Іван Шинкаренко, керуючий партнер-практик трансфертного ціноутворення та митного права КМ Партнери, поділився з «Юридичною Газетою» своїми поглядами на стан, ефективність та перспективи розвитку податкової системи нашої країни, а також розповів про українські правила трансфертного ціноутворення та тенденції судової практики в податкових спорах.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Пане Іване, розкажіть, з якими «податковими» проблемами найчастіше звертаються до Вас клієнти?
- Моєю зоною відповідальності як партнера є практика трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ) та митного права. Тому в контексті «податкових» проблем найчастіше до наших практик звертаються саме з цих питань. Щодо ТЦУ, то з початку запровадження таких правил в українське нормативне поле запити стосувалися переважно підтримки при підготовці звітності та документації з ТЦУ. Хоча наразі це і залишається значною частиною роботи практики, з часом робота стає різноманітнішою. Проводиться консультативна підтримка щодо розробки моделей ціноутворення на майбутнє, щоб уникнути проблем під час підготовки документації. З’являються перші спори стосовно правил ТЦУ.
Що стосується митниці, як і раніше, тут переважають спори з фіскальними органами. Однак є також інші завдання. Наприклад, підготовка юридичного обґрунтування належної класифікації товарів за УКТ ЗЕД, розробка кроків зі зміни неправильної класифікації щодо майбутніх поставок. Так, у багатьох випадках митниці все ще тяжіють до класифікації товарів у кодах з вищою ставкою мита, незважаючи на те, що коректнішою є класифікація за іншими кодами. Вітчизняний УКТ ЗЕД містить багато суперечливих позицій, нібито спеціально створених для можливого неоднозначного трактування. Належне юридичне обґрунтування, продумана стратегія і тактика дозволяють забезпечити класифікацію товарів відповідно до законодавства.
- Наскільки податкова система є ефективною не лише з позиції наповнення бюджету, але й лояльності до бізнесу, зокрема в контексті ТЦУ?
- На моє глибоке переконання, податкова система наразі є неефективною як в контексті спроможності виконувати завдання щодо наповнення бюджету, так і в частині функції стимулювання бізнесу, залучення інвестицій. Це стосується податкової системи в цілому. Бізнес, який працює легально, потерпає через надмірні ставки або через дії фіскальних органів. Таке собі «заплати за себе і за того хлопця», оскільки значна частина бізнесу не сплачує податки в належних обсягах. Це стосується і митниці, адже ситуація з ввезенням товарів поза митним контролем («контрабандою») є катастрофічною. Легальний бізнес, що сплачує всі податки під час ввезення товару в Україну, зіштовхнувся з сильною конкуренцією з боку брендів, жодного факту легального ввезення якого не зафіксовано. Це демонструє масштаб проблеми. Ми навіть долучилися до нехарактерних для юридичного бізнесу завдань щодо розробки дієвих нормативних механізмів протидії неконтрольованому ввезенню товарів.
Що стосується правил ТЦУ, то ще важко давати остаточні оцінки. Однак зрозуміло, що ці правила є частиною податкової системи. Навряд чи можна очікувати, що проблеми, характерні для всієї системи, не торкнуться і цих правил. Статистика перевірок також свідчить на користь цього висновку. На сьогодні мені не відомо жодної перевірки з питань ТЦУ, яка не закінчилася б донарахуваннями. І це враховуючи те, що ТЦУ, як зазначено у Настановах ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб, не є точною наукою. Висновки будуються на оцінках спеціалістів. Схоже, фіскальні органи поки що не готові дослухатися до інших оцінок.
Отже, про ефективність податкової системи наразі важко говорити. Ймовірніше, можна говорити про тяжку хворобу, яку в той чи інший спосіб необхідно лікувати.
- Чи може Україна похвалитися власним «особливим» досвідом застосування/вироблення механізмів трансфертного ціноутворення?
Загалом, українські правила ТЦУ побудовані за зразком правил ОЕСР, а тому наслідують норми, що діють у більшості країн світу. Звичайно, існують певні особливості. Наприклад, нашим колегам з інших країн здебільшого важко пояснити, що звіт про контрольовані операції та документація з ТЦУ є двома окремими документами. У багатьох випадках в інших країнах платник готує єдиний документ з ТЦУ.
Також є особливі методи, зокрема щодо операцій з біржовими товарами, а саме обов’язок застосовувати біржові котирування за методом порівняльної неконтрольованої ціни. На мою думку, такий метод підміняє наріжний принцип трансфертного ціноутворення – порівняння умов контрольованої операції з умовами співставних неконтрольованих операцій. Імперативна вказівка, які ціни слід застосовувати, – це вже не метод порівняної неконтрольованої ціни, а щось інше. Та й наразі є великі сумніви в тому, що такі «особливі» правила будуть ефективно працювати на практиці.
Тому я вважаю, що сильно «заграватися» з розробкою «особливих» правил ТЦУ не варто. Краще використовувати перевірені механізми.
- Який з останніх проектів у сфері ТЦУ чи митного права став найбільшим викликом для вашої команди?
- Було багато різних проектів, але перше, що спадає на думку, це спір з податковою про скасування донарахувань по суті правил ТЦУ. Тут слід дещо пояснити. На сьогодні вже склалася певна практика при розгляді процедурних питань: платник не подав звіт про контрольовані операції, не допустив фіскальний орган для перевірки й інших питань, які не стосуються застосування методики ТЦУ як такої. Практики ж щодо застосування методів ТЦУ наразі немає, тому в цій справі ми є одними з першопрохідників.
Ми не були залучені до підготовки документації з ТЦУ. Тому для спору потрібно було глибоко зрозуміти ситуацію, наявні обґрунтування та розрахунки, а також опрацювати позицію, яка гармонійно поєднувала б економічні розрахунки та правові аргументи. Це було непростим завданням.
Однак справжнім викликом є представлення позиції в суді, з урахуванням того, що на сьогодні немає досвіду розгляду питань по суті ТЦУ.
- Які наразі існують тенденції в судовій практиці? Чи відчувається незалежність та незаангажованість адміністративних судів при розгляді митних спорів та спорів щодо ТЦУ?
- Зараз проводиться безпрецедентна судова реформа, тобто це є перехідним етапом, на якому важко робити висновки про реальні тенденції в судовій практиці. Загалом вбачається, що відверто неправових рішень стає менше. Суди частіше дослухаються до аргументів платників податків.
Так, наприклад, в частині процедурних моментів застосування правил ТЦУ бачимо, скоріше, позитивні тенденції. Суди переходять на бік платників податків з ґрунтовною правовою позицією. Такі тенденції спостерігаються, наприклад, у ситуаціях, коли податківці застосовували штрафи за недекларування у випадку доповнення платником поданого звіту про контрольовані операції. На нашу думку, для застосування такого штрафу не було правових підстав, оскільки факт декларування хоча й із запізненням, але відбувся. Суди переважно погоджуються з цими висновками. Хоча існують деякі винятки.
Також аналогічні тенденції наразі простежуються в митних спорах. Однак, як і раніше, багато залежить від конкретної справи, судді та якості юридичної підтримки.
- Чи потребує податкова система оновлення? Це має бути глобальне реформування чи достатньо точкових змін?
Ситуація в податковій системі говорить сама за себе. Звичайно, потрібні зміни. Це визнає кожен, хто так чи інакше долучений до питань оподаткування. Панує думка, що у нас майже ідеальне законодавство, але є проблеми з інституціями. Тобто достатньо лише інституційної реформи фіскальних органів. Я вважаю, що цього недостатньо. Як недостатньо і точкових змін. Для забезпечення конкурентоздатної податкової системи (а у світі вже давно визнається явище податкової конкуренції між країнами) необхідні рішучі кроки. Лише таким чином ми зможемо залучити додаткові інвестиції, зупинити виведення капіталу закордон і стимулювати економічне зростання. Прикладом таких змін, на мою думку, є запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток. Над відповідним законопроектом наразі триває відкрита робота під егідою Мінфіну, до якої ми долучені.
Насправді, сучасний стан податкової системи в Україні є нагодою здійснити рішучі зміни. Коли система функціонує більш-менш нормально, ніхто не піде на глобальне реформування, оскільки будь-яка глобальна реформа містить у собі певні ризики. При цьому прорахувати конкретні наслідки такої реформи на практиці неможливо.
Сподіваюся, що українській владі вистачить політичної волі та сміливості реалізувати необхідні зміни.
- Ваша компанія є членом міжнародної мережі податкових фірм WTS Global. Чи допомагає це в роботі?
- Так, наша компанія є членом молодої міжнародної мережі податкових фірм WTS Global, створеної на базі міцної німецької податкової фірми WTS. WTS стрімко зростає у Німеччині та світі. Звичайно, участь у WTS Global забезпечує долучення до іноземного досвіду. Також дуже цікаво споглядати та брати безпосередню участь у розбудові нового серйозного гравця на глобальному ринку податкових послуг.
Наприклад, наразі значно активізувалася співпраця глобальної лінії надання послуг з ТЦУ. Ми регулярно зустрічаємося, обмінюємося досвідом. Існують функціональні центри, тобто фірми, що мають унікальний досвід у певній сфері ТЦУ. Наприклад, є фірма з нішевою спеціалізацією проведення економічного аналізу фінансових транзакцій.
З урахуванням того, що у нас практика застосування ТЦУ лише розвивається, такий обмін досвідом є дуже корисним.