Чотири жінки, які займають лідерські позиції в юридичному бізнесі — Амінат СУЛЕЙМАНОВА, Ірина МОРОЗ, Олена СІБІРЦЕВА та Дарія ЗИМА — розповідають, як подолати «скляну стелю» і створити умови для розвитку жінок у професії. Як змінюються стереотипи і що потрібно для того, щоб наступні покоління юристок мали більше можливостей для росту.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Амінат, юридична професія ще досі традиційно сприймається як дуже консервативна і часто орієнтована на чоловіків. Які глобальні виклики ви бачите для жінок, що прагнуть розвиватися в цій галузі, і як ви як лідерка намагаєтеся змінити цю ситуацію у власній компанії?
А.С.: Справді, раніше юридична професія була виключно чоловічою справою, але в сучасному світі це докорінно змінилося. Я не думаю, що наша професія є дуже консервативною. Вона різноманітна і значною мірою залежить від людей, які нею займаються. Хтось бачить себе в костюмі, застібнутому на всі ґудзики, а хтось — у джинсах і худі. У сучасному світі є місце для всіх. Головне — як ти мислиш, як орієнтуєшся у справі життя свого клієнта і наскільки швидко адаптуєшся. Адаптивність, любов до навчання, емпатія завжди були сильними сторонами жінок. Тому нині ніщо не заважає зробити кар’єру мрії, якщо, звісно, є така мрія. Усі перешкоди — лише внутрішні, і я намагаюся допомогти своїм колегам їх подолати, як чоловікам, так і жінкам.
— Як ви вважаєте, чи існує справжнє визнання жіночого лідерства в юридичних компаніях? Які перешкоди залишаються на шляху жінок до високих посад і чи потрібно змінювати корпоративні структури для забезпечення більшої рівності?
А.С.: Мені складно говорити про всі компанії чи навіть про більшість. Щоб висловлювати будь-яку думку про компанію, потрібно якийсь час бути її частиною. Проте, на моє переконання, очевидно, що немає перепон для визнання жіночого лідерства, принаймні в компаніях, де є жінки-партнерки. Найбільшою перепоною я бачу невіру жінок у власні сили або навіть страх відповідальності й небажання брати її на себе. Відповідальність багатьма сприймається як тягар, хоча насправді це колосальна перевага.
— Амінат, Олено, у чому, на вашу думку, полягає головна причина того, що часто жінки залишають кар’єру і втрачають можливість реалізувати свій потенціал на піку успіху та визнання? Чи може підтримка в галузі та суспільстві допомогти змінити цю тенденцію?
А.С.: Відверто кажучи, я не зустрічала жінок, які б залишали кар’єру на піку успіху та визнання, проте знаю багатьох, які ускладнювали свій шлях, намагаючись змінити напрям руху за крок до такого успіху. Я бачу це постійно, і мене це надзвичайно засмучує. Бачу, як моїм колегам не вистачає впевненості, витримки, стійкості, щоб йти прямим шляхом і досягати найвищих цілей. На певному етапі вони починають сумніватися, змінювати кар’єрні напрями, спеціалізації — і замість поступового зростання просто застрягають у циклі, де роками рухаються по колу. Що із цим робити, складно сказати. Можливо, за цими змінами в глибині душі криється страх успіху і справжнього лідерства.
О.С.: Перше, що мені спадає на думку — це страх відповідальності. Багато хто прагне успіху та зростання, але може паралельно його боятися. Друге, на мою думку, це вигоряння. Ми часто так стрімко біжимо до своєї мрії, що по дорозі забуваємо насолоджуватися життям і святкувати здійснення трохи менших мрій. Ця тенденція може змінитися, якщо у суспільстві буде приділено більше уваги духовності та ментальному здоров’ю населення. Мене це точно зробило щасливішою і при цьому змінило погляд на кар’єру певною мірою, без бажання залишити її у минулому. І не в останню чергу важливою є команда, у якій ви досягаєте успіху, без своїх людей складніше йти до зірок.
— Чи потрібно змінювати традиційну модель лідерства, щоб вона стала більш гнучкою до потреб жінок у професії?
А.С.: Традиційна модель лідерства проста і незмінна протягом існування людства —це готовність вийти вперед, взяти відповідальність, прийняти рішення і мати справу з його наслідками. Змінити її буде складно, тому змінюватися треба нам.
— Амінат, чи є щось, чого ви навчилися у чоловіків-колег? Чи потрібно жінкам у юридичному бізнесі грати за чоловічими правилами, щоб досягати успіху?
А.С.: Найсильніша якість чоловіків, якій варто вчитися — це готовність братися за справу, навіть коли є сумніви у власних силах. Треба вірити в себе, починати і діяти, а не розмірковувати й вагатися. Ця впевненість і авантюризм більше притаманні чоловікам, проте це саме ті якості, які варто переймати.
— Ірино, як ви думаєте, чому в юридичних фірмах жінки стикаються з проблемами просування на керівні посади, навіть коли вони демонструють такі самі, а інколи й кращі професійні якості, ніж чоловіки?
І.М.: У деяких юридичних компаніях юридична професія на рівні керівників і партнерів вважається чоловічою. Це створює ефект «скляної стелі», коли жінкам складно досягти рівня партнера в компанії. Чоловіки, які часто домінують у керівництві та серед партнерів, можуть несвідомо віддавати перевагу чоловікам при підвищенні та просуванні кар’єрного зросту. Свій вплив має стереотип, що жінки більш вразливі, менш витривалі та не зможуть справитись зі складними проєктами.
Інколи ці стереотипи «підігрівають» самі клієнти, які можуть мати очікування, що керівником справи має бути чоловік, що може відводити жінкам другорядну роль під час супроводження проєктів. Відсутність жінок серед партнерів і керівників компанії створює бар’єрну стіну в кар’єрному зростанні. Відсутність жіночого наставника та прикладу для наслідування створює у жінки дискомфорт у роботі та враження неможливості подолання шляху до рівня партнера. У багатьох галузях переважно чоловіки займають керівні та менеджерські посади і вважають, що легше налагодити комунікацію та організувати співпрацю з чоловіками, коли розмовляють на «одному рівні».
Пригадую свою неодноразову участь у галузевих профільних конференціях, коли серед 150–200 учасників лише 10% жінок, що викликає внутрішнє напруження. Ці перепони на підсвідомому рівні створюють у жінок враження нездоланності бар’єрів, роботи поза зоною комфорту і демотивують наполегливе кар’єрне зростання.
— Як, на вашу думку, юридичні компанії повинні змінити свої стратегії, щоб сприяти кар’єрному росту жінок і зменшити гендерний дисбаланс на керівних посадах?
І.М.: Юридичні компанії можуть сприяти кар’єрному зростанню жінок, запроваджуючи комплексні зміни у своїх стратегіях і корпоративній культурі. Компанії можуть здійснювати регулярний моніторинг політик щодо залучення нових співробітників на предмет рівності можливостей. Порушення балансу щодо кількості жінок і чоловіків у компанії сигналізує про можливі майбутні проблеми із жіночим зростанням. Важливо створювати програми менторства, де досвідчені партнерки-жінки допомагають молодшим юристкам будувати кар’єру та дають поради у складних проєктах чи емоційних ситуаціях. Запровадження гнучких графіків, можливості дистанційної роботи стимулює жінку залишатися та розвиватися у компанії. Така комбінація дає можливість жінці поєднати роботу з приділенням часу сім’ї та ефективно впливає на кар’єрне зростання.
— Які поради ви могли б дати молодим юристкам, які тільки розпочинають свою кар’єру, щоб досягти стабільного розвитку та професійного визнання?
І.М.: Молоді жінки-юристки можуть досягти кар’єрного успіху, якщо будуть наполегливо та стратегічно підходити до свого професійного зростання. Обирайте спеціалізацію, яка вам цікава на початковому етапі кар’єри, і ставайте в ній експертом. Важливо розвиватися в межах однієї компанії та однієї галузі, що рано чи пізно приведе вас до вертикального зростання. Часта зміна сфер спеціалізації та компаній забезпечує горизонтальне зростання, тобто збільшує багаж знань, досвід роботи, комунікаційні навички, однак не забезпечує вертикальне зростання до рівня партнера.
Постійно вдосконалюйте знання у сфері вашої спеціалізації, відвідуйте навчальні програми, семінари, отримуйте додаткову кваліфікацію, удосконалюйте комунікаційні навички та юридичне письмо. Працюйте над розвитком особистого бренду та впізнаваності через публікації, публічні виступи, активну участь в юридичних асоціаціях. Проявляйте ініціативу, пропонуйте своє стратегічне бачення вирішення справи, навіть якщо ще не маєте великого досвіду. Використовуйте будь-яку можливість працювати над складними справами. Будуйте мережу контактів серед колег, викладачів, суддів, клієнтів, через участь у юридичних заходах та асоціаціях.
Балансуйте кар’єру та особисте життя. Професія юриста вимагає багато часу, тому важливо навчитися ефективно керувати своїм графіком. Відпочинок та емоційне здоров’я, спільний час, проведений із сім’єю, важливіші за професійний розвиток. Будьте впевненими у собі. Не сумнівайтеся у своїх силах і не дозволяйте стереотипам впливати на вашу кар’єру. Орієнтуйтеся на довгострокову перспективу. Кар’єрний шлях зростання жінки — це марафон, а не спринт, який вимагає багато часу, витривалості й зусиль.
— Які упередження найчастіше заважають жінкам-юристкам зростати в кар’єрі?
І.М.: Жінки-юристки часто стикаються з гендерними упередженнями, які можуть гальмувати їхнє кар’єрне зростання. Юридична сфера вимагає вміння працювати в умовах тиску, а жінок часто сприймають як менш витривалих або емоційних, що стримує їхнє просування. У справах зі складними клієнтами може фігурувати враження, що жінки не справляться у комунікації та налагодженні роботи з такими клієнтами. У деяких фірмах вважається, що великі клієнти більше довіряють чоловікам. Тому жінки отримують менше важливих справ. Жінки часто змушені докладати більше зусиль, щоб заслужити довіру колег і керівників, де більшість чоловіків займає керівні посади, тоді як чоловіки можуть отримувати більше можливостей.
Водночас жінки мають багато переваг у гендерних стереотипах. Жінок вважають більш адаптивними, працьовитими, відданими, гнучкими та уважними. Вважаю, що жінкам варто розвіювати всі негативні стереотипи на власних прикладах та впевнено крокувати до своєї мети. Жінки, які мають цілі та план їх реалізації, можуть досягати найбільших кар’єрних вершин.
— Олено, які найбільші стереотипи або упередження все ще існують щодо жінок-юристок і як ці бар’єри можна зламати, на вашу думку?
О.С.: Із мого досвіду можу сказати, що це особисті упередження жінок у професії. Мені пощастило не зустріти некоректного ставлення як чоловіків, так і жінок до мене особисто під час мого кар’єрного зростання. Хіба що на старті кар’єри іноді як чоловіки, так і жінки, котрим я надавала правничу допомогу, дещо із сумнівом ставилися до співвідношення мого віку та здібностей як професіонала. Але це доволі швидко змінилося, тому я б просто ставилася до подібних речей із терпінням і розумінням.
Що я спостерігаю як у собі, так і серед інших жінок у професії, так це створення власних негативних установок і переконань, які, по суті, є ілюзіями та страхами, які нам самим і створюють перешкоди. Наприклад, про те, що треба обирати між кар’єрою та особистим життям, інакше не досягти успіху, про неможливість народити дитину, бо ще не всі щаблі кар’єрного зростання пройдено, або про те, що жінка слабша за чоловіка, тому не може досягти таких результатів у фінансовій сфері, як чоловіки. Рецепт тут один — працювати щодня над собою (зокрема і своїм мисленням), брати відповідальність за своє життя та нічого не боятися. Із власного досвіду скажу, що це працює.
— Чи стикалися ви із ситуаціями, коли вам чи колегам відкрито казали: «Жінка тут не впорається?». Як радите реагувати на подібні твердження жінкам-юристкам?
О.С.: Як я уже говорила, мені пощастило не з подібними ситуаціями. Жінка може впоратися з усім, але не з усім їй потрібно справлятися. Я б на озвучену у вашому запитанні тезу спробувала отримати конструктивну відповідь співрозмовника. Тому що за подібними фразами можливим є позитивний контекст, а не спроба принизити чи нівелювати. А паралельно подумала б про те, чи не дарма ці двері закриваються — можливо, поряд є відкритий ліфт.
— Який найскладніший вибір вам довелося зробити у своїй кар’єрі?
О.С.: Це був вибір нового та відпускання старого, яке тривалий час було для мене дуже дорогим. Одразу після університету я потрапила у чудову команду, у якій залишалася до грудня 2020 року. Сім років життя та неоціненного досвіду, людей, з якими були свої особливі моменти та ціле маленьке життя. Я вдячна досі за все, що здобула за той час. Проте всесвіт вирішив зробити мені чудовий подарунок перед новим 2021 роком, і через доволі складне для мене розставання із моєю попередньою командою я почала свій шлях у AGA Partners. За що щодня вдячна та вірю у те, що це одна із тих випадковостей, що не випадкова. Мій досвід показав мені та відгукнувся людям, котрі потребували його почути від мене, що потрібно не боятися змін і вірити у те, що всесвіт завжди на твоєму боці.
— Даріє, юридична професія часто пов’язана з великим навантаженням. Як ви підтримуєте свою ефективність і зберігаєте продуктивність під час інтенсивних періодів роботи?
Д.З.: Для мене обов’язковими є спорт тричі на тиждень, якісний сон і здорове харчування. Це основа, яка забезпечує нормальну роботу мозку та допомагає витримувати інтенсивний графік. Крім того, я чітко структурую завдання, визначаю пріоритети й уникаю зайвих відволікань.
— Що вам подобається в роботі з жінками-керівницями, а що — ні?
Д.З.: Загалом це залежить від людини, а не від статі. Проте з жінками зазвичай легше знайти порозуміння, особливо в емоційні дні. В такі моменти можна отримати додаткову підтримку на рівні «жінка-жінка», що робить робочий процес комфортнішим. Але так, усе залежить від стилю управління конкретної людини, а не від її гендера.
— Яку гендерну упередженість ви зустрічали серед клієнтів?
Д.З.: Бувало, що клієнти одразу переходили на «ти», що могло свідчити про певне упередження. Але загалом мій досвід інший: неодноразово спілкування з представниками великого бізнесу проходило зі мною менш конфліктно, ніж між чоловіками. Це дозволяло вибудовувати конструктивний діалог і досягати результатів без зайвого тиску чи демонстрації домінування.
— Яка ситуація в кар’єрі змусила вас зрозуміти, що ви стали сильною юристкою?
Д.З.: Коли в складній міжнародній справі вдалося досягти вигідного для клієнта результату, попри жорстку протидію з боку опонентів. Також важливим моментом стало те, що мені почало подобатися, як я пишу юридичні тексти, і я почала отримувати вдячність від клієнтів за пророблену роботу. Це дало розуміння, що мій підхід працює і приносить реальну цінність.