Хто у нашому світі не знає McDonald’s? А хто на ринку юридичних послуг нашої країни не знає керівника юрдепартаменту МакДональдз в Україні Ірину МУСІЙЧУК? Впевнені, що таких немає. Підтвердженням цьому є неодноразове визнання ринком у межах Ukrainian Women In Law. Ми поговорили з Іриною про місце адаптивного інтелекту в ранжуванні скілів для роботи, про те, як карантинні обмеження вплинули на якість роботи та комунікації у її відділі і до чого мають готуватись амбітні юристки на старті кар’єри.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Ірино, наскільки я знаю, на початку кар’єри Ви встигли попрацювати в юридичному консалтингу, а потім змінили напрям, ставши корпоративним юристом. Наскільки Ви задоволені своїм вибором? Були колись думки повернутись до консалтингу?
— Дійсно, свою професійну кар’єру я починала в консалтингу, коли ще навчалася в університеті. Саме завдяки роботі зі своїм першим керівником та надзвичайно талановитою командою юристів я отримала цінний досвід у різних галузях права. Після теоретичних уявлень про професію нарешті з’явилась можливість познайомитися з юриспруденцією наживо. Це було динамічне, цікаве життя, оскільки кожного дня тексти з юридичних підручників ставали реальністю, і я дізнавалась щось нове. Інколи реалії перевершували найскладнішу фабулу студентських часів і надихали поглиблювати свої знання, ставати професіоналом. Брати участь у створенні юридичних осіб, готувати перші статути, організувати збори акціонерів, залучатись до переговорів, зрештою, побачити на власні очі, як сторони домовляються та укладають угоди, як потім вирішуються спори — усе це захоплювало та спонукало до подальшого навчання. Усвідомлення, чому своєчасна та якісна консультація суттєво допомагає клієнту захистити та відновити законні права, приходить, коли власними зусиллями виграєш судову справу. Що може бути кращим для людини, яка тільки отримала диплом і прагне дізнатися більше?
Перехід у корпоративний сектор був логічним продовженням роботи в консалтингу: працюючи в юридичній фірмі, я щоденно приділяла багато часу юридичним питанням клієнтів. Заглиблення у деталі ведення бізнесу, особливості структури, взаємодії між співробітниками компанії допомагало надати клієнтам більш якісну професійну допомогу. Мені імпонувало бути залученою до розуміння та прийняття бізнес-рішень, тому, отримавши запрошення стати корпоративним юристом, я охоче погодилась. Пройшовши майже 15-річний шлях у якості інхауза, можу впевнено сказати, що задоволена своїм вибором. McDonald’s — невід’ємна частина мого життя вже більше 7 років. Я відчуваю гордість, що працюю в компанії, яка є міжнародним лідером та еталоном у своїй галузі. Щодня ми пропонуємо якісні продукти і сервіс завдяки суворому вибору постачальників, роботі з місцевими партнерами, відбору інгредієнтів високої якості. Більше 60% постачальників — українські компанії. Водночас McDonald’s підтримує громади, коли їм це потрібно. Зокрема, компанія є партнером-засновником фундації «Дім Рональда МакДональда», яка фокусується на розвитку сімейно-орієнтованої медицини в Україні, що передбачає залучення всієї сім’ї до лікування дитини. Також наша компанія створює умови для освіти й розвитку у громадах, сприяючи рівності прав і можливостей у всьому нашому бізнесі: для наших клієнтів, працівників і партнерів. Це надзвичайна честь та привілей — працювати в компанії, для якої цінності, що поділяєш, є пріоритетом. Чи є в мене сумніви щодо правильності свого рішення? Ні, немає. Думок повернутися в консалтинг теж не було. Хоча життя вчить не бути категоричною у висновках, тож таку можливість у майбутньому я остаточно не відхиляю.
— Чому Ви вирішили стати юристкою? Це була Ваша мрія чи життєве рішення?
— Я мала багато мрій щодо можливих професій, але юриспруденція була, як на мене, найбільш реалістичною. В дитинстві мені подобалися спеціальності, пов’язані з геологією, агрономією, навіть з космонавтикою, але вже у підлітковому віці я розуміла, що маю зробити свій вибір на користь чогось більш практичного та досяжного, що водночас надихає. Я обирала між професією перекладача і юриста. Мені подобалось вивчати іноземні мови, знання давались легко, і мене приваблювала робота з людьми. Стати саме юристкою я вирішила в 11 класі та почала активно готуватися до вступу на юридичний факультет. Трохи пізніше закінчила факультет іноземної філології та отримала диплом за спеціальністю «перекладач з англійської та італійської мов», тому обидві мої мрії здійснилися.
— Не можу не запитати про те, що змінила пандемія у Вашому професійному житті, в комунікаціях з колегами в департаменті та відносинах з зовнішніми радниками.
— Вже минуло більше року з моменту запровадження карантинних обмежень, і те, що навіть нещодавно викликало необхідність адаптації, зараз стало нормою життя. Зміни дійсно відбулися, і на мою думку, вони майже ідентичні для всіх нас. Перехід до спілкування онлайн став звичним, хоча й не найкомфортнішим способом зв’язку. Будь-яке послаблення карантинних обмежень викликає непереборне бажання бачитися, спілкуватися зі своїми рідними, друзями, колегами. Водночас період посиленого карантину спонукав до ревізії життєвих пріоритетів, переконань, способу життя, навіть побутових звичок. Можна сказати, що завдяки карантинним обмеженням наша робота стала більш злагодженою та синхронізованою. Я вдячна колегам за їх залученість у розбудові команди та якісну співпрацю. Водночас важливо й те, що на рівні корпорації у нас були розроблені чіткі плани дій, а всередині компанії ми приймали правильні рішення, діяли швидко та змогли вчасно зреагувати на нові реалії. Робота з зовнішніми радниками теж суттєво не відрізняється від докарантинного періоду, оскільки змінився спосіб комунікації, але не її зміст.
— Як зараз організована робота департаменту?
— Кардинальних змін щодо розподілу напрямів роботи внаслідок пандемії не відбулося. Запровадивши в березні 2020 р. роботу в онлайн-форматі, наразі ми продовжуємо його використовувати та поєднувати з зустрічами офлайн. Ми не припиняємо працювати над спрощенням процесів та їх діджиталізацією, оскільки це одна з найбільш актуальних потреб сьогодення. У команді намагаємося підтримувати необхідний зв'язок та своєчасний обмін інформацією, допомагаємо та надихаємо один одного.
— Як змінилась комунікація всередині відділу? Хто для вас був би ідеальним кандидатом для працевлаштування?
— Комунікація стала більш концентрованою. Раніше ми постійно перебували всі разом у офісі та могли обговорити будь-яке питання відразу. Зараз ситуація змінилась, і нас об’єднує можливість регулярних спільних нарад, де ми аналізуємо поточний стан справ та плани на майбутнє. У разі необхідності завжди є оперативний зв'язок з колегами з термінових питань, незалежно від того, де вони знаходяться. Незважаючи на обсяг роботи, ми не забуваємо про гумор, що пожвавлює будь-який діалог, та говоримо не тільки про юридичне. Я не мрію про ідеального кандидата, та коли у нас з’явиться можливість збільшити штат юридичного відділу, буду рада долучити до команди людину, яка є професіоналом своєї справи, готова швидко вчитися та зацікавлена у новому досвіді, щира та відкрита, має цінності, що відповідають нашій корпоративній культурі. Зокрема, критичними для юриста є доброчесність, неприйняття корупції, дотримання законодавства, повага до прав інших, визнання рівності, різноманіття поглядів та інклюзивності — це ключові принципи, які ми сповідуємо у McDonald’s.
— До речі, щодо адаптивності. Як Ви ставитесь до адаптивного інтелекту як нового софт-скілу, що в сьогоднішній ситуації навіть переважає емоційний інтелект?
— Адаптивність — одна з основних характеристик процесу еволюції, тому вважаю, що інтелект, який не прагне бути пластичним до зовнішніх умов, не враховує об’єктивних постійних змін середовища, приречений на поразку. На мою думку, це важлива складова успішної реалізації людини у всіх сферах життя. Ми не говоримо про відсутність або недотримання ціннісних принципів, неготовність відстоювати, захищати свою позицію, свої кордони. Йдеться про інше — відкритість до нових знань, думок інших, що відрізняються від власного світосприйняття, цікавість до прогресивних підходів та інновацій, активне навчання протягом життя. У корпоративній культурі McDonald’s багато уваги приділяється адаптивності та гнучкості. Це саме ті якості, які допомагають людині цікавитись новизною світу і бути сучасною.
— Ви вже не перший рік входите до списку успішних корпоративних юристок у межах Ukrainian Women in Law. У чому для Вас вимірюється та виражається успіх, які його критерії?
— Чим більше спілкуєшся з професійною спільнотою, тим краще розумієш, скільки талановитих та відданих нашій професії людей навколо. Це надихає та водночас спонукає бути вдячним, що обрали саме тебе. Насправді опинитися у рейтингу найкращих — честь та визнання результатів роботи, але особисто я не орієнтуюсь на рейтингові показники, не вимірюю свій успіх присутністю в них. Для мене більш важливим є внутрішнє відчуття, що я роблю максимум з того, що можу і маю робити. Тому я часто запитую себе, чи продовжую вдосконалюватись, чи відчуваю себе в гармонії та чи роблю все, щоб моє оточення теж відчувало можливості для реалізації та щастя.
— Що хотіли б побажати собі 20-річній?
— Не витрачати сили та час там, де їх можна зберегти. Ця навичка набувається з досвідом, однак побажання раціонально розподіляти свою енергію особливо актуальне, коли тобі 20 і хочеться встигнути все. Цінувати спілкування з рідними, близькими людьми, адже вони не вічні. І найголовніше — насолоджуватись своїм 20-річчям!
— Дайте кілька порад жінкам-юристкам на початку кар’єри.
— Може бути безліч порад, але знаю, що в кожного свій шлях та перелік унікальних досвідів, які необхідно прожити. Краще побажаю тим, хто тільки починає юридичну кар’єру, незалежно від статі, активно набувати практичні знання, не боятися помилок (адже всі без виключення їх роблять), спробувати різні напрями в юриспруденції, щоб краще зрозуміти, чи відповідає спеціалізація внутрішньому поклику, знайти своє життєве призначення. Хтось обов’язково прагнутиме захищати права людей і стане адвокатом, комусь до вподоби державна служба та можливість ефективно змінювати систему на краще. Будуть і ті, кому диплом за спеціалізацією «правознавство» надасть можливість наполегливо працювати і створити власну юридичну фірму. Отже, вибір за людиною, як і відповідальність за нього. Та слід пам’ятати, що бути юристом — це постійне навчання. Воно потребує часу, зусиль та самодисципліни. Наша професія покликана здійснювати позитивний вплив на державотворення та суспільні процеси, бути на сторожі законності та справедливості. Це складна, але водночас поважна місія. Бажаю колегам успіхів на кар’єрному шляху та сподіваюсь, що багатогранність юридичної справи дозволить кожному бути реалізованим і щасливим.