12 жовтня 2021, 13:32

Людство пройшло тернистий шлях від винахідництва заради виживання до винахідництва заради прибутків

Опубліковано в №19 (749)

Данило Бенатов
Данило Бенатов «Патентне бюро Dr. Emil Benatov & Partners» партнер, к.т.н., доц.
Анна Трішичева
Анна Трішичева журналіст, спеціально для «Юридичної Газети»

Винаходи можуть уславити та збагатити своїх творців, можуть навіть змінити хід історії. Водночас ми знаємо багато прикладів, коли спритні ділки позбавляли винахідників навіть немайнових авторських прав на їхні геніальні розробки, не захищені патентами. Одержання патенту — не тільки шанс доєднатися до видатних науковців та інженерів, а й ефективний правовий та економічний механізм захисту прав винахідника. Про еволюцію винахідницької справи, нюанси та обмеження патентування винаходів, про те, чим корисна модель відрізняється від винаходу, говоримо з партнером патентного бюро Dr. Emil Benatov & Partners к.т.н., доц. Данилом БЕНАТОВИМ.

— Чим відрізняються винахідники сучасності від винахідників минулого?

— Цікаве запитання і доволі актуальне для нашої професії. Людство завжди займалося винахідництвом, починаючи з доісторичних часів. Спочатку винаходили примітивні знаряддя полювання та праці, потім життя людини ускладнилось, і відповідно ускладнились технічні рішення. Я своїм студентам показую такий календар винаходів, який наочно демонструє науково-технічний прогрес на нашій планеті:

  • пиво — 11 000 р. до н.е.;
  • колесо — 5 000 р. до н.е.;
  • скло — 2 000 р. до н.е.;
  • архімедів гвинт (підйомник шнекового типу для підйому води) — 250 р. до н.е.;
  • порох — близько 1044 р.;
  • паровий двигун — XVII ст.;
  • технологія щеплення від інфекційних хвороб у Європі — XVIII ст.;
  • …..
  • електрична лампочка — XІХ ст.;
  • пеніцилін — 1928 р.;
  • атомна бомба — 1939 р.;
  • ….
  • Тік-Ток:) — 2018 р.

Тож людство пройшло тернистий шлях від винахідництва заради існування через винахідництво заради цікавості до винахідництва заради грошей. Звичайно, така градація досить умовна, і мені не дадуть збрехати колеги та експерти ДП «Укрпатент», що й сьогодні в нашій країні є ціла армія осіб, які займаються винахідництвом саме заради винахідництва.

Бенатов— У побутовому спілкуванні, а часто і в професійних розмовах лунає слово «запатентувати». Патентують усе, від винаходів до творів мистецтва. Що ж це за звір такий — патент?

— Слово «патент» у перекладі з латини означає «відкрита грамота». Це означає, що аркуш паперу або пергаменту був скріплений сургучною чи восковою печаткою таким чином, що користування документом не потребувало її руйнування. Патенти в сучасному розумінні слова з’явились у Венеціанській республіці у 1474 р. Вони надавали власнику виключний привілей на виробництво та продаж запатентованого технічного рішення. Слово «патент» доречно застосовувати до винаходів і корисних моделей. Інколи патенти також видають на промислові зразки (дизайни). Для товарних знаків та інших об’єктів права інтелектуальної власності застосовують термін «сертифікат» або «свідоцтво».

— А є якісь обмеження для патентування винаходів?

— Так, загальносвітові тренди та правила гри регламентує Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р. Цей документ останній раз переглядався у 1979 р., а тому, на мій погляд, дещо застарів, адже наразі у більшості країн неможливо захистити як винахід програмний продукт або маркетингову модель. Звичайно, для цих об’єктів є шляхи та способи захисту, але вони суттєво відрізняються від перевіреної часом простої методології захисту традиційних об’єктів промислової (індустріальної) власності, до яких належать продукти (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо) та процеси (способи). При цьому Закон України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» (у редакції 2020 р.) чітко вказує, які об’єкти не можуть отримати правову охорону (п. 3 ст. 6).

Наведу скорочений перелік, щоб читачі могли впевнитись, як далеко зайшло людство з часів підписання Паризької конвенції. Отже, в Україні не можна отримати патент на винахід для таких об’єктів: сорти рослин і породи тварин (є окремий захист); компонування напівпровідникових виробів (є окремий захист); результати художнього конструювання (є окремий захист); хірургічні чи терапевтичні способи лікування людини або тварини, способи діагностики організму людини або тварини (це обмеження введено, щоб людство не потрапило у повну залежність від фармкомпаній та виробників медичного обладнання); процеси клонування людини; процеси змінювання через зародкову лінію генетичної ідентичності людей; використання людських ембріонів для промислових або комерційних цілей; людський організм на різних стадіях його формування та розвитку; відкриття, наукові теорії, математичні методи; схеми, правила і методи проведення ігор, конкурсів, аукціонів, фізичних вправ, інтелектуальної або організаційної, зокрема господарської діяльності (планування, фінансування, постачання, облік, кредитування, прогнозування, нормування тощо); комп’ютерні програми (є окремий захист) тощо.

— Чула, що у нас в Україні є видані патенти на вічні двигуни. Як таке можливо?

— Дійсно, в нашій країні, як і в багатьох інших, є видані патенти на вічні двигуни та подібні нездійсненні, а часом і взагалі антинаукові технічні рішення. Це відбувається тому, що у нас, крім патентів на винаходи, що видаються після складної експертизи, існують патенти на корисні моделі. А їх реєструють під відповідальність заявника, і держава перевіряє лише формальні ознаки відповідності заявки нормам оформлення. Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст., наприклад, у США винахідник повинен був довести перед комісією патентного відомства промислову придатність свого винаходу, у т.ч. показати діючий макет. У сучасних умовах таких вимог немає, хоча експертиза, безумовно, не пропустить винахід, подібний вічному двигуну, оскільки експерти — дуже освічені фахівці і добре знають закони фізики.

— Так у чому ж полягає відмінність між винаходом і корисною моделлю?

— Це тема для окремої наукової статті, але я спробую пояснити стисло. Крім того, що патенти на корисні моделі видаються без проведення так званої кваліфікаційної експертизи і діють 10 років (на відміну від винаходів, що діють 25 років), між цими ІР-об’єктами є різниця у встановлених законом критеріях патентоздатності. Спільними є критерії «новизна» та «промислова придатність», а відмінним — «винахідницький рівень» (ВР). Спрощено ВР — це «родзинка» технічного рішення. Візьмемо звичайне різьбове сполучення гвинт-гайка. Якщо у вашій конструкції гайка закручується традиційно за годинниковою стрілкою, а у моїй — проти, формально має місце новизна, а от чи є ВР — питання. І щоб отримати позитивне рішення, заявникові потрібно довести експерту, що його розробка має винахідницький рівень.

— Чи можна вважати корисну модель слабким захистом технічного рішення?

— Звичайно, ні. Це ефективний інструмент захисту, що використовується у більш ніж 50 країнах світу, серед яких наші сусіди з ЄС, наприклад, Німеччина, Польща, Угорщина та інші. Заявник швидко (за 2–6 міс.) отримує реєстрацію, а треті особи, які вважають, що заявлене технічне рішення не відповідає критеріям патентоспроможності, завжди мають можливість припинити цю реєстрацію в апеляційній палаті відомства або в суді.

— Чи важко підготувати заявку на реєстрацію винаходу чи корисної моделі? Скільки часу на це витрачає патентний повірений?

— Усі винахідники, які приходили та приходять до нас, вважають, що їх винахід неперевершений та унікальний, а одержаний патент дасть їм можливість безбідно проіснувати решту життя. Спочатку ми їх вислуховуємо, вивчаємо представлені чернетки. Потім формуємо пошуковий запит і здійснюємо патентний пошук. Він дозволяє клієнту не тільки убезпечити себе від витрат на патентування вже відомого з рівня техніки рішення, а й дає можливість отримати інформацію про передові розробки конкурентів і зробити певні прогнози щодо можливого впровадження потенційного винаходу після його успішної реєстрації. В цілому ж, підготовку серйозної патентної заявки можна порівняти з написанням наукової статті. Частіше за все робота над заявкою триває кілька місяців.

— Насамкінець хочу запитати, що б Ви порадили молодим колегам-юристам, які хотіли б атестуватись як патентні повірені?

— У першу чергу рекомендував би здобути технічну освіту, адже з винаходами та корисними моделями можуть працювати лише фахівці, котрі мають вищу освіту за технічним або природничим напрямом. Також необхідно мати освіту у сфері охорони інтелектуальної власності та 5 років професійного стажу. Ну і, зрозуміло, треба багато читати технічної літератури і навіть наукової фантастики, бо тільки таким чином можна навчитись розмовляти з винахідником його мовою і бути з ним «на одній хвилі». На жаль, вже близько 5 років у нашій державі атестація патентних повірених не здійснюється. Це відбувається тому, що чиновників усе ще не дуже цікавить розвиток ІР-сфери, адже мова йде про нематеріальні активи, які неможливо помацати руками. Наразі громадські організації, що об’єднують патентних повірених, зокрема Національна асоціація патентних повірених НАПА, ведуть активну роботу, спрямовану на поновлення процедури атестації.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати