Компанія ID Legal Group позиціонує себе на ринку як податковий бутік з акцентом на комплексний захист бізнесу. Наступного року компанія святкуватиме 5‑річний ювілей, але вже сьогодні її засновники та команда мають чим пишатися. Ми поспілкувалися з партнеркою ID Legal Group Анною Ігнатенко, яка має 20‑річний досвід роботи у сфері оподаткування, частина якого — робота в податкових органах. Юристка розповіла про тенденції розвитку практики та потреби клієнтів у нових реаліях, варті уваги законодавчі зміни, ініціативи must для бізнесу, а також про підходи до роботи й приводи пишатись
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Анно, як постраждала (чи, можливо, виграла) практика податкового права внаслідок локдауну?
— Виходячи з досвіду ID Legal Group, практика податкового права скоріше трансформувалась за напрямками кейсів. Наприклад, зменшився попит на послугу супроводження податкових перевірок, оскільки був введений відповідний мораторій, але актуальність нашої унікальної послуги по проведенню податкового експрес-аудиту, метою якого є виявлення та максимальне усунення податкових ризиків під час перевірок, значно підвищилась. Клієнти, які були включені до національного плану документальних перевірок ДПСУ, користуються часом мораторію з користю і спокійно та впевнено готуються до перевірок, щоб пройти їх з мінімальними і зрозумілими для себе ризиками. Коли розумієш шлях з тереном, легше його проходити.
Збільшилась кількість кейсів, пов'язаних з блокуванням податкових накладних, але це пов'язано не з локдауном чи змінами в законодавстві, а з активізаціэю податкової політки в напрямку боротьби з тіньовими схемами ПДВ. «Ліс рубають — тріски летять». Так і в цьому випадку. Велике коло звернень до нас — це постраждалі під час цієї боротьби «білі» підприємства, адже система СМКОР (система моніторингу відповідності податкових накладних (ПН)/розрахунків коригування (РК) критеріям оцінювання ступеню ризиків — прим. ред.) недосконала. Мабуть, нічого страшного немає. Все просто: заблокували або віднесли до ризикових — подай пакет документів, поясни та підтвердь. Але це час, нерви, зупинена робота підприємства. Та й не всі підприємства переживуть зупинку діяльності на фоні глобального локдауну. Тож якість впливає на час, який коштує дуже дорого. Тому локдаун приніс нам трансформацію з розширенням деяких вузьких напрямків у податковій практиці.
У подальшому бачу зростання попиту на наші послуги. У першу чергу це пов'язано з тією «дірою», що формується в бюджеті, і потребою її оперативно закривати. А шлях наповнення бюджету тільки один — збільшення збору податків. Як це зробити? Звісно, це боротьба зі схемами, якісне та своєчасне адміністрування та поступове зняття мораторію на перевірки. Дивлячись на законодавчі ініціативи та практичні дії виконавчої влади на місцях, я все більше переконуюся, що практика податкового права буде активно зростати.
— Як реагували та які рішення приймали клієнти?
— У період жорсткого локдауну ми намагалися бути максимально гнучкими у стосунках з постійними клієнтами, розуміючи сфери їхньої діяльності, а також фінансовий стан. На кого з клієнтів у більшій, а на кого у меншій мірі вплинула дана ситуація — ми або пропонували часткові канікули, або зменшували вартість послуг, пропонували тимчасові індивідуальні пропозиції. Клієнтам було приємно, що не вони виходять з проханнями, а ми пропонуємо зручні та фінансово цікаві умови.
Результат: ми зберегли наше коло постійних клієнтів та розширили вузькі практики. А головне, разом пройдений шлях та підтримка в скрутний час — це більш вагомо, ніж сума профіту зараз, у разі, якщо компанія стратегічно планує розвиватися.
— З якими запитами зараз звертаються найчастіше?
— Як я вже відзначала, це блокування податкових накладних, а також віднесення платників до «ризикових» й оскарження цієї дії як в адміністративному, так і в судовому порядку. Це найактуальніший кейс за кількістю звернень до ID Legal Group.
Це дуже креативний напрямок з боку як податкової, так і захисту, він дає певні можливості різнобічно практикуватися. Причини дуже прості: з одного боку — це неоднозначно зрозумілі причини блокування податкової накладної, суперечні норми ПКМУ №1165, різноманітна адміністративна та судова практика, з іншого — найцікавішим є те, що якщо тебе розблокували або вивели з переліку ризикових, це не означає та не гарантує, що завтра це не повториться, на жаль.
Зросла кількість звернень із супроводу податковими аудиторами фактичних перевірок, у переважній більшості пов'язаних з акцизними питаннями. Активізувалася податкова міліція за кількістю надрукованих повісток з викликами на допит та санкціонованих ухвал з тимчасового доступу до первинних документів. Особливо наполеглива податкова міліція останнім часом щодо операцій, пов'язаних з газом, сільгосппродукцією, акцизною групою товарів. Наші податкові адвокати задіяні практично цілодобово.
Також збільшилася кількість звернень, пов'язаних з трудовим законодавством. Це відносини між роботодавцем і працівником, що є прямим наслідком локдауну, а також пов'язано з активізацією з 1 вересня перевірок щодо виявлення не оформлених працівників.
— Як оціните законодавче забезпечення сфери податків сьогодні? Які зміни, прийняті у 2020 р., заслуговують особливої уваги?
— У поточному році влада продукує зміни до податкового законодавства у звичному для себе турборежимі. Не встиг бізнес оговтатись та почати усвідомлювати зміни, внесені Законом №466 щодо усунення неточностей та неузгодженостей, який набрав чинності 23.05.2020 р., як у липні отримав Закон №786 від 14.07.2020 р. щодо спрощення роботи, а вже 14 вересня КМУ затвердив проєкт Закону щодо покращення умов бізнесу. Усі згадані нормативні акти та проєкт вносять досить суттєві зміни в правила гри, що, звісно, не додає нашій країні інвестиційної привабливості, бо найчастіше за декількома позитивними змінами ховається цілий букет адміністративних, які посилюють фіскальний контроль.
Щодо найбільш революційного ЗУ №466. Основними його завданнями були імплементація чергових кроків BEPS та виконання взятих на себе урядових зобов'язань щодо міжнародного оподаткування. Так, цим законом введено трирівневу документацію з трансфертного ціноутворення для транснаціональних корпорацій, що, безумовно, сприятиме прозорості в міжнародному оподаткуванні та справедливій сплаті податків у юрисдикціях генерування доходів. Досить тривалий час запуску цього процесу сприятиме тому, що бізнес встигне належним чином підготуватись до нової форми звітності та убезпечити себе від мільйонних штрафів за невиконання законодавчих вимог.
Наступним досить жорстким фіскальним кроком стало внесення змін щодо оподаткування представництв, за якими ліквідовується спрощена схема оподаткування з коефіцієнтом 0,7, а всі комерційні представництва з 2020 р. мають визначати свій оподатковуваний прибуток відповідно до принципу витягнутої руки. Вказана норма спричинить суттєві витрати для представництв та, ймовірно, сприятиме частковому відтоку їх з ринку України.
Крім того, ЗУ №466 дискримінаційно розширив податкові різниці, ввівши обов'язок 30% коригування не лише витрат від низькоподаткових та нерезидентів зі специфічною організаційною формою, але й для доходів на користь таких нерезидентів у бік їх збільшення. Платник податків може не робити такі коригування, якщо складатиме документацію з ТЦУ за вимогами ст. 39 ПКУ, але це, знову ж таки, його додаткові витрати та обмеження.
Ну і, звісно, неможливо не згадати про КІК — головну тему всіх конференцій та круглих столів літа-осені 2020 р. за тематикою оподаткування. З одного боку, це логічний крок, якого рано чи пізно варто було очікувати в межах реалізації плану BEPS, але національна специфіка все ж наклала свій відбиток: і занадто малий вартісний критерій для визначення КІКа, і відсутність більш лояльного перехідного періоду, і неспіврозмірність штрафів за потенційні порушення.
Ну, і завершити поверхневий огляд найбільш гучних новацій податкового законодавства 2020 р. неможливо без того, щоб не згадати факт впровадження в ПКУ поняття «розумна економічна причина (ділова мета) в контрольованих операціях». Як і будь-яке теоретичне визначення, яке не має чітких критеріїв вимірювання, судження податківця щодо того, чи присутня ділова мета в тих чи інших контрольованих операціях — це буде імперативне судження, а не фіксація доконаного факту. Відтак, побільшає і адміністративних, і судових спорів з контролерами, предметом розгляду в яких буде саме питання наявності чи відсутності ділової мети у певній операції, а наслідком їх можуть бути суттєві суми донарахувань та штрафів.
Однією з найбільш гучних змін ЗУ №786, які виявились найболючішими для платників податків, на мою думку, є виключення земельного податку з переліку тих податків та зборів, від яких звільнявся платник єдиного податку. В умовах коронакризи, коли розумною політикою держави мало би бути зменшення податкового тиску на платників, збереження залишків вцілілої економіки, наші законотворці обмежили можливість легально вести підприємницьку діяльність цілий пласт малого бізнесу. Якщо взяти до уваги, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, для прикладу, в Києві, як правило, мінімум 6-значна цифра, то податкове зобов'язання з земельного податку при ставці у 3% від НГО перетворюється для єдиноподатника на непомірний тягар, який фактично зводить нанівець усі прибутки малого бізнесу. Відтак, велика частка малого бізнесу, скоріш за все, піде у тінь.
Ну, і вишенька на торті — це законопроект щодо покращення умов бізнесу, який ухвалив КМУ 14 вересня і який з великою долею ймовірності буде прийнятий ВРУ. Ним, зокрема, пропонується відмінити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок. Вочевидь, без контрольно-перевірочної роботи немає можливості наповнювати бюджет. А бізнес, який і так досить постраждав від коронакризи, втратить залишки своєї ресурсності внаслідок перевірок контролерів.
— Які законодавчі ініціативи можете відзначити?
— Чого може очікувати будь-який бізнес у будь-якій країні? В першу чергу, лібералізації. Ліберальної податкової політики, тобто зниження ставок оподаткування і податкового навантаження. Економічних реформ для розвитку економіки, а не для посилення навантаження.
У першу чергу хочу відзначити давно назрілу ініціативу щодо ліквідації податкової міліції як органу, який, по‑перше, давно втратив довіру суспільства, по‑друге, не є достатньо ефективним державним органом у боротьбі з економічними правопорушеннями.
Ідея щодо створення Бюро економічної безпеки як єдиного органу в державі, який буде опікуватися економічними злочинами, на мою думку, дуже вірна, давно назріла у часі, а головне, підтримується бізнесом. Сьогодні саме словосполучення «податкова міліція» є дратівливим. Ми можемо постійно реформувати орган, змінювати таблички з назвами, корегувати структуру, але на практиці ефект від цього мінімальний. Якщо дійсно буде побудовано орган, який відбере від СБУ, МВС, ДФС усі дублюючі функції правоохоронних органів у галузі економічних злочинів, орган з сучасною філософією та підходами, з акцентам на якісну аналітику та упередження, то він має всі шанси стати дійсно флагманом та охоронцем економічної безпеки держави.
Ініціатива щодо амністії капіталу та нульового декларування не перший рік обговорюється. На мою думку, така необхідність назріла давно. Неможливо йти по шляху виводу економіки з тіні, не побудувавши нульовий меридіан, від котрого всі відштовхнуться. Давно треба підвести риску як для всього бізнесу, так і для кожного громадянина та почати будувати з білого листа, без огляду та витрачання ресурсів на минуле.
Не слід забувати і про спрощення оподаткування фізичних осіб. Корисна для громадян ініціатива реформування ЄСВ, ВЗ та ПДФО в один податок, що, по‑перше, зменшить навантаження на фонд оплати праці, по‑друге, спросить як його сплату, так і адміністрування. Чекаю на втілення ініціативи щодо спрощення, в першу чергу, в адмініструванні.
— Розкажіть про свою кар'єру. Ви працювали на державній службі у податкових органах. Чому вирішили розпочати практику?
— Держслужба для мене — це значний шлях мого професійного зростання від податкового інспектора до заступника столичної податкової. Це досвід, практика, а найголовніше, це школа дисципліни та відповідальності. Розумію, що до держслужби та держслужбовців ставляться, м'яко кажучи, не дуже, але я вдячна, що в моєму житті вона була та залишила приємні спогади, принесла цікавих та професійних друзів, колег, якими дійсно може пишатися податкова служба.
З часом ти або самостійно приходиш до думки, що треба змінювати та змінюватись, або тебе підштовхують до нового шляху зовнішні обставини. Вчасно подана ідея дуже професійним колегою по роботі, класним юристом Олегом Добровольським кардинально змінити професійне життя та перейти на протилежний бік, а саме в орбіту захисту бізнесу, реалізувалась нами в заснуванні бренду ID Legal Group. Мене часто питають, чи правильний був той вибір, і я однозначно кажу «Так!»
В наступному році ID Legal Group буде відзначати свій перший ювілей — 5‑річчя. За цей час ми багато встигли, багато чому навчилися, завоювали авторитет на ринку та довіру клієнтів, нас впізнають як бренд, ми увійшли до рейтингів «Лідери ринку. Рейтинг юридичних компаній України» від вашого видання; Legal500 Leading firm 2020, Ukrainian Law Firms 2020, очолили комітет ААУ з податкового права, а також громадську раду при ГУ ДПС у Києві, увійшли до складу громадської ради при ДПС України.
Це дуже цікавий шлях, а найголовніше — у ньому широка дорога та багато перспектив для професійної реалізації досвіду, здобутого завдяки державній службі. До цього ми працювали на досвід, а зараз він ділиться з нами своїми щедрими плодами, якими ми, у свою чергу, ділимось з нашими клієнтами та однодумцями.
— З якими викликами Ви зіштовхнулись у ролі партнера ID Legal Group?
— Це побудова мосту між клієнтом та уже не держслужбовцем, а партнером юридичної компанії. Залучення клієнтів, заслуговування довіри — це особливий шлях.
Ринок юридичних послуг великий, як і велика кількість компаній на ньому. Треба запропонувати, по‑перше, унікальну послугу, по‑друге, дуже якісну та потрібну, щоб виділити та позиціонувати себе на цьому ринку. І нам це вдалося. ID Legal Group — це унікальний бренд, який не декларує, а дійсно виконує взяті зобов'язання. Ми створили повноцінний податковий бутік, який здатен займатися захистом бізнесу комплексно: від бухгалтерського та юридичного аутсорсингу, супроводу всіх податкових питань, від консультування до представлення інтересів у податкових органах. А це і практика з ТЦУ, судова практика, окремий блок податкових адвокатів та експертів. Хочу зазначити, що в нас податковий адвокат — це не просто адвокат зі знаннями норм права, а глибокий спеціаліст у податковому праві з практикою роботи в органах слідства. Ми пропонуємо унікальні послуги з підготовки та супроводу податкових перевірок, з мінімізації податкових ризиків. Більшість наших співробітників мають досвід роботи в податкових органах.
А найцінніше в ID Legal Group те, що за рахунок спеціалізації та досвіду ми досконало знаємо, як працює система податкових органів, можемо передбачити їхні кроки і вибудовувати контрзаходи. Ми постійно пояснюємо клієнтам, що конструктивне, аргументоване спілкування з державною машиною — це не страшно, не боляче, а раціонально й переконливо. Ми знаємо, як з ними спілкуватись, і вміємо це робити. Тому наше кредо «Кращий результат перевірки — це відсутність її початку» абсолютно досяжне. І саме завдяки злагодженій роботі всіх наших фахівців, команди ID Legal Group.
— Поділіться найцікавішою справою з Вашого досвіду за останній рік.
— Думаю, для всіх в останній період найцікавішим та найскладнішим були локдаун та тривалий період карантину з невідомим у часі кінцем. Але запам'ятовуються не тільки великі перемоги, найцінніше в практиці — це уникнення великих баталій. Про них ти й розповісти гучно не можеш, тому що не трапилось те, що планувалось або мало статись. Коли ти чітко розумієш усі можливі дії, поступові кроки, мислення державної служби, це як партія в шахи: всі знають, хто як ходить, тобі залишилось лише побудувати стратегію — і ти в дамках. У цьому і полягає смисл словосполучення «захист бізнесу».
Найцікавіше все попереду — буде важко, але дуже цікаво!