Президент НПУ Володимир МАРЧЕНКО обіцяє, що українці відчують лише позитив від запровадження саморегулювання нотаріальної професії та єдиного нотаріату, а також запевняє, що нотаріуси гідно прийняли «земельний виклик». Про це та багато іншого — в його інтерв’ю «ЮГ».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Як протягом 30 років незалежності України розвивався нотаріат? Який період був найскладніший?
— Вважається, що найскладніші часи — це часи змін. А зміни у сфері нотаріату, як і загалом у нашому правовому полі, відбуваються перманентно, тож нотаріусам працювати завжди непросто. Але саме спільне подолання законодавчих та бюрократичних перепон рік у рік робить нотаріат сильнішим та зґуртованішим.
28 років минуло з часу прийняття Верховною Радою 2 вересня 1993 р. Закону України «Про нотаріат», і професійне свято ми відзначили саме цього дня. Закон набув чинності з 1 січня 1994 р. і став однією з визначальних складових правової реформи в Україні, адже нарівні з державними нотаріусами повноправним учасником правозастосовної практики став приватний нотаріат.
Зазначу, що у часи радянської влади нотаріат не був настільки популярний, оскільки не існувало приватної власності на землю. Нотаріат та земля давно історично пов’язані, тому зараз участь нотаріусів у реалізації земельної реформи сприймається органічно як суспільством, так і професійною спільнотою.
— Коли в Україні буде запроваджено єдиний нотаріат?
— Таке реформування передбачається законопроєктом № 5644 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення регулювання нотаріальної діяльності». Перехід на єдиний нотаріат, тобто відмова від системи поділу нотаріусів на приватних та державних — це реалізація в Україні стандартів латинського нотаріату. Звертаю увагу, що цей перехід відбуватиметься поступово, максимально комфортно як для самих нотаріусів (для державних нотаріусів передбачена низка пільг щодо організації робочого місця, право залишити спадкові справи за останні 5 років тощо), так і для громадян. Загалом громадяни від запровадження єдиного нотаріату повинні відчути лише позитив.
— «Україна стоїть на порозі глобальних трансформацій у сфері нотаріату», — так міністр юстиції Денис Малюська охарактеризував законопроєкт № 5644. Тобто Мін’юст підтримує нотаріальну реформу. Які ще важливі зміни передбачені?
— Концептуальна новація — перехід нотаріальної професії з самоврядування на саморегулювання. Тобто частина повноважень, які зараз має Мін’юст, будуть передані до професійної орга нізації нотаріусів (НПУ). Зокрема, затвердження Кодексу професійної етики, вимог та порядків, які регламентують діяльність нотаріату, здійснення певних перевірок тощо. Разом з тим, за Мін’юстом зберігаються певні контрольні функції — розгляд скарг, видача та анулювання свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю тощо. Та й державні нотаріальні архіви залишаються в підпорядкуванні Мін’юсту, адже вони є власністю держави.
Перехід нотаріату на саморегулювання дозволить підтримувати у професії високі стандарти та належний контроль. З точки зору вигоди для держави це дозволить скоротити витрати держбюджету.
Серед інших глобальних змін, зокрема, — давно очікуване запровадження е-нотаріату. Зауважу, що НПУ розпочала ініціювати таку систему багато років тому, а зараз разом з командою Мін’юсту ми актуалізували ці напрацювання, врахували всі вимоги сучасності, курс держави на цифровізацію та, звісно ж, досвід нотаріальної практики. Передбачаються такі складові системи е-нотаріату: електронний нотаріальний архів; електронний реєстр нотаріальних дій; електронне робоче місце нотаріуса; інші підсистеми з можливістю електронного документообігу. Запровадження новацій, звісно ж, відбуватиметься не різко, а поетапно. Держателем електронної системи нотаріату буде Міністерство юстиції України, технічним адміністратором — держпідприємство, що належить до сфери управління Мін’юсту. Нотаріальна палата України буде функціональним адміністратором підсистем електронного робочого місця нотаріуса, електронного реєстру нотаріальних дій та інших.
Окрім того, пропонується надати нотаріусам нові повноваження (що відповідає міжнародній практиці): забезпечення доказів, встановлення фактів, можливість здійснення медіації, можливість реєстрації укладення та розірвання шлюбів. Проєкт Закону також передбачає зміни, спрямовані на удосконалення процедури вчинення окремих нотаріальних та реєстраційних дій, антирейдерських заходів, а також запровадження нових інструментів для громадян та бізнесу. Таким чином, нотаріат України реформуємо за стандартами ЄС.
— Зараз нотаріат — важливий учасник відкритого ринку землі. Влітку Ви здійснювали робочі поїздки по Україні, спілкувалися з колегами в областях. Чи готові нотаріуси до «земельного виклику»?
— Нотаріат завжди готовий до змін та стоїть на захисті прав і законних інтересів громадян і бізнесу. Таким є стиль життя кожного нотаріуса. Це відчувалося і під час чергового з’їзду нотаріусів України, проведеного у червні ц.р., і під час моїх робочих поїздок в регіони у липні-серпні. Саме на з’їзді було вирішено провести обговорення законопроєкту № 5644 з усіма нотаріальними спільнотами на місцях, і я як президент НПУ повинен був почути думку кожного. Результат — абсолютна підтримка законопроєкту нотаріусами усіх областей. Звичайно, обговорювали й усі нагальні питання, передусім роботу нотаріусів в умовах відкритого ринку землі. Вже маємо перший досвід, робота налагоджена, нотаріуси як високопрофесійні та мегавідповідальні правники дуже ретельно та прискіпливо ставляться до кожної угоди з земельними ділянками сільськогосподарського призначення.
НПУ щодня робить усе можливе, аби підтримати своїх членів у цей непростий період: ми домовилися про безкоштовний спрощений доступ нотаріусів до Держземкадастру, постійно проводимо всеукраїнські безкоштовні заходи для нотаріусів, розробили методичні рекомендації та алгоритми дій нотаріуса тощо. Спадщина, з якою нотаріат вийшов на ринок землі, непроста. Зокрема, це документи, оформлені під час дії так званого «сірого» ринку землі (законні, напівзаконні та навіть незаконні), стан електронних реєстрів та даних у них. На нотаріат лягла величезна відповідальність не тільки за якісне виконання своїх повноважень, але й за недоліки усього дотичного інструментарію.
На шляху реалізації земельної реформи головне — справжня реалізація конституційної норми про захист права власності. Нотаріат має потужні кадрові, інтелектуальні, репутаційні ресурси, а тому відповідально прийняв «земельний виклик» та забезпечує якісні показники роботи.
— НПУ виступила проти законопроєкту № 2805-д щодо аграрних розписок. Які ваші головні аргументи?
— Законопроєкт № 2805-д про внесення змін щодо обігу аграрних розписок, на нашу думку, створює передумови для рейдерства та шахрайства, тому потребує відхилення або ґрунтовного доопрацювання. З цього приводу НПУ неодноразово зверталася до голови Верховної Ради України, голови податкового Комітету ВР. Аргументів проти — безліч, у форматі нашої бесіди не вистачить часу для їх детального аналізу, але спробую коротко.
Отже, відносити аграрні розписки до цінних паперів безпідставно, адже це не враховує особливості правової конструкції аграрної розписки як правочину, що містить заставу майна. Аграрні розписки запроваджувалися для того, щоб полегшити життя фермерам, надати їм можливість цивілізовано та за простою процедурою взяти кредит. І цей інструмент в Україні нормально запрацював. Вважаємо, що діючий Закон «Про аграрні розписки» цілком забезпечує захист прав боржників та кредиторів, містить належні механізми для недопущення рейдерства, шахрайства та інших зловживань.
Запропонований же законопроєктом № 2805-д механізм видачі та обігу аграрних розписок як цінних паперів виключно в електронній формі складний і незахищений, тому аграрії стикнуться з низкою труднощів як під час оформлення та реєстрації розписок, так і під час укладення правочинів. Окремі гострі проблеми викликатиме використання для створення електронних документів ЕЦП, що загрожує посиленням кіберзлочинності.
Згідно з законопроєктом, аграрні розписки не підлягатимуть нотаріальному посвідченню, а їх облік як об’єктів цивільних прав здійснюватиметься лише в Реєстрі аграрних розписок. Виключення процедури нотаріального посвідчення, що включає цілу низку перевірок, зробить можливою видачу аграрних розписок щодо майна, яке не має жодного відношення до боржника.
Окрім того, боржники та кредитори наділяються правом самостійно складати аграрні розписки та визначати їх істотні умови, і це зробить такі розписки незахищеним та недостовірним інструментом.
У разі скасування нотаріального посвідчення аграрних розписок скасовується й будь-який їх облік на паперових носіях, що може призвести до неможливості відновлення інформації та стягнення кредиторами належних їм коштів чи майна за зобов’язаннями. Враховуючи ситуацію з аграрним рейдерством, законопроєкт дозволить зловмисникам дуже швидко, прикриваючись аграрними розписками, забирати врожаї у аграріїв. Загалом прийняття законопроєкту в запропонованій ркдакції може призвести до численних порушень прав та законних інтересів аграріїв та інших користувачів земельних ділянок, містить значні ризики для інвестицій у сільське господарство, спричинить стрімке зростання кількості судових спорів щодо аграрних розписок.
НПУ завжди максимально підтримує реформи, спрямовані на розвиток держави та ринкової економіки, але не може підтримати можливість реєстрації та вчинення виконавчих написів на аграрних розписках, які не посвідчені нотаріально, а також за відсутності оригіналу розписки.
— НПУ часто розробляються антирейдерські ініціативи. Чому така увага до цієї проблематики?
— Так, ми намагаємось не просто обговорювати проблеми, а діяти й пропонувати реальні механізми подолання негативних явищ, зокрема рейдерства. У певний період основна увага була зосереджена на боротьбі з реєстраційним рейдерством, тобто незаконними діями у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу. Нотаріуси часто незаслужено потерпали від дій та негативного іміджу «комунальних підприємств», але з новою командою Мін’юсту вдалося зробити багато для подолання низки серйозних проблем.
НПУ має потужні напрацювання щодо антирейдерських механізмів у сферах реєстрації нерухомості, землі, корпоративних прав. Кілька років тому вона презентувала «Стратегічний план припинення рейдерства у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу», а також відповідний законопроєкт, і багато пропозицій згодом були враховані Президентом, Кабміном, регулятором.
Ще одна визначальна антирейдерська позиція НПУ: розгляд спорів у сфері державної реєстрації має здійснюватися виключно в судовому порядку. Процедура такого судового розгляду має бути виділена в окрему категорію справ з певними особливостями — скороченими строками відкриття провадження та розгляду тощо. Ми підтримуємо необхідність прийняття відповідного законопроєкту № 4338-1 задля якісного врегулювання механізмів протидії рейдерству й упорядкування процедур державної реєстрації.
Варто пам’ятати, що згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди, делегування функцій судів та привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Окрім того, запровадження виключно судового розгляду спорів у сфері державної реєстрації передбачене указами Президента України. Механізми протидії порушенням у сфері захисту прав власності обов’язково мають відповідати принципам верховенства права.
Повертаючись до земельної теми, варто згадати і активну роботу НПУ в напрямку боротьби з аграрним рейдерством. Представники НПУ часто виступають на різноманітних тематичних заходах та надають практичні поради аграріям. За ініціативи НПУ нарешті на законодавчому рівні запроваджено механізм єдиного циклу, коли одночасно відбувається виготовлення документа, нотаріальне посвідчення та проведення державної реєстрації, що не дозволяє шахраям підробити документи чи здійснити інші незаконні дії.
Нотаріальний захист прав власників землі та землекористувачів — один з дієвих інструментів протидії і запобігання рейдерству в аграрному секторі. Нотаріуси здатні зберегти право власності громадян на землю, майно і вирощений урожай.
— У НПУ вже близько року діє центр медіації. Які успіхи в цьому напрямі?
— Центр медіації НПУ було створено з метою об’єднання нотаріусів, які практикують у сфері медіації, а також задля участі в законотворчій роботі, впровадження та розвитку альтернативних способів вирішення спорів, створення єдиної практики медіації в нотаріаті, сприяння додатковому закріпленню за нотаріатом України статусу інституту попереджувального правосуддя.
НПУ брала участь у розробці законопроєкту № 3504 «Про медіацію», який прийнятий за основу та готується до другого читання. Також було успішно організовано навчальну програму «Медіація: базові навички для нотаріуса», готується другий набір на навчання. Члени центру медіації беруть участь у тематичних заходах, відпрацьовують soft skills, діляться досвідом з колегами-правниками.
Нотаріус за своєю суттю — природжений медіатор. Переконаний, що медіація в руках нотаріату вже незабаром стане потужним механізмом позасудового врегулювання спорів.
— Ми розпочинали розмову зі спогадів про минуле, тож давайте завершимо прогнозом на майбутнє. Які перспективи розвитку нотаріату в Україні?
— Нотаріус учора, сьогодні та завтра — представник держави, ефективний захисник прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Впевнений, що так і буде. На жаль, багато що залежить від політичної ситуації в державі, правового поля, а у нас надто часто основною частиною законодавства стають його діри, а не основні положення і навіть не Основний Закон. Тому прогнози прогнозами, а готовими варто бути до всього.
Вірю, що нотаріат успішно працюватиме всупереч недосконалому законодавству, проблемним держреєстрам, бюрократичній державній машині. Завдяки нашій любові до професії! Нотаріат часто називають професією консервативною. Звісно, ми поважаємо традиції, але, як кажуть, традиція — це зберігати вогонь, а не поклонятися попелу. Тому зберігаємо найкраще, але рухаємося вперед.