Сьогодні беззаперечним трендом є інформаційна політика органів усіх трьох гілок влади, спрямована на підняття їхнього авторитету серед населення України. Не є винятком і судова влада разом з усіма органами та установами, що входять до її складу. Наприклад, як стало відомо «ЮГ», новітній підхід до інформаційної відкритості розробляється у Вищій раді юстиції. Про те, яким чином це відбувається, розповів Голова ВРЮ Ігор Бенедисюк.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Ігоре Михайловичу, «ЮГ» стало відомо, що в межах ВРЮ розгорнулась масштабна робота з формування нової інформаційної політики. Однак зовсім скоро, а точніше наприкінці вересня цього року, з набранням чинності Законом «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», ВРЮ замінить новий орган – Вища рада правосуддя. Чи варто було розпочинати цю роботу та чи встигнуть у ВРЮ сформулювати основні принципи інформаційної політики органу?
- Найперше, що зробив новосформований склад Вищої ради юстиції у сфері комунікації, – повністю відкрив доступ до засідань цього органу та інформації про діяльність Ради. Як відомо, ВРЮ – єдиний серед органів державної влади, який проводить усі свої засідання в онлайн-режимі. Нещодавно ми мали змогу почути від американських партнерів з USAID, які забезпечили для нас якість обладнання для відео трансляцій засідань, що у світі немає іншого прикладу, аби орган судової влади такого рівня проводив онлайн-трансляції своїх засідань. Ми пішли на цей безпрецедентний крок з однією метою – продемонструвати громадянам, що новосформовані органи у сфері судової влади готові до відкритого та чесного діалогу з суспільством.
Крім того, усі рішення ВРЮ публікуються на офіційному сайті; повну інформацію про всі аспекти нашої діяльності (щодо робочих засідань, тендерів, фінансових звітів) публікуємо на офіційному веб-сайті. Ця політика відкритості була схвально оцінена та громадськими організаціями, які проводили моніторинг нашої діяльності у 2015–2016 рр. щодо процедури розгляду так званих майданівських справ.
Розробили проект комунікаційної стратегії ВРЮ фахівці відділу взаємодії зі ЗМІ секретаріату. Власне наша комунікаційна стратегія отримала схвальні відгуки литовських колег, з якими ми співпрацюємо, зокрема у сфері комунікації, завдяки проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні». Зараз ми вирішили посилити наш проект фаховими, апробованими ринком практичними порадами, запросивши до співпраці експерта з питань комунікації Ірину Химчак за підтримки проекту USAID «Справедливе правосуддя», який чимало уваги приділяє питанню комунікації судів та ЗМІ.
Восени на судову владу очікують великі зміни. Однак задекларовані принципи нашої комунікаційної діяльності залишаться незмінними, оскільки вони стосуються принципово важливих речей (як для ВРЮ, так і для громадян).
- Що це будуть за принципи? Які напрями охопить інформаційна політика?
- У пріоритеті залишатиметься відкритість та доступність. Це проявлятиметься навіть у тому, що сьогодні та в майбутньому кожен, хто хоче прийти на засідання ВРЮ, зможе зробити це безперешкодно. Вперше таку норму ми прописали на рівні Регламенту Ради. Вища рада юстиції гарантує створення умов для безперешкодного доступу громадян, у тому числі й ЗМІ, до публічної інформації про діяльність органу. ВРЮ також гарантує надання достовірної та об’єктивної інформації про виконання своїх функцій і повноважень. Вища рада юстиції дає публічну згоду на своєчасне та адекватне реагування на ситуації, що потребують публічної реакції з боку посадових осіб органу влади. Особливо, коли йдеться про питання діяльності Вищої ради юстиції, а також незалежного статусу судді та суду, верховенства права тощо.
Якщо ви користуєтеся соціальними мережами, то можете бачити, що ВРЮ завжди бере участь у громадських обговореннях, пояснює нашу позицію, прийняті рішення, реагує на критику. Та серед головних, задекларованих нами принципів комунікаційної взаємодії, – партнерство, що означає готовність до співпраці зі ЗМІ, громадянами, інститутами громадянського суспільства через участь у спільних заходах, інші форми взаємодії.
Водночас хотів би наголосити на важливості у процесі комунікації захисту ключових цінностей, які нас усіх об’єднують, а саме: повага до прав, свобод та законних інтересів особи, незалежність судової влади, забезпечення гарантії верховенства права, справедливого судочинства, захисту прав та свобод людини, незалежного статусу судді, презумпції невинуватості, суддівського імунітету, невідворотності покарання, рівності всіх перед законом тощо.
- Яку мету переслідуватиме інформаційна політика ВРЮ?
- Як кажуть, поганий той солдат, який не хотів би стати генералом. Тож цілі ми ставимо високі. Усі наші зусилля, які ми здійснюємо у сфері комунікації (як від імені Вищої ради юстиції, так і у співпраці з іншими органами судової влади, органами суддівського самоврядування), мають єдину важливу для всіх мету – зробити все від нас залежне задля відновлення довіри суспільства до судової влади в Україні. Ми розуміємо, що простих рецептів тут немає і ми лише на початку цього шляху. Однак сьогодні всі органи у сфері судової влади здійснюють величезний обсяг роботи, аби очікуване якісне переформатування суду відбулося. Як відомо, через півторарічну перерву в роботі Вищої ради юстиції накопичилася значна кількість нерозглянутих скарг і заяв громадян на дії суддів. Більше ніж половину ми вже встигли розглянути, прийнявши безпрецедентну кількість рішень щодо звільнення суддів з посад за дискредитуючих підстав (приблизно 350), а всього близько 1200 суддів внесено подання про звільнення з різних підстав. Колосальний обсяг роботи здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів України, проводячи унікальну для України процедуру первинного кваліфікаційного оцінювання суддів, за яким усі судді мають скласти іспит та пояснити свої статки. До речі, за даними ВККСУ, приблизно 20% суддів відмовляються проходити таку процедуру, обираючи звільнення. Крім того, цього року в країні має розпочатися формування на конкурсній основі нового Верховного Суду. Вперше на посади суддів зможуть претендувати не судді – правники, які відповідають визначеним законом кваліфікаційним вимогам. Усі ці процеси направлені на очищення судової влади, прихід до системи нових, незаангажованих суддів, які готові служити верховенству права та втілювати цей принцип у систему судочинства.
Але сьогодні ми відчуваємо велику потребу в донесенні інформації про всі ці важливі зміни, про реальну ситуацію в судовій системі до широкого кола громадян. На жаль, попри те, що ВРЮ була сформована новою владою, за новими, позаполітичними та прозорими принципами, на конкурсній основі, з правників та суддів, що користуються підтримкою у правовому середовищі, загальний рівень недовіри суспільства до органів державної влади позначився і на ставленні до нової ВРЮ. Тому ми вирішили, що одним зі шляхів налагодження відновлення довіри є широка та чесна інформаційна робота щодо підстав прийняття рішень, роз’яснення процедур, за якими ми діємо, принципів, які ми захищаємо, детальне, покрокове пояснення мотивів і причин наших дій, усіх процесів, які відбуваються у ВРЮ. Кожен, хто вперше зайде на сайт ВРЮ, може отримати детальну інформацію про нашу діяльність. Щочетверга ми зустрічаємося з журналістами, відповідаємо і на брифінгах, і в листуванні, і у прямих ефірах ЗМІ на запитання, які хвилюють громадськість.
Ще одна важлива мета, яку ми ставимо перед собою, – об’єднання комунікаційних зусиль органів у сфері судової влади, бо вважаємо, що лише таким чином зможемо сприяти відновленню довіри суспільства.
- Які експерти долучаються до формування інформаційної політики ВРЮ? Який досвід, в тому числі й міжнародний, береться до уваги?
- На сьогодні активна позиція комунікаційних спеціалістів ВРЮ отримала підтримку від низки проектів міжнародної технічної та експертної допомоги у сфері реформування сектору юстиції. Зокрема, співпрацюємо з проектом Асоціації правників України «Ефективність дисциплінарних органів у системі судочинства», в рамках якого публікується інформація про дисциплінарну практику ВРЮ та ВККСУ. Допомогу нам надають спільний проект Європейського Союзу та Ради Європи «Консолідація розробки реформ у сфері юстиції в Україні», проект USAID «Справедливе правосуддя», проект Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», проект Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні», програма розвитку комерційного права Міністерства торгівлі США (CLDP) та інші. Розпочали комунікаційну взаємодію з представниками громадянського суспільства: експертами Реанімаційного пакету реформ, Громадського люстраційного комітету, Харківської правозахисної групи, групи громадського спостереження «ОЗОН».
- Яку роль відіграватимуть у новій інформаційній діяльності ВРЮ національні, а також і закордонні юридичні видання? Чи долучатимуться журналісти цих видань до обговорень інформаційної стратегії?
- Комунікаційна стратегія ВРЮ – це внутрішній робочий інструмент нашого комунікаційного підрозділу. Однак ми готові до відкритого діалогу зі ЗМІ щодо шляхів покращання нашої комунікаційної взаємодії, до пропозицій та ініціатив. З цією метою 27.07.2016 р. у Вищій раді юстиції відбулася зустріч Голови Вищої ради юстиції Ігоря Бенедисюка та Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергія Козьякова з представниками засобів масової інформації. Участь у заході також узяв голова Комунікаційного комітету Ради суддів України, суддя Львівського окружного адміністративного суду України Олександр Сасевич. Захід було ініційовано з метою кращого висвітлення новел судової реформи та налагодження саме комунікаційної взаємодії ВККСУ, ВРЮ та РСУ з представниками засобів масової інформації. Усі, хто має ідеї та пропозиції щодо покращення комунікації органів судової влади, можуть надсилати свої пропозиції на e-mail: press@vru.gov.ua. Ми плануємо зробити ці зустрічі регулярними. Власне, саме таким було прохання топ-менеджерів інформаційних агентств. Незаангажованої інформації про те, що відбувається в судовій системі, мало. Крім того, будемо відвертими, ця юридична інформація потребує адаптації. Людині без юридичної освіти важко розібратися у правових нормах та термінах. Судова влада сьогодні робить колосальні кроки у сфері комунікації. Як відомо, в українських судах вже визначено понад 700 суддів-спікерів, які готові співпрацювати зі ЗМІ та, як кажуть, перекладати складну судову мову.
- Останнім часом зусиллями українських політиків та посадовців навколо судової влади створюється нездоровий ажіотаж. Деякі фахівці вважають цю ситуацією штучною та називають її «брудним» інформаційним прийомом. Чи поділяєте Ви цю думку та які інформаційні прийоми застосовуватимете у своїй інформаційній діяльності?
- Я вважаю, що причин недовіри до судової влади багато. Мусимо констатувати, що порушення, хабарництво, підробка судових рішень, відступ від принципу незалежності певної кількості суддів, перехід на сторону окупаційної влади, неналежна поведінка таких суддів як Чорнобук, Оберемко та інші, чорною плямою лягли на репутацію усіх представників судової влади. Політики через огульні звинувачення довершили цей жахливий образ. Як наслідок, ми сьогодні працюємо в ситуації тотальної недовіри до суддів, яка превалює насамперед серед тих громадян, які ніколи не були в суді, але вони повірили з чиєїсь злої волі, що суд – це абсолютне зло. Та чи так це? Наше завдання сьогодні – максимально відкрито продемонструвати суспільству, що сама судова влада через своїх представників – суддів, які сьогодні складають більшість у ВРЮ, готова до очищення, готова відмежуватися від колег, що скоїли дисциплінарні проступки, несумісні зі званням судді, дії яких сприяли втраті авторитету судової влади.
Але через тотальну критику з системи йдуть і судді, що чесно відпрацювали багато років. З іншого боку, ми бачимо, що така тотальна критика є різновидом незаконного впливу на суддів, нерідко використовується як тиск на суд, не сприяє незалежності правосуддя. Ми вже є свідками замовних акцій протесту з паплюження окремих суддів, ми бачимо бійки у залах судових засідань і те, що суддя не може ні відновити порядок у залі судового засідання, ні захистити себе. Чи впливає це на прийняття суддею рішення? Безумовно. На жаль, 90% скарг на дії суддів, які ми розглядаємо у ВРЮ, є спробою вплинути на суддю при прийнятті ним рішення, використовуються з наміром переглянути вже прийняте судове рішення. При цьому загальновідомо, що лише 20% громадян, щодо яких було винесено рішення судом першої інстанції, оскаржують його. Фактично це означає, що громадяни приймають ці рішення, як належне. Де ж правда?
Сьогодні ми повинні думати вже про те, як захистити власне функцію судочинства, адже суспільство не зможе існувати без цього важливого правового механізму вирішення суспільних спорів. І тут думка громадськості, частиною якої є ЗМІ, нам надзвичайно важлива. Найперше, разом з журналістами, громадськістю нам слід відповісти на питання: чи задоволені ми рівнем незалежності суду, який є сьогодні, та як усі ми разом можемо досягти дійсно неупередженого правосуддя?
- Чи буде узгодженою інформаційна політика ВРЮ з інформаційною політикою інших судових органів – Радою суддів України, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Державною судовою адміністрацією України? Чи взагалі мають інші судові органи свою інформаційну політику?
- На початку цього року Вища рада юстиції, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Вища рада юстиції оголосили про об’єднання зусиль для відновлення довіри до судової влади. На жаль, проблема розрізненості органів у сфері судової влади до кінця в законодавстві не вирішена. Однак нас всіх об’єднує одна мета – відновити довіру до суду в Україні, повернути правосуддя українським громадянам. Тож ми будемо посилювати як спільну комунікаційну діяльність, так і зовнішню комунікацію зі ЗМІ та громадянами.
- Коли можна буде побачити результати доробок? На які наслідки впровадження нової інформаційної політики Ви очікуєте?
- Прогнози, як кажуть, справа невдячна. Проте я вірю, що за рік-два відкритої роботи судової системи, впровадження змін, закладених судовою реформою, нової якості взаємодії органів у сфері судової влади з суспільством, ситуація зміниться.
- Які основні перепони стоять на заваді цієї роботи? Хто фінансуватиме впровадження інформаційної політики?
- Це найболючіше питання, адже фактично наш бюджет обмежений лише фондом заробітної плати (та й то не у повному розмірі). Ресурси у держави вкрай обмежені, саме тому ми розраховуємо на підтримку небайдужих громадян, представників ЗМІ, громадського сектору. Ми готові підтримати всі розумні ініціативи. Ми бачимо великий інтерес та очікування суспільства до реформування судової влади й бачимо брак такої інформації. Ми дуже розраховуємо на підтримку активних громадян як щодо широкого висвітлення змін у судовій системі, так і для покращення обізнаності громадян про їх права та обов’язки, про процедури, за якими діють органи судової влади. Ми хотіли б, щоб ЗМІ стали нашими інформаційними партнерами, які допомогли б зробити суд доступним і зрозумілим для кожного, стояли б на сторожі охорони незалежного та неупередженого правосуддя, разом з нами відновлювали довіру до судової системи.