Запрошуємо вас на розмову з Ігорем Яськом, адвокатом, керуючим партнером ЮК Winner. В інтерв’ю ми трішки занурились у суть кримінального права, а саме поговорили про особливості обрання запобіжного заходу для підозрюваних, обвинувачених в Україні, чи є можливості для медіації та як реагувати на спроби тиску з боку інших учасників судового процесу й громадськості.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Які стратегії ви використовуєте для захисту інтересів своїх клієнтів у кримінальних справах?
— До кожного клієнта у нашої компанії індивідуальний підхід. Передусім ми починаємо зі з'ясування позиції, яку визначає для себе клієнт. Чи визнає він свою вину, чи він не є винним у вчиненні порушення, чи вважає себе винним частково, і важливо — який він хоче отримати результат у кримінальному провадженні. Ми завжди працюємо на результат, будуючи стратегію, тому починаємо після усіх обговорень та узгоджень, а це залежить від того, який виклик нам ставить клієнт разом із наявністю доказової бази, що є в нього для захисту й у сторони обвинувачення або органів досудового розслідування. Інколи буває, що клієнт вимагає дотримуватися певної позиції, але доказова база унеможливлює вибудовування стратегії саме для досягнення такого результату, і дуже складно потім у суді доводити ту чи іншу позицію, якщо немає довіри та єдності думки. І не всі при цьому розуміють, що не завжди адвокати спроможні досягти бажаного саме через наявність або відсутність доказів, тому ми намагаємося узгодити максимум із можливого. Важливо, щоб стратегія синхронізувалася з доказовою базою та позицією сторони захисту — у такому разі клієнти не будуть розчаровані.
— Які перешкоди чи виклики найчастіше виникають у вас при захисті клієнтів? Що, на вашу думку, потрібно змінити в діяльності правоохоронних органів?
— На жаль, не всі судді відповідально ставляться до своєї роботи, особливо це стосується судів загальної юрисдикції. Вони досить поверхнево вивчають матеріали справи, не бажаючи заглиблюватися у важливі деталі матеріалів справи. А крім того, дуже часто приймають сторону обвинувачення як вже готову позицію суду, тобто позиція судді має обвинувальний характер за замовчуванням. Тоді складно доносити свою позицію зі сторони захисту, тому що замість того, щоб провести об’єктивний і неупереджений аналіз усіх наявних фактів, позиції сторін і ретельно вивчити докази, деяким суддям простіше прийняти рішення або дивитися на нашого клієнта як на людину, яка вже визнала свою вину чи яка вже обвинувачена в скоєнні правопорушення. Це наслідки або залишки радянської системи, які ми так і не можемо залишити позаду — коли сторона обвинувачення діяла синхронно із судовою гілкою влади та системою органів державної влади, що намагалися (і продовжують це робити) працювати спільно. Адвокату дуже складно протистояти цій синхронності системи та доводити позицію клієнта зі сторони захисту. Тому дуже важливо, щоб при відборі надавали перевагу фахово професійним суддям, які б не боялися протистояти системі, щоб приймати законне рішення, ретельно досліджуючи матеріали усіх сторін судового процесу, а це потребує сили характеру і сміливості.
— На юридичному ринку нерідко зустрічаються випадки ототожнення адвоката з клієнтом. Що каже юридична етика щодо цього? Чи відмовляли ви клієнтам з етичних міркувань?
— Дійсно, часто трапляються випадки ототожнення адвоката з клієнтом, це справді так. Це стає ще однією перешкодою для сторони захисту, адже суддя починає дивитися на адвоката як на співучасника кримінального правопорушення. Тому це, звичайно, не підвищує якість роботи органів судової гілки влади, адже закриваються очі на принцип неупередженості. Суддя повинен бути рівновіддаленим від усіх учасників процесу і керуватися лише доказовою базою обох сторін, а не емоціями. Є різні клієнти з різними історіями та життєвими обставинами, які звертаються по допомогу, але трапляються такі справи, що доводиться відмовляти з етичних міркувань. Може бути таке, що не хочеться їм допомагати з однієї простої причини — вони не заслуговують на допомогу.
— Як ви реагуєте на негативну реакцію громадськості чи ЗМІ на справи, які представляєте як адвокат?
— Ми вважаємо, що не варто реагувати. Небезпечно підливати олію у вогонь, тому що є ризик стати учасником процесу. Громадськість і ЗМІ сьогодні — це засоби, які знаходяться в певних руках, тому реагувати на них — це показати ставлення до якоїсь сторони чи учасника процесу. Головне не забувати, що кожен робить свою роботу: громадськість і ЗМІ — свою, а адвокат — свою.
— З якими видами злочинності ви найчастіше зустрічаєтеся як адвокат? Як ви враховуєте психологічні аспекти у вашій роботі з клієнтами у кримінальних справах?
— Зараз серед переліку наших кейсів найчастіше зустрічаються економічні правопорушення, тому що наразі, попри воєнний стан у країні, силовий блок будь-якого правоохоронного органу найбільше уваги приділяє економіці. Вони ставлять своїм пріоритетом економічні правопорушення, але фактично втручаються у ведення бізнесу, гальмують бізнес-процеси, влаштовуючи усім добре відомі «маски шоу» в офісах з обшуками, вилученнями та арештами. Для нас найголовніше у психологічному аспекті — максимально забезпечити безпеку клієнта, зробити якомога безболіснішими обшуки та інші слідчі дії, щоб правоохоронці покинули територію підприємства, а ми могли почати працювати, надавати фахову професійну допомогу, розглядаючи ситуацію підприємця.
— Чи є ризики для власної безпеки адвоката у веденні кримінальних справ?
— Адвокати нині незахищені, адже не підлягають бронюванню. Річ у тім, що є ризики для безпеки адвоката, оскільки були вже непоодинокі випадки, коли працівники правоохоронних органів залучали до обшуків представників ТЦК, і коли приїжджали адвокати, їх зустрічали з повістками, відволікаючи від суті справи. Фактично так вони вчиняють не передбачені процесом дії, які спрямовані на послаблення позиції захисту, завдаючи максимальної шкоди інституту адвокатури.
— Чи є можливості для медіації у кримінальних справах?
— Є, але це рідко використовується. Медіація в кримінальному процесі є малоефективною, тому що кримінальні правопорушення часто виходять за межі простого конфлікту між двома сторонами та зачіпають загальний порядок і безпеку в суспільстві. У них держава виступає як захисник суспільних інтересів, і саме покарання винних і запобігання злочинності є основними цілями кримінального правосуддя, що не завжди сумісно з принципами медіації.
— Як ви оцінюєте вплив міжнародного права на справи з кримінальною відповідальністю?
— Міжнародні організації та інші держави можуть використовувати тиск і санкції для забезпечення виконання рішень міжнародних судів і прискорення процесу правосуддя. Це може включати дипломатичні заходи, економічні санкції та інші форми впливу. А рішення міжнародних судів мають великий вплив на кримінальне правосуддя, лише з одним нюансом. Для відновлення справедливості на міжнародному рівні можна витратити від п’яти років і більше. Тобто так, справедливості досягти можна, але це займе багато часу. Для жертв злочинів і їхніх родин, а також для суспільства загалом, тривалий процес може створювати відчуття несправедливості та безкарності на короткостроковий період через постійне перебування в стані невизначеності. До того ж часовий розрив між злочином і остаточним рішенням може ускладнити збереження доказів і свідків. З часом свідки можуть забути важливі деталі, змінити місце проживання або навіть померти, що ускладнює процес збору і представлення доказів.
— Які нові законодавчі ініціативи та зміни можуть суттєво вплинути на практику кримінального правосуддя?
— Тут може допомогти пряма фінансова відповідальність працівників правоохоронних органів, конкретно з прізвищем, ім’ям і по батькові, за незаконні дії — незаконні обшуки, вилучення та арешти майна і блокування рахунків, притягнення до кримінальної чи іншої відповідальності. Коли буде встановлена конкретна особистість, яка несе відповідальність, з цього правоохоронця можна буде стягнути збитки за його незаконну дію чи бездіяльність.
— Які особливості обрання запобіжного заходу для підозрюваних та обвинувачених в Україні відповідно до чинного законодавства?
— Характерною особливістю є те, що якщо людині обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, то протягом продовження цього заходу сторона обвинувачення не додає ніяких нових доказів, які підтверджували б необхідність тримати цю особу під вартою, лише повторюючи те, що називала на самому початку. Хоча у КПК чітко зазначено, що необхідно постійно аргументувати необхідність продовження, що є нові докази потреби тримання особи під вартою. Судді ігнорують цю вимогу КПК, і як узгодили цей захід, так автоматично за замовчуванням намагаються продовжити строк, навіть попри відсутність аргументованої позиції сторони обвинувачення. А вона зі свого боку спеціально майже під закінчення строку перебування особи під вартою направляє два-три запити невідомо куди і починає цим маніпулювати, що чекає відповіді, і тому треба особу тримати під вартою ще і ще.
— Як радите реагувати на спроби тиску з боку інших учасників судового процесу на вашого клієнта чи вас особисто?
— Наша порада — виходити в публічну площину. Тобто вживати всі можливі законні засоби й заходи — звернення, публічні дебати, обговорення у ЗМІ, заяви до правоохоронних органів. Необхідно залучати все і всіх для того, щоб справедливість була відновлена і щоб законні права й інтереси, якщо вони були порушені, були відновлені, як і право на справедливий суд і захист клієнта. А ще — звертатися до фахових адвокатів, які мають успішні кейси у своїй професійній діяльності, позитивні відгуки клієнтів та беруть участь у багатьох процесах, чим підтверджують свою практичну фаховість.