Як повномасштабна війна вплинула на роботу компанії та коли повернулися на довоєнні показники, про плани компанії, вагомі та нестандартні кейси, а також нову практику фіксації та відшкодування воєнних збитків і майбутнє юридичного ринку в інтерв’ю «ЮГ» розповів Олександр КУЗНЄЦОВ, керуючий партнер ЮК «АРМАДА».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Як повномасштабна війна вплинула на роботу компанії? Чи вдалося адаптуватися до нових, надзвичайно складних умов?
— До війни наша компанія мала сім представництв, які знаходилися здебільшого на Півдні та Сході нашої країни. Офіси компанії базувалися у Миколаєві, Херсоні, Дніпрі, Києві, Харкові, Кропивницькому та Одесі. Тож 24 лютого ми повноцінно відчули «руській мір». Вже через три дні ми втратили офіс у Херсоні, а офіси в прифронтових Харкові та Миколаєві, які обстрілювали щодня, фізично не могли працювати. Перший місяць повномасштабної війни був спрямований на те, щоб підтримувати звʼязок серед працівників компанії. Багато хто з колег релокували в інші, більш безпечні, регіони, дехто виїхав за кордон, два адвокати нашої компанії вступили до лав ЗСУ та боронять Україну зараз. В загальному корпоративному чаті ми намагалися підтримати один одного і, мабуть, як і всі, розпочинали кожен ранок з переклички, щоб упевнитися, що всі живі та здорові. Серед завдань першого періоду ключовим було підтримати наших клієнтів, дати їм зрозуміти, що ми працюємо, що компанія поруч і що вони можуть розраховувати на нашу підтримку. Ми жодного дня не зупиняли роботу, і навіть 24 лютого 2022 року в телефонному режимі продовжували надавати консультації та були з клієнтами на звʼязку.
Після першого тижня шоку від того, що відбувається, ми почали думати, як ми можемо бути соціально корисними, і почали консультувати ВПО та підприємців на волонтерських засадах. Починаючи із середини березня, ми почали активніше виходити в паблік і проводити перші вебінари для бізнесу. Ми змогли утримати 90% нашого колективу та повернути довоєнний рівень зарплат. З травня 2022 року відновив роботу київський офіс, зовсім скоро — і офіс в Одесі. На момент підготовки цієї статті ведуться активні роботи з відновлення офісу в Миколаєві. Загалом можу сказати, що ми відносно швидко адаптувалися до нових умов і повернулися на довоєнні показники у червні-липні 2022-го.
— Як наразі побудована робота в компанії?
— Компанія працює в штатному режимі, з повним завантаженням, п’ять днів на тиждень з 9 до 18. Юридичний відділ працює у змішаному режимі, адже є колеги, які працюють віддалено, і ті, хто працює з офісу. Аналогічна ситуація і в комерційному відділі, частина працівників якого виходить офлайн у київський офіс, а частина працює дистанційно. До речі, перебудову процесів у комерційному відділі я вважаю однією з ключових доробок компанії за час війни.
До повномасштабного вторгнення комерційний відділ працював виключно офлайн, а процес рекрутингу зводився до пошуку менеджерів, які працюватимуть фізично у Миколаєві. Буквально за декілька тижнів до початку війни ми облаштували комерційний відділ, замовили нові меблі, техніку, ІТ-інфраструктуру і ставили амбітну ціль з найму щонайменше 15 менеджерів. Але війна внесла свої корективи в наші плани. Коли з пів мільйонного Миколаєва залишилося не більше 1/10 населення і місто потерпало від постійних обстрілів, ми зрозуміли, що не можемо там ефективно працювати, і тим більше — наймати нових менеджерів, а отже, процес рекрутингу, а також технічні рішення потребують змін. Так, не більше ніж за тиждень ми налаштували віддалену роботу телефонії та вивели в лінію тих менеджерів, які залишилися і були готові працювати. Десь у середині квітня 2022 року ми вийшли на ринок праці та почали шукати менеджерів віддалено. Це дало певний імпульс продажам, і ми змогли почати наше відновлення. Повертаючись до роботи юридичного відділу, то можу стверджувати, що колеги мають фултайм навантаження та прогресують по багатьох показниках за останній рік.
— Розкажіть більше про підходи до роботи в команді. У чому вони полягають?
— Останній рік продемонстрував, що люди — це ключовий актив сервісної компанії. Від масштабу особистостей, які зібрані в одному колективі, залежить масштаб питань, які може вирішувати компанія. Наші підходи не дуже змінилися, адже ми завжди були націлені на пошук результат-орієнтованих колег. І війна тільки підсилила ці відчуття. Зараз немає часу на повільні танці. Ми намагаємося максимально швидко приймати рішення при наймі працівників, розуміючи, що кожен день, який ми витрачаємо на нерелевантного кандидата, витрачає бюджет компанії, який можна інвестувати в тих, хто вже на борті і своєю сумлінною працею робить нас конкурентоспроможними. Ті колеги, які зараз працюють у компанії — одні з найкращих спеціалістів на ринку, а отже, наше завдання — їх розвивати.
Шукати можливості залучення їх до крутих та амбітних проєктів, підтримати їх як матеріально, так і нематеріально. Ми завжди намагаємося тримати баланс між робочими стосунками та позаробочим спілкуванням, адже дуже важливо мати можливості для емоційної розрядки. Наприклад, за час війни ми провели два корпоративних заходи онлайн: День юриста та Новий рік. На День юриста ми запросили ведучого, надіслали колегам гіфт-бокси зі смаколиками, виготовленими локальними виробниками, і зібралися у дружнє коло через Zoom. А на Новий рік ми подарували колегам новорічні листівки у вигляді фотокарток снарядів із персональними вітаннями, які хлопці з 29 ОМБР ім. Лицарів Зимового Походу відправили на голови загарбників. Такі маленькі зустрічі дають розуміння, що ми всі разом, і дозволяють підтримувати один одного.
— Які цілі ставите перед собою та командою зараз?
— У нашої компанії є амбітна ціль — стати найбільшим провайдером юридичних послуг у корпоративному сегменті до кінця 2026-го. Вона накладає певний відбиток і на завдання поточних періодів. Зокрема, у 2023 році ми хочемо зробити приріст дохідної частини на рівні 30—35%, а також збільшитися кількісно, щоб мати можливість дбати про рівень якості наших послуг. З’явилася ще одна ціль — це збільшити експортну складову наших сервісів. Наразі ми активно працюємо над масштабуванням практики вирішення міжнародних спорів та арбітражу. Це дасть нам антикрихкість та диверсифікує структуру наших надходжень.
— Як розвиваєте та плануєте надалі розширювати податкову практику, збільшувати показники бізнес-ефективності?
— Розвиток податкової практики залежить, зокрема, від активності контролюючих органів. Під час дії мораторію на податкові перевірки кількість податкових спорів зменшилася. Тому певний сплеск активності прогнозується у липні 2023 року, після поновлення перевірок бізнесу. Вже на сьогодні ми бачимо великий запит у підприємств, які з об’єктивних причин не могли виконувати свої податкові зобов’язання, щодо захисту їх прав. Вже зараз ми проводимо вебінари та виступаємо на конференціях, де допомагаємо підприємцям у питаннях оподаткування. Щодо розвитку практики, то ми активно працюємо над збільшенням консалтингових проєктів. Концентруємося на просуванні інфраструктурних рішень, коли мова йде про обʼємні проєкти, що потребують якісного податкового планування.
— Поділіться проєктом або кейсом, який вважаєте нестандартним та вагомим у своїй професійній діяльності.
— Один із найнестандартніших кейсів, які ми супроводжували — це спір щодо авторських прав на найбільше приватне комерційне портфоліо у світі. Спір про авторські права — це завжди цікаво, особливо коли обидві сторони вели господарську діяльність з організації створення цього портфоліо спільно. А в цьому випадку, враховуючи кількість самостійних об’єктів авторського права (понад 1,5 млн), процес був дійсно особливим. Розробка стратегії захисту права, формування доказової бази, яка б підтверджувала права на фотографії, що створювалися багато років поспіль, дослідження обставин створення всіх цих фото — це був справжній виклик. Комплексне вирішення цього спору складалося з майже 10 судових процесів в Україні, одного — в США, декількох засідань в апеляційній палаті Укрпатенту та участі у врегулюванні безлічі DMCA-скарг, які розсилались компаніям в усьому світі. Це один із тих кейсів, успішним вирішенням якого ми особливо пишаємося.
— Які проєкти можуть найкраще стартувати в період непередбачуваності та непрогнозованих змін? Чи очікуються нові проєкти в компанії?
— Як на мене, то все іде за попитом. Під час турбулентності треба чітко відслідковувати потреби клієнтів. З початком вторгнення бізнес бажав захистити свої активи. Хто мав можливість і бажання — релокував і запускав діяльність в іншій юрисдикції. Дуже багато питань виникло щодо неможливості виконання податкових зобов’язань, численні підприємства зазнали прямих збитків від воєнних дій. А отже, ключова навичка для підприємця у сфері юриспруденції — зрозуміти проблему клієнта та запропонувати її вирішення. Щодо проєктів, якими займається компанія, то ми сконцентрувалися на ключових для себе галузях та послугах і планомірно працюємо над збільшенням середнього чека послуг.
— Чи потребує податкова практика оновлення? Чи достатньо вже запроваджених законодавчих ініціатив? Які з позитивних можете виділити? Які термінові кроки має зробити держава назустріч бізнесу?
— Вважаю, що податкова практика наразі потребує законодавчих змін, адже, окрім воєнних дій, бізнес зіштовхнувся з перепонами з боку податкових органів. Так, найбільш болючими питаннями на сьогодні є неможливість відшкодування ПДВ, масове блокування податкових накладних, застосування значних штрафних санкцій до платників податків за несвоєчасність реєстрації податкових накладних під час воєнного стану, розмитість норм, які регулюють питання КІК (контрольованих іноземних компаній). Держава повільними кроками починає запроваджувати деякі зміни.
Із позитивних законодавчих ініціатив варто відзначити останні зміни, які були внесені до Порядку №520 від 12.12.2019 року, що набрали чинності 08.03.2023-го. По суті, ці зміни надали платникам податків більше шансів розблокувати ПН/РК на стадії подання пояснень, адже платники податків отримали змогу подавати додаткові документи та інформацію. Однак команда податкової практики нашої компанії вважає, що цього все ще недостатньо. Дуже важливо наразі вдосконалити систему моніторингу ризиковості податкових накладних, встановити обмеження за рівнем максимально допустимого зупинення ПН/РК, розв’язати проблему віднесення кожного п’ятого підприємства до категорії «ризикових» платників податків і блокування роботи компаній. Не менш важливим є запровадження ефективних та дієвих механізмів відшкодування ПДВ та повернення пені на несвоєчасно відшкодовані державою суми ПДВ.
— Після початку повномасштабної війни сформувалася нова практика фіксації та відшкодування воєнних збитків. Розкажіть докладніше про неї.
— Це досить специфічна й комплексна практика, що поєднує в собі декілька напрямів. Кінцева мета досить зрозуміла — отримати кошти від держави-агресора в якості відшкодування завданих збитків. Але шляхи до цієї мети можуть бути різними. Судові процеси в національних судах та Європейському суді з прав людини, інвестиційний арбітраж, суди в іноземних юрисдикціях, позасудове звернення до фондів-донорів — всі ці та деякі інші напрями мають місце. Окремим надважливим етапом є реалізація судового рішення й фактичне стягнення коштів на користь клієнта. Для того, щоб успішно завершити цей останній етап, треба вже на старті, при формуванні доказової бази та супроводі судових процесів, врахувати певні процесуальні особливості (вимоги до оцінки розміру збитків, порядок повідомлення рф тощо). Тому до складу проєктної групи, здебільшого, входить декілька фахівців різних спеціалізацій під керівництвом партнера практики.
— Які послуги надаються в межах практики?
— У межах цієї практики ми надаємо послуги в різних форматах. Це може бути супровід проєкту «під ключ», методологічний і консультаційний супровід внутрішнього юридичного відділу клієнта у форматі «авторського нагляду» або залучення наших фахівців на будь-якому з етапів.
Перший етап — це формування належної доказової бази. Тут керівник проєкту виступає як організатор і скеровує роботу колег у декількох напрямах: взаємодія з державними органами, ОМС та правоохоронцями для отримання необхідних відповідей, актів, довідок тощо; організація і структурування внутрішньої бухгалтерської та складської документації, відновлення втрачених внаслідок пожежі або окупації документів тощо; опитування свідків, взаємодія з експертами, аудиторами або оцінювачами (залежно від проєкту) та інші напрями.
Другий етап — це супровід судової чи арбітражної процедури. Тут треба дотримуватися всіх процесуальних особливостей спорів за участю іншої держави, а також заздалегідь враховувати необхідність подальшого виконання за кордоном. Третій етап — фактичне виконання рішення. Підбір оптимальної юрисдикції та взаємодія з локальними партнерами, розшук активів рф, «легалізація» рішення за кордоном й отримання дозволу на виконання та багато інших послуг залежно від обраної юрисдикції.
— На сьогодні 90% проєктів перебувають на проміжних стадіях. Скільки проваджень відкрито в національних судах? В ЄСПЛ? Які подальші перспективи?
— Вже станом на червень 2022 року, за відомостями, що надав ЄСПЛ, українцями було направлено понад 8500 індивідуальних скарг до суду. Зараз рахунок йде на десятки тисяч. Скільки з них будуть визнані судом прийнятними та прийняті до розгляду — ця статистика з’явиться згодом. Щодо національних судів — тут також є дуже велика кількість проваджень за позовами фізичних осіб і прийнято чимало рішень. Процесів за позовами підприємств значно менше, адже процес збирання необхідних доказів для підприємців, зазвичай, набагато складніший. Особливо, якщо через воєнні дії чи окупацію було втрачено бухгалтерську документацію. Наразі українськими господарськими судами винесено близько 15 судових рішень проти держави-агресора. Але найближчим часом їх буде значно більше, адже вже зараз понад 150 позовів перебувають на розгляді. І це тільки початок. Надалі ці рішення треба буде виконувати. І ми переконані, що це, хоча й непростий, але цілком реальний процес. росія обов’язково заплатить за те, що накоїла.
— На вашу думку, що зараз відбувається на юридичному ринку? Ви відчуваєте зміни?
— За внутрішніми відчуттями, на ринку є певна тенденція до перерозподілу. Багато хто з колег виїхав за кордон і не має фізичного представництва в Києві, багато хто релокував зі Сходу, Півдня до центру і збільшує локальну конкуренцію тут. Велика кількість транснаціональних компаній чи то повністю припинила інвестиції в Україну і звернула роботу своїх бранчів, чи значно зменшила обсяг їх фінансування. Це призводить до того, що міжнародні компанії, які мають тут свої представництва, змушені відмовлятися від підрядників, які їх супроводжували довгими роками, та запроваджувати відкриті тендерні процедури з метою оптимізації витрат на послуги підрядників.
Усі наведені підстави свідчать про те, що: а) локальна конкуренція дедалі посилюватиметься; б) ринок буде перерозподілятися. Найближчі рік-півтора нас чекають дуже цікаві метаморфози. В чому точно впевнений, так це в тому, що майбутнє — за структурованими та систематизованими компаніями. Як казав найвідоміший інвестор у світі Воррен Баффет: «Відплив покаже, хто купався без купальника».
— Якими життєвими цінностями ви керуєтеся у професійному житті? Що для вас є цінним? Що категорично недопустимо?
— Для мене дуже важлива взаємоповага. Треба поважати людей, з якими ти працюєш, поважати їх особистість, честь і гідність. Дуже важливо поважати своїх клієнтів, щиро захоплюватися тим, що вони роблять (тим паче в умовах війни). Поважати своїх партнерів, адже разом із ними ти проходиш життєвий шлях і досягаєш успіхів. Поважати конкурентів, адже вони роблять тебе сильнішим і завжди змушують рухатися далі. Ще дуже важливо, попри всі обставини, зберігати Людину всередині себе. Цінним є родина та близькі люди. Під час війни це відчувається значно сильніше, ніж будь-коли. Недопустимо бути нещирим. Треба вміти казати правду, а не те, що від тебе хочуть почути. Треба вміти заощаджувати не тільки свій час, а й час інших.