20 березня 2023, 11:41

ІТ стане драйвером повоєнної відбудови України, – Олександр Борняков

Опубліковано в №1–2 (759–760)

Олександр Борняков
Олександр Борняков заступник міністра цифрової трансформації України з питань розвитку IT

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну цифровізація в державі не зупинилася, а Міністерство цифрової трансформації України продемонструвало, що навіть попри війну можна продовжувати впроваджувати цифрові зміни. Про роботу міністерства під час війни, нові проєкти, технологію блокчейн і простір Дія.City поговорили із заступником міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександром Борняковим.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Олександр Борняков

Як зараз організовано вашу роботу в Мінцифри? Щось змінилося після початку війни?

– З перших днів війни роботу Мінцифри було переведено на воєнні рейки. Ми запустили багато проєктів, які допомагають українській армії та нашим громадянам в умовах воєнного часу.

Від початку повномасштабного вторгнення наша команда у форматі 24/7 працювала над тим, щоб переконати західні компанії покинути ринок росії. Ми надіслали 650 листів, унаслідок цього 190 компаній підтримали нашу пропозицію. Серед них – Apple, Amazon, Google, Microsoft, Netflix.

Паралельно ми вели роботу щодо залучення на український ринок технологічних компаній. У результаті в березні для українців стали доступні Revolut та PayPal.

Крім цього, ми продовжували розвивати проєкт, який запустили за два тижні до війни, – Дія.City. Він не зупинявся ні на день. Наразі він налічує 485 резидентів, 425 з яких додалися вже після початку повномасштабного вторгнення.

Наприкінці червня ми запустили освітній проєкт IT Generation, щоб допомогти українцям, які втратили роботу, освоїти нову перспективну ІТ-спеціальність і знову почати працювати. Зараз нову освіту отримують понад 2000 студентів.

Попри війну ми продовжуємо працювати над розвитком нашої стартап-екосистеми. Наша мета – увійти в топ-5 країн Європи за кількістю стартапів на 1 млн населення.

Щоб фінансово підтримати молоді українські компанії, активно працюємо над залученням інвестицій. Разом з американською венчурною компанією ffVC запустили Blue&Yellow Heritage Fund – перший американський венчурний фонд, орієнтований виключно на українських підприємців. Наразі він зібрав вже 50 млн доларів. Також ведемо діалог з акселератором Plug&Play Tech Center, щоб українські стартапи мали доступ до всіх можливостей цієї платформи.

Активно допомагає реалізовувати стартап-проєкти Український фонд стартапів. Він уже проінвестував понад 250 стартапів на суму понад 6 млн доларів. Зараз він допомагає стартапам, які працюють у напрямі military-tech.

Загалом напрям military-tech – один із наших пріоритетів. Ми хочемо, щоб Україна стала лідером з його розвитку, тому скоро анонсуємо новий проєкт із підтримки military-tech стартапів.

У січні міністр Федоров розповідав про технології штучного інтелекту, що їх використовують українські військові, зокрема розпізнавання облич російських убивць і злочинців. Які плани має Мінцифри в цьому напрямі?

– Ми впевнені, що технологічний потенціал України величезний і насамперед – в людях. На сьогодні у країні нараховується майже 10 тисяч ІТ-інженерів, які спеціалізуються на штучному інтелекті. Збільшуючи людський ресурс, інвестуючи в технології та підтримуючи технологічні компанії, ми хочемо увійти в топ-10 країн із розвитку ШІ. Для цього маємо відповідний план і попри війну активно його впроваджуємо.

Ще у грудні 2020 року Україна затвердила Концепцію розвитку штучного інтелекту, а у травні 2021 року уряд схвалив план заходів щодо її реалізації. Концепція визначає напрями, механізми та строки реалізації основних завдань із розвитку технологій ШІ. Ми фокусуємось на розвитку освіти у сфері ШІ, підприємництва з використанням цих технологій, активному впровадженні рішень у державному секторі та основних індустріях країни, кібербезпеці, обороні, необхідності дотримання права на конфіденційність і прайвесі людини. Концепція також спрямована на підтримку вітчизняних розробок штучного інтелекту та їх виходу на зовнішні ринки.

Мінцифри зараз працює над створенням законодавчої бази щодо розробки, проєктування та застосування систем штучного інтелекту за стандартами Ради Європи з прав людини, демократії та верховенства права. Це важливо, зважаючи на наші прагнення інтеграції в Єдиний цифровий ринок Європейського Союзу.

Олександр Борняков Сьогодні ми застосовуємо ШІ в боротьбі з ворогом. Йдеться про наш чатбот єВорог з авторизацією через Дію. Через нього українці можуть повідомляти інформацію про окупантів та ворожу техніку. ШІ допомагає нам ідентифікувати загиблих в Україні росіян та тих, хто чинив воєнні злочини на нашій землі.

Дрони зі штучним інтелектом відстежують ворожу техніку та знищують її. Уже зараз у military-tech Україна має свої розробки, що відповідають стандартам НАТО. Наприклад, платформа Delta забезпечує об’ємне розуміння поля бою в режимі реального часу, інтегрує інформацію про противника від різноманітних сенсорів та джерел.

Розвиваємо також military-tech у межах підписаного у серпні 2022 року між Мінцифри та державним концерном «Укроборонпром» меморандуму. Він передбачає спільну роботу з розвитку ШІ у сферах національної безпеки та оборони, створення науково-дослідних проєктів. Йдеться про акселератори R&D, навчальні програми в military-tech.

Чи ефективна взаємодія з іншими органами влади щодо питань IT? Що потрібно змінити в регуляторному полі?

– Ми перебуваємо в постійному тісному контакті з іншими інститутами влади і спільно працюємо над розв’язанням важливих питань. Ми створили в Україні інститут CDTO (Chief Digital Transformation Officer) – це керівники напряму цифрової трансформації в державних органах – від обласного рівня до міністерств. Тому ефективність взаємодії між усіма органами влади є достатньо високою.

Змінювати в регуляторному полі потрібно багато чого, щоб перевести усі державні сервіси в онлайн – і ми постійно над цим працюємо. Наприклад, наразі на розгляді парламенту перебуває законопроєкт, який передбачає запровадження в Україні електронного розмитнення легкового автотранспорту через застосунок Дія.

Чи ведуться перемовини з іноземними державами (фахівцями) щодо розвитку IT в Україні? Є якісь нові проєкти?

– Ми ведемо постійні перемовини з урядами багатьох країн та провідними технологічними компаніями щодо підтримки України. Наприклад, USAID планує виділити близько 650 тисяч доларів для формування підходу до поширення цифрового досвіду України та мобільного застосунку Дія на інші країни. Крім того, USAID активно розробляє новий проєкт підтримки цифровізації України.

Маємо домовленості з Microsoft про надання технологічної допомоги на 100 мільйонів доларів. Технічна допомога дасть змогу державним установам, критичній інфраструктурі та іншим секторам в Україні продовжувати безоплатно використовувати цифрову інфраструктуру та працювати в хмарі Microsoft. Також обговорюється можливість кураторства компанії над цифровим сектором України, зокрема в напрямах кіберу, судочинства, митниці, медицини та освіти.

Google.org виділяє грант у 2 млн доларів на розвиток цифрової освіти в Україні з метою рескілінгу українців, навчання цифрової грамотності, а також ефективного пошуку роботи.

Компанія Rakuten, якій належить найпопулярніший серед українців месенджер Viber, висловила свою підтримку Україні. CEO Viber Хіросі Мікітані ще на початку повномасштабної агресії задонатив 8,7 млн доларів на допомогу Україні. І ми продовжуємо співпрацювати.

Підписали меморандум із міністром з питань транспорту та зв’язку Фінляндії Тімо Гаракка про співпрацю у сферах цифровізації, інформаційних технологій та кібербезпеки. Будемо обмінюватися досвідом, підсилювати кіберстійкість і разом працювати над відбудовою цифрової інфраструктури України.

Домовились із SAP про безоплатне програмне забезпечення для Міністерства оборони України. Компанія виділить близько тисячі ліцензій для Міноборони. Це дає змогу нашій армії бути більш технологічною та ефективною.

Чи продовжуватиметься проєкт IT Generation? Оцініть стан IT-освіти в Україні зараз. Що буде далі?

– Наразі триває навчання студентів проєкту IT Generation. Усього цим проєктом охоплено 2200 світчерів – людей, які вирішили змінити свою спеціальність і опанувати ІТ. Ми маємо уже перших випускників, які отримали свою першу роботу.

IT Generation – це частина масштабної освітньої реформи, яку ми започаткували з МОН ще минулого року. Освіта завжди була нашим пріоритетом. До війни IT-ринок в Україні зростав на 20-25% на рік. І однією з ключових проблем була нестача кадрів, яка оцінювалась приблизно в 30 тисяч спеціалістів. Без реформування освіти розв’язати цю проблему було неможливо.

Сьогодні ситуація дещо змінилась, але проблема залишається. І в майбутньому після нашої перемоги дефіцит кадрів на ІТ-ринку лише зростатиме, адже технології матимуть неабиякий попит.

Тому минулого року, окрім IT Generation, ми запустили пілот Оновлена інформатика – IT-студії на 50 шкіл, отримали грант у 2 млн доларів на розвиток цифрової освіти України та підтримку фахівців Google Fellowship для Дія.Цифрова освіта, долучилися до запуску освітньої програми навчання хмарних технологій IT Skills 4U від Amazon Web Services. Також вже наприкінці цього місяця на порталі «Дія.Цифрова Освіта» стартуватиме безоплатний освітній проєкт із криптограмотності та блокчейну. Знання та практичні навички зможуть отримати всі охочі.

16 березня 2022 року Президент підписав Закон, який запустить ринок віртуальних активів в Україні. Які зміни та результати вже можна побачити? Як далі розвиватиметься напрям криптоактивів?

– Наразі Мінцифри як учасник Консультаційної ради з питань регулювання віртуальних активів разом із Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку й НБУ продовжує працювати над змінами до Закону «Про віртуальні активи» щодо сфери їх застосування та визначення термінів, а також над концепцією оподаткування.

З моменту прийняття Закону України «Про віртуальні активи» Європейський Союз значно оновив рекомендації щодо регулювання криптоактивів (MiCA). Зважаючи на те, що Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС, ми розглядаємо шляхи адаптації європейських стандартів MiCA (Markets in Crypto assets) в українському законодавстві.

Підготовка великої кількості правок потребує багато часу. Перегляд, можливо, стосуватиметься навіть прийнятої класифікації віртуальних активів. Також переглядатимуться умови первинної пропозиції віртуальних активів та ще багато іншого.

Продовжується робота над проєктом закону про внесення змін до Податкового кодексу України в частині оподаткування доходів від операцій із віртуальними активами, в межах якого перехідними положеннями будуть прописані також зміни до базового закону галузі.

Зміни до Закону «Про віртуальні активи» та новий законопроєкт про оподаткування обговорюються з представниками ринку та ЦОВами. Певної складності додає воєнний стан, який обмежує часові можливості всіх учасників законотворчого процесу.

Як в Україні відбувається впровадження технології блокчейн? Чи існують досі в Україні юридичні ризики, пов'язані з цим напрямом? Якщо так, то які?

– Наразі законодавство України не передбачає механізму використання технології блокчейн, не дає визначення цієї технології, не описує її особливості, можливості та переваги.

У червні 2022 року Україна приєдналася як спостерігач до Європейського блокчейн-партнерства (EBP), цілями створення якого є удосконалення механізму надання транскордонних державних послуг в Європі, – для того, щоб зробити процес їх надання більш ефективним та доступнішим.

З метою реалізації наданих повноважень Мінцифри у вересні 2022 року створила робочу групу з питань впровадження технології блокчейн у сферу державного управління. Мета робочої групи – підготувати пропозиції щодо впровадження технології блокчейн у сферу державного управління.

Також Мінцифри здійснює заходи щодо залучення міжнародних партнерів для організації роботи щодо вивчення технології блокчейн.

На сьогодні питання можливого практичного застосування технології блокчейн на рівні сфери державного управління перебуває лише на стадії вивчення та організації цього процесу. Очікуємо отримати перші конкретні результати цієї роботи наприкінці 2023 року.

Як реагує світовий крипторинок на війну в Україні?

– Світова криптоспільнота активно підтримує Україну з перших днів російської повномасштабної війни.

За даними провідної блокчейн-аналітичної компанії Crystal Blockchain, вітчизняні благодійні ініціативи зібрали понад 184 млн доларів США у криптоактивах на допомогу Україні станом на 30 листопада 2022 року. Тому можемо впевнено сказати, що заручилися підтримкою криптоіндустрії.

Українські криптосервіси, зокрема KUNA, WhiteBit, Trustee, припинили обслуговувати російських клієнтів.

Криптосервіси також не будуть доступні для росіян на території єврозони, оскільки Євросоюз ухвалив восьмий пакет санкцій проти рф через її повномасштабне вторгнення в Україну. Санкції містять повну заборону для європейських компаній на надання доступу до низки криптосервісів для громадян та резидентів росії.

Що зараз відбувається з Дія.City? Чи є якісь дані щодо результатів роботи системи?

– Дія.City успішно працює та розвивається. Серед резидентів простору є відомі міжнародні та українські компанії: Reface, Roosh, Monobank, Samsung, Visa, Kyivstar.Tech, MacPaw, Ajax Systems. За час війни до простору долучились 364 компанії. Це свідчить про те, що проєкт користується високою довірою бізнесу.

Загалом у компаніях-резидентах працюють понад 40 тисяч спеціалістів.

Ми адаптуємо умови простору до потреб його резидентів, тому під час війни були спрощені умови резидентства. Компанії не позбавляються статусу резидента – навіть якщо не відповідають критеріям щодо кількості співробітників та рівню середньої зарплати. Резидентам також не потрібно подавати звіт про відповідність та незалежний аудиторський висновок до 1 січня року, наступного за мирним роком.

Щоб підтримати критично важливі сектори, ми розширили перелік кваліфікованих видів діяльності в Дія.City. Тепер до простору можуть долучитися технологічні компанії, пов’язані з виробництвом продуктів для оборонної, промислової та побутової сфер, міжнародними платіжними системами та хмарними рішеннями.

Нещодавно Мінцифри на International Diia Summit у Давосі презентувало бачення цифрового майбутнього України. Поділіться деталями. Що потрібно зробити Україні, щоб стати успішною цифровою державою?

– Під час International Diia Summit Brave Ukraine у Давосі Мінцифри презентувало своє бачення цифрового розвитку України після перемоги. Серед основних напрямів – трансформація української економіки в цифрову.

Для цього ми й надалі розвиватимемо Дія.City, сприятимемо розвитку венчурного інвестування та стартап-екосистеми. Вже зараз завдяки Українському фонду стартапів держава стала найбільшим «янгольським» інвестором. Ми створюємо умови для стабільної роботи IT-компаній (наприклад, забезпечуємо станціями супутникового інтернету Starlink), вводимо нові освітні моделі. Ми працюємо над запровадженням «цифрових предметів» та розвитком неформальної освіти.

Які плани Мінцифри має у сфері IT цього року? Можливо, вже є плани на 2024–2025 рр.? Можливо, навіть і до 2030-го?

– З досвіду бізнесу та державних проєктів в ІТ класичне довгострокове планування показує себе неефективним, особливо в умовах війни. Проте ми плануємо, як і раніше, стати країною стартапів. Хочемо увійти в топ-5 країн Європи за кількістю стартапів на 1 млн населення.

Крім цього, ми активно розвиваємо military tech та виробництво високотехнологічних продуктів. Ми вважаємо, що майбутнє України – експорт високих технологій, а не лише аутсорсу.

Якою буде сфера IT після перемоги України у війні? На які зміни очікувати? Які перспективи?

– Ми впевнені, що ІТ стане драйвером повоєнної відбудови України. Уже сьогодні індустрія продемонструвала неабияку стійкість. ІТ є чи не єдиною галуззю економіки, яка продовжує розвиватись, створювати нові робочі місця, реалізувати нові проєкти, залучати інвестиції.

Ми бачимо Україну в майбутньому високотехнологічною цифровою державою, одним із найбільших ІТ-хабів Європи. І надалі очікуємо, що розвиватиметься не лише аутсорс, а й продуктовий напрям. Над його підтримкою ми працюємо зараз і будемо працювати надалі.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати