Про стійкість команди MK Legal Service під час повномасштабної війни, роботу сервісних та продуктових компаній, military-tech, Дія.City, кібербезпеку, а також про ІТ-індустрію як драйвера відбудови України — читайте в інтерв’ю керуючого партнера Максима КУРОЧКО.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про розвиток MK Legal Service під час війни
— Як змінилася робота MK Legal Service від початку повномасштабної війни?
— Війна безпосередньо вплинула на роботу MK Legal Service. З перших тижнів війни четверо юристів (з яких троє – це керівники практик та один старший юрист) добровольцями пішли захищати Україну зі зброєю в руках, двоє з них зараз воюють на передовій лінії фронту. Ми провадимо активну кадрову політику, жодного працівника не скоротили від початку війни. Щобільше, ми працевлаштували чотирьох нових фахівців із березня 2022 року, і зараз у компанії відкрито три нові вакансії.
— Яких заходів вами вжито для адаптації до нових умов?
— Ми максимально допомогли співробітникам із вирішенням їхніх побутових питань, забезпечили робочі місця з постійним доступом до мережі Інтернет та електроживленням. 100% команди продовжує працювати на території України. З командою працюємо як офлайн, так і онлайн, проте активніше все-таки почали використовувати Zoom і Microsoft Teams.
— З якими основними проблемами зіткнулася компанія?
— Кадрова нестача на початку війни, відключення світла та перебої зі зв’язком, переривання робочого процесу під час повітряних тривог. Наприклад, одним із перших до лав ЗСУ вступив наш головний IT-юрист Олексій Ільющенков. І це в той час, коли проходила активна фаза релокації нашого клієнта GigaGroup і в сотні разів збільшилася кількість кібератак!
— На яких напрямах ви зараз сконцентрувалися?
— По-перше, ми продовжуємо абонентський юридичний супровід майже всіх наших клієнтів, які були в нас до війни. Головні індустрії — це ІТ-інфраструктура, HoReCa та Retail. Окрім звичайної корпоративної, договірної та судової роботи, активно консультуємо наших клієнтів щодо військового обліку працівників, а для об’єктів критичної інфраструктури організовуємо бронювання критично важливих фахівців. Також за останній рік збільшилася кількість справ із відшкодування завданих збитків і роботи з дебіторською заборгованістю.
По-друге, супроводжуємо інвестиційні угоди. Можливо, хтось буде здивований, але український бізнес продовжує розвиватися та масштабуватися. За дослідженням Індексу настроїв малого бізнесу від European Business Association, 76% підприємців планують розширювати бізнес у 2023 році, а 67% — залучати кошти для розвитку. Уже за час війни наші клієнти відкрили понад десять нових ресторанів, переважно через франчайзингові угоди. У Києві відкрилася ціла мережа магазинів напівфабрикатів «Сам удома». Я був інвестиційним радником цього проєкту, а наразі разом із командою ми забезпечуємо комплексний юридичний супровід відкриття та діяльності магазинів.
По-третє, реалізуємо для українського бізнесу такі необхідні під час війни безпекові рішення. Це й релокація офісів і виробничих потужностей у безпечні регіони держави або за кордон, і впровадження на підприємстві системи кібербезпеки, і бронювання ключових кадрів.
— Розкажіть про найцікавіші проєкти у 2022 році. Що особливого ви зробили для клієнтів і як допомогли їм втриматися попри всі складнощі?
— Одним із найцікавіших проєктів 2022 року в нас був комплексний супровід масштабування мережі магазинів домашніх напівфабрикатів ручної роботи під брендом «Сам удома» в місті Києві, про який я зазначав. Власник звернувся до мене вже після вторгнення 24 лютого. За моєї активної участі вдалося знайти такого ж сміливого інвестора, тож за 2022 рік відкрилися й активно працюють у Києві 10 магазинів. Команда MK Legal Service забезпечує юридичний супровід цього проєкту «під ключ»: від оформлення інвестиційної угоди між партнерами до підписання договорів оренди та отримання всіх необхідних прав і дозвільних документів. Уявіть собі складність роботи, якщо неодноразово під час важливих переговорів відбувається масовий ракетний обстріл чи відключається електроенергія. Але сміливість, професійна команда та патріотизм не залишили місця для страхів і ризиків. Тому проєкт триває, плани в нього амбітні, а ми готові допомогти їх реалізувати.
Зміни ІТ-бізнесу під час війни
— Кажуть, що кризи прискорюють зміни. Які процеси в ІТ, на Вашу думку, прискорила війна?
— Якщо говорити про продуктовий IT-бізнес, то він завжди був експортноорієнтованим. Щодо сервісного IT-бізнесу, то насамперед війна розвернула його в напрямі глобалізації та виходу на міжнародні ринки.
IT-фахівці здебільшого все ще працюють в Україні, тому в обох випадках змінилися робочі процеси. Передусім власники бізнесів почали дбати про те, щоб підвищити рівень безпеки праці в будь-яких ситуаціях. Для цього компанії створили чи орендували резервні безпечні майданчики в інших регіонах країни та за кордоном, щоб розмістити там обладнання з критичними даними та ключових IT-спеціалістів. Окрім додаткових гарантій безпеки, зазначений підхід дає змогу компанії збільшити кількість такого необхідного наразі валютного виторгу.
— Як змінювалися потреби ІТ-бізнесу за рік війни? Розкажіть, будь ласка, про свій досвід.
— У перші місяці війни основними питаннями були релокація в межах України, бронювання ІТ-спеціалістів та вирішення оперативних договірних спорів (дебіторка, перепідписання та розірвання договорів). Ближче до літа почастішали запити про переведення ІТ-компаній на спецрежим Дія.City, допомогу із частковою релокацією за кордон — тут бізнеси зверталися за структуруванням в іноземних юрисдикціях, допомогою з міграційних питань, перенесенням потужностей за кордон, оформленням прав інтелектуальної власності на об’єкти компаній за кордоном.
Наприкінці 2022 року український IT-бізнес, який уже почав працювати за кордоном, потребував активної фінансової підтримки. Тоді наша команда супроводжувала чимало проєктів із приватного, портфельного інвестування в ІТ-компанії, залучення кредитів від іноземних банків, оформлення договорів лізингу тощо.
— Яких складнощів зазнав IT-бізнес після повномасштабного вторгнення?
— Для сервісних компаній стало складно виконувати навіть базову функцію — забезпечувати стабільність і безперебійність роботи своїх клієнтів. Адже в умовах постійних обстрілів, ракетних ударів і відключення електроенергії місія стає майже неможливою. Окрім цього, дуже гостро постало кадрове питання — IT-фахівців почали просто забирати на фронт. Також потрібно було залучати додатковий ресурс на кібербезпеку, бо кількість кібератак зросла не те що в десятки, а в сотні разів.
Продуктові компанії також зіштовхнулись із відмовами в співпраці за міжнародними контрактами: так Україну визначили як регіон праці з підвищеним ризиком. Проте статистика стабільності роботи українського IT-бізнесу й навіть один із найвищих серед індустрій показник прибутковості свідчать про те, що компанії впоралися з усіма новими викликами.
Це стало можливим, бо ІТ-підприємці застосували одночасно серію різноманітних заходів:
- переналаштування обладнання та робочих процесів;
- залучення нових технологій і додаткових ресурсів;
- релокація в безпечні регіони;
- бронювання критично важливих фахівців тощо.
— Як, на Вашу думку, зараз IT-компанії впливають на перемогу? Як оцінюєте їхню участь в IT-армії та донати?
— На мою думку, IT-компанії відіграють ключові ролі в успіхах України у війні з агресором, на рівні з військовими та органами державної влади. Точні та злагоджені дії останніх неможливі без інтернету, мобільного зв’язку чи спеціального військового програмного забезпечення. А боротьба з кібератаками — це взагалі окрема історія. Усі вже давно розуміють масштаби пропаганди агресора, і саме українська IT-армія протистоїть численним кібератакам та дезінформуванню українців. Щодо донатів можу точно сказати про себе та своїх клієнтів — ми від початку війни регулярно беремо участь у зборах коштів на потреби ЗСУ та забезпечуємо військових автомобілями, зв’язком і технологічною зброєю — тепловізорами, дронами, старлінками.
— Куди ІТ-бізнес релокується здебільшого?
— Дуже невеликий відсоток ІТ-компаній за час війни повністю релокувався за кордон. Із практики супроводу наших проєктів я бачу лише часткову релокацію всередині країни (Львів, Чернівці, Івано-Франківськ, Закарпаття), а також в інші країни (Польща, Іспанія, Велика Британія, США).
— Чи Ви бачите найближчі перспективи повернення ІТ-бізнесів в Україну?
— Однозначно так. Головна умова — це стабілізація ситуації на фронті, продовження впровадження сприятливих умов ведення ІТ-бізнесу в Україні (режим Дія.City, концепція Cloud first), повернення інвестицій в Україну. Разом із відбудовою держави ми чекаємо на здійснення чималої кількості інфраструктурних проєктів, які без ІТ-складової в сучасних реаліях не зможуть відбутись.
Один із яскравих прикладів — це запуск під час війни е-ТТН, що просто зараз впроваджує команда Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України. Ця система має стати обов’язковою з 01.08.2023. Тому багато цікавих проєктів буде в цьому році на стику державно-приватного партнерства, де зможуть показати свої сили кращі ІТ-команди України.
— Розкажіть про власні кейси у сфері релокації ІТ-бізнесу.
— Це другий найцікавіший кейс, який ми повноцінно реалізували торік. Команда MK Legal Service є юридичним радником українського хмарного оператора — лідера ринку Gigacloud з моменту його заснування у 2016 році. Ми почали запускати з ними перші сервіси на території Польщі вже з 2017 року. Далі провели корпоративне структурування та відкрили польську компанію, яка активізувалася після початку повномасштабної війни в Україні.
Польщу вибрали невипадково: до цього проаналізували юрисдикції, які збігались із цілями компанії, і ця країна відповідала їм найкраще.
Роботи було чимало:
- вели переговори й укладали угоди з підрядниками й орендодавцями, щоби підібрати найвигідніші умови;
- супроводжували процес резервування хмарних інфраструктур державних замовників та приватного бізнесу в Польщі — тут необхідно було врахувати особливості роботи всіх залучених учасників;
- представляли компанію в державних тендерах;
- комунікували з донорами й фондами, зокрема в межах міжнародної технічної допомоги, а також допомогли отримати фінансування за кордоном через кредитні програми та лізингові договори.
У результаті компанія в Польщі успішно працює, а дані клієнтів перебувають у безпеці.
Законодавчі зміни у сфері ІТ
— Воєнний 2022 та початок 2023 року відзначилися знаковими законодавчими новаціями для ІТ-індустрії. Які з них Ви можете відмітити як позитивні, а які потрібно допрацьовувати?
— Серед позитивних новацій для ІТ-індустрії можу відмітити такі закони:
- Закон України «Про електронні комунікації» №1089-IX від 16.12.2020;
- Закон України «Про хмарні послуги» №2075-IX від 17.02.2022 (від самого початку до створення проєкту цього Закону робочою групою Комітету цифрової трансформації ВРУ була залучена команда MK Legal Service);
- Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 1946-IX від 14.12.2021, який набрав чинності 01.01.2022;
- Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів» №2654-IX від 06.10.2022;
- Закон України «Про віртуальні активи» №2074-IX від 17.02.2022.
Ключова річ, яку потрібно доопрацювати, — дуже актуальне питання щодо відновлення пільгових умов сплати ПДВ постачальниками програмної продукції.
— Не можу не згадати про Дія.City. Розкажіть про плюси та мінуси роботи платформи з погляду юриста.
— Я можу виокремити такі переваги режиму Дія.City:
- можливість укладання гіг-контрактів із необхідними фахівцями, із ширшим спектром договірних умов;
- так званий податок на виведений капітал, ставка якого на сьогодні встановлена в розмірі 9% від бази оподаткування — як альтернатива загальному режиму оподаткування податком на прибуток підприємств зі ставкою 18%;
- можливість укладання NDA- та NCA-угод із гіг-спеціалістами;
- працівники та гіг-спеціалісти резидентів Дія.City сплачують податок із доходів фізичних осіб за ставкою 5% на відміну від загальноприйнятої ставки податку 18%;
- особливості проведення позапланових податкових перевірок резидентів Дія.City.
Є і певні недоліки:
- обов’язкові аудиторські перевірки;
- високі критерії для набуття статусу резидента Дія.City можуть стати проблемою для невеликих компаній і стартапів.
— Чи маєте ви особистий досвід роботи з простором Дія.City через ваших клієнтів?
— Так, у команди MK Legal Service є особистий досвід роботи з Дія.City: у перші місяці війни ми супроводжували перехід одного з найбільших хмарних операторів України — компанії Gigacloud — в Дія.City, і вже невдовзі виповниться рік, коли наш клієнт може відчувати всі переваги резидентства. 16.02.2023 на підбитті підсумків першого року роботи Дія.City учасники заходу слушно зауважили про цей спеціальний режим: «Це ще не Дубаї, але точно має шанс стати Делавером, особливо за умови підвищення верховенства права та судової реформи».
— Розкажіть про бронювання ІТ-спеціалістів: як це працює, що потрібно зробити та чи дійсно допомагає зберегти команду ІТ-компанії?
— Процедура бронювання для ІТ-компаній майже нічим не відрізняється від процедури бронювання, яка передбачена для інших галузей економіки. Виняток — можливість визначити критично важливою компанію, яка є резидентом Дія.City. Курує процес бронювання профільне Міністерство цифрової трансформації. Справа мусить завершитися успішно, якщо коректно подати всі документи та довести, чому вам потрібні ці працівники. Звісно, резиденти Дія.City мають тут певну перевагу.
Якщо узагальнювати, то алгоритм дій із бронювання такий:
- ІТ-компанія подає до Мінцифри списки військовозобов’язаних працівників, яких хоче забронювати на період воєнного стану, та додає обґрунтування необхідності бронювання таких працівників.
- Мінцифри проводить перевірку таких списків та обґрунтування. Якщо підстав для відмови немає, Мінцифри передає ці списки на погодження до Генерального штабу Збройних Сил України.
- Генштаб ЗСУ, своєю чергою, за відсутності підстав для відмови, погоджує зазначені списки та передає їх на розгляд до Міністерства економіки України.
- Мінекономіки приймає остаточне рішення про бронювання військовозобов’язаних.
ІТ — 2023
— Чого Ви очікуєте від ІТ-ринку у 2023 році?
— Експерти кажуть: у 2023 році ІТ-ринок демонструватиме стабільність і надалі розвиватиметься із суттєвим зростанням виторгу, який, за оптимістичними прогнозами, може скласти близько 8,5 млрд доларів (попри війну та падіння в багатьох сферах економіки). Найбільшого розвитку очікуємо від напряму military-tech, а саме щодо дронів і загалом робототехніки, разом із розробленням великої кількості застосунків і програм для військових (наприклад, «Дельта», «Кропива»). З огляду на минулий рік кількість ІТ-проєктів точно не зменшиться, а швидкість і масштаби зростання залежатимуть від стабілізації політичної та воєнної ситуації. Упевнений, що з перемогою України відкриються дивовижні перспективи для міжнародних інвесторів, де IT-індустрія, безумовно, буде в лідерах.