Від чого страждає бізнес в Україні? Чи змінилися підходи правоохоронців, судів і фіскальних органів у сфері захисту бізнесу? Які останні тренди посягань на приватну власність? Як протистояти цим схемам? Про все це розповів керуючий партнер Pavlenko Legal Group Віталій Бурдак.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
– Віталію, Ви погоджуєтеся з тезою, що підприємці в Україні та СНД понад 50% свого часу витрачають не на розвиток бізнесу, а на вирішення проблем, пов’язаних із корпоративною безпекою? Хто в цьому винен: власники бізнесу, які не думають про захист, недобросовісні конкуренти чи держава?
– Насправді, дуже важко стверджувати про те, скільки саме відсотків свого часу підприємці витрачають на захист бізнесу. Однак можемо точно сказати, що в сучасних реаліях бізнес змушений приділяти чимало уваги своїй корпоративній безпеці, адже загрози для бізнесу все ж таки існують.
За останні 5-10 років в Україні простежується певна зміна форми посягань на бізнес, зокрема, збільшилася кількість випадків посягань через купівлю боргових зобов’язань. Останнім часом майже 100 банків в Україні були виведені з ринку та потрапили під юрисдикцію Фонду гарантування вкладів, що створило сприятливі умови для нового «бізнесу», пов’язаного з викуповуванням їхніх кредитних портфелів.
Після отримання права нового кредитора здійснюються спроби впливу на бізнес. Як це відбувається? Як правило, всі великі кредити для бізнесу забезпечуються заставою чи іпотекою. Таким чином, купуючи кредиторську заборгованість, нові кредитори можуть здійснювати вплив на бізнес, а також стягувати іпотечне та заставне майно.
Також залишається невирішеною проблема діяльності недобросовісних реєстраторів, які вчиняють дії, що знаходяться на межі законності або взагалі є незаконними. Достатньо популярними були схеми, коли окремі реєстратори переписували корпоративні права або права на об’єкти нерухомості на підставі підроблених документів. Звичайно, це серйозна загроза для інвестиційного клімату в Україні, адже за таких умов неможливо говорити ні про безпеку корпоративних прав, ні про цілісну безпеку нерухомості. В цьому контексті не варто забувати про те, що непорушність права приватної власності гарантована Конституцією України.
– Чи змінюється останнім часом ситуація з рейдерськими захопленнями?
– Посягання на нерухомість та корпоративні права в тому чи іншому вигляді існували та будуть існувати, лише модернізується форма цих посягань та інструментарій. За останній рік відбулися певні поліпшення, пов’язані з діяльністю суб’єктів, які мають право здійснювати реєстраційні дії. Як результат, поступово зменшується кількість незаконних дій та свавілля. Однак, безперечно, ще є над чим працювати.
На мою думку, у сфері реєстрації, перереєстрації корпоративних прав та нерухомості необхідне вдосконалення системи. Серед найбільших недоліків варто відзначити надмірний вплив людського фактора – від суб’єктивного трактування законів до прагнення до наживи.
Загалом можливість здійснення незаконних дій з’являється тоді, коли є бездіяльність правоохоронних органів, саме тому ключовим завданням є забезпечення ефективності їхньої роботи.
– Як це можна змінити? Набрати нові кадри чи змінити систему?
– Вже є система – достатньо сучасна, ефективна та прозора. Кожен може зайти до реєстру і перевірити статус своєї нерухомості. Існують сервіси, завдяки яким можна отримати повідомлення під час реєстраційних дій, перереєстрації, а також заборонити здійснювати реєстраційні дії без згоди власника.
Здебільшого проблема стосується відповідальності за порушення закону. Якби до кримінальної відповідальності був притягнутий кожен реєстратор, який здійснив незаконні дії, тоді в майбутньому подібних ситуацій виникало б набагато менше. Практика показує, що із сотні випадків незаконних дій з боку реєстраторів кримінальне провадження було відкрите щодо одного чи двох.
– Тобто на правоохоронні органи жодним чином не можна вплинути?
– Правоохоронці відверто визнають, що іноді у них не вистачає часу чи навіть компетенції, для того щоб розібратися в ситуації. У зв’язку з цим потрібно замислитися над створенням спеціальних відділів, які спеціалізувалися б на питаннях, пов’язаних з посяганнями на бізнес.
– В яких питаннях збільшилася кількість судових спорів?
– Як вже було зазначено, наразі дещо збільшилася кількість справ, пов’язаних із захистом бізнесу, оскарженням тих чи інших реєстраційних дій та документів (зокрема, договорів купівлі-продажу корпоративних прав, об’єктів нерухомості, іпотечних договорів та договорів поруки).
Кількість адміністративних спорів суттєво не змінилася. Тобто немає тенденції щодо збільшення випадків оскарження актів податкової служби, митних органів, оскарження рішень державних органів про зупинення дії чи анулювання ліцензій. Сьогодні діяльність державних органів перебуває у спокійному паритеті з бізнесом, тому з їхнього боку немає жодних непередбачуваних сплесків активності.
– Чи зміниться щось після розділення ДФС на митну і податкову службу, після появи нових облич у керівництві?
– Всі очікують від нового керівництва змін на краще, проте наші прогнози менш оптимістичні. Змінюється керівництво, змінюється система, але підходи державних органів, на жаль, залишаються сталими.
Хочеться, щоб державні органи виконували не лише каральну, але й сервісну функцію. Тільки тоді, коли бізнес звільниться від надмірного тиску, побудова відносин «бізнес – держава» на засадах відкритості, чесності та прозорості стане реальністю.
Якщо буде створений сприятливий механізм взаємодії, коли будь-який бізнесмен зможе прийти за порадою, як йому краще вчинити в тій чи іншій ситуації, не виникатиме проблем з наповненням бюджету, всі намагатимуться вийти з тіньових схем оптимізації оподаткування, а зарплата стане «білою». Однак, на жаль, кожен новий керівник шукає винних серед попередників і намагається будь-яким чином збільшити надходження до бюджету.
– Чи змінилися підходи судових органів після судової реформи?
– Загалом судова реформа наразі продовжується. Зокрема, вона не торкнулася найбільш проблемного аспекту – судів першої інстанції, тому проблеми залишаються.
Якщо говорити про Верховний Суд, то є нові підходи, тренди на поліпшення. Наприклад, швидкість розгляду фактично збільшилася. Водночас у ВС щодо тих самих питань немає якогось єдиного розуміння. Ми зіштовхуємося з тим, що стосовно деяких питань практика ВС змінюється кожні три місяці.
Яскравим прикладом є питання підсудності. Коли необхідно змінити підсудність, перед поданням відповідних документів до суду ми завжди аналізуємо положення процесуальних кодексів та висновки ВС. Проте непоодинокими є випадки, коли після подачі документів з’являлося нове рішення ВС, де вказувалася зовсім інша підсудність. У такому випадку постає дилема: змінити підсудність або спробувати довести, що все було подано правильно. Насправді, другий варіант дій набагато складніший. Якщо раніше постанови пленуму ВСУ мали узагальнювальний характер, то зараз доводиться орієнтуватися на висновки ВС у кожній справі окремо.
– Нещодавно Ви стали керуючим партнером. Які зміни тягне за собою зміна статусу? Спочатку потрібно дорости до керуючого партнера і вже де-факто виконувати всі ці функції? Чи, навпаки, спочатку стаєш партнером, а потім отримуєш цей функціонал?
– У світі юриспруденції немає єдиного сформованого правила. Керуючого партнера можна призначити вже на етапі створення юридичної компанії, а згодом змінити концепцію управління, як це відбулося в нашій компанії. Новостворена Рада партнерів прийняла рішення про призначення мене керуючим партнером. Звичайно, ця посада передбачає виконання представницьких функцій, адміністрування бізнесу та керування усіма щоденними бізнес-процесами. Відповідальності стане більше, але нові завдання та виклики жодним чином не лякають. Ми маємо чітке розуміння стратегії розвитку, спільну мету та прагнення змін на краще.
– Поділіться своїми планами на найближчий рік щодо розвитку компанії.
– Плани щодо розвитку ми звикли поділяти на довгострокові та короткострокові. Що стосується планів на наступний рік, то прагнемо надалі інвестувати в посилення наших ключових практик – судової практики, Government Relations, практики захисту бізнесу, а також корпоративного та антимонопольного права. Дуже скоро анонсуємо запуск двох нових практик, але про це розповімо згодом. Також ми будемо дбати про підвищення експертизи членів команди та покращення якості юридичних послуг.