Про арбітражну практику під час повномасштабної війни, в яких індустріальних арбітражах є зростання, про відшкодування збитків, завданих агресією росії, та застосування досвіду кримських кейсів, про агроіндустрію та турбулентність ринку, МКАС та арбітражну команду AGA Partners, роль мовних моделей у створенні арбітражних документів ми поговорили з партнером компанії Іваном Касинюком.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Як повномасштабна війна вплинула на арбітражну практику?
— Ми стикнулися з великою кількістю нових спорів, пов’язаних з неможливістю або частковим виконанням договорів. Закриття портів, втрачений товар, затримання морських суден, різка зміна світових цін на товари, принциповий перегляд логістичних шляхів, вихід з країни частини іноземного бізнесу.
Всі ці зміни не могли не мати впливу на виконання контрактів. Це все призводило до нових і нових спорів. Форс-мажор — ключове слово в будь-якому обговоренні потенційних арбітражних спорів у перший рік війни.
Тому робота в напрямах індустріальних арбітражів показала зростання, на відміну від інших напрямів.
З іншого боку, ми побачили зниження активності в кількості спорів, пов’язаних з іншими індустріями. У цих царинах зараз відчувається загальний стан очікування змін на краще.
— У яких індустріях зараз найбільше спорів?
— Як я вже зазначив, це саме індустріальні спори у сфері торгівлі та морські спори.
Компенсація збитків, завданих агресивною війною з рф — головна увага. Практика арбітражу відчує поштовх тоді, коли ми знайдемо ефективний шлях для стягнення збитків як для юридичних, так і фізичних осіб. Є перші починання, зокрема наші деякі клієнти ініціювали спори в українських судах та іноземних інвестиційних арбітражах.
Щодо комерційного арбітражу, то країна потребує загального економічного зростання, більшого обігу грошей. До цього моменту фундаментальних змін не очікую. Перші ластівки вже є в телекомунікаційній сфері та виходу на ринок нових інвесторів.
Арбітражні спори — це має бути передусім не про війну, а про зростання інвестицій, більшу кількість транзакцій, торгову активність та економічне зростання загалом.
— Світова спільнота юристів-міжнародників шукає спосіб змусити рф заплатити. Яку роль у відшкодуванні збитків, завданих агресією росії, відіграватиме міжнародний інвестиційний арбітраж?
— Станом на сьогодні — першочергову. Інвестиційний арбітраж — прекрасний інструмент для обґрунтування стягнення суттєвих сум відносно швидко. Проте, зважаючи на досвід кримських кейсів, він має обмеження (поки що) по територіальності. Він гарно підходить для осіб, які зазнали збитків на тимчасово окупованих територіях. Проте для збитків, завданих саме військовою агресією — навряд.
У нас вже є напрацювання, ми готуємо подібну вимогу від імені клієнта, який зазнав суттєвих збитків у Запорізькій області.
Але головна проблема — виконання. Концепт державного імунітету рф, який розповсюджується на всі суверенні активи, суттєво обмежує можливості щодо отримання компенсації. Саме це є ключовим предметом розмов.
Очевидно, потрібен новий міжнародний компенсаційний механізм. Світ вже неодноразово демонстрував такі можливості. Без створення подібного нам буде вкрай непросто отримати належну компенсацію. Про це ми маємо говорити на всіх міжнародних майданчиках.
Потрібен новий договір, головну роль у якому мають зіграти ключові країни західного світу щодо створення вкрай необхідного механізму задоволення вимог постраждалих внаслідок цієї війни.
— Який механізм зараз використовують?
— Механізм кримських кейсів. Також ініціюємо процеси в українських судах, які дають змогу долати традиційні обмеження щодо державного імунітету. Це той шлях, який вже пройшли, але він не може бути застосований до усіх спорів.
Самі сміливі вже почали рухатися у напрямі стягнення збитків, попри туман невизначеності, який обмежує наші можливості щодо прогнозування того, як буде здійснюватися безпосередньо саме визнання та виконання рішень.
Створення Міжнародного реєстру збитків — дуже крута подія цього року, про яку не можна не сказати. Без документального обліку доказів та претензій про заподіяні збитки, який буде створено в межах реєстру, вкрай складно перейти до наступної стадії — створення компенсаційного механізму.
Я впевнений, що цей механізм буде створений. Залишити таку несправедливість світ не може собі дозволити.
— Як розвивається арбітражна практика під час війни в AGA Partners? Яких справ стало більше?
— З початку війни двоє наших старших юристів приєдналися до лав ЗСУ і через деякий час були рекрутовані в арбітражний департамент Міноборони, який зараз очолюють. Ми пишаємося ними!
Зміни в нашому складі, а також зростання кількості торгових спорів змусили нас перелаштовуватися та збільшувати нашу команду.
Сьогодні в AGA працюють понад 20 юристів тільки в практиці арбітражу і транскордонних спорів. Це яскраві та прекрасні юристи, які супроводжують десятки різноманітних спорів у багатьох світових юрисдикціях.
Думаю, що в AGA сьогодні — одна з найбільших арбітражних практик в Україні за кількістю юристів і справ.
Наша унікальність в тому, що наш клієнт знаходиться не тільки в Україні. Індустріальні знання та навички дають нам змогу супроводжувати клієнтів з ЄС, Північної Африки, Близького Сходу. Ми експортуємо досить багато наших послуг за кордон.
Нарівні з десятками справ у галузевих торгових арбітражах GAFTA і FOSFA, ми супроводжуємо декілька справ в LCIA; є справи в SCC та Swiss Arbitration Center; ведемо велику кількість морських спорів; у нас в роботі кілька арбітражних кейсів ad hoc; традиційні справи — у МКАС.
— Якщо говорити про агро, з якими запитами найчастіше звертаються клієнти? Чи відчуваєте ви різницю між міжнародним клієнтом та українським?
— Спори, які виникають з контрактів на поставку товарів і послуг. Питання війни та форс-мажорних обставин; спори щодо дійсності угод; якість товарів і послуг; належне виконання строків; стягнення збитків за простій та багато іншого.
Ринок переживав турбулентність два останні роки. Зростання цін у 2022-му змінилося на суттєве падіння у 2023 році. Цей тренд, на жаль, поки що триває. Відповідне зниження маржі агровиробників і торгових компаній. Суттєва зміна логістичних шляхів поставок. Традиційні порти Великої Одеси спершу були замінені на Ізмаїл, Рені та західний сухопутний кордон України. Зараз, на щастя, порти Одеси знову працюють, дозволяючи не тільки ефективний експорт, алей імпорт товарів.
Всі ці обставини впливають на кількість спорів, які ми щоденно вирішуємо.
Щодо клієнтів, то різниця відчувається. Національний клієнт вибагливіший. Зазвичай рівень вимог і потреб нашого клієнта вищий за іноземний. Ми багато працюємо з турецьким бізнесом, з Єгиптом, Румунією, Болгарією, Польщею — як правило, ми бачимо більше розуміння, зокрема щодо тих перепон, з якими стикається кожна справа.
Наш вітчизняний клієнт завжди штовхає нас на нові досягнення, вважаючи, що всі перепони мають і можуть бути подолані. І це прекрасно, бо це рушійна сила розвитку.
— Наприкінці минулого року вас включили до Рекомендаційного списку арбітрів МКАС на 2024–2028 роки. Що це для вас означає?
— Вдячний МКАС та всій прекрасній команді, яку знаю вже багато років! Для мене це честь. Наважуся припустити, що це певне визнання кваліфікації, знань, досвіду, зокрема в тій царині, де ми досить успішно працюємо.
МКАС прагне розвитку, реформуючи окремі напрями своєї діяльності та, зокрема, збільшуючи та оновлюючи склад арбітрів. Отже, залучаючи у якості арбітрів спеціалістів, які мають унікальний досвід і знання в тій чи іншій індустрії та практиці.
Для мене МКАС — це завжди було велике ім’я в Україні, яке, сподіваюся, буде ставати більш відоме і на Заході. В цьому напрямі, впевнений, буде зроблено багато.
— Арбітражна практика є досить вимогливою до кандидатів. Як ви зараз набираєте спеціалістів? Де шукаєте таланти? Які сповідуєте підходи до формування команди?
— Скажи мені, хто твої партнери, і я скажу тобі, яка в тебе команда! Партнери AGA, їх світосприйняття, цілі та цінності впливають як на питання підбору команди, так і наступний розвиток.
У нас, до певної межі, сімейний підхід. Коли ми шукаємо людей, то прагнемо, аби вони залишалися з нами працювати назавжди. Відповідно намагаємося створити умови, щоб колегам було з нами так само комфортно.
Безумовно, ми дивимося на базові якості юристів. Де і як навчався(-лась), який досвід мав(-ла) у минулому, знання англійської мови — це must have. Намагаємося визначати ключові навички людини та в чому вона може проявити себе якнайкраще.
На ринку дуже мало спеціалістів з релевантним досвідом, ми навчаємо та допомагаємо зростати. Насамперед при підборі ми дивимося на soft skills. Для того, аби мати успіх у нашій практиці, потрібно мати якості людяності, професійності, комунікабельності. Все інше, при бажанні, прийде з досвідом і працею!
— Чи вплине на практику відкриття ринку землі?
— Сподіваюся, проте не очікую швидких результатів. По-перше, відкриття відбувається зі значними обмеженнями. Можливості для іноземного інвестора вкрай обмежені та передбачають суттєві ризики, особливо під час війни.
Ринок відкривається для національного виробника, який, найімовірніше, намагатиметься поступово консолідувати землю, що він обробляє, у свою власність. Це, звичайно, дуже добре, оскільки дасть більше свободи в прийнятті рішень для подальших інвестицій, зокрема капітальних. Прямого зв’язку зі зростанням експорту не бачу. Щонайменше на найближчі два-три роки суттєвого впливу на торгівлю не відбудеться, але стратегічно, у перспективі найближчих 10 років, точно матиме ефект.
— Як заманити великого інвестора в Україну?
— Рецепти насправді давно відомі — верховенство права та економічна свобода. Доступний усім набір зрозумілих і таких необхідних змін.
Дещо абстрагуючись від війни, фактор якої домінує, ключова вимога інвестора — це захист інвестиції та можливості вільного обігу капіталів. До цього потрібно додати простоту адміністрування, податкова — як сервіс; регуляторну дебюрократизацію, приватизацію, демонополізацію; в трудових відносинах — свободу договору тощо.
Це мінімальний набір реформ, який насправді потребує фундаментальних змін на всіх рівнях.
— Як технічно це зробити? Якою може бути роль держави?
— Роль держави має полягати в зменшенні її ролі у житті людини та бізнесу, в скороченні державних витрат на обслуговування самої себе. Державні витрати в Україні на бюрократію сягають майже 50%. Це неприпустимо багато.
Свобода — це, здавалось би, те, що має бути зрозуміло та близько кожному українцю. Ми готові боротися за неї, коли йдеться про війну з агресором або узурпацію влади на політичному рівні. Проте ми ніколи не обговорюємо те, що ми не вільна економічно країна.
У розрізі питання верховенства права і залучення інвестицій.
Правосуддя — такий самий продукт, який ми споживаємо, як і будь-який інший. Зараз ми його виробляємо, відверто кажучи, не дуже високої якості. Ми це усвідомлюємо, але вибору в нас немає. І це те, що потрібно й можливо змінити.
Правосуддя, до певної межі, можна імпортувати, так само як український бізнес імпортує правосуддя, вирішуючи спори в іноземних арбітражах, відповідно до норм іноземного права.
Українським підприємцям має бути надано право вирішувати спори зі своїми контрагентами через доступні інструменти іноземного та національного арбітражу.
— Які зараз найефективніші/найпопулярніші арбітражні інституції у світі?
— Гарі Борн, один із найвідоміших арбітражних юристів, колись визначив 19 основних світових арбітражних установ світу. З тих, які найбільш дотичні до України, я би традиційно назвав LCIA, ICC, SCC, SCAI та, можливо, VIAC. Звичайно, не можу не згадати галузеві арбітражі в Лондоні, які, щоправда, цікаві виключно в межах специфічних індустрій.
Варто зазначити, що по багатьох питаннях, зокрема в розрізі адміністрування, швидкості, вибору арбітрів тощо, український МКАС міг би створити певну конкуренцію. Хоча всі переваги традиційно нівелюються питанням верховенства права та низької довіри до української правової системи. Тому нас чекає ще довгий шлях формування довіри до України в очах іноземного бізнесу.
— А що потрібно робити у цьому напрямі?
— Побудувати те, чому ми самі готові довіряти. Тоді буде зацікавленість іноземного інвестора та капіталу. В сучасному світі важко щось приховати. Якщо ми побудуємо щось ефективне і працююче, все інше буде питанням часу.
Повторюсь, нам потрібна свобода не тільки політична, але й економічна — конкуренція на всіх рівнях, зокрема у виборі місця і способу вирішення спорів. Вибір — рушійна сила для розвитку та підвищення якості.
— Як ефективно застосовується медіація в арбітражній практиці? Чи зростає частка таких справ?
— Я вірю в медіацію, в неї є майбутнє. Це наступний крок в еволюції альтернативного вирішення спорів. При цьому варто визнати, що поки що вона набагато менш популярна за арбітраж.
Останні тенденції в багатьох регламентах світу і, зокрема, відносно нещодавні зміни в регламенті МКАС передбачають застосування комбінованих процедур вирішення спорів «арбітраж-медіація-арбітраж» і «медіація-арбітраж».
Переваги медіації очевидні. Суттєва економія витрат і часу. Збереження бізнес-стосунків. Контроль за процесом та результатом. Що може бути краще?!
Проте є дуже суттєвий недолік. Це забезпечення виконання рішення медіатора. З цим є проблема, на розв’язання якої нещодавно прийшла Сингапурська конвенція. Вона має полегшити визнання угод і дати новий поштовх у розвитку медіації.
— Чи досяг штучний інтелект до арбітражної практики? Які інструменти вже використовуються?
— Я користуюся. Для мене це як електронний асистент, коли мені необхідно зробити драфт листа, щось швидко перевірити або внести зміни в наявну редакцію документа. Я не можу на нього покластись, але якщо мені відомі відповіді, тоді працює це дуже добре.
Йдеться про розвинену велику мовну модель (Large language model). До інтелекту ще далеко, проте для великої кількості завдань класно підходить.
Динаміка розвитку цих систем свідчить про те, що недалеко вже те майбутнє, коли великі та серйозні арбітражні документи будуть створюватися подібними мовними моделями на базі вже наявних напрацювань юридичних фірм.
Тому стажерам і молодшим юристам невдовзі доведеться конкурувати з подібними системами, і не виключено, що тільки їм.
— Що можете сказати про юридичний ринок загалом? Чи є зміни?
— Почав би з позитиву. В березні 2022 року було важко прогнозувати, де ми всі опинимося у 2024 році. Те, що сьогодні переважна більшість фірм продовжують працювати, і в мене є нагода давати вам інтерв’ю і говорити про майбутнє (зі стриманим оптимізмом) — це вже досягнення. Досягнення тих, хто став на захист нашої країни в найскладніший момент, і тих, хто поклав свої життя за її майбутнє!
Що далі робити? Насамперед — більше комунікувати один з одним, потрібно більше платформ для спілкування та відвертого обговорення майбутнього. Ми всі в одному човні. Ми маємо відверто говорити про проблеми у всіх дотичних до нас сферах.
Говорити про адвокатуру, вимоги, які ми ставимо до себе, до професії, етики поведінки; розвиток арбітражу; реформу правоохоронної системи; судову реформу та боротьбу за справедливий суд, нашу участь у цьому як адвокатів тощо. Ми маємо бути голосом, який чують. Чи достатній ми голос зараз, чи є в нас консолідований погляд щодо найважливіших позицій? Радше ні. І про це ми повинні знати.
— Яким має бути юрист арбітражної практики?
— Розуміти клієнта і ту індустрію, в якій він працює. Це не про процесинг, а про глибинне знання сфери і потреб клієнта. Друге — це комунікаційна навичка. Вміння пояснити, донести позицію, переконати, говорити з клієнтом, опонентом, арбітром. Все інше є дотичним.