Оподаткування в Україні нагадує таку собі «гру в кальмара», в якій одночасно діють велика кількість гравців, контролюючих «бійців» відповідних органіві нормативно-правових актів. Як бізнесу вижити у цій грі? Як віднайти баланс між інтересами держави та малого бізнесу? Чи з’явиться в Україні власна Кремнієва долина? На ці та інші питання відповідають партнери юридичного бутіка у сфері податкового права та економічної безпеки ID Legal Group Анна ІГНАТЕНКО і Олег ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Що робити бізнесу, коли багато що проти нього?
Анна Ігнатенко: — Відповідь лише одна: у вашої фірми має бути сильна та професійна команда, яка добре знає податкову базу та вміє швидко переорієнтовуватись під зміни. Якщо такої команди немає з різних причин або ви не впевнені в деяких вузьких питаннях, краще мати зовнішніх консультантів. Або хоча б знати, до кого можна звернутися в екстреному порядку. При цьому важливо розуміти, що консультантів на ринку багато. Є якісні і є ті, що позиціонують себе як якісні. І в цьому спектрі треба знайти свого, якому можна на 100% довіряти, виходячи з його досвіду й практики. Це теж своєрідна «гра в кальмара».
— Парламент ухвалив так звану податкову реформу — законопроєкт №5600. Це революція? Чи ці новації можуть зрештою призвести до революційної ситуації в Україні? Чому цей проєкт неприйнятний для бізнес-середовища?
Олег Добровольський: — Він не такий революційний, як його подають. Він просто більш профільний для певних сфер діяльності. Так, є моменти, які зараз для багатьох незвичні, але це не означає, що він революційний. Швидше, що його історія заполітизована. Зазначу, що цим закопроєктом вдосконалені та змінені деякі положення Податкового кодексу в загальних питаннях адміністрування податків на прибуток підприємств, доходи фізичних осіб, додану вартість, акцизного та екологічного податків, рентної плати, плати за землю. Є, звісно, плюси та мінуси, прихильники та противники. Є спірні моменти. Але закон схвалено, чекаємо його остаточну версію, вивчаємо і працюємо за новими правилами.
— А ця незвичність і заполітизованість може привести до зростання кількості ваших клієнтів?
О.Д.: — Спочатку, звичайно, так. Для багатьох на початковому етапі це може стати проблемою. Податкове законодавство змінюється у нас досить часто, і кожну зміну видають за чергову революцію. Ту ж появу Податкового кодексу свого часу теж називали революційною, але зрештою розібрались, оптимізували структуру бізнесу для клієнта і працювали. Тому, гадаю, і з проєктом №5600 бізнес справиться з часом, а з професійною командою це станеться набагато швидше та максимально оптимально з фіскального боку.
— Європейська Бізнес Асоціація вважає, що ця реформа матиме негативний вплив на сумлінних платників податків. Чи погоджуєтесь ви з думкою, що своєї мети збільшити доходи бюджету уряд досягатиме не завдяки розвитку та зростанню економіки, а посиленням тиску на бізнес?
О.Д.: — Я не схильний робити такі категоричні висновки, адже сьогодні у податкових органів за великого бажання є достатньо функцій та повноважень для того, щоб тиснути на бізнес. Тим не менш, ми бачимо, що вони лише іноді цим зловживають. Масового тиску на білий легальний бізнес в Україні вже немає, і сподіваюсь, не буде. Хоча певне розширення повноважень фіскалів є. Наприклад, податковий орган отримав право на відкрите застосування технічних засобів з метою фіксації, а також їх використання для підтвердження правомірності своєї позиції у разі судового або адміністративного оскарження. Податковий орган може звернутися до суду для обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи-боржника чи постійного представництва за межі України у разі несплати протягом 240 календарних днів суми податкового боргу більше 1тмлн грн.
— ФОП мітингують біля Верховної Ради і закликають не вводити РРО. Як віднайти баланс між інтересами держави та малого бізнесу?
А.І.: — З приводу цього у кожного своя думка. Моя виглядає так. Є ФОП, які з 1 січня мають поставити РРО і надалі працювати з ними. Страшно це чи ні? Скоріше не страшно. Головне — розуміти, чого ти прагнеш і що від цього бажаєш отримати. Якщо річні обсяги твого бізнесу дозволяють тобі працювати на єдиному податку певної групи, і все, що тобі потрібно, — друкувати чеки через РРО, в чому проблема? В тому, що ми не хочемо показувати власні офіційні доходи? Як показує практика, зараз частина ФОПів повинні використовувати РРО в обов’язковому порядку і це роблять. Держава пообіцяла забезпечити безкоштовний продукт для РРО, і головне, щоб змогла забезпечити його функціонування з 1 січня 2022 р.! У нас є власна аутсорсингова компанія, і декілька років тому ми зафіксували великий відтік спеціалістів ІТ, які поїхали до Європи. Вони живуть там, але як ФОПи звітують в Україні, і там вони з 5% податків дуже конкурентоспроможні. Це завдяки унікальній системі, яка дає чесно заробляти. Такої системи немає ніде в Європі, до якої Україна так прагне. І при таких інструментах, які поки що надає держава, казати, що РРО — це справді страшно? Нічого страшного немає. Головне — правильно та уважно разом зі своїми консультантами до цього підійти. При будь-яких нових державних інструментах завжди можна знайти механізм, за яким вести бізнес буде комфортно й вигідно. На мою думку, коли держава вирішить внести зміни в Податковий кодекс та скасувати систему єдиного податку, в цьому випадку буде реальна загроза малому бізнесу, і тоді слова «страшно» та «мітинги» будуть доречні.
— Наприкінці листопада дано старт роботі Бюро економічної безпеки. Які у вас очікування: жити стане краще чи веселіше?
А.І.: — Ми вже зачекались органу, який забрав би відповідні функції у МВС і СБУ, щоб підприємців не розривали на частини усі правоохоронні органи, які тільки можуть бути. Як запрацює БЕБ, зараз складно прогнозувати. Адже бачимо, що його старт проходить важко: і щодо набору людей, і щодо будівлі, проблема з якою навіть вийшла в медійну площину. Коли будуть перші кроки БЕБ, можна буде про щось предметно казати. Зараз є просто сподівання і бажання, щоб все у них вийшло. А як воно вийде, побачимо. Перші висновки треба робити не за місяць-два, а щонайменше за півроку.
О.Д.: — З іншого боку, ми бачимо, що мету, яка декларується, — створення єдиного органу по боротьбі з економічними злочинами — не виконали самі законодавці. Відповідні функції, які були у інших правоохоронців, не прибрані, і на сьогодні це буде певне дублювання цих функцій і різночитання, хто все ж має цим займатися. Нещодавно була заява міністра внутрішніх справ про те, що підакцизну групу товарів можна взагалі залишити у МВС, що, погодьтесь, аж ніяк не в’яжеться з ідеєю створення єдиного органу. Фактично просто перейменували відповідний департамент СБУ, який дублює функції з боротьби з економічними злочинами. І так — по багатьох позиціях. Тому казати, що жити стане краще, я б не поспішав. Треба якийсь час подивитися, як БЕБ себе проявить.
— До його повноважень, крім іншого, входить надання пропозицій щодо законодавчих змін для усунення схем економічних злочинів. Як практикуючі правники, які рекомендації ви надали б БЕБ?
О.Д.: — Крім уникнення дублювання функцій, про яке ми вже казали, порадив би більше аналітики, аніж силової складової, від якої всі вже втомилися. Візьмемо для прикладу ст. 212 Кримінального кодексу. За рік відкривалися сотні справ за цією статтею. Особливо фактових, коли особи немає, а підприємство «кошмарять» слідчими діями. У підсумку до суду доходять одиниці справ. Закриваються за умови сплати зобов’язань теж одиниці. Якщо БЕБ вдасться перебороти принцип кількості, а сконцентруватись на якості (в першу чергу, якраз за рахунок аналітичної роботи), це покаже, що орган дійсно працює по-новому. Треба більше працювати з базами даних — це робота на випередження. Це є в програмі Бюро, але поки що ми не бачимо, яких аналітиків вони набирають, які бази у них будуть і чи будуть взагалі.
А.І.: — Ми можемо вносити ще багато змін у законодавство, але поки не зміняться стосунки між державою та платниками податків, не буде між ними взаємної довіри, тіньова складова нікуди не зникне. У всіх економіках світу є доля «тіні», якими б розчудовими не були у них закони та податки. Якщо порівнювати наші податкові ставки з центрально- або східноєвропейськими, вони у нас не такі вже й великі, але там немає такої частки тіньової економки. На мою думку, тільки прозорість взаємовідносин та побудова довіри між державою та платником зменшить долю тіньової економіки, а законодавчої бази на зараз для цього достатньо. При цьому, в першу чергу, побудова довіри повинна йти зі сторони держави.
— А на кого ви ставите у битві BEPS vs офшори?
А.І.: — Є усталена думка, що офшори — це погано. Тому що, мовляв, не платяться податки на території України. Але що робити з тим простим фактом, що це легально? Не завжди погано те, що називається «офшор». Так, з урахуванням BEPS все це стане більш відкритим та прозорим, але ті, хто раніше нічого не приховували, і зараз не будуть цього робити.
О.Д.: — До того ж, далеко не всі готові сьогодні відмовитися від офшорів. Якщо є можливість платити менше, люди будуть платити менше. І все це — в рамках закону.
— Кіпріоти, здається, задоволені тим, що їх країну називають офшорним раєм. Чому Україна не може ним стати?
А.І.: — Вона може ним стати. Принаймні, для певної частини. Вже прийняті зміни до законодавства щодо «Дія Сіті», які вводяться з 1 січня. Це презентується як будівництво національної «Кремнієвої долини». Певною мірою це можна назвати українським офшором для ІТ. Просто виконуй декілька правил — і можеш користуватися комфортними податковими преференціями. А це можливість вибору корпоративного податку — податок на виведений капітал (9%) чи податок на прибуток (18%); спеціальні ставки для гіг-спеціалістів та працівників IT-компаній: ПДФО — 5%, ЄСВ — 22% від мінімальної зарплати, військовий збір — 1,5%. Для стимулювання інвестицій вводяться 0% на дохід фізосіб як дивіденди, які нараховані компанією-резидентом, за умови їх виплати не частіше разу на 2 роки та податкова знижка з ПДФО на суму інвестицій в українські стартапи. І це добре. Це гарний механізм стимулювання інвестицій в Україну та розвитку даної галузі саме в Україні. І можливо Україна буде в майбутньому асоціюватись з ІТ-офшором.
— А чи може цей «рай» для обраних стати локомотивом, що потягне за собою решту?
А.І.: — Нещодавно наша компанія ID Legal Group разом з ААУ організували широкомасштабний Податковий форум. На одній з панелей, де були Данило Гетманцев, керівник ДПСУ та інші впливові офіційні особи, я поставила це питання в якості модератора дискусії: «Чи моделюєте ви податкові преференції для ІТ на інші галузі, враховуючи боротьбу з ФОП як формою прихованої виплати зарплати? Адже це, мабуть, було б вигідно державі, бо багато хто офіційно платять мінімальну зарплату». Відповідь була: «Давайте спочатку поглянемо, як воно піде, відпрацюємо цей сегмент і побачимо, яка буде віддача». З точку зору держави, мабуть, це вірно. А з точки зору бізнесу, мабуть, не дуже.
— Чи підтримуєте ви податкову амністію в Україні? Які її ризики та вигоди?
О.Д.: — Як ідею підтримуємо, але диявол ховається в дрібницях. Перша «дрібниця» — ментальна: ми не звикли вірити державі, бо дуже часто помилялись у довірі до неї. І наразі найголовніша проблема — донести до людей ідею, що якщо вони підуть на податкову амністію, заплатять певний відсоток, це буде тією точкою, до якої вже ніхто не повернеться. Адже саме слово «амністія» означає, що ти в чомусь винний, зізнався у злочині, і тебе звільнили від відповідальності. Друга «дрібниця» — за певними показниками законодавство виписане досить поверхнево, що дозволяє його подвійне трактування. Як у бік людини, так і в бік держави. Але ми прекрасно розуміємо, у чий бік буде це трактування, і це несе певні додаткові ризики.
— З якими проблемами до вас як податкового бутіка найчастіше звертаються клієнти? Що в тренді?
А.І.: — Почну з другої частини запитання. Нещодавно інформаційне поле України «підірвала» ще одна заява про операцію з боротьби зі «скрутками» з ПДВ, і почалося блокування реального бізнесу. У нас багато звернень з цього приводу. Ми чітко розуміємо, що це треба робити там, де є ризики й ризикові операції, а не де реальний сектор. І коли останній включають у «ризикові» без пояснення причин, а просто надсилають у електронний кабінет відповідну заяву, платник податків (він же наш клієнт) питає: «А що це означає?» Спочатку нам треба з’ясувати, що це означає, потім підготувати та подати документи на комісію, а потім буде сама комісія. Все це — щонайменше 15 робочих днів, і весь цей час бізнес стоїть. Гадаю, такі кроки з боку держави мають бути дуже акуратні, виважені. Звичайно, ми як профільний податковий бутік дуже швидко дзеркалимо всі дії зі сторони держави по відношенню до потенційних клієнтів та пропонуємо максимально швидкі законодавчі рішення.
О.Д.: — Це той самий випадок, коли відбувається підміна понять самим податковим органом. Підприємство відносять до категорії ризикових платників, хоча насправді під цим розуміється лише ризиковість певної операції, а це зовсім різні речі. У податкової служби є багато механізмів для відпрацювання ризикової операції: вийти на планову або позапланову перевірку, подати запит і таке інше. Але вводити живе підприємство з великою кількістю працівників у категорію ризикованих — це вже перегин. Це з нещодавнього.
— А щодо поточного?
О.Д.: — Нікуди не зникають планові перевірки з боку податкових органів. На наш подив, хоча офіційно план таких перевірок оприлюднюється на рік, бухгалтери дізнаються про це лише після отримання направлення на перевірку. Вони не користуються абсолютно безплатною послугою податкової дізнатись, а чи є підприємство в плані-графіку перевірок, щоб якось підготуватися. Для багатьох це чомусь завжди неочікувано.
— За спостереженнями, клієнти зараз найчастіше звертаються до вас: а) на ранній стадії «захворювання» свого бізнесу, б) на пізній чи в) у профілактичних цілях? Як взагалі бізнесу вибудувати правильну та вчасну комунікацію з податковим радником?
А.І.: — По-різному. Враховуючи, що нам 6 років, можна констатувати, що про нас і якість нашого продукту вже знають. І коли клієнт приходить до нас, навіть уперше, він вже знає, чого від нас хоче, адже вже чув на власному ринку, що може отримати від нас та якої якості. Є ті, що приходять з палаючими очима: «Ось в мене проблема, мені потрібно її терміново вирішити!» Щось на кшталт «Лікарю, в мене зуб болить!» Так, ми можемо це зробити: з наркозом, без наркозу, довго, швидко, з лікуванням, без лікування. Ми завжди доводимо до кінцевого, а найголовніше, прогнозованого результату, тому наш бренд ID Legal Group впізнають на юридичному ринку та до нього вже сформувалась довіра.
О.Д.: — Я помітив за ці роки, що ті, хто почав з нами працювати, вже все розуміють і проблему не запускають. Навіть ті, хто вперше потрапляє до нас по «швидкій», наступного разу вже намагаються діяти, що називається, «на запобігання».
А.І.: — В групу компаній ID Legal Group входить власна сертифікована аудиторська компанія, і з обов’язковим аудитом наші клієнти отримують додаткову опцію — податковий аудит, у рамках якого перевіряються відповідні ризики, починаючи з аналізу баз даних бухгалтерського обліку та закінчуючи оцінкою первинної документації. Цей аудит, який бажано пройти заздалегідь, робить «зріз», котрий показує, що якщо завтра прийде податкова, на таких от позиціях можуть бути певні проблеми. І наші постійні клієнти знають про цю опцію й дуже успішно нею користуються. Ми разом все доопрацьовуємо, і на виході, коли приходить з перевіркою податкова (зрозуміло, що вона обов’язково щось знайде), порушення або незначні, або мінімізовані. І вже у перший день роботи податкової клієнт чітко розуміє, що вона зможе побачити по максимуму і по мінімуму. Далі — як поталанить з ревізором, наскільки він глибоко загляне. Результат потрапляння нашого податкового супроводу — 90–95%. Звичайно, не все можна почистити, але до всього треба бути готовим.
— До того, як стати партнером ID Legal Group, ви тривалий час працювали в держструктурах. Цей досвід (як негативний, так і позитивний) допоміг вам у практиці? Яким чином?
О.Д.: — Так, безумовно. Це позитивний досвід, який сьогодні дає більше можливостей, розуміння і впевненості у своїх діях. Відповідний досвід є і у Анни. Ми взагалі не приховуємо, що більшість співробітників нашої компанії мають досвід роботи у податковій системі у різні роки на різних посадах. Ми це всіляко позиціонуємо й відразу кажемо клієнтам, що розуміємо, як мислять співробітники податкових органів, які цілі стоять перед ними і яким чином вони їх досягатимуть. Тобто зі всього проміжку часу, який був присвячений службі у податкових органах, ми зараз отримуємо великі плюси.
А.І.: — Держслужба взагалі дуже дисциплінує, вимагає швидко та якісно працювати та досягати результату. Якщо ти був вихований держслужбою, це великий плюс. І ми справді під час набору людей відкрито пишемо в анкетах, що досвід роботи в держслужбі є пріоритетом. Попереду лише рівень професійності. Держслужба — це гарний фундамент…
О.Д.: — … який ми навчились правильно використовувати. Так, у держслужбі є певні моменти (наприклад, комунікаційні, психологічні), які ми з Анною, гадаю, перебороли. І тепер знаємо, як налаштовувати людей, які до нас приходять на роботу, як їх розкрити, щоб вони принесли максимальну користь.
— А як швидко у вас пройшов перелом у свідомості під час переходу з держслужби в самостійне плавання? Адже у багатьох держслужбовців (і не тільки у них) дуже чітко сформований, так би мовити, стокгольмський синдром.
О.Д.: — Насправді не можна сказати, що цей етап закінчено…
А.І.: — Так. Наприклад, приходить клієнт зі своєю проблемою, розказує її, а ти слухаєш і думаєш про неї саме як співробітник податкового органу. А після цього будуєш покрокову стратегію захисту. І саме цей формат надає можливість бути максимально ефективним.
— Що найскладніше у роботі податкового юриста в Україні?
А.І.: — Те, що у нас немає прецедентного права та єдиного підходу фіскальних органів до ідентичних операцій та оцінки первинних документів. Хоча розумієш, що за діючим законодавством це має бути саме так і не інакше.
— А сам клієнт змінився з 2016 р.?
О.Д.:— Напевне, так, адже з того часу змінились і держава, і час, і правила гри. Сьогодні вже не всі питання можна вирішити швидко, «за місяць будь-якою ціною». Зараз клієнти розуміють, що треба вибудовувати стратегію, позицію, треба її пояснювати, доводити, і тільки тоді буде результат. Ми це їм пояснюємо, і сподіваюсь, вони нас розуміють, адже наприкінці отримують бажаний результат.
— Останній рік для бізнесу з огляду на відомі обставини був досить складний, проте юридичний ринок фактично не просів. Є пояснення цьому?
О.Д.: — У мене тільки одне: в цей непростий для бізнесу час держава шукає компенсатори для наповнення бюджету. Як тільки вона починає якось тиснути на бізнес, він шукає захисту, і відповідно, у нас з’являється нова робота. Бізнесу, звичайно, нелегко у всіх напрямах. Тому люди приходять до юристів, щоб дізнатися про правомірність тих чи інших дій держави та знайти професійний та ефективний захист.
— Які «творчі плани» ID Legal Group у наступному році?
О.Д.: — План один — рухатись далі. Є певні задумки, напрацювання, досвід. Щось будемо пробувати, впроваджувати, реалізувати. Сьогодні нам довіряють велика кількість клієнтів, яких ми просто не можемо підвести.
— І останнє запитання: опинившись перед українським варіантом Феміди, ви б розв’язали їй очі, щоб вона побачила все, що відбувається?
О.Д.: — Я б не розв’язував.
А.І.: — А мені здається, що в неї й зараз вони не дуже зав’язані, вона іноді підглядає. Якби їх тугіше зав’язати, було б краще.