23 серпня 2016, 14:52

«Основний результат, який досягнуто - це змінилось бачення комунікацій самими суддями», - О. Сасевич

Опубліковано в №33 (531)

Олександр Сасевич
Олександр Сасевич «Рада суддів України» голова Комітету з питань комунікації

З 8.08.2016 р. по 12.08.2016 р. «Юридичною Газетою» було проведене дослідження стану інформаційної відкритості районних судів у м. Києві. Ми намагалися зв’язатися з прес-секретарями цих установ та отримати у них коментарі з приводу виконання їхніх обов’язків.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Ми не надсилали журналістські запити, адже попередньо мали розмову з багатьма своїми колегами зі ЗМІ, які не мають жодного стосунку до висвітлення правової тематики, та дійшли висновку про те, що журналісти воліють встановлювати комунікацію з прес-секретарем суду переважно в режимі телефонного зв’язку. Тому ми також вирішили скористатися телефоном.

Метою нашого експерименту було перевірити такі моменти: чи в усіх судах запроваджена посада прес-секретаря; чи відповідає дійсності інформація, зокрема вказаний на сайті суду номер телефону, за яким можна зв’язатися з прес-секретарем; наскільки оперативно можна налагодити комунікацію з прес-секретарем; з якими проблемами зіштовхуються прес-секретарі у своїй роботі.

Інформацію, отриману в результаті дослідження, ми довели до відома Ради суддів України. Окрім того, ми сформували запит з приводу низки питань, що виникли у нас під час спілкування і прес-секретарями, а також у самих прес-секретарів. Відповісти на запит люб’язно погодився голова Комітету з питань комунікації (в тому числі ЗМІ) РСУ Олександр Сасевич.

14124139_1035195829934108_1480686046_o

- Олександре Михайловичу, не секрет, що РСУ переймається судовою відкритістю і відстежує роботу судів у цьому напрямку. Чи відрізняється відома вам інформація від інформації, отриманої нами під час дослідження? Як Ви вважаєте, у чому причина відмінності?

- Не можна не погодитися з інформацією, яку Ви надали. В РСУ усвідомлюють, що налагодження комунікаційних зв’язків – це справа не одного дня. У будь-якому разі, навіть Ви відзначаєте, що є суди, у яких ця діяльність налагоджена, і навпаки. Тут необхідно розділяти об’єктивні та суб’єктивні причини такої різниці. Скажімо, людський фактор. За рівних можливостей чимало голів судів усвідомлюють вагу комунікацій, вміло організували та поглиблюють її. Є й інші колеги, які або не відчувають нагальність комунікацій, або щось інше (низький рівень заробітної плати для прес-секретарів, період відпусток, плинність кадрів та інше). Ми намагаємося популяризувати кращий досвід судів.

- Чи можна було б зараз або у найближчій перспективі зобов’язати суди впровадити саме посаду прес-секретаря, визначити статус зв’язківця та наділити його певним переліком повноважень (ширшим за перелік, визначений у Положенні ДСАУ)?

- Зараз ми працюємо над цим.

- До слова, на Вашу думку, якщо прес-секретар вважає, що той чи інший суддя має прокоментувати або надати інтерв’ю з якогось приводу, чи повинен він (прес-секретар) мати важелі впливу у цьому випадку? І які це мають бути важелі?

- Наразі ми визначилися, що коментують голови судів в межах повноважень, якими наділив їх законодавець, судді-спікери та прес-секретарі. Хоча не виключається, що можуть спілкуватися й інші судді, ми це не забороняємо. Але розуміючи, що наслідки виступу можуть бути і негативні, все ж таки надаємо пріоритет більш підготовленим фахівцям, зазначеним вище.

- Деякі судді не заперечують проти присутності відеооператорів, однак просять не знімати обличчя, мотивуючи це побоюванням за власну безпеку. Чи є таке прохання обґрунтованим? Чи має прес-секретар додатково спілкуватися з журналістами з цього приводу?

- З приводу забезпечення безпеки суддів та членів їхніх сімей, проблеми дійсно існують і дуже серйозні. За останній час не було розслідувано практично жодного злочину, скоєного щодо судді. На мою думку, правоохоронні органи в цьому питанні недопрацьовують. Стосовно зйомок, вважаю, що обмежень бути не може, якщо вони проводяться з урахуванням норм та правил для їх здійснення.

- Чи повинен прес-секретар брати участь у формуванні інформаційної політики суд? На Вашу думку, чи володіють прес-секретарі достатньою компетенцією для цього?

- Так, повинен. Треба врахувати і той факт, що «прес-секретарі» у судах – це в основному юристи, які добре володіють юридичною термінологією і не губляться у процесуальних тонкощах. Щодо навичок піар-роботи – хто бажає їх набути, обов'язково свого досягає.

- Чи можливо запровадити проведення тренінгів з інформаційної відкритості саме у судах із залученням працівників апарату та суддів. На скільки, на Вашу думку, такі заходи можуть стати корисними?

- Ці заходи є у нас в перспективі. До кінця 2016 р. ми намагаємося завершити тренінги з суддями-спікерами. Мета при їх проведенні – охопити максимально всі області України. Напередодні кожного такого тренінгу відбуваються зустрічі з місцевими журналістами та громадськістю.

- Прес-секретарі нарікають, що офіційне визначення того, що є портативним пристроєм аудіо- відеозапису, відсутнє. Чи не планує РСУ надати таке визначення та що, на Вашу думку, належить до портативних пристроїв?

- Це питання у нас виникає на кожному тренінгу. Я вдячний Наталії Петровій (проект USAID «Справедливе правосуддя), яка доступно надає відповіді з цього приводу. Дякую за пораду. Ми подумаємо, як це організувати.

- Як Ви вважаєте, як має діяти прес-секретар у випадку, коли журналісти допускають певні порушення: не бажають зупинятися на пункті охорони, прямують безпосередньо до кабінету судді, запізнюються на засідання тощо?

- Необхідно «брати удар» на себе, показати свої навички та забезпечити можливість суддям здійснювати правосуддя. А стосовно поведінки журналістів у суді, про яку Ви говорите, то вона, як правило, не є запорукою підготовки дійсно цікавого та, як зараз прийнято говорити, суспільно значимого матеріалу.

- Які поради Ви можете дати прес-секретарям та які прогнози можете зробити з приводу інформаційної відкритості судів?

- Ми вже можемо зробити висновки, що нами зроблено з питань комунікацій, де ми відстаємо, що та як покращилося. Основний результат, якого досягнуто, – це зміна бачення комунікацій самими суддями. Є багато яскравих особистостей, які йдуть на контакт з представниками ЗМІ, громадськістю. На сьогодні у тій ситуації, у якій щодня опиняються судді, – ми повинні бути зацікавлені у поглибленні комунікацій. Мета – відновлення довіри у громадян до суду.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати