З якими труднощами доводиться зіштовхуватися, будуючи власний бізнес? Як ефективно поєднувати професійне життя з особистим? Про це в інтерв’ю «Юридичній газеті» розповіла Лариса Побережнюк, керуючий партнер ПГ «Побережнюк і партнери». Юрист також поділилась своїми поглядами на реформування сфери правосуддя в нашій країні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Ларисо, у своїй професійній кар'єрі Ви вже тривалий час є керівником власного юридичного бізнесу. Розкажіть про свою історію успіху? Як Ви дійшли до створення юридичної фірми?
- Свою кар’єру я починала ще навчаючись на 4 курсі університету. Моїм першим місцем роботи було Міністерство юстиції України. Потім я працювала начальником юридичного департаменту лізингової компанії. У той час тільки почали користуватися комп’ютерами, а Інтернет та мобільні телефони були екзотикою. Український бізнес, як і нова система законодавства, проходили перші стадії розвитку. Проте судова практика вже мала попит, кількість судових спорів перевищувала кількість існуючих приватних компаній. Вже почала формуватись тенденція оскарження рішень контролюючих органів, але на такі міри зважувались найсміливіші, оскільки це могло негативно вплинути на бізнес, навіть призвести до його закриття. Вже потім такі судові справи стали звичайною практикою та до теперішнього часу в більшості ситуацій залишаються єдиним виходом для суб’єктів господарювання. Я пам’ятаю свою першу судову справу – спір з податковою інспекцією щодо відшкодування ПДВ. Перша перемога, позитивний результат для компанії, у якій я працювала, звісно, для молодого спеціаліста запам’ятовується назавжди. Ще під час навчання я розуміла, що моя ціль – це керування власним бізнесом. Проте у будь-якій сфері для того, щоб розпочати власну справу, передусім, необхідно отримати досвід, стати професіоналом. Так, крок за кроком я рухалася до реалізації своєї мети. Вже 15 років я займаюсь власною справою. За цей час так багато всього змінилося і в законодавстві, і в країні, що можна вже навіть написати мемуари. Звісно, власний бізнес – це велика відповідальність, але без нього я не уявляю своєї професійної реалізації. Моя справа стала невід’ємною частиною мого життя.
- Розкажіть із власного досвіду, як Вам вдається поєднувати особисте життя з професійним?
- Для себе я не розділяю життя на особисте та професійне. Це одне ціле, це як течія, у якій ти рухаєшся, та не завжди знаєш, куди вона приведе тебе завтра. Звісно, мені, як і кожній людині, хочеться стабільності, розуміння, що буде через тиждень, місяць, рік, але досвід вчить іншому. Треба мати свою ціль, так званий «маяк», до якого ти йдеш, не дивлячись на жодні «погодні умови». Я вважаю, що в роз’єднанні важко знайти гармонію. Треба жити, реалізовувати себе, працювати, допомагати іншим. Найголовніше для мене – це не втрачати внутрішній стержень, ніколи не зраджувати собі справжній, не зважаючи на те, яким може бути завтра. Звісно, більшість часу я займаюся робочими питаннями й не завжди можу приділити потрібної уваги своїй сім’ї, друзям, але я намагаюсь кількість замінити якістю. Особливо таке складне питання постає перед мамою, що працює. Кожна жінка переймається тим, що дитина не отримує належної уваги, не завжди вдається провести вихідні та канікули поруч з дитиною. Я вважаю, що немає єдиного «рецепту» для жінок, хоча на цю тему написано багато книжок. Мабуть, тут зможе допомогти інтуїтивне відчуття ситуації: якщо необхідно бути поруч з близькими – то бути поруч, якщо потребує уваги твоя справа – то бути на роботі. Потрібно робити все з душею та повністю присвячувати себе моменту, в якому знаходишся. Це саме та перлина східної філософії – бути тут і зараз. Моїй дочці 16 років, вона закінчує школу. Коли я її запитала, яку професію вона хоче обрати, вона відповіла: «Тільки юрист, тільки як ти». Такі слова для мами дуже важливі й говорять про те, що ти рухаєшся у правильному напрямку.
- Які перепони необхідно подолати жінці, яка будує свою кар'єру в бізнесі? Якими професійними якостями має володіти жінка-лідер?
- Ви знаєте, труднощі виникали на початку кар’єри. Не завжди одразу формується довіра до молодого спеціаліста, а тим більше до молодої жінки. Ці моменти доводилося долати лише професійним підходом до кожної справи та отриманням очікуваного результату. З роками вже не помічаєш особливих перешкод для жінки у кар’єрі. Зазначу, що в Україні вже практично досягнуто гендерного балансу, в нашій професії – так точно. Наші іноземні клієнти часто запитують, чому в Україні так багато жінок у бізнесі? Мабуть, для нашої країни це є природним, коли жінка реалізує себе в різних сферах свого життя.
Взагалі, професія вносить певні корективи у характер. Що стосується правників, то для них (як жінок, так і чоловіків) характерним є аналітичний склад розуму, вміння знаходити вихід із будь-якої найскладнішої ситуації та, мабуть, постійний процес мислення. Це втілюється як у роботі, так і в інших неробочих ситуаціях. Щодо лідерських якостей, то головне – це вміння приймати рішення та брати на себе відповідальність. Навіть молодий спеціаліст, який володіє такими рисами характеру, може стати лідером у своїй галузі або компанії.
Цей шлях не такий простий, проте він того вартий. Звісно, треба багато працювати над розвитком своєї особистості, з гідністю витримувати іспити життя, намагаючись бути прикладом для інших. В лідерів є певна сила, яка дає можливість завжди, як би не розгорталась ситуація, знаходити правильне рішення. Для мене близький портрет лідера, викладений Лао-Цзи: «Лідер ідеальний, коли люди практично не підозрюють про його існування. Лідер не дуже хороший, коли люди підкоряються й звеличують його. Він зовсім поганий, коли вони нехтують ним. Якщо ви не поважаєте людей, то й вони не будуть поважати вас. Гарний лідер той, хто мало говорить, але робота його робиться й цілі його досягаються. А його люди говорять, що вони все зробили самі».
- Які тенденції на ринку юридичних послуг Ви можете відзначити? Які практики сьогодні мають найбільший попит?
- Вже багато років поспіль серед практик, що займають передові позиції, залишається судова. Вона й на сьогодні є дуже актуальною, незважаючи на кризову ситуацію в українському бізнесі. З року в рік не зменшується кількість судових спорів з державними органами, а також спорів між суб’єктами господарювання. Можливо, настане час, коли досудове врегулювання спорів, у тому числі з органами влади, набере обертів і принесе очікуваний результат. На мою думку, цей інструмент є дуже ефективним, він значно зняв би навантаження з судів та став би вигіднішим для бізнесу. Наразі спеціалістами з Канади запроваджений пілотний проект з судової медіації. Час покаже, наскільки в Україні він буде успішним. Також підготовлено низку законопроектів, направлених на зменшення кількості судових справ шляхом застосування інструментів альтернативного врегулювання спорів. Не зменшує своєї актуальності й податкова практика. З нашими українськими темпами щодо змін податкового законодавства, вона ще довго буде займати перші сходинки серед практик юридичних компаній. Збільшується кількість кримінальних справ, пов'язаних зі злочинами, у сфері господарської діяльності, попри на лібералізацію кримінального законодавства, яка відбулася в Україні.
Треба констатувати, що змінюється час, змінюється влада, проте не змінюється політика щодо бізнесу, який, на жаль, для контролюючих органів є «головним злочинцем» у країні. Це є однією з основних перепон для розвитку української економіки. Бізнес більшість свого часу вимушений витрачати на боротьбу за свої права, а не на розвиток. У своїй роботі ми максимально намагаємося виступати саме тим плечем для клієнтів, на яке вони можуть перекласти усі проблеми та займатися безпосередньо своєю головною справою. Наразі наша компанія активно працює у галузі супроводження залучення інвестицій в український бізнес, а також супроводження отримання грантів українськими компаніями. Пріоритетною метою ми ставимо допомогу українському бізнесу вижити у непростий час та продовжувати свій розвиток.
- Однією з провідних практик вашої фірми є судова практика. Як Ви оцінюєте проект змін до Конституції України в частині правосуддя? Чи допоможуть ці зміни відновити довіру громадян до суду?
- На жаль, більшість реформ, які відбуваються в Україні, – це процес заради процесу. Змінюється влада – починаються реформи. Вони, зазвичай, мають політичний характер та не досягають своє головної мети – покращення умов тієї сфери, в якій вони запроваджуються. В результаті, ми маємо протилежний результат. Постійна нестабільність законодавства, а це ворог номер один для залучення інвестицій, витрачання бюджетних коштів, занепад економіки, яка може розвиватися лише в умовах законодавчої й політичної стабільності, та багато інших негативних наслідків.
Судова реформа також не є виключенням. Головним завданням для України є незалежність судової влади. Якими шляхами досягти цієї мети? На мою думку, без внесення змін до законодавства незалежною судова влада стане лише у тому випадку, коли держава надасть їй справжню незалежність, коли не буде здійснюватися політичного та будь-якого іншого тиску на суддів, коли судова практика буде формуватися на основі верховенства права, а не на задачах, які продиктовані державними інтересами.
Про недосконалість запропонованої судової реформи свідчить та кількість викладених окремих думок суддів, яка додана до Висновку Конституційного суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) вимогам ст. 157 і 158 Конституції України. Венеціанська комісія звертала увагу, що повноваження Президента країни щодо призначення суддів повинні мати церемоніальну функцію, проте пропонується призначення суддів саме Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя. Невизначеним залишається і питання, яка система суддів буде існувати в Україні. Так, запропоновані зміни до Конституції України визначають, що в Україні, відповідно до закону, можуть діяти вищі спеціалізовані суди. Тобто це питання залишається відкритим. Основний Закон України не закріплює чітку судову систему країни та ще багато інших норм, які направлені на зміни, що можуть мати негативний ефект для незалежності суддів або не відповідають принципам правової держави. Чи вплинуть зміни на відновлення довіри громадян до суду? Я вважаю, що не вплинуть. Підвищення рівня довіри може бути досягнуто завдяки таким принципам: незалежність суддів, верховенство права, високий професіоналізм та кваліфікація суддів.