Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (далі – КНДІСЕ) цього року виповнюється 110 років – з 1913 року було 2 млн 300 тис. виконаних експертиз. Ми зустрілися в інституті із заступником Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Андрієм Гайченком, який розповів «Юридичній Газеті» про виклики, які постають перед експертами у воєнний час, мирні експертизи та як Україні допомагають міжнародні партнери.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про інститут
Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України – одна з найстаріших державних експертних установ України, створений 4 липня 1913 року як Кабінет науково-судової експертизи при прокурорі Київської судової палати.
Сьогодні КНДІСЕ відіграє важливу роль у забезпеченні якості правосуддя та об’єктивності судових рішень, активно займається виконанням судових експертиз і проведенням наукових досліджень, спрямованих на створення надійної доказової бази для забезпечення справедливості та довіри до судової системи України.
Напрямки досліджень інституту:
- встановлення розміру збитків, спричинених російською агресією;
- ідентифікація військовополонених;
- криміналістичні види досліджень;
- інженерно-технічні види досліджень;
- автотехнічні, товарознавчі та спеціальні види досліджень.
Серед напрямків діяльності: експертна (дослідження матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває в провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства), наукова, методична, міжнародна (встановлення зв'язків з іноземними організаціями та установами у сфері судової експертизи, участь у міжнародних наукових заходах та програмах), а також підготовка фахівців (навчання наявних і потенційних працівників професійних знань та вмінь) і технічний комітет 192 «Судова експертиза» (стандартизація у сфері судових експертиз, розроблення національних стандартів тощо).
Зокрема, інститут займається криміналістичними (почеркознавча, лінгвістична, технічна експертиза документів, портретна, експертиза зброї тощо), товарознавчими (автотоварознавча, ранспортно-товарознавча, експертиза військового майна), інженерно-технічними (будівельно-технічна, земельно-технічна, пожежно-технічна, комп’ютерно-технічна, оціночно-будівельна, оціночно-земельна, авіаційно-технічна тощо), економічними (дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності, про економічну діяльність підприємств і організацій тощо) експертизами, інтелектуальної власності (літературних і художніх творів, фонограм, відеограм, програм (передач) організацій мовлення, винаходів і корисних моделей, промислових зразків, сортів рослин, торговельних марок, комерційної таємниці (ноу-хау) тощо).
Крім цього, інститут проводить психологічні, мистецтвознавчі, військові дослідження, а також психофізіологічні дослідження із застосуванням поліграфа.
— Яка кількість експертиз до повномасштабного вторгнення й зараз? Можливо, є цікаві кейси?
— Усе змінилося дуже сильно, а сказати за кількістю складно. Є різні методи досліджень. Скажімо, є базове кримінальне провадження з порушення правил та звичаїв війни. По ньому призначається одна будівельно-технічна експертиза, в якій експерту ставиться запитання: чи підлягає відновленню певні об’єкти? І є список на 25 000 об’єктів на 200 сторінок. І це формально одна експертиза. Тобто якщо рахувати тільки кількісно, то об’єктивної картини не побачимо.
Але деякі дані є. Скажімо, щодо авіатехнічних експертиз – у нас за час війни збільшилася їх кількість на 600%. У нас не було авіакатастроф, усе літало цивільно та спокійно до війни, а зараз то літаки під Житомиром зіштовхнулися, то вертольоти під Краматорськом, то розбився рік тому вертоліт із керівництвом МВС України. Це все ми бачимо по телевізору, але за цим завжди стоїть якісна робота експертів, які не тільки документують, а й досліджують та з’ясовують причини подій.
По вибухотехнічним експертизам – +350% за 2022-й рік, а також +200% до тієї кількості цього року. Зброя та боєприпаси – +200%. Воєнні експертизи – близько +200%, адже це абсолютно всі історії, де щось сталося у військових, щось вибухнуло або хтось, скажімо так, здав рубежі оборони. Наші воєнні експерти встановлюють причинно-наслідкові зв’язки.
Взагалі 120-130 тисяч експертиз на рік ми випускаємо. З них 80% – це кримінальні провадження, а 17-17,5% – це ті, які замовляють звичайні люди або юридичні особи. Ви можете прийти, принести, скажімо, зразки води з вашого колодязя, щоб зробити експертизу. Укладаєте договір, платите гроші в касу й отримаєте експертизу води на якісних хіманалізаторах.
Чи, наприклад, якщо ви з сусідом не можете поділити земельну ділянку, то можна замовити земельно-технічну експертизу. Експерт приїде, поміряє та розпише її за вашою заявою (або суд може призначити).
— Чи вистачає експертів в інституті? Скільки їх потрібно додатково?
— Звісно, нам не вистачає, адже їх потрібні сотні. Але ми пішли іншим шляхом – у розвиток технологій. Скажімо, для будівельно-технічної експертизи раніше все фотографувалося за допомогою фотоапарату, прикріплювалася масштабована лінійка, щоб зафіксувати розмір кожної поверхні. Зараз ми забезпечили експертні установи Мін’юсту спеціальними 3D-сканерами, на яких просто натискаєш кнопку, а він вже фотографує та робить об’ємний масштабований знімок з усього, що бачить, із точністю та проєкціями. Далі із зображенням працюють на комп’ютері. Це скорочує час роботи експерта, яких у нас мало, скажімо, з 5-и годин до 2-5 хвилин.
— З іншого боку, а як із фінансуванням? Якщо врахувати, що такий апарат, напевно, коштує сотні тисяч гривень.
— Є апарати, які коштують 60 тис. євро за одиницю. На сьогодні ми повністю ними забезпечили систему за рахунок донорських організацій та Євросоюзу. Все внутрішнє фінансування йде на воєнні потреби. Не можемо навіть комп’ютер купити. Проте в цьому, мабуть, і талант менеджера, щоб зорганізувати роботу за будь-яких умов.
— Україні під час війни активно допомагають міжнародні партнери. Розкажіть детальніше про цей напрям. Як вони оцінюють рівень наших експертів? Мабуть, для них теж багато чого нового?
— Для них дуже багато чого нового. Але наразі ми у світовому топі серед судових експертів, а війна – це взагалі унікальний випадок для судової експертизи у світі. І вони (світові експерти – ред.) в нас навчаються. Я пишаюся нашим колективом, який є провідним, надзвичайно сильним і у деяких випадках тільки за допомогою лінійки та збільшуваного скла робить дива, які в інших країнах роблять на складному обладнанні.
Ми навчилися пристосовуватися й максимально за рахунок іноземців, які бачать ситуацію, пробуємо сформувати технічний пул, а саме пул обладнання. Так, звісно, це складно – складніше, ніж було, коли в нас було бюджетне фінансування. Але набагато важливіше зараз – це виплатити зарплату солдатам і купити військову техніку, боєприпаси. На жаль чи на щастя, ми не перекладаємо бруківки (посміхається – ред.), але на обладнання для експертизи коштів не вистачає.
Що стосується конкретної допомоги: ми, наприклад, отримали дві ДНК-лабораторії, шість стаціонарних і 30 портативних 3D-сканерів. Отримуємо хімреактиви для роботи обладнання. Щоб подивитись наш унікальний досвід, міжнародні експерти ситематично приїзджають та працюють у наших установах.
Викручуємося. Скажімо, 3-5 млн доларів вистачить, щоб забезпечити топовим обладнанням усю систему – в базових необхідностях, але щоб якісно вийти на новий рівень. З одного боку це не так багато, а з іншого – їх просто немає, де взяти. Партнери в курсі наших потреб і працюють над запитами.
Є ще питання експортного контролю. Наприклад, із Нідерландів приїжджають до нас із найсучаснішим спеціальним обладнанням для «відкриття» та зчитування телефонів. І вони б нам його подарували, але в них є заборона на експорт цієї технології. Тобто вони з ним приїхали, покористувалися, поїхали назад.
— Чи потрібні, можливо, якісь законодавчі зміни для проведення експертиз? Чи процес налагоджено?
— Потрібно просто не чіпати систему, яка непогано працює. Нові механізми потребують часу, якого в нас зараз немає. Модернізація обладнання – це основне, що пришвидшить роботу, а з цим ми справляємось.
— Яке значення відіграє експертиза для майбутнього отримання відшкодування за пошкоджене майно?
— Вже напрацьовані базові механізми. Йдеться і про житлові сертифікати, але є нестандартні об’єкти – автозаправні станції, аграрні підприємства, комбайни, посівні поля (в нас дуже велику шкоду на Поліссі завдано саме їм), для яких якісна оцінка та професійна фіксація незамінна. До прикладу, після деокупації Київщини ми побачили, наскільки небезпечними залишаються деякі ділянки, досі всіяні мінами, іншими небезпечними речами й тією кількістю застосованої зброї та відходами від неї. Тому екологічна експертиза – незамінна. Наші експерти прогнозують, скільки років ці землі будуть непридатні для використання, оцінюють збитки та фіксують їх.
Можна відшкодувати метр житла якось у середньому по області, але не можна відшкодувати метр заводу з виробництва, наприклад, пластикової тари. Саме в таких випадках ми рекомендуємо проводити експертизу, які й, наприклад, призначаються слідчими, а також звертаються люди. Ми фіксуємо ці збитки для компанії, бізнесу, щоб вони отримали хоча б можливість відновлювати все, бо якщо ти відновиш, то вже експертизу не зробиш. І колись у майбутньому це буде аргументом для відшкодування саме такої суми, а не іншої.
— Який зараз попит на цивільні експертизи? Як усе відбувається?
— Людина може звернутися самостійно. Або суд за клопотанням особи за соєю ініціативою може призначити експертизу.
Для того, щоб розпочати експертизу на офіційну адресу тієї чи іншої експертної установи, потрібно направити заяву з проханням провести експертизу. У ній варто коротко викласти суть поставленої задачі та додати копії документів. Якщо це, до прикладу, лінгвістична експертиза, то це ті документи чи листи (інші папери), щодо яких потрібне дослідження.
Судова експертиза – це складний та відповідальний процес, що вимагає проведення досліджень та отримання необхідних результатів. Час, необхідний на проведення судової експертизи, може залежати від різних чинників, як-от складність справи, обсяг необхідних досліджень, доступність фахівців і можливі затримки у процесі.
Час, необхідний для проведення судової експертизи, може змінюватись у межах – від кількох днів за кілька місяців. Це з тим, що кожна експертиза унікальна і потребує індивідуального підходу. Команда експертів має провести необхідне дослідження, аналізувати дані, скласти експертний висновок, який уже слугуватиме тим офіційним документом, з яким можна йти до суду чи до інших установ.
— 25.10.2023 міністр юстиції Денис Малюська анонсував створення в Україні Науково-дослідного центру незалежних експертиз. Як відбуватиметься робота? Розкажіть деталі.
— Є система, яка непогано працює, але меж досконалості немає. Ясно, що є певні недоліки в роботі. Скажімо, зарплата експерта на сьогодні становить десь 25 тис. грн. Це дуже мало для тієї відповідальності, яку він несе. Умовно кажучи, експерт розглядає економічну експертизу по збитках відомому держбанку – 10-15 млрд – і розписується під цим. Але жоден слідчий експерт-економіст це зробити не може. Звісно, що корупційні ризики підвищені – при зарплаті в 500-700 доларів. Переважна кількість наших експертів – це самовіддані, чесні та порядні люди, але сам ризик присутній.
Тому є ідея: створити чесну установу з механізмами максимального знеособлення осіб, які звертаються, з метою «замкнути» там експертизи по самих топових кейсах – так, щоб, умовно кажучи, не були експерти завантажені якимись дрібними питаннями. Це допоможе підвищити швидкість виконання експертиз і забезпечити експертів достойними заробітними платами – десь плануємо 100 тис. грн на місяць.
Вимоги до експертів наступні: профільна освіта, досвід роботи за фахом (приблизно 3-5 років, 10 років стажу має бути для заступника керівника). Так само закінчуються відповідні курси навчання при Міністерстві юстиції та акредитованих навчальних закладах. Далі відбувається стажування декілька місяців. Лише після цього майже експерт іде на екзамен, здає його й стає вже повноцінним експертом, отримуючи свідоцтво в певному інституті, в якому працюватиме.
Тут працюють в основному фанати. Якусь кількість «хапуг» ми вже «почистили». Залишаються люди, які люблять свою роботу. В них є і досвід, і знання, і вміння, і бажання.
Коли звільнили Бучу, Ірпінь, Гостомель, то 5 квітня з усієї країни 100 судових експертів приїхали в Київ, а потім туди, щоб усе документувати. Ми приїжджаємо, а погода така, як і зараз. Немає зв’язку, світла, води, газу. І вони (експерти – ред.) два тижні звідти не виходили. Це зараз у нас уже є форма, обладнання, засоби зв’язку, але тоді цього не було (хоча дуже допомагали волонтери). І от люди два тижні в таких умовах документували все, щоб дозволити, умовно кажучи, відновити залізничне сполучення, електропідстанції. Це фанати. Це дуже круті люди. Це колектив, яким я пишаюся.
Також до інтерв’ю відбулася екскурсія самим інститутом. Деякими фото з екскурсії ділимося нижче (для перегляду натисніть на зображення):
Збита ракета окупантів "Кинджал" Силами оборони України:
Безпілотники російських окупантів, які після збиття перебувають на експертизі:
Інститут проводить мистецтвознавчу експертизу:
Експертиза вилучених телефонів: підбирають паролі та «витягають» дані:
Інші збиті ракети окупантів:
