Наскільки ефективною є допомога від держави для бізнесу під час карантину? Як і чи потрібно оптимізувати ці кроки? З якими питаннями бізнес найчастіше звертається до ТПП? Відповідями на ці питання з «ЮГ» поділився президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- З якими основними питаннями бізнес звертається до ТПП?
- Більшість питань пов’язано з порушенням строків виконання договірних зобов’язань. Також сьогодні у зв’язку з карантином актуальним є питання щодо врегулювання договорів оренди, погашення кредитних зобов’язань бізнесу перед банками, затримка експорту з України та невиконання зобов’язань іноземними партнерами. Це п’ять основних проблем, з якими підприємці, представники малого, середнього і великого бізнесу звертаються до Торгово-промислової палати України.
- Чи зверталася держава (Уряд) до ТПП за консультаціями?
- Ми висуваємо для Уряду свої пропозиції. Наші комітети підприємців активно аналізують проблематику, яка існує у бізнесу (зокрема, з введеними обмеженнями у зв’язку з карантином і тривалою перервою в роботі транспорту). Ми шукаємо шляхи для допомоги бізнесу. Наразі для вирішення питань з оплатою оренди приміщень і обладнання ТПП ініціювала внесення змін до законодавства. Як наслідок, карантин був визнаний форс-мажором. За нашими даними, у 95% випадків орендарі та орендодавці домовляються про врегулювання питань. У випадках, коли немає взаєморозуміння, ТПП видає сертифікати про обставини форс-мажору, з якими можна захищати свої інтереси в суді.
- Чи аналізували в ТПП, як держава допомагає бізнесу? Наскільки це ефективно?
- 17.03.2020 р. Верховна Рада ухвалила перший закон про економічну підтримку бізнесу в період поширення коронавірусу, а 30.03.2020 р. — другий. Ми їх проаналізували та спробували оцінити загальний обсяг державної підтримки для бізнесу та її рівень ефективності.
За нашими оцінками, сукупний обсяг державної підтримки бізнесу у 2020 р. у зв'язку з поширенням коронавірусу становить 9,3 млрд грн. Обсяг прямої підтримки усього бізнесу в межах «карантинних» норм у березні й квітні становив 7,2 млрд грн. Сюди ми віднесли звільнення від сплати податку на майно в березні (2,9 млрд грн), ЄСВ для фізосіб-підприємців у березні й квітні (4,3 млрд грн). До цієї суми увійшла допомога 420 тис. «карантинним» підприємцям і малому бізнесу (0,9 млрд грн — близько 12% від 7,2 млрд грн) завдяки звільненню від сплати ЄСВ.
За найскромнішими підрахунками, втрати та недоотриманий дохід «карантинного» бізнесу становили близько 3,7 млрд грн. Це оцінка лише за двома галузями (транспорт і перукарні) та за вартістю оренди приміщень підприємцями з «карантинного» списку. Насправді, втрати підприємців значно більші. Таким чином, пакет підтримки в розмірі 0,9 млрд грн суттєво не допоможе.
Ще одна складова підтримки — збільшення лімітів доходу для фізосіб-підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткування. За нашими оцінками, максимально можливий ефект для ФОПів на загальній системі оподаткування, за умови переходу всіх 500 тис. на спрощену систему, становитиме близько 390 млн грн на місяць. Однак не зовсім зрозуміло, коли це може статися. Потенційний ефект можемо оцінити 1 млрд грн за підсумками 2020 р.
Також місцевим радам надано право впродовж 2020 р. переглянути ставку єдиного податку для бізнесу. Згідно з чинними нормативами, ставки цього податку на 2020 р. були встановлені до 01.07.2019 р. Проведені нещодавно дослідження показують, що ставку єдиного податку знижують лише 10% місцевих рад у межах 1-2%. В ідеалі сукупний ефект, починаючи з червня, може становити близько 4 млн грн на місяць, до кінця року — 28 млн грн. Можливість підприємців працювати в межах своїх груп, не переходячи в наступну з більш високими лімітами й податками, ми не оцінювали.
Важливе питання впродовж періоду карантину — збереження робочих місць. В середньому зберегти одне робоче місце в п'ять разів дешевше, ніж створити нове. Ухвалений 17.03.2020 р. закон надає право найманим працівникам отримувати відпустку без збереження заробітної плати на період карантину. Закон від 30.03.2020 р. детальніше визначає механізм компенсації втрати частини доходу через скорочення робочого дня. За нашими оцінками, обсяг фонду соціального страхування на випадок безробіття був збільшений на 1,1 млрд грн у зв'язку з ризиками на ринку праці.
- Ваші поради бізнесу, що варто робити, щоб врятувати бізнес?
- 1. Прийміть реальність. Перше і найголовніше, що повинен зробити власник – усвідомити, що криза не закінчиться через тиждень після виходу з карантину і навіть через місяць. Будувати план роботи потрібно виходячи з того, що за оптимістичним сценарієм світовий бізнес увійде в норму і відновить процес міжнародної торгівлі приблизно на початку третього кварталу 2020 р. Це якщо регіони, в яких зараз панує «корона», зможуть зупинити поширення недуги до літа. В іншому випадку, якщо хворобу не вдасться приборкати і світ просидить під замком карантину до осені, будувати прогнози вкрай складно. Тому важливо планувати роботу в умовах кризи та розподіляти ресурси «із запасом».
2. Мінімізуйте касові розриви. Це один з найбільших ризиків, який потребує ретельного контролю. Для того щоб зменшити загрозу, потрібно впровадити системне прогнозування і провести перерозподіл грошових потоків. Якщо є загроза розриву, намагайтеся переглянути терміни платежів за домовленістю з підрядниками, постачальниками та орендодавцями. Перенесення термінів реально допоможе утримати компанію на плаву. Пам’ятайте, що прогноз руху грошових коштів в умовах кризи – головний управлінський документ власника.
3. Маркетинг і продажі потрібно перемістити в центр уваги. Оптимізуйте ваші витрати, але при цьому не скорочуйте маркетинг та систему продажів. Зараз, як ніколи, необхідно апгрейднути ефективність всіх інструментів залучення клієнтів. Вони повинні бути точними й агресивними. Затяжну кризу переживуть лише ті компанії, які зможуть грамотно побудувати систему продажів. Процеси зрозумілі: для B2B робимо сильну аналітику і точні процеси пошуку потенційних клієнтів, для B2C підтягуємо системний інтернет-маркетинг.
4. Адаптуйте бізнес-модель. Проаналізуйте, наскільки зменшився обсяг ринку, як він може змінитися після завершення карантину. Зрозуміти поведінку ринку в екстремальних умовах допоможе аналіз динаміки у період кризи 2008 р. Розробіть продуктову лінійку, яка дозволить вам зберігати позиції та рости в новій ринковій ситуації, або адаптуйте вже наявні продукти таким чином, щоб вони підвищили вашу конкурентоспроможність.
5. Контролюйте фондування. Вже зараз зрозуміло, що доступ до кредитів і фінансування незабаром ризикує сильно погіршитися, а на нові зовнішні надходження покладатися точно не варто. Тому рекомендуємо провести діалог з вашими банкірами й обговорити можливість відкриття або розширення кредитних ліній. Поговоріть з акціонерами та дізнайтеся, чи готові вони вкладати в бізнес у разі значного зниження продажів або відмови банків. Це потрібно зробити, щоб впевнено будувати стратегію роботи та знати свої «тили».
6. Для експортерів важливо під час пошуку шляхів відправки вантажу опрацьовувати питання логістики, виходячи з оперативної інформації про завантаженість пунктів пропуску. Насамперед, затримки виникають через посилений режим карантину і перевірку стану здоров‘я персоналу. Ситуація постійно змінюється. Існують обмеження на пересування товарів всередині ЄС, багато країн заборонили імпорт продукції з України, кілька країн взагалі припинили вантажне сполучення.
- Які кроки повинна зробити держава, щоб посилити допомогу приватному сектору?
- 1. Бізнес потребує доступних кредитів для відновлення. Одна з можливостей — коригування мети програми доступних кредитів для малого бізнесу «5-7-9%». На фінансування цієї програми на початку 2020 р. було виділено близько 2 млрд грн. Заявленою метою є придбання та модернізація основних засобів, але зараз бізнес має більш актуальне завдання — відновитися.
2. Щонайменше 1 млн осіб з «карантинних» сфер працюють неофіційно і не мають від держави гарантій матеріальної підтримки на випадок втрати джерела прибутку. Вони не захищені законодавством, не мають права на допомогу від фонду державного страхування у разі часткового безробіття або втрати роботи. Загалом, ця проблема стосується 3,4 млн осіб, які працюють у тіньовому секторі.
3. Також жодних гарантій підтримки не мають фізособи-підприємці у разі призупинення функціонування бізнесу та відсутності доходів. Наприклад, вони не можуть отримати допомогу від фонду страхування з безробіття.
4. Необхідно передбачити пакет підтримки для бізнесу, який не зможе відновити роботу одразу після закінчення карантину. Багатьом підприємцям і компаніям буде потрібна підтримка впродовж кількох місяців з моменту зняття обмежень. Потяги метро, електрички та автобуси можуть поїхати наступного дня після зняття карантину. Інша ситуація — з авіасполученням. На узгодження мапи польотів може знадобитися чимало часу. Відновлення роботи у сфері міжнародного туризму може затягнутися на 3-4 місяці з моменту зняття статусу пандемії. Потрібно буде дочекатися, поки відновить роботу туристична інфраструктура в популярних серед мандрівників країнах.
5. Необхідно розширити можливості місцевої влади щодо підтримки локального бізнесу і пролонгувати це право на 2021 р. Досвід інших країн показує, що місцева влада може запроваджувати надзвичайно ефективні непрямі механізми підтримки різного за величиною бізнесу, оперуючи ставками місцевих податків. Наприклад, власники ТЦ звільняються від сплати податку на майно, якщо вони зменшують вартість оренди для орендаторів на час карантину щонайменше на 50%.