Наш співрозмовник Василь Фаринник, старший партнер АО CREDENCE, може оцінювати роботу слідчих, судів та адвокатів одразу з кількох позицій. Окрім служби в міліції, звідки він пішов у відставку у 2013 р. з посади заступника Міністра внутрішніх справ - начальника Головного слідчого управління, пан Фаринник працював оперативником, слідчим, суддею та заступником голови районного суду. Тож йому відомий «зворотний бік» правоохоронної та судової системи. Що стосується самостійної адвокатської практики, то вона почалася ще у 1989 р., а у 1991 р. Василь Фаринник створив юридичну фірму, фахівці якої мали величезний попит.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Василю Івановичу, той перший досвід 90-х можна було використовувати й пізніше: спочатку юридична фірма «Фаринник і партнери», потім - адвокатське об'єднання TFG Partners, а тепер - новий ребрендинг?
- Це не просто ребрендинг. Цього року ми відзначили 15-річний ювілей TFG Partners. Наше нове ім'я CREDENCE (англ. «довіра») уособлює не тільки зовнішні зміни, новий логотип або сайт. По суті, це вже інші підходи, які відрізняються від тих, що були у 1990–2000 рр. Це оновлений колектив нашого об'єднання, куди влилися молоді юристи, а також нові підходи, які враховують сучасні тенденції в юриспруденції.
- Вважається, що Ваша професія достатньо консервативна.
- Десь у старій Європі або США, можливо, консервативна. Однак тільки не у нас, де законодавство змінюється майже щороку. Наприклад, сьогодні достатньо часто наші судді виносять рішення, спираючись на рішення європейських і міжнародних судів. Це позитивна тенденція, яка лише зростатиме. Мене це дуже тішить, адже «у них» громадяни більш захищені. Цілком природно, що ми все це враховуємо у своїй роботі, розвиваємо партнерські відносини з іноземними колегами (протягом тривалого часу успішно співпрацюємо з двома європейськими адвокатськими фірмами). До того ж ми готові виходити на європейський рівень. Наші адвокати й партнери навчаються за кордоном (наприклад, у Лондонському університеті права), отримують міжнародні адвокатські свідоцтва. Все це надає можливість представляти інтереси наших клієнтів у міжнародних інституціях, захищати їхні активи за кордоном, супроводжувати справи про екстрадицію та необґрунтований розшук клієнтів Інтерполом або Європолом, кваліфіковано готувати матеріали для скасування міжнародних санкцій.
Також на нинішню юридичну практику впливає технічний прогрес. Ще півтора десятка років тому навряд чи хтось припускав, що допити можна буде проводити онлайн за допомогою відеозв'язку. Тож я не називав би консервативною нинішню українську адвокатуру. Наразі вона перебуває у процесі змін, які диктує час.
Наші адвокати стали першими в Україні, хто супроводжував угоду про визнання провини під час судового засідання в режимі відеоконференції. Наш клієнт, який звинувачувався у фіктивному підприємництві, перебував за кордоном і не міг прибути в Україну через хворобу. З огляду на цю обставину, адвокати подали клопотання до суду про проведення засідання в режимі відеоконференції, яке суд задовольнив. В результаті Печерський район ний суд м. Києва за участю наших адвокатів і клієнта, який перебував на території нашого посольства в Ізраїлі, в режимі відеоконференції затвердив угоду про визнання провини.
- Які підходи Ви використовували для підбору в колектив нових людей? Які критерії та риси, на Вашу думку, є найважливішими для юриста (як для новачка, так і для досвідченого)?
- Нинішній кістяк CREDENCE склався ще у TFG Partners. Біля витоків стояли я та Наталя Головко. Потім почали приходити талановиті спеціалісти: Наталя Вознюк, Руслан Губський, Наталя Дригваль, Артем Трекке. Можу сказати, що вони вже реалізовані фахівці й достатньо затребувані. Зрозуміло, що ми не брали на роботу «людей з вулиці». Здебільшого люди потрапляли до нас за рекомендацією. Однак потрібно розуміти, що рекомендація - це ще не гарантія, що адвокат буде успішним. До будь-якого новачка необхідно придивитися, але вже приблизно через місяць-другий можна зробити висновки про його «профпридатність». За час випробувального терміну можна побачити здібності та потенціал.
Щоб стати хорошим адвокатом, як і хорошим слідчим, потрібно від 5-ти до 10-ти років практики. При цьому, за моїми спостереженнями, абсолютно другорядним є те, який ВНЗ закінчила людина. У нас є дуже успішні адвокати-випускники пересічних навчальних закладів, які не входять до топових юридичних ВНЗ. В цьому я не маю жодних упереджень. Все залежить від бажання людини та готовності отримувати знання.
Нашим новачкам пощастило, адже вони мають у кого вчитися. Сьогодні в CREDENCE працюють 6 докторів і 9 к.ю.н., наші адвокати одночасно займаються і практикою, і наукою. Наприклад, радник нашого адвокатського об'єднання Микола Погорецький є д.ю.н., професором, завідувачем кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, головою науково-практичної ради при Раді адвокатів Київської області, членом науково-консультативної ради Верховного Суду.
Що стосується критеріїв успішності, на мою думку, вони мають кілька складових. Звісно, це хороші базові професійні знання. Окрім них, талановитий адвокат повинен вміти побачити такі процесуальні зачіпки, які непомітні іншим сторонам процесу. Хороший адвокат буде гранично чесний з усіма сторонами - своїм клієнтом, слідчим, обвинувачем, суддею. Він не шукатиме конфліктів на порожньому місці заради власного піару, адже має інше завдання - захистити клієнта. Так, траплялися ситуації, коли ми виходили й апелювали до медіа. Однак до цього були використані всі процесуальні заходи. За нашими заявами навіть реєструвалися кримінальні провадження щодо недбалих правоохоронців. При цьому наші адвокати - часті гості на ТБ та в інших медіа, коли людям потрібно пояснити положення прийнятого закону або певні юридичні тонкощі.
- Як Вас знаходять клієнти? Який клієнт для Вас «зручний», а кого Ви особисто відмовилися б захищати?
- Захист у кримінальному процесі - це безумовна довіра між клієнтом та адвокатом, тому з плином часу працює репутація. Люди приходять за порадою своїх друзів і знайомих, які переконалися, що навіть з дуже непростої ситуації можна знайти правовий вихід. До того ж деякі наші клієнти (політики, великі бізнесмени) - це не ті люди, які приходять за рекламним оголошенням, для них важливі рекомендації.
Коли ти досягаєш успіху в непростому процесі, який тягнеться роками, то про це стає відомо певному колу осіб, серед яких наші потенційні клієнти. Загалом, наші справи говорять за нас.
Наприклад, так було зі справою народного депутата, якого ми захищаємо три роки. Кримінальне провадження щодо нього велося з 2015 р., а у 2016 р. Верховна Рада України дала згоду на його притягнення до кримінальної відповідальності. Однак навіть у 2019 р. повідомлення про підозру так і не було вручене. Людину просто «підвісили на гачок» у зв'язку з політичною діяльністю. Ми звернулися до суду з проханням встановити розумний строк досудового розслідування, посилаючись на те, що занадто тривале провадження без прийняття процесуальних рішень є прямим та істотним втручанням у права й законні інтереси клієнта. Суд погодився з нашою аргументацією і встановив термін в один місяць для завершення досудового розслідування.
Наведу приклад ще однієї справи, яку можна назвати знаковою - порушення прав клієнта стало підставою для конституційної скарги, в результаті чого норма закону була визнана неконституційною. Ми забезпечували захист громадянина, якого звинувачували у вчиненні злочину проти основ національної безпеки. У процесі цієї роботи сторона захисту не одноразово подавала клопотання до суду, зазначаючи, що у разі застосування ч. 5 ст. 176 КПК, тобто під час обрання запобіжного заходу, суддя має визначити розмір застави нашому клієнту. Суд не одноразово відмовляв і не приймав наші аргументи. Ситуація змусила адвокатів ініціювати конституційне провадження, де було доведено, що такий підхід є дискримінаційним, оскільки ставить одну категорію осіб, щодо яких обирається запобіжний захід, у нерівні умови з іншими особами, які підозрюються або обвинувачуються у скоєнні злочинів аналогічного ступеня тяжкості. Влітку минулого року судді Конституційного суду визнали цю норму неконституційною.
Що стосується «зручних» або «незручних» клієнтів, тут потрібно говорити про складність конкретних справ. Хоча людський фактор також відіграє певну роль. «Зручним» я можу вважати клієнта, який звернувся до нас вчасно. Не тоді, коли він загнаний у глухий кут, а його проблема вже на завершальній стадії, а тоді, коли їй можна запобігти та змінити ситуацію на користь клієнта. Здебільшого це справи, пов'язані з бізнесом. Погодьтеся, юристу простіше працювати, коли рейдерське захоплення тільки планується, а не коли вже відбулося. Хоча ми бралися за справи, які тягнулися роками, та благополучно завершували їх на користь клієнта. Однак все це вимагало вже зовсім інших зусиль від адвокатів.
Якщо відповідати на питання про людей, яких я відмовився б захищати, то це все одно, що запитувати лікаря про те, кого він відмовився б лікувати. Наша діяльність схожа на лікарську в тому аспекті, що ми будемо надавати допомогу всім. Саме в цьому полягає суть професії. Я можу назвати адвоката вартовим усієї правоохоронної системи, адже значною мірою саме від нього залежить дотримання прав людини. Просто є певна спеціалізація, яку потрібно враховувати. Юрист, який спеціалізується на корпоративному праві, навряд чи буде ефективним у кримінальному процесі, як його колега з відповідною спеціалізацією та досвідом.
- Скільки у Вас клієнтів і скільки справ ведуть Ваші адвокати? Десятки, сотні? Чи велике навантаження на одного адвоката?
- Що стосується цифр у справах, які ми супроводжуємо, то це навряд чи про щось скаже. По-перше, юристи, як правило, беруть участь одразу в кількох процесах. Деякі складні справи може супроводжувати ціла група адвокатів (навіть 5-6 осіб). Особливо це стосується справ економічної спрямованості, пов'язаних з діяльністю високопосадовців (міністрів, депутатів, керівників найбільших холдингів). По-друге, процес розслідування та розгляду таких справ може тривати роками!
Тому логічно говорити про складність і масштабність різних справ, а не просто про їх кількість. Адже робота в одній справі може бути достатньо рутинною у порівнянні з іншою, про яку я згадав раніше, що призводить до суддівського рішення про неконституційність положень закону. Їх просто не можна ставити поруч.
Наш кістяк - це близько двадцяти юристів, фахівців у різних галузях права. У разі потреби ми залучаємо будь-яких профільних фахівців. Звичайно, ми можемо братися за справи будь-якої категорії. Однак останніми роками, окрім традиційного кримінального права, ми спеціалізуємося на супроводі справ, пов'язаних з порушеннями антикорупційного та податкового законодавства, захистом бізнесу від рейдерів, свавілля чиновників і контролюючих органів, нечесних конкурентів та партнерів. Дуже важливий і порівняно новий напрямок (став актуальним 5-6 років тому) - це супровід клієнтів, які знаходяться в міжнародному розшуку, під міжнародними санкціями, підлягають екстрадиції, а також представлення інтересів іноземних компаній в Україні.
- Існує думка, що непрофесійний слідчий - знахідка для адвоката, адже він робить багато помилок і дає Вам широке поле роботи. Чи згодні Ви з цією думкою?
- З цим твердженням я не погоджуюся. Нам краще працювати з професійним слідчим і прокурором з однієї простої причини - не потрібно ходити й доводити їм очевидні юридичні речі. Звісно, від помилок ніхто не застрахований. Однак коли на помилки вказуєш правоохоронцю-професіоналу, то він сприймає це спокійно та намагається виправити. Натомість «беспредельщик», вибачте за жаргон, у своїх помилках гне свою лінію. Щоб його змусити дотримуватися букви закону, потрібно довго доводити очевидне, найчастіше звертатися до суду. Ставити таких на місце можна і потрібно. Ми це робимо. Проте в основі лежить не покарання слідчого, а дієва допомога клієнту та відновлення законності.
Наприклад, не так давно ми представляли інтереси громадянина, якому інкримінувалося надання неправомірної вигоди посадовій особі. До моменту повідомлення про підозру детективи НАБУ під час обшуку робочого кабінету клієнта вилучили майно та велику суму готівки, після чого звернулися до суду з клопотанням про накладення арешту на ці кошти. Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання. В судовому засіданні адвокати довели відсутність підстав для накладення арешту, оскільки детективи порушили порядок вилучення грошових коштів, які передавалися нашому клієнту на зберігання. До того ж прокурор не довів, що вилучені гроші були отримані в результаті вчинення злочину, який є предметом доказування в цьому кримінальному провадженні. Апеляційна палата ВАКС погодилася з доводами адвоката і зняла арешт з вилучених грошових коштів.
При цьому, знаючи роботу судової та правоохоронної системи зсередини, найскладнішою я вважаю роботу слідчого. Це нескінченний конвеєр і критичні навантаження. Особливо сьогодні, коли законодавство до кінця так і не відшліфували - почали зміни, але не довели їх до кінця. Навантаження на слідчих та процесуальних керівників значно зросло - вони розслідують сотні проваджень! Якої якості ми чекаємо?
Розвантажити слідство від дрібних справ мають законодавчі зміни, які вводять поняття кримінальних проступків. Це правопорушення невеликої тяжкості, розслідуванням яких до останнього часу були зайняті слідчі. Покарання за такі правопорушення найчастіше передбачатиме серйозні штрафи, але без позбавлення волі. Проступки (частка таких правопорушень достатньо значна) розслідуються за більш спрощеною процедурою дізнавачами. Фактично, ми повертаємося до старої моделі, яка існувала десятиліттями, коли незначні справи розслідували й передавали до суду саме дізнавачі. Однак якщо раніше дізнавачем міг бути як оперативник, так і дільничний інспектор, то тепер це будуть виключно штатні дізнавачі з такими ж функціями та правами, як і у слідчого. Сподіваюся, що ця стара-нова система запрацює, нехай не одразу, але все-таки розвантажить слідство, що має позначитися на його якості.