Наслідки пандемії суттєво ускладнили процедуру перетину кордону. Водночас Україна залишається не дуже сприятливою юрисдикцією для бізнесу. Про життя іноземців, які мають бізнес в Україні, можливості розвитку Family office, про те, чи стане наша держава перспективною для релокації не лише ІТ-індустрії, в інтерв’ю «Юридичній Газеті» розповів партнер EXPATPRO Василь ЧЕРЕДНІЧЕНКО. Він упевнений, що відкладений попит сприятиме зростанню бізнес-активності та кількості угод.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Економічна криза та нова реальність встановлюють нові правила. Які, на Ваш погляд, найважливіші зміни відбулися на юридичному ринку за останній рік? Як український бізнес адаптувався до них?
— Хоч у деяких юридичних компаніях і відбулись скорочення, подекуди значні, можна констатувати, що найгірші очікування не виправдались, ринок повертається до «допандемійних» показників.
За останні півтора роки робота юридичної компанії зазнала значних змін. Віддалена робота з дому, участь у судових засіданнях з кімнати для переговорів, зустрічі з клієнтами і колегами онлайн стали вже звичною частиною життя, яка, мабуть залишиться з нами назавжди. Ці зміни поставили нові виклики перед юридичним бізнесом. Як забезпечити ефективну роботу юристів з дому та сприяти їх професійному зростанню? Як забезпечити конфіденційність інформації і її захист? Як підтримувати постійний ефективний зв’язок з клієнтами? Відповіді на ці питання є ключем для подальшого розвитку і процвітання юридичних компаній.
— Що було зроблено на національному рівні для оздоровлення бізнесу та підвищення інвестиційної привабливості України? Чи відчув бізнес ці зміни на практиці? А юристи?
— На жаль, ми не відчули допомоги з боку держави. «Карантинні» пільги торкнулися лише досить незначної кількості приватних підприємців, при тому, що від карантинних обмежень потерпав увесь бізнес, як маленький, так і потужні промислові гіганти. Навпаки, законодавцем робляться спроби знову переглянути умови перебування на єдиному податку у бік збільшення податкового навантаження та звуження кола осіб, котрі можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування. Також за останній рік наростають тенденції щодо посилення податкового адміністрування, що не робить нашу країну привабливішою для інвестування.
— Василю, Ви консультуєте іноземних клієнтів з питань переїзду до України, а також надаєте юридичну підтримку експатам, якs живуть та працюють в Україні. Як змінилися потреби клієнтів сьогодні порівняно з докарантинним періодом?
— Дійсно, більшість наших клієнтів — іноземці та їх бізнес в Україні. Наслідки пандемії суттєво ускладнили процедури перетину кордонів та документування іноземців. І це стосується не лише України, а й усіх інших країн світу. До прикладу, експати з США вже досить тривалий час не мають можливості відвідати країни Європейського Союзу, куди часто прямували для отримання віз в Україну. Водночас так зване ковідне законодавство запровадило ряд пільг для іноземців у зв’язку з введенням в Україні карантину. Так, іноземці можуть залишатись в Україні понад дозволені строки перебування чи обміняти посвідку на проживання з порушенням передбачених законом строків на час, поки в Україні діє карантин.
Загалом же з початку карантину та під час локдауну ми спостерігали активізацію запитів іноземних клієнтів та експатів щодо оформлення документів та легалізації статусу в Україні. Якщо раніше клієнти відкладали «на потім» питання оформлення посвідок на проживання, реєстрацію шлюбу, оформлення певних статусів, то під час пандемії необхідність порядку в документах постала досить гостро.
— Які послуги у межах практики private clients найбільш затребувані сьогодні?
— Найчастіше іноземний клієнт приходить до нас із питаннями оформлення документів на проживання в Україні, реєстрації шлюбу, заснування представництва свого бізнесу. Як правило, такі клієнти згодом залишаються з нами на весь час свого перебування в Україні і довіряють нам питання, пов’язані з сімейними правовідносинами, придбанням нерухомості та інших активів, щоденним юридичним і бухгалтерським супроводом їх стартапів та бізнесу в Україні. Останнім часом практика сімейного права стала опікуватись усіма тонкощами супроводу процесу сурогатного материнства для іноземних клієнтів.
— Family оffice як форма управління приватним капіталом набуває все більшої популярності в Україні. Чи є умови для подальшого розвитку цієї практики? Які перспективи її розвитку?
— Дійсно приватні клієнти в Україні переймають досвід західної бізнес-культури щодо використання сімейного офісу як форми управління та збереження капіталу. Ми вже маємо досвід щодо де-факто створення такого офісу для іноземного клієнта з залученням спеціалістів у сфері фінансів та управління активами. На мою думку, перспектива створення відкритого сімейного офісу як одного з підрозділів юридичної компанії є доволі цікавим напрямом розвитку бізнесу. Особливо це стосується юридичних компаній, що займаються практикою приватних клієнтів.
— Тренд релокації бізнесу досі потужний? Чи стане Україна перспективною юрисдикцією для релокації не лише ІТ-індустрії?
— У другій половині минулого року і цьогоріч ми спостерігаємо тренд щодо релокації ІТ-бізнесу з Республіки Білорусь в Україну. Він викликаний політичними факторами і неможливістю бізнесу безпечно працювати в Білорусі. Серед об’єктивних чинників варто виділити схожу правову систему, мову, можливість використання пільгового режиму оподаткування та територіальну близькість. Більшою мірою в Україну переїхали спеціалісти, а сам ІТ-бізнес все одно залишається структурованим через інші юрисдикції (наприклад, інтелектуальна власність здебільшого передається у власність компаніям, зареєстрованим на Кіпрі).
Так, можливе прийняття спеціального податкового режиму. «Дія. Сіті» дозволить розглядати Україну як альтернативу для структурування бізнесу, але для цього ще потрібен час. Все одно Україна — ще не найсприятливіша юрисдикція для бізнесу: процедури отримання дозвільних документів непрозорі, ефективність та швидкість судового захисту доволі низькі, як і рівень примусового виконання рішень. Стартапам складно отримати інвестиції — відсутні ефективні інструменти для отримання позик під заставу корпоративних прав (у т.ч. прав, які виникнуть у майбутньому), отримання кредитів в Україні — також досить непроста історія, умови вкрай невигідні.
Всі ці проблеми притаманні більшості галузей економіки. Найближчим часом варто очікувати розвитку грального бізнесу в Україні, відкриття представництв та офісів зарубіжних компаній у цій індустрії.
— Що, на Вашу думку, є найважливішим у побудові довгострокових стосунків з приватними клієнтами?
— Перш за все, приватний клієнт цінує увагу до своєї справи, коли юрист розділяє проблеми клієнта і допомагає вирішити їх, як свої власні. Дуже важливою є здатність юриста не лише впоратись із нагальними викликами і справами, а й передбачити майбутні ризики та уникнути проблем і можливих витрат у майбутньому.
Чи варто взагалі говорити про чесніть у відносинах з клієнтом та готовність прийти на допомогу 24 години/7 днів на тиждень?
— Які аспекти відіграють вирішальну роль у виборі радника в практиці private clients?
— Для клієнтів дуже важливі репутація юриста та довіра до нього. Клієнти довіряють Expatpro, тому що нас як радників у відповідних напрямках рекомендують посольства держав, звідки походять наші клієнти. Також важливим є визнання юриста у міжнародних рейтингах. Звичайно, іноземний приватний клієнт шукає юриста, який буде говорити з ним буквально однією мовою, тому володіння англійською, особливо розмовною, також вкрай важливе.
— Поділіться найцікавішою справою за останній рік. Що найскладніше і найцікавіше у супроводі проєктів private clients?
— Найцікавіші кейси були пов’язані з перекриттям кордонів і запровадженням локдауну. Це справи, коли ми допомагали з оформленням документів з метою возз’єднання сімей і закоханих. Можна згадати випадки, коли іноземці-батьки дітей, що народились в Україні від сурогатних матерів, не мали підстав для перетину кордону і не могли вчасно прибути в Україну, щоб бути присутніми при народженні своєї дитини. Можемо відмітити справи щодо переїзду в Україну громадян Республіки Білорусь, які були активними учасниками протестів і навіть членами виборчих штабів опозиційних кандидатів.
Найцікавішим у нашій практиці є те, що клієнт — це не бездушна корпорація, а яскрава індивідуальність зі своїми потребами. Особливо це стосується експатів, які привозять в Україну свої традиції та уклад життя. Натомість викликом деколи стає те, що ми проживаємо справи наших клієнтів, як свої власні.
— Які плани на майбутнє? Які напрями роботи будуть пріоритетними найближчим часом?
— Протягом останнього року ми приділяємо увагу розвитку напрямку релокації білоруських IT-спеціалістів в Україну, тому плануємо продовжити розвивати відносини з білоруськими колегами і українськими юридичними компаніями, з якими співпрацюємо. Працюватимемо над релокацією бізнесу і супроводом відкриття представництв іноземних стартапів в Україні. Також у фокусі — розвиток напряму юридичного супроводу батьків, чиї діти народились в Україні в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.
— Які цілі ставите перед собою та командою на наступний рік?
— Перш за все, хочемо, щоб як можна більше наших іноземних клієнтів приїздили в Україну, інвестували сюди свої кошти, створювали робочі місця та допомагали з розвитком нашої держави. Зокрема, плануємо посилювати практики супроводу угод з нерухомістю, міграційного права і управління приватним капіталом. Звичайно, плануємо посилювати позиції у міжнародних та вітчизняних рейтингах юридичних компаній.
— Чого очікувати юрринку в 2021–2022 рр.?
— Мої очікування досить оптимістичні. Сподіваємось на якнайшвидше приборкання пандемії коронавірусу і на економічне зростання, яке експерти передбачають після цього. Відкладений попит має сприяти збільшенню бізнес-активності та кількості угод, так що сподіваємось, що роботи у юристів у наступному фінансовому бізнес-році побільшає.