Про зміни на юридичному ринку, проблеми та переваги жінок в юриспруденції, лідерство, досягнення та плани розповіла Ольга Дмитрієва, керуючий партнер компанії «Дмитрієва і партнери»
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Пані Ольго, Ви досвідчений гравець на юридичному ринку. Розкажіть, як змінювалися правила гри з моменту, коли Ви розпочинали кар'єру?
— У 1994 р., коли я починала, не було особливих правил, тому що ринок був дуже маленьким, а компаній було небагато. Адвокати традиційно займалися кримінальними й цивільними справами та зазвичай не виходили за межі своєї спеціалізації. Професіоналів у галузі господарського, податкового, корпоративного права майже не було, оскільки не було ні практики, ні освіти. Однак бізнес розвивався стрімко, в Україну вливалися інвестиції, відбувалося багато приватизаційних процесів.
Зростання кількості компаній у сфері обслуговування бізнесу почалося у 2000‑х роках. Епоха Ющенка була позитивною для зростання бізнесу та для компаній, які його обслуговували. Конкуренція стала вищою, але на тлі економічного зростання вона не «тиснула».
Криза 2008 р. та подальша зміна влади спричинили зростання кількості компаній, які почали грати поза правилами. Не будемо нікого згадувати, це були як великі, так і дрібні компанії, які займалися супроводженням недобросовісного бізнесу, корупційних та податкових схем. Звісно, це зашкодило ринку, адже легкі заробітки дозволяють купувати рейтинги, красиві офіси, витрачати шалені бюджети на рекламу. Все це ставить компанії, які працюють у правовому полі, в дуже складні умови.
Звичайно, 2014 р. приніс певні зміни. З юридичного поля пішли «яструби», бізнес значно скоротився, а отже, конкуренція стала значно вищою. Ми бачимо, що компанії, які займають верхні позиції в рейтингах, які зробили кар'єру на бізнесі, йдуть у сферу кримінального права і цивільних суперечок, зменшується вартість їхніх послуг, а позиція на ринку стає агресивнішою. В результаті скорочення ринку відбувається укрупнення компаній з метою оптимізації бюджетів та підтримки фінансового балансу. Часто компанії свідомо пропонують клієнтам неможливий результат. Це все ознаки того, що ринок суттєво стискається.
Сьогодні перспектива зростання буде у компаній, які мають давню клієнтуру, розумні розцінки та глибоку спеціалізацію. Окрім того, на мою думку, середні компанії мають значні переваги. У них немає величезних витрат на утримання підприємств та немає орієнтації на бюджетоформуючих клієнтів, вони звикли працювати з великою кількістю середніх клієнтів. Такі компанії більш мобільні через постійні зміни у структурі та спеціалізації. Вони можуть запропонувати клієнту більш лояльну ціну. Як правило, середні компанії мають вужчу спеціалізацію, що сьогодні є більш затребуваним, ніж статус «універсального солдата».
— Коли Ви усвідомили, що саме юриспруденція — це справа Вашого життя?
— Точно не під час вступних іспитів (посміхається — ред.). Напевно, через 5‑7 років роботи. Я починала як традиційний адвокат, багато практикувала у кримінальному праві. Через кілька років практики я вже майже все знала, позовні заяви лягали під трафарет, позиція була зрозуміла на перших 10 хвилинах спілкування з клієнтом. Мені подобалася моя робота, але внутрішньо не вистачало драйву та розвитку. Хотілося вийти за межі традиційної юридичної консультації.
Переломним став 1992 р., коли я вирішила повністю змінити свою спеціалізацію і перейти в обслуговування бізнесу. Було дуже складно, адже в період мого навчання не викладали ринкові відносини, підприємництво, оподаткування. Потрібно було вчитися самостійно. Щодня з'являлися нові нормативні акти, не було жодної судової практики, не було з ким порадитися. Доводилося все вивчати «на ходу». Напевно, саме це мене найбільше приваблювало — нове та цікаве право, яке стрімко розвивається.
Я самостійно формувала практику, писала договори, зразків яких ніде і ні в кого не було. Бізнес вимагав нестандартних рішень. Сьогодні указ — завтра вже нові умови роботи, а отже, нові договори та зобов'язання. Якщо чесно, я зовсім погано пам'ятаю перші кілька років роботи, це був конвеєр та 12‑14 годин роботи щодня.
— Що Ви вважаєте своїм найважливішим професійним досягненням?
— В цьому році компанія «Дмитрієва та партнери» святкує 25‑ти річний ювілей. Я радію, що за цей час ми задовольнили інтереси величезної кількості клієнтів. Мене тішить, що багато клієнтів з нами вже понад 20 років. Я пишаюся тим, що в моєму колективі є партнери та співробітники, які зі мною більше ніж 20 років.
Звичайно, я задоволена тим, що компанія подолала багато різких поворотів у розвитку юридичного ринку, ми змогли подолати кризи та продовжуємо розвиватися. Думаю, що причиною відходу багатьох компаній, які були ровесниками «Дмитрієва та партнери», стала впевненість у своїй успішності та непорушності. Вони не розвивалися, не змінювалися, не шукали нічого нового. Ми невпинно працюємо над собою, змінюємо практики, вчимося, опановуємо нові сфери просування та залучення клієнтів. Я постійно працюю з колективом, думаю про те, що можна зробити краще та модернізувати, стежу за змінами на ринку. В бізнесі, як і в житті, важливим є розвиток і зміни. Як тільки компанія перестає розвиватися, вона стрімко розпадається.
— Часто говорять про те, що жінкам важче побудувати кар'єру в юриспруденції, ніж чоловікам. А які вони мають переваги?
— Ми живемо в соціумі, в якому гендерні проблеми є дуже актуальними. Подивіться на склад наших органів управління, органів влади. Жінок там не дуже багато, вони виконують переважно виконавчі функції. Ситуація в юридичному світі аналогічна. «Men's world» ще дуже довго буде непохитним.
Найлегше жінкам працювати у сфері цивільних спорів, адже там у більшості випадків клієнтами є жінки. В обслуговуванні бізнесу майже всі клієнти — чоловіки. Доводиться спочатку завоювати повагу клієнта до себе як до партнера, радника. На це витрачається більше часу і сил. Чоловікам притаманно більше довіряти чоловікам. Простіше вести справи, обговорюючи проблеми за грою у гольф, келихом дорогого віскі та сигарою. Що робити, якщо твій адвокат не грає у гольф, не п'є і не курить? У такому випадку клієнту потрібно зосередитися саме на проблемі, а це іноді напружує. Однак я намагаюся використовувати це як свою перевагу. Не потрібно витрачати час на гольф, краще його витратити на вирішення питання.
Перевага жінок в їхній гнучкості, толерантності, вмінні вести багаторічні монотонні процеси, тримати у пам'яті безліч дрібних питань, з яких часом складається успіх. Звичайно, жіноча чарівність теж іноді включається в арсенал засобів. Однак це ж не протиправно?
— Чи погоджуєтеся Ви з думкою, що для ведення бізнесу потрібна підприємницька жилка від народження? Можливо, бізнесовому мисленню можна навчитися?
— Поведінка та активність певною мірою зумовлені генетично. Кожному своє: комусь бути лідером, комусь — талановитим виконавцем. У своєму житті я не зіштовхувалася з ситуацією, коли успішним лідером або бізнесменом стала людина без відповідних задатків. Для мене основними рисами, що визначають здатність бути лідером, є інтелектуальний рівень, оптимізм, витримка, здатність зосередитися на конкретних питаннях, організованість, дисциплінованість, товариськість, висока вимогливість.
Коли я розпочинала свій бізнес, не мала спеціальної освіти менеджера або керівника, я цього не вчилася. Однак була хороша школа життя і виживання. Вже потім з'явилася друга фінансова освіта, менеджмент. Багато моментів йдуть від людської природи, цього неможливо навчити.
— Чи траплялися у Вас такі ситуації, коли Ви робили не те, що хочеться, а те, що потрібно?
— Такі ситуації відбуваються щодня. Це ще одна риса лідера — вміти робити те, що тобі не подобається, а також спілкуватися з тими, чий спосіб ведення бізнесу тобі не завжди прийнятний та зрозумілий. До речі, вміння жінки бути толерантною дуже допомагає у таких ситуаціях.
Адвокатська робота достатньо специфічна. Ми не завжди ведемо клієнта до правильних цілей з позиції етичних норм. До того ж дуже часто наші колеги, на жаль, ведуть своїх клієнтів до некоректних цілей з позиції закону. Інколи переконання юриста і клієнта не в усьому збігаються. Тут важливо правильно вийти з цього внутрішнього конфлікту. Привілей, яким мало хто може похвалитися — це можливість відмовитися від обслуговування клієнта, якщо цей конфлікт занадто очевидний. Для мене це просто об'єктивна потреба мати таку можливість, інакше негатив від роботи з клієнтом перевищує задоволення від роботи. Я не можу працювати в таких ножицях.
— Чим ще Ви займаєтеся, окрім юриспруденції? Розкажіть про свої хобі.
— Я намагаюся знаходити час для різних занять, інакше життя зводиться до єдиного маршруту «дім — робота». Багато ходжу (скандинавська ходьба), в теплу пору катаюся на велосипеді. Я дуже люблю музику, вона всюди мене супроводжує. Мені подобається мистецтво, хороше кіно, хороший театр, картини. Я люблю подорожувати та пізнавати нові країни й міста. Наші нервові клітини все-таки можуть відновлюватися, але для цього їм потрібно багато нової та позитивної інформації. Для адвокатів це особливо актуально.
— Чи належите Ви до прихильників активного відпочинку?
— Це те, що надає мені сили. Не уявляю себе без руху. Для мене рух — це форма існування у прямому сенсі.
— Що Вас надихає в роботі та в житті?
— Я завжди розділяла роботу і життя. Напевно, це також одна із запорук успіху. В роботі надихає отриманий результат та отриманий гонорар. Я не живу заради роботи. Навпаки, я працюю, щоб мати можливість вести яскравий, активний спосіб життя. В житті мене надихає любов у всіх її проявах.
— Які цілі Ви ставите перед собою на найближчий період?
— До кінця року хотілося б підняти позиції компанії, зміцнити всі практики (особливо судову та податкову), розвивати напрямок бухгалтерського аутсорсингу, відкрити практику IT‑обслуговування (ми ведемо таких клієнтів). Буду розвивати нові напрямки та, можливо, залучати нових партнерів.