Партнери практики інтелектуальної власності АО Arzinger Катерина Олійник і Тарас Кислий поділилися поглядами на розвиток IP-сфери, перспективи запуску Вищого суду з питань інтелектуальної власності, мотивацію в роботі та партнерство в юридичній фірмі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Якщо коротко, як в Україні справи із захистом інтелектуальної власності?
- Катерина Олійник: «Я Вам скажу честно, по сравнению с Бубликовым … неплохо!» (с) На фоні політичної та економічної турбулентності, старих проблем корупції та недовіри до судової системи, все те, що наразі відбувається у сфері інтелектуальної власності, має дуже позитивну динаміку. Наприклад, дуже тішить остання практика Антимонопольного комітету України у боротьбі з продуктами-імітаторами та у справах захисту комерційної таємниці, недобросовісного використання торговельних марок, сучасні європейські підходи, кваліфіковані дослідження, використання раніше «мертвих» норм (зокрема, щодо захисту комерційної таємниці), застосування у справі щодо боротьби з патентним тролінгом на митному кордоні дуже специфічної ст. 15 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», яка передбачає виконання предикатної умови наявності порушення законодавства, встановленого компетентним органом, а також застосування (хоча поки що поодиноке) механізму попереднього рішення.
Окрім того, для мене насправді надихаючим був власний досвід фасилітації переговорів між Всесвітньою організацією інтелектуальної власності та адміністратором домену .UA, що здійснювалися за підтримки МЕРТ України, за результатами яких в Україні розпочався пілотний етап впровадження процедури альтернативного розгляду доменних спорів UA-DRP та поява першого рішення в доменному спорі в зоні .UA. До України повернулася Літня школа ВОІВ, яка проводиться МЕРТ України під егідою ВОІВ та є крутим майданчиком для здобуття нових знань у сфері ІВ українськими фахівцями й іноземними учасниками. Яскраві судові рішення в епохальних спорах Корпорації «Рошен» з БКК, гучні спори за Корвалол між Дарницею та Фармаком.
Звичайно, не все так райдужно і багато чого турбує: остання риторика нових міністрів щодо необхідності скасування митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, законопроектний конвеєр з доречними й недоречними, навіть абсурдними та шкідливими ініціативами, відсутність стратегії у сфері інтелектуальної власності (щоправда, МЕРТ/НОІВ наразі дуже старанно працює над стратегією розвитку сфери інтелектуальної власності), відсутність компетенції у правоохоронних органів для розгляду справ, пов’язаних з боротьбою з підробками та піратством, непристосованість сучасного кримінального процесу до розгляду спорів у цифрову епоху тощо.
Виявилося, що багато новел процесуального законодавства зумовили суттєві зміни для практикуючих адвокатів у підготовці та веденні судових процесів.
Однак ви ж просили коротко… Отже, якщо коротко, то все, що наразі відбувається – це шалений драйв, це краще, ніж період більш спокійної та виваженої першої декади 2000-х років. Справи стають все більше складними, дискусії з опонентами й колегами – більш професійними та sophisticated. Я вірю, що всі ці процеси зумовлять великий прорив у сфері захисту та охорони ІВ. Головне – продовжувати нарощувати інтелектуальний потенціал країни та забезпечувати привабливі умови для іноземних інвесторів.
- Тарас Кислий: Справи по-різному. Є великий інструментарій для роботи, є не менший пласт проблем, які потрібно вирішити, щоб захист був ефективнішим.
- Чи вірите Ви у Вищий суд з питань інтелектуальної власності?
- К.О. Я вірю, що враховуючи всі процеси, які відбуваються, та ускладнення спорів у сфері інтелектуальної власності, розгляд справ у цій сфері потребує залучення суддів, які мають високу кваліфікацію та готові до вирішення нестандартних спорів, винесення неординарних рішень. Це важливо, адже судова практика є рушійною силою для заповнення прогалин законодавства в регулюванні тих чи інших відносин та вдосконалення законодавства.
Багатьох практичних юристів турбує, що попри концепцію створення спеціалізованого суду, як не парадоксально, серед кандидатів на посаду суддів ВСПІВ не так багато спеціалістів у сфері ІВ. Однак, оскільки одним з основних завдань нового ГПК, за яким здійснюватиметься судочинство, є повноцінне забезпечення принципу змагальності, тоді як суддя виконує лише роль арбітра, ситуацію певною мірою може виправити фахова та активна роль сторін, а також інших учасників господарського процесу в межах наданих їм прав.
Окрім того, слід не забувати про навчання суддів, підвищення кваліфікації, самоосвіту та самовдосконалення. Я із задоволенням спостерігаю за тим, наскільки діючі суді, які спеціалізуються на спорах з питань інтелектуальної власності, активно беруть участь у правових дискусіях, виступають на різних фахових майданчиках та готові до діалогу з юридичною спільнотою. До того ж досвід нинішніх кандидатів в інших галузях права може стати в нагоді в цій категорії справ.
Я впевнена в необхідності створення судового органу, що забезпечуватиме сталість та єдність судових рішень, правову визначеність та передбачуваність судового процесу в подібних категоріях справ. До судової реформи такі спроби здійснював ВГСУ шляхом надання оглядових листів та винесення постанов роз’яснювального характеру, які становили допоміжний інструмент для застосування норм права. Наскільки я пам’ятаю, остання системна та фундаментальна постанова була винесена пленумом ВГСУ у 2012 р., якою донині керуються фахівці, як і низкою більш давніх постанов.
Мабуть, не варто сподіватися на Вищий суд з питань інтелектуальної власності до перезавантаження ВККС України та вирішення абсолютно прагматичних організаційних і фінансових питань діяльності суду. Вбачається марною справою робити більш детальні прогнози. З моменту підписання Президентом України у 2017 р. указу про створення суду я стала більш поміркована у прогнозах.
- Т.К. Можливо, у довгій перспективі. Якщо суд запрацює, то новообрані судді без досвіду в питаннях інтелектуальної власності (а таких зараз більшість серед реальних кандидатів), очевидно, не зможуть одразу дати стабільно хороший результат. Однак з часом навчання та практика зроблять свою справу і ми матимемо дуже хороший суд.
- Що, на Вашу думку, сьогодні впливає на успішність IP-юриста?
- К.О. Готовність розвиватися, постійно навчатися нового, мабуть, як і для будь-якого спеціаліста у світі, в якому щоденно генерується шалена кількість контенту та проходять фундаментальні зміни. Від винайдення колеса до патентування У. Томпсоном у США шини для колеса у 1845 р. пройшли тисячоліття. Перехід до від кінської тяги до парових двигунів у часи промислової революції тривав століття. В наші часи модель мобільного телефона за рік вже втрачає інноваційність. Риторика світових візіонерів вражає! Я із захопленням спостерігала за дискусією двох візіонерів – Ілона Маска та Джека Ма – щодо концепцій майбутнього на Всесвітній конференції зі штучного інтелекту. Слухаючи їхні промови, я впевнилася, що майбутнє за концепцією безперервної освіти, майбутнє фахівця – за інтелектуальною працею, розвитком тих унікальних здібностей людського мозку, які недосяжні для роботизації.
- Т.К. Насамперед, здатність постійно вчитися і самовдосконалюватися. Думаю, це спільне для всіх галузей права.
- Який Ваш улюблений жарт про юристів?
- К.О. Я не вмію розповідати анекдоти на замовлення. Однак «тижюрист», хоча і банальний, але улюблений хештег. Інколи мені здається, що будні юриста – це взагалі якийсь постійний анекдот. Стільки курйозів, непередбачуваних сюжетів та кумедних ситуацій може ставатися, мабуть, лише з лікарями. Наша та їхня професії дуже стресові. Тож гумор, беззаперечно, допомагає впоратися з психологічною та фізичною напругою.
- Т.К. Юрист помирає у 30 років і на страшному суді запитує: «Чому так рано?». Йому відповідають: «Хвилиночку, за вашим білінгом вам вже не менше ніж 110 років».
- Що для Вас головне у професії?
- К.О. Бути корисним для клієнта, для суспільства. Щоб робота мала цінність.
- Т.К. Головне – допомогти клієнту і дотримуватися закону та етичних правил. Життя, як настільна гра з правилами, які для пересічного гравця аж занадто заплутані та мінливі. Юрист – це знавець правил, який допомагає клієнту вигравати у цій грі.
- Що Вам не подобається в роботі з клієнтами?
- Т.К. Сприйняття юриста як особи, яка «вирішує питання». Це не наші клієнти.
- К.О. Нівелювання цінності професії в нашому суспільстві, коли бізнес вважає юридичного радника основним «deal breaker», перепоною для провадження бізнесу. Для цього є багато передумов: повністю знищена культура правового захисту в пострадянському суспільстві, неготовність бізнесу до якісного юридичного супроводу, відсутність комплаєнс-процедур, коли бізнес все ще вирішує свої питання неправовими методами. До речі, згадала анекдот до теми. Що у нас хочуть: «Щоб не було корупції, але щоб кум міг все порішати». Такою логікою все ще керується чимала частка бізнесу. В деяких випадках я бачу просто світоглядне провалля між національними та міжнародними клієнтами, яких я обслуговую в переважній більшості.
- Що Вас мотивує прокидатися щоранку і робити те, що Ви робите?
К.О. Моя сім’я, Aringer, моя команда. Звучить патетично, але так і є.
Т.К. Юристи рухають світ. Ми мастило у шестернях суспільства. Ми потрібні людству. Як після таких думок можна не піти на роботу?
- Тарасе, чому Ви залишили Asters та перейшли до Arzinger?
- Т.К.:У процесі професійного розвитку юрист досягає точки, коли він готовий до партнерства. Однак це не завжди збігається з можливостями його поточного місця роботи. Загалом, питання зміни роботи є дуже комплексним, має зійтися багато чинників. У моєму випадку я отримав пропозицію від Арцінгер і різні чинники дійсно зійшлися.
- Юридична фірма мрії – яка вона?
- Т.К.: Це фірма, яка має щасливих клієнтів, співробітників та партнерів
- Катерино, минулого року Ви стали партнером Arzinger. Як змінилося Ваше бачення партнерства за цей час?
Не скажу, що моє бачення партнерства змінилося. Наразі я для себе констатую той факт, що перехід до партнерства – це було виважене, доросле рішення. Тімур Бондарєв як мій наставник добре мене до цього підготував. Звичайно, ти ніколи не будеш готовий зробити щось кардинально нове у житті. Однак можна максимально підготуватися. Що змінилося за рік? За рік з’явилося більше розуміння того, що таке legal as a business, більше відповідальності за свою команду, яка щодня працює пліч-о-пліч зі мною, а тепер і з Тарасом Кислим.
- Де були найбільші розбіжності між очікуваннями та реальністю?
- К.О.: Arzinger достатньо прозора система, в якій постійно ведеться комунікація та робота з юристами, які вирішили стати на partnership track. Тож не було якихось невиправданих сподівань, як і не було повних несподіванок.
- Що Ви можете порадити юристам, які хочуть стати партнерами?
- К.О.: Партнерство – це не нагорода і не статус. Це вміння бути відповідальним за себе і за тих, хто працює з тобою поруч. У партнерстві немає напівтіней та напівдій. Немає місця ваганням та сумнівам. Ти маєш вірити в себе та свою команду. Ти повинен віддаватися цьому повністю. Ти маєш бути лідером, наставником, заряджати всіх своєю впевненістю в собі та в тому продукті, який ти пропонуєш клієнту. Юридичний бізнес – це біг на велику дистанцію, тому потрібно вміти мислити довгими горизонтами. Щоденний рух вперед, where the law rules має енергетично тебе підживлювати.