– Віталію, яких трансформацій зазнали практики, якими Ви керуєте в компанії (судова та практика захисту бізнесу)?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
– Ми виросли як у кількісному, так і в якісному складі. На перший погляд здається, що немає суттєвих трансформацій, оскільки практики достатньо класичні. Проте ми намагаємося відповідати сучасним трендам не лише в розробці нових інструментів, але й у тактиці та підходах.
– Про які тренди йде мова?
– Наведу приклад з практики захисту бізнесу: останніми роками основні «замахи» на бізнес та нерухомість здійснювалися за допомогою незаконних дій реєстраторів. Однак зараз цей тренд йде в історію, такий «інструмент» використовується рідше. На початкових стадіях є нові схеми, але вони поки що не перетворилися на усталену практику. Тому ми відстежуємо зміни та прораховуємо ризики для клієнтів, пропонуючи превентивні засоби захисту.
– Чи відчувається конкуренція з боку інших юридичних фірм?
– Юридичний бізнес, напевно, є одним з найскладніших бізнесів, де існують гласні та негласні правила, які дещо обмежують маркетингові стратегії, підходи тощо. Окрім того, після фінансової кризи 2008 р. юридичних компаній стало більше, тож конкуренція була, є і буде. Найголовніше – знайти свою нішу і не відходити віддаємо свої довгострокові стратегії та щотижня погоджуємо короткострокові завдання, щоб відповідати реаліям конкурентного ринку і потребам клієнта.
– Яких змін у законодавчому полі зазнавала ситуація з безпекою ведення бізнесу в нашій країні?
– Трансформація законодавства відбувається постійно. Зокрема, останні зміни призвели до спаду кількості посягань на бізнес у сфері нерухомості. Хоча зараз немає масовості, як раніше, суди та Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції мають багато звернень щодо неправомірної перереєстрації прав власності на корпоративні права чи на майно.
Якщо говорити про реформи, то законодавство змінюється на краще. Однак, на жаль, не змінюються підходи у правоохоронних органів та державних чиновників. Наприклад, у нас є кейс, в якому 1,5 року тому було порушене кримінальне провадження у частині незаконного переоформлення прав власності та корпоративних прав. Проте від правоохоронних органів не було жодної реакції, незважаючи на численні скарги та звернення до суду. Тобто немає єдиного державного вектора – один раз і назавжди здолати посягання на приватну власність, корпоративні права. Тому всі ці апдейти законодавства можуть бути результативними лише за умови ефективного підходу правоохоронців та держслужбовців, які помітивши очевидні злочини, не будуть «тягнути» з реакцією.
– Як судова реформа вплинула на Ваші можливості захисту клієнтів?
– Тут можна говорити про дві реформи: яка відбулася наприкінці 2017 р. та яку планує провести нова влада. На мою думку, кардинальної трансформації судової системи все ж таки не відбулося. Попередня судова реформа не дійшла не тільки до судів першої інстанції, але й до апеляційних судів та була розрахована переважно на Верховний Суд, а проблеми судів першої інстанції та апеляційних судів взагалі не вирішувала. У багатьох суддів збіг перший термін повноважень, а продовження, яке може бути тільки після Указу Президента, вони чекають роками. Суддя перебуває у трудових правовідносинах та отримує зарплату, але не здійснює правосуддя. Президент може довго не підписувати укази… За що людина отримує зарплату? Потрібно спростити або видозмінити процедуру. Якщо Президент не встигає підписувати укази, їх може підписувати хтось інший та оперативно реагувати. Коли реформа розпочалася, були сподівання та позитивні зрушення.
Я вважаю реформу незавершеною, оскільки основні проблеми залишилися невирішеними. Тепер нова влада оголосила про нову судову реформу. В результаті ми маємо якийсь незрозумілий мікс. Державі потрібно йти шляхом єдиних підходів, стратегій та реформ. Натомість у нас виникла така ситуація з Верховним Судом: нова влада хоче «урізати» кількість суддів ВС, а Касаційний адміністративний суд у складі ВС розглядає справи лише 2016 р. В нинішній кількості вони не можуть впоратися з навантаженням, тому недоречно зменшувати їхню чисельність.
– Якими рисами, на Вашу думку, має бути наділений юрист-керуючий партнер ЮФ у 2020 році? Він має бути суто юристом, менеджером чи бізнесменом?
– Керуючий партнер, на мою думку, все менше юрист, а більше – менеджер та бізнесмен. Це той, хто поєднує високі професійні навички та досвід з умінням керувати проектами, організовувати команду і досягати необхідних для компанії та клієнта результатів.
– Ким Ви більше почуваєтеся?
– Менеджером-юристом з диверсифікацією 80% на 20%. Не знаю, наскільки слово «бізнесмен» можна застосувати до юриспруденції. Багато адвокатів вважають, що адвокатура – це взагалі не бізнес, а просто робота, за яку отримуєш гонорар.
– Як Ви розвиваєте практику сьогодні? Де шукаєте клієнтів?
– Щодо пошуку, мабуть, жоден юрист не дасть однозначної відповіді. Клієнтів у класичному юрбізнесі не шукають, а напрацьовують шляхом впізнаваності персоналій, бренду, клієнтоорієнтованості, рекомендацій від клієнтів. Цей симбіоз та багатовекторність породжують багаторічну роботу з клієнтами та побудову відносин з новими. В нашій компанії ми завжди прагнемо будувати довгострокові взаємовідносини з клієнтами та вважаємо це головною цінністю.
– З якими клієнтами працювати найскладніше?
– Складно працювати з клієнтом спочатку, поки ти не завоюєш його довіру. Як тільки цей бар’єр зникає, робота стає більш ефективною та гармонійною.
– На Вашу думку, що є найскладнішим у професії юриста?
– Хороше запитання, але більше філософське. Найскладніше – досягти досконалості у співпраці з клієнтами, запроваджувати нові та нестандартні підходи, розуміючи, що бізнес консервативний та достатньо стандартизований.