Як може полегшити виконання судових рішень нова система електронного документообігу? Чому Україні вже сьогодні необхідно впроваджувати нову єдину реєстраційну адресу? Про це у інтерв’ю «Юридичній Газеті» розповів експерт проекту ЄС, перший керівник литовського державного підприємства «Центр реєстрів» Кестутис Сабаляускас.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Пане Кестутисе, експертна місія у рамках проекту ЄС зі створення реєстрів працює вже рік. Чого вдалося досягнути?
- Ми обрали два основних напрямки за підсумками наших дискусій з Міністерством юстиції України. Перший - робота над адресним реєстром, який фактично є одним з основних реєстрів країни, звідки можна буде отримувати інформацію про всі юридичні та фізичні адреси.
Другий - розробка системи електронного документообігу для виконавців судових рішень, коли вони зможуть використовувати електронний підпис та працювати у віртуальному просторі.
- Давайте почнемо з другого. Чому важливо перевести документообіг у електронний формат?
- Це буде ідеальним рішенням. Наприклад, автоматизація дозволить прискорити повернення грошей кредиторам одразу після рішення суду. Усі дані від інституцій мають збиратися та передаватися електронним шляхом.
Зараз ми обговорюємо з українськими колегами, як саме досягнути того, щоб банки якнайшвидше могли отримувати рішення про виконання. Також розглядаємо можливі рішення, які дозволять судовому виконавцю швидко виконувати рішення суду за допомогою зручного доступу до даних реєстрів з різних регіонів.
У зв’язку з цим, я думаю, що початок впровадження в Україні ринку приватних судових виконавців має великий сенс. Це сприятиме покращенню процесу виконання судових рішень.
- Тобто мова йде не тільки про економію часу, але й коштів?
- Звичайно. Якщо це стає системним, то дозволить зекономити час та кошти для всіх залучених сторін. Також подібна система допоможе уникнути корупційної складової.
- Як давно у Литві використовується система електронного виконання судових рішень?
- Електронне виконання судових рішень працює вже більше двох років. Мова йде про арешти рахунків, зняття грошей з рахунків за судовим рішенням та оновлення інформації банками. Фактично виконавець у нас тепер більше виконує роль адміністратора у системі, ніж діловода.
- На чий досвід ви спиралися у Литві під час розробки системи державних електронних реєстрів?
- Можу сказати, що свого часу ми не намагалися спиратися на досвід інших європейських країн, а прагнули створити свою унікальну систему. За низкою реєстрів ми у Литві навіть на сьогодні трішки обігнали час. Сподіваємося, що й інші країни зможуть використати наші напрацювання.
- Можна трішки передісторії? Коли у Литві розпочалася робота зі створення єдиних електронних реєстрів?
- Ми розпочали роботу у 1997 році зі створення державного підприємства «Центр реєстрів». Тоді було поставлене завдання - створення загального реєстру нерухомості, який мав містити інформацію з кадастру, інвентаризації та права власності.
Як відомо, реєстр нерухомості Литви посів друге місце у світі згідно World Bank Doing Business Survey 2016.
- Які недоліки та переваги ви побачили за час роботи в Україні?
- Давайте розпочнемо з переваг. Найбільший плюс для України в тому, що зараз час швидкого розвитку технологій. З’явилося багато нових рішень у порівнянні з тими часами, коли ми починали подібну роботу у Литві. Тобто багато з того, що ми робили у 1997 році, вже можна робити набагато простіше. Тоді не було хмарних технологій, а сьогодні вони дозволяють об’єднувати великий масив даних та зберігати їх у одному місці (я пропоную і використовувати разом). Пропускна здатність Інтернету покращилася. Сьогодні можна працювати з розрізненими даними, що не було можливим наприкінці 1990-х рр.
Україна сьогодні може використовувати нові технології - це те, що ми намагаємося впровадити у процесі розробки адресного реєстру.
- Єдиний адресний реєстр. Які його переваги?
- Адресний реєстр, у першу чергу, необхідний з точки зору уніфікації даних. Адреси, занесені у різні електронні системи, можуть відрізнятися і часто їх дуже складно порівняти, тому необхідно мати певні стандарти для реєстрації адресних даних. Кожна адреса повинна мати просторову прив’язку.
Якщо дивитися у майбутнє, то не за горами той час, коли машини пересуватимуться без водіїв, а дрони займатимуться доставкою вантажів. Тобто точність адресного реєстру набуває зовсім іншого сенсу з урахуванням розвитку систем самонавігації.
Добре підготовлені просторові дані, пов’язані з даними юридичної реєстрації, дозволять підготувати країну до нових технологічних викликів. З’являються практично повністю тривимірні адреси. Тоді геолокація допоможе вирішувати питання, пов’язані з доставкою товарів, ремонтом об’єктів, реєстрацією, міським плануванням і т.д.
- Коли у Литві розпочалася робота над адресним реєстром?
- Ще у 2002 році ми вирішили, що адресний реєстр потрібно створити окремо від реєстру нерухомості. Ми зрозуміли, що так буде набагато зручніше вирішувати питання реєстрації осіб за місцем проживання, видачі ліцензій на будівництво об’єктів чи розміщення зовнішньої реклами. Це насправді багатоцільовий реєстр, тому що адреса має важливе значення для будь-якої фізичної та юридичної особи.
Система містить відкриту географічну карту з нанесеними на неї адресами. Якщо юридичним особам потрібно отримати виписку чи довідку з використанням даних реєстру, то вони можуть зробити це за помірну плату. Органи місцевого самоврядування можуть використовувати ці дані у своїй роботі безкоштовно і вносити туди зміни. Після внесення змін адреса офіційно підтверджується у системі.
- На ваш погляд, як швидко Україні вдасться запустити подібну систему?
- Під час наших контактів з українськими колегами іноді звучить скептицизм. Нам говорять, що Україна занадто велика і важко буде реалізувати подібний проект у масштабах такої країни. Я думаю, що якщо буде готовність працювати у цьому напрямку, то все можливо, а якщо довго вагатися, то складно буде досягти мети.
Команда литовських експертів долучається до участі у робочій групі, до якої входять представники Мін'юсту, державних інформаційних систем України та Держслужби з питань геодезії, картографії та кадастру.
Ми вже запропонували Міністерству юстиції України алгоритм внесення необхідних законодавчих поправок, які дозволять запустити адресний реєстр. У Литві, у свій час, в нас на це пішло майже півтора роки.
Тут у рамках нашої роботи ми зустрічаємося з дуже компетентними фахівцями, які готові реалізовувати подібні рішення. Треба розуміти, що така справа не робиться за півроку чи рік. Максимум - три-чотири роки. З них: перший рік - розробка самої системи, другий рік - пілотний запуск, третій та четвертий роки - підключення всіх даних до нової системи.
Паралельно з цим проводиться покращення системи у процесі роботи, але у підсумку ви отримуєте результат, який покращить життя громадян.