвертим, публічність зовсім не полегшує роботу адвоката, незалежно від процесу, оскільки до всіх твоїх дій та вчинків прикута максимальна увага. Ти маєш орієнтуватися не тільки на процесуальну стратегію захисту, але й на думку суспільства, як воно сприймає стратегію захисту, як твої кроки будуть висвітлені в ЗМІ та сприйнятті громадськістю. При цьому адвокат має пам’ятати про свої прямі обов’язки формувати документальну позицію та не заміняти її публічністю, а взаємодоповнювати ці особливості справи.
– ТОП-3 челенджі, які планує здолати Віталій Сердюк у 2020 р. (як персональні, так і професійні).
– Для мене головний челедж останніх років – змушувати державу діяти правовими методами!