Міжнародні видання почали підбивати підсумки щорічних досліджень українського ринку юридичних послуг. Практику компанії «Пахаренко і партнери» і її фахівців, котрі спеціалізуються у сфері захисту прав інтелектуальної власності (ІВ), авторитетні профільні видання вже кілька років поспіль оцінюють як провідну або одну з кращих в Україні у цій галузі. Звичайно, успіх практики багато в чому залежить від її керівників. З нагоди публікації рейтингу Best Lawyers in Ukraine 2018 «Юридична газета» розпитала партнера патентно-правової фірми «Пахаренко і партнери», адвоката, патентного повіреного України Олександра Пахаренка про роботу компанії та ІВ в цілому.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
– У чому секрет успіху вашого бізнесу?
– Насамперед, у командній роботі перевірених і досвідчених фахівців. Практика компанії «Пахаренко і партнери» об’єднує 40 високопрофесійних спеціалістів, з яких 18 юристів, і є найбільшою на українському ринку, що дозволяє легко утримувати лідируючі позиції у незалежних рейтингах.
– Чому послуги компанії «Пахаренко і партнери» користуються незмінним попитом?
– Тому що наша фірма славиться професійним і якісним підходом до кожного клієнта. Постійні клієнти задоволені якістю наданих послуг і не шукають дешевого сервісу. Нові клієнти приходять здебільшого за рекомендаціями постійних. Однак не менш важливі й особисті знайомства під час різних міжнародних конференцій.
– Що наразі є найактуальнішим у галузі ІВ для нашої держави?
– Для України зараз важливо проявляти більшу активність у боротьбі з порушеннями прав ІВ. Такими, наприклад, як патентний тролінг, недобросовісні реєстрації з метою продажу об’єктів чи блокування бізнесу конкурентів шляхом внесення об’єктів ІВ до митного реєстру.
– До речі, стосовно останнього. Нещодавно суспільство сколихнули повідомлення, що правовласники чи їх представники нібито змушують митниці забороняти ввезення товарів відомих брендів, куплених українськими громадянами у іноземних інтернет-магазинах. Можете якось прокоментувати цю ситуацію?
– Перш за все, зазначу, що в Україні система запобігання обігу контрафактної продукції на підставі даних митного реєстру об’єктів права ІВ (далі – митний реєстр) митницями застосовується давно, це не якесь нововведення. Відповідно до Митного кодексу України (МКУ) однією з основних функцій, покладених на митниці, є сприяння захисту прав ІВ при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Тож усі міжнародні поштові та експрес-відправлення, супровідні документи до яких містять об’єкти ІВ, внесені до митного реєстру, повинні проходити обов’язкову перевірку, під час якої правовласник має можливість визначити, чи є товар оригінальним. Отримавши підтвердження оригінальності від правовласника, митниця продовжує митне оформлення.
Якщо ж правовласник виявить, що товар контрафактний, його повертають відправнику. У такий спосіб митні органи сприяють захисту прав ІВ на митному кордоні, прав законного виробника оригінальної продукції, що у кінцевому результаті створює сприятливі умови для діяльності у нашій державі легального бізнесу. Разом з тим, ця система захищає і наші з вами права як споживачів на отримання якісного оригінального товару, оскільки зменшується ризик придбання несертифікованої та неякісної продукції.
– Тобто митні органи призупиняють посилки, підозрюючи, що товари у них контрафактні?
– Абсолютно точно. Після реєстрації об’єкта права ІВ у митному реєстрі митні органи на підставі даних цього реєстру вживають заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України контрафактних товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 397 МКУ, митний контроль і митне оформлення товарів, що містять об’єкти права ІВ, які охороняються відповідно до закону та ввозяться на митну територію України або вивозяться з її території, здійснюються у загальному порядку з урахуванням особливостей, встановлених МКУ та іншими законами України. Ст. 398 МКУ визначає, що митний реєстр ведеться на підставі заяв правовласників. Правовласник, який має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на об’єкт права ІВ, має право подати заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт ІВ шляхом внесення відповідних відомостей до митного реєстру.
При оформленні посилки митники перевіряють, чи внесена, наприклад, торгова марка до митного реєстру, і чи зазначений конкретний отримувач товару в переліку офіційних імпортерів. У разі виявлення ознак порушення прав ІВ відповідно до вимог ст. 399–400 МКУ митне оформлення товарів призупиняється. У той же день засобами факсимільного та/або електронного зв’язку правовласнику надсилається повідомлення, а отримувача посилки інформують про причини призупинення митного оформлення, найменування та адресу правовласника. За відсутності порушень прав ІВ правовласник повідомляє митницю про можливість поновлення митного оформлення товару.
З нашої практики, у переважній більшості випадків при призупиненні посилок саме так усе й відбувається, і покупці з невеликою затримкою отримують свій товар.
Підкреслю, що переміщення контрафактних товарів шляхом пересилання їх у поштових відправленнях – проблема ненова. Такий шлях розповсюдження контрафакту китайські реалізатори почали використовувати ще кілька років тому. Перші призупинення українськими митниками посилок за підозрою у порушенні прав ІВ у практиці компанії «Пахаренко і партнери» були ще у 2014 р., і більшість товарів виявлялися оригінальними. Однак трапляються і випадки виявлення контрафактних товарів, особливо, якщо посилки приходять не з Європи чи США.
– Така процедура призупинення митного оформлення товарів є обов’язковою?
– За чинним законодавством митні органи повинні сприяти захисту прав ІВ при переміщенні товарів через митний кордон України. І наша держава як надійний партнер та член європейської спільноти виконує обов’язки щодо захисту прав ІВ згідно з міжнародними договорами.
– А коли взагалі українські митниці почали звертати увагу на права ІВ?
– Якщо не помиляюсь, процес сприяння захисту прав ІВ митниця розпочала ще у 1991 р., коли у МКУ з’явилась ст. 74, відповідно до якої заборонялося переміщати через митний кордон України товари, імпорт та експорт яких здійснюється з порушенням прав промисловості чи ІВ. 28 квітня 2001 р. постановою КМУ №412 «Про затвердження Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти ІВ» було запроваджено поняття реєстру об’єктів ІВ, що складається Держмитслужбою для митного контролю на основі заяв правовласників або їх представників і містить інформацію, котра дає змогу митним органам запобігати переміщенню товарів через митний кордон України з порушенням прав ІВ.
Поняття «митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності» було запроваджене у редакції МКУ від 2002 р. №92-IV. У його ст. 256, зокрема, зазначалося, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи веде митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності на підставі заяв власників майнових прав на об’єкти авторського права і суміжних прав, прав на торгові марки, промислові зразки та географічні зазначення.
Пізніше процеси трансформації законодавства у сфері захисту прав ІВ при переміщенні товарів через митний кордон дозволили імплементувати більшість норм регламенту Ради (ЄС) №1383/2003 від 22.07.2003 щодо митних дій стосовно товарів при підозрі у порушенні певних прав ІВ та заходів, що повинні вживатися щодо товарів, які порушують такі права. 16 травня 2008 р. Україна стала 152-м повноправним членом Світової організації торгівлі (СОТ). У процесі підготовки до вступу у неї спеціальний розділ МКУ був приведений у відповідність до Угоди про торгові аспекти прав інтелектуальної власності (Угода TRIPS) – однієї з базових угод СОТ. Зрештою, у оновленій редакції МКУ від 2012 р. питання сприяння захисту прав ІВ при переміщенні товарів через митний кордон України регулюються положеннями гл. 57 розділу XIV.
Наразі митний реєстр функціонує відповідно до наказу Міністерства фінансів України №648 від 30.05.2012 «Про затвердження Порядку реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону». Сьогодні за заявами правовласників митні органі можуть вживати заходів захисту щодо об’єктів авторського права та суміжних прав, торгових марок, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, географічних зазначень та сортів рослин. При цьому Державна фіскальна служба України забезпечує оприлюднення переліку об’єктів права ІВ, включених до митного реєстру, на своєму офіційному сайті.
Що стосується практики нашої компанії, то першу реєстрацію у митному реєстрі в інтересах клієнтів ми здійснили 6 лютого 2008 р. Наразі підтримуємо дію близько сотні реєстрацій об’єктів права ІВ, надаючи десяткам правовласників відомих брендів правову допомогу у митному захисті їх прав та вчиненні усіх необхідних дій у разі зупинення товару, який може порушувати права ІВ, та його подальшого знищення, зокрема за спрощеною процедурою.
– А як не натрапити на контрафактний товар пересічному покупцю?
– З власного досвіду можу порадити купувати товари виключно на відомих сайтах, не довіряючи наднизьким цінам і заздалегідь переглянувши вартість аналогічних товарів у інших віртуальних магазинах.Якщо ви знайшли у мережі брендову річ, яка коштує у декілька разів дешевше за таку ж на офіційному сайті, від покупки краще утриматись.
– Повернімося до більш загальних питань. Які світові тенденції розвитку ІВ Ви б виділили?
– Увесь світ наразі чітко наголошує на необхідності виховання поваги до прав ІВ та усвідомлення представниками бізнесу й громадськістю важливості захисту цих прав. Тому на перший план виходять різноманітні заходи просвітницького та освітнього спрямування, що їх проводять усі організації, дотичні до сфери ІВ, починаючи з Всесвітньої організації інтелектуальної власності й закінчуючи національними професійними об’єднаннями.
Приміром, днями найбільші правовласники США та Європи (такі як Disney, Fox, Amazon, Netflix, BBC Worldwide, Canal+Group, MGM, Paramount Pictures, Sony Pictures Entertainment, Warner Bros. Entertainment та багато інших) об’єдналися у глобальну коаліцію Alliance for Creativity and Entertainment (ACE) для боротьби з онлайн-піратством. Як бачимо, світова спільнота все активніше реагує на глобальну проблему контрафакції та піратства.
Ще у 1998 р. стартувала міжнародна просвітницька кампанія Всесвітньої групи по боротьбі з підробками (Global Anti-Counterfeiting Network (GACG Network)), спрямована на просвіту споживачів та скорочення обсягів придбання контрафактних товарів. Не залишилась простим спостерігачем і Україна. Враховуючи, що багато українців також не проти придбання дешевих підробок, Український альянс по боротьбі з підробками та піратством спільно з Державною службою інтелектуальної власності, Державною митною службою, Міністерством внутрішніх справ та Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати у квітні 2012 р. запустили просвітницьку кампанію «Дні боротьби з підробками та піратством в Україні». Компанія «Пахаренко і партнери» активно підтримує цю ініціативу, сприяючи проведенню регулярних заходів для представників держорганів та бізнесу, студентської молоді, школярів, журналістів.
Українська кампанія проходить під гаслами «Я купую справжнє!», «Я не купую підробок!» та пропонує споживачам задуматись над тим, що стоїть за торгівлею підробками, усвідомити серйозність наслідків цієї незаконної діяльності. Враховуючи, що виготовлення й поширення контрафактної продукції – дуже вигідний з комерційного погляду бізнес, який, до того ж, не призводить до жорсткого покарання порівняно з іншими злочинами (такими, наприклад, як незаконний обіг наркотиків та зброї), щороку обсяг підробок, які порушують права ІВ, зростає. Незаконне виготовлення, розповсюдження і торгівля підробками – суттєве джерело прибутків для злочинців, а кошти, отримані від торгівлі контрафактною продукцією, спрямовуються на подальше виробництво підроблених товарів та підтримку організованої злочинності.
Ми щоразу наголошуємо, що питання боротьби з підробками та піратством – наша з вами спільна проблема. Обізнаність суспільства щодо прав ІВ, а тим паче усвідомлення пересічним українцем ролі ІВ у економічному розвитку держави вимагають постійної і тривалої роботи представників різних галузей знань, сфер діяльності, тому боротьба з підробками й піратством має посісти належне місце як у державній політиці загалом, так і у нашому повсякденному житті зокрема.