Нещодавно в першому читанні було прийнято законопроект №3504 «Про медіацію». І хоча це далеко не перша спроба регламентувати процеси медіації в Україні, є надія на те, що цього разу вона буде успішною. Чому це потрібно і як змінилося ставлення до медіації за останній рік, розповів Вадим Лавренюк, фахівець з інтелектуальної власності відділу навчальних програм та забезпечення просвітницьких заходів відділення розвитку відносин у сфері інтелектуальної власності ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент), експерт з медіації.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Чи є медіація в Україні?
- Як ми знаємо, медіація в Україні існує не перший рік. Це один із цікавих та важливих механізмів врегулювання спорів та конфліктів. Зараз медіація у сфері інтелектуальної власності в Україні впевнено переходить на вищий рівень. Зокрема, керівництво державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) докладає багато зусиль, щоб сфера інтелектуальної власності в Україні могла відповідати міжнародним стандартам і ставала лідером інноваційних змін у світі. У цьому контексті популяризація використання та запровадження процедури медіації є невід'ємною складовою такого процесу. Саме тому Укрпатент активно працює над реалізацією спільних проєктів та програм із Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ). Одна з таких програм передбачає створення центру медіації у сфері інтелектуальної власності в Україні.
Професійна спільнота медіаторів України нещодавно святкувала 25-ту річницю. Однак не всі обізнані щодо можливостей альтернативного вирішення спорів, особливо у сфері інтелектуальної власності. Шлях розвитку медіації в Україні був досить тернистим, але ми щодня робили крок за кроком для того, щоб ця сфера розвивалася, запозичуючи міжнародну практику та можливості, що ми сьогодні й розкриємо.
- Проєкт Закону №3504 «Про медіацію» - це вже далеко не перша спроба законодавчо врегулювати медіацію в Україні. Чи є надії, що саме ця спроба буде успішною? Чому?
- ЗУ «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» визначає механізм досягнення Україною відповідності третьому копенгагенському та мадридському критеріям набуття членства в Європейському Союзі та включає адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу.
Зверніть увагу на те, що вже понад 15 років адаптація законодавства України до законодавства ЄС є пріоритетною складовою процесу інтеграції України до Європейського Союзу, що є пріоритетним напрямом української зовнішньої політики, а багато рекомендацій та рішень Ради Європи присвячені саме питанню процедури примирення.
Для врегулювання процедури медіації (примирення) у 2006 р. було розроблено проєкти ЗУ «Про медіацію (посередництво) у кримінальних справах» та «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів щодо процедури медіації (посередництва)». Тому спроба законодавчо врегулювати інститут медіації в Україні далеко не перша за останні роки. Деякі проєкти були відхилені, інші вважаються знятими з розгляду, а деякі відкликані.
У липні ц. р. Верховна Рада України прийняла за основу законопроект №3504 «Про медіацію», ініційований прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем та підготовлений Міністерством юстиції України. Цей проєкт на законодавчому рівні закріплює проведення медіації - добровільної, позасудової, конфіденційної, структурованої процедури, під час якої сторони з допомогою медіатора (медіаторів) намагаються врегулювати конфлікт (спір) через переговори. Маємо надію, що законопроект буде прийнятий і в другому читанні, адже передусім:
1) для Держави - це врахування рекомендацій щодо забезпечення доступу до правосуддя (Комітету міністрів Ради Європи та Європейської комісії Ради Європи з питань ефективності правосуддя (CEPEJ)), а також дотримання Україною зобов'язань, взятих під час підписання 7 серпня 2019 р. Сінгапурської конвенції ООН «Про міжнародні угоди, укладені в результаті медіації»;
2) для громадян та бізнесу - закріплення на законодавчому рівні процедури медіації, прав і обов'язків сторін, а також доступ до альтернативного та ефективного шляху врегулювання спорів та конфліктів;
3) для медіаторів - легалізація професії, а також забезпечення реалізації положень процесуальних кодексів (ст. 67 ГПК України, ст. 70 ЦПК України, ст. 66 КАС України).
- На Вашу думку, чи змінилося ставлення українського суспільства до медіації за останній рік?
- Завдяки зусиллям Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та команди Укрпатенту ставлення українського суспільства до медіації за останній рік змінилось на краще, адже було докладено чимало зусиль, щоб донести до громадян, бізнесу та інших зацікавлених сторін, що таке медіація та в чому її переваги.
Шлях реалізації нашої роботи над міжнародним проєктом в Україні розпочався з підписання у жовтні 2018 р. меморандуму про взаєморозуміння й альтернативне вирішення спорів у сфері інтелектуальної власності між Міністерством економічного розвитку й торгівлі України та ВОІВ. Ключовою складовою цього меморандуму є співробітництво щодо просування послуг альтернативного вирішення спорів, а саме:
- підвищення обізнаності зацікавлених сторін в Україні щодо процедур альтернативного вирішення спорів;
- визначення та навчання українських медіаторів із питань інтелектуальної власності;
- підтримка, за необхідності, розвитку політичних засобів та процедур альтернативного вирішення спорів;
- проведення семінарів з питань медіації та/або інших навчальних програм для зацікавлених сторін.
Для реалізації положень меморандуму в 2019 р. нами виконано таку роботу:
- проведено навчання «Семінар МЕРТ - ВОІВ: Медіація у сфері інтелектуальної власності та технологічних спорах», який відбувся 28 травня 2019 р., та «Міжнародна школа інтелектуальної власності для медіаторів», яка пройшла 27–29 травня;
- поширення інформації про процес медіації у сфері інтелектуальної власності для зацікавлених сторін за допомогою телефонного зв'язку, медійних засобів та електронної пошти, також надано низку інтерв'ю в ЗМІ;
- організовано низку зустрічей, під час яких присутніх було поінформовано про розвиток медіації у сфері інтелектуальної власності, переваги процесу та відмінності від інших видів альтернативного врегулювання спорів та конфліктів;
- проведено низку інтерактивних лекцій, під час яких присутні мали змогу побачили, як відбувається процес медіації.
А під час карантину ми повноцінно перевели всі пріоритетні напрями роботи в онлайн. Оскільки медіація - один із ключових напрямів, ми представили Webmediation як проєкт, у якому експерти з медіації ділилися практичними навичками та знаннями у форматі онлайн-спілкування. Під час Webmediation ми намагалися донести, що альтернативне врегулювання спорів - це, насамперед, діалог, комунікація, якісна побудова відносин всередині компанії (організації) - між колегами, партнерами, керівниками підрозділів та дирекцією та ззовні - з контрагентами, клієнтами, партнерами тощо. Але ж не треба забувати про не менш важливе - вміння швидко та ефективно вирішувати конфлікти та спори.
Загалом це дуже правильне запитання, оскільки в Україні, на жаль, багато хто чув сам термін, однак не всі знають, що таке насправді медіація, як вона відбувається, що дає та чим допомагає. Те, над чим ми працювали, працюємо й далі працюватимемо спільно з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та нашими міжнародними партнерами - просвітницька діяльність з метою підвищення обізнаності та навичок у цій сфері.
Наші подальші плани - не лише робота на популяризацію, а й запуск найближчим часом у рамках меморандуму з ВОІВ центру медіації на базі державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності». Адже вже сьогодні в українському суспільстві є потреба в створенні такого центру, який відповідатиме міжнародним стандартам та сучасним вимогам. Для вирішення спірних питань у сфері інтелектуальної власності представники бізнесу звертаються до центру арбітражу та посередництва ВОІВ, який розташований в Женеві, а створення центру медіації на базі Укрпатенту фактично зробить медіацію саме у сфері інтелектуальної власності ближчою для суспільства України. І нашою командою вже проведено всі підготовчі дії для створення такого центру.
- Чи вплинув COVID-19 на збільшення попиту на альтернативне вирішення спорів?
- У 2020 р. суспільство зіткнулося з COVID-19, що відобразилось як на житті кожного громадянина України, так і на бізнесі. Треба звернути увагу на те, що властивості нематеріальних активів постійно генеруватись, тиражуватися і використовуватися без зміни первісної ціни певною мірою стабілізують ринок інтелектуальної власності та ринок надання послуг у цій сфері. До того ж, запроваджені карантинні обмеження призвели до виникнення нових конфліктів, зменшення можливості вирішення старих конфліктів звичним шляхом, а це, зі свого боку, спонукало підвищити рівень діджиталізації.
Чи вплинув COVID-19 на збільшення попиту на альтернативне вирішення спорів, стверджувати важко, але у сфері інтелектуальної власності попит збільшується щодня, адже чи то медіація, чи ко-медіація (де 2 та більше медіаторів) під час карантину проводились в онлайн, що вкотре показало альтернативність та ефективність процесу.
Додатково хочу звернути увагу на те, що за даними Всесвітньої організації інтелектуальної власності, найпоширеніші спірні питання щодо прав інтелектуальної власності, які врегульовуються позасудовим шляхом (медіацією та арбітражем), стосуються:
- визнання недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг;
- визнання недійсними патентів на винаходи;
- визнання недійсними патентів на корисні моделі;
- припинення порушення прав на вказані об'єкти (заборона ввозити, виготовляти, зберігати, розповсюджувати тощо);
- визнання недійсними охоронних документів на об'єкти інтелектуальної власності та припинення порушення прав; або ж декілька пов'язаних вимог.
- Якими, на Вашу думку, є основні проблеми функціонування медіації в Україні?
- Як уже зазначалося, одним з найбільших чинників є брак обізнаності щодо можливостей медіації. Можна виділити такі проблемні питання, які виникають на шляху функціонування медіації в Україні;
- недовіра громадян та бізнесу до процесу - як необізнаність;
- неможливість участі у процесі представників державних органів (адже їм потрібне законодавче підґрунтя);
- брак закону про медіацію.
- Чи вирішує ці проблеми законопроект №3504?
- Світ не стоїть на місці, розвивається та рухається вперед. Процеси глобалізації впливають на кожного з нас. Одне з пріоритетних завдань України на шляху до євроінтеграції та взаємодії з міжнародними партнерами - адаптація національних норм до міжнародних стандартів. Сподіваємось, що після прийняття законопроекту №3504 у другому читанні зазначені вище проблемні питання буде вирішено.
Крім того, законопроект передбачає часткове (в розмірі 60%) відшкодування судового збору, якщо конфліктуючі сторони під час судового процесу (ЦПК, ГПК, КАСУ) вирішили перейти до врегулювання спору через процедури медіації й домовилися під час неї.
- Які питання потребують додаткового врегулювання?
- На це питання відповім як медіатор та практикуючий юрист з 2005 р. Щоби забезпечити чітке розуміння норм закону та усунення неузгодженості, вважаю за можливе у законопроекті №3504 доопрацювати наступне:
- по-перше, зміст медіаційної угоди та її основні умови;
- по-друге, до «Розділу І. Загальні положення» додати окремо визначення ко-медіації, а до «Розділу ІІІ. Проведення медіації» - порядок проведення ко-медіації;
- по-третє, доопрацювати «ст. 10. Підготовка у сфері медіації», адже в ч. 2 зазначено, що «підготовку здійснюють заклади освіти», а в Україні до закладів освіти відносять навіть початкову школу;
- брак у перехідних положеннях пункту щодо врегулювання питання акредитації медіаторів, які пройшли навчання до моменту набуття чинності законом.
- Разом з основним, рамковим і більш демократичним законопроектом подавався альтернативний законопроект про медіацію, метою якого є жорстке регулювання медіації. На Вашу думку, чи свідчить це про дихотомію поглядів на медіацію в Україні?
- Як я згадував на початку, законопроект №3504, підготований Міністерством юстиції України, є рамковим та демократичним. Саме його рамковість та демократичність є важливою характеристикою для спільноти медіаторів, представники якої, зокрема, входили до робочої групи з напрацювання цього проєкту.
Щодо альтернативного законопроекту №3504-1 погоджуюсь з висновком Головного науково-експертного управління Верховної Ради Україні, що значна частина його положень збігається за змістом із відповідними положеннями основного проєкту.