Про перспективи розгляду Вищою радою юстиції люстраційних справ стосовно суддів та про підсумки піврічної роботи ради «Юридичній газеті» розповіла член ВРЮ Тетяна Малашенкова.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Приблизно півроку тому запрацювала Вища рада юстиції (далі – ВРЮ) у новому складі. На Вашу думку, можна сказати, що робота ВРЮ була ефективною за цей час?
- Чи була робота ВРЮ ефективною, має оцінювати суспільство. Хочу нагадати читачам, що перше засідання ВРЮ у новому складі відбулося 09.06.2015 р. З цього моменту пройшло не більше як 6 місяців. На мою думку, за цей час було зроблено дуже багато: прийнято понад 900 рішень, з них близько 600 стосуються звільнення суддів за власним бажанням та відставка. За цей період ВРЮ прийняла 65 рішень про внесення подання Президентові України про призначення кандидатів на посади суддів. ВРЮ також внесла 21 подання про звільнення суддів з посад за особливих обставин (порушення присяги, у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду). Розпочато люстраційні перевірки, відповідно до Закону «Про очищення влади», відкриті дисциплінарні провадження стосовно суддів вищих судів. Водночас, більше ніж рік до формування нового складу, ВРЮ не працювала взагалі. Крім того, у період з 09.06.2015 р. і до сьогодні до ВРЮ надійшло понад 3600 скарг на дії суддів. Вони теж потребують негайного реагування.
- На ВРЮ покладаються великі надії щодо проведення люстрації суддів. Коли ВРЮ не працювала, то цими питаннями займалась Тимчасова спеціальна комісія (далі – ТСК). Зараз усі карти в руках ВРЮ. Нещодавно у ВРЮ розпочався розгляд так званої люстраційної справи щодо екс-голови Вищого господарського суду України Віктора Татькова. За Вашими прогнозами, коли можна очікувати рішення у цій справі та наскільки швидко ВРЮ зможе прийняти рішення щодо інших суддів, які потрапляють під люстрацію.
- Я розумію, що увага суспільства, як правило, зосереджена на матеріалах ТСК. Вони першими були розподілені для розгляду 30 липня – у день, коли в Раді було впроваджено автоматизовану систему розподілу справ. Зазначу, що деякий час ми не могли розпочати розгляд цих матеріалів, оскільки законодавець чітко визначив, що вказані справи мають бути передані членові ВРЮ лише через автоматизований розподіл.
У зв'язку з цим необхідно було запровадити таку систему, внести до неї усі дані, а це потребувало часу. Та вже 27.08.2015 р. у ВРЮ були відкриті перші дисциплінарні провадження. За 3 місяці ВРЮ було відкрито 41 провадження стосовно 46 суддів, тобто за усіма висновками ТСК. На сьогодні прийнято 22 остаточні рішення, з них 15 подань про звільнення за порушення присяги, у 6 випадках – відмова у звільненні, з них 4 направлено до ВККСУ для накладення іншого дисциплінарного стягнення. Щодо 1 судді матеріали направлені до ВККСУ для розгляду за звичайною процедурою. Це той випадок, коли виявилося, що у висновку ТСК стосовно судді Бабушкінського районного суду Дніпропетровської області М. Решетніка був відсутній підпис голови ТСК.
Європейські експерти не раз наголошували, що судова влада може бути незалежною лише тоді, коли буде забезпечено незалежність кожного судді. Для того щоб суддя був незалежний, мають бути створені відповідні гарантії та забезпечено їх дотримання. Насамперед, кожна справа має розглядатися суддею індивідуально. Так само повинен бути індивідуальний підхід членів ВРЮ до кожної справи, яка стосується дисциплінарної відповідальності судді. Ми не маємо права, і ми не є тим органом, який здійснює оцінку судових рішень. Кожне судове рішення може бути оскаржено і може бути предметом перегляду відповідними інституціями. ВРЮ не є тією інституцією, яка оцінює законність прийнятих суддею рішень. Ми оцінюємо, чи зробив суддя все незалежно, чи виконав він свій обов'язок щодо того, щоб забезпечити дотримання принципу об'єктивного незалежного розгляду справи задля прийняття законного та справедливого рішення.
Водночас, ми так само маємо забезпечити суддям незалежний, неупереджений розгляд їхніх справ. У кожному випадку ми намагаємося з'ясувати, які конкретні дії були вчинені або не вчинені суддею. Тож, особисто я задоволена результатами діяльності нового складу ВРЮ.
Що стосується люстраційних справ, то Мін`юст нам передав матеріали усього щодо 63 суддів. Якщо зробити аналіз цих справ та подивитись, що ж нам передали за 1,5року роботи люстраційного комітету, то ми побачимо, що, в основному, матеріали стосуються суддів, які працювали у Донецькій, Луганській областях і Автономній Республіці Крим та не виявили бажання перейти на територію України з окупованої частини, або щодо яких є відомості про співпрацю з так званими «ДНР», «ЛНР» та «Республікою Крим». На момент надходження звернень стосовно частини з цих суддів, ВРЮ ініціювала перед ВККСУ питання про порушення ними присяги. Наразі є кримінальні провадження щодо вищезгаданих суддів.
Хочу також звернути увагу на те, що коли надходить заява будь-якого судді про звільнення за власним бажанням, у відставку, тобто за загальними обставинами, то перше, що ми робимо, – це перевіряємо, в тому числі й за допомогою журналістських розслідувань, чи причетні ці судді до будь-яких незаконних дій. Якщо виявляємо, що судді співпрацюють з так званими «ДНР» чи «ЛНР», то ми зупиняємо процедуру звільнення і направляємо відповідну заяву безпосередньо до ВККСУ. Загалом, ми направили до ВККСУ матеріали стосовно 63 суддів з цих підстав.
Інша проблема – як виглядає подання, над яким 1,5 року працював люстраційний комітет. Це півтора аркуша паперу, в якому зазначено, що певний суддя не подав заяву, яка передбачена ст.3 Закону «Про очищення влади». Це все, що зробив Мін'юст, тобто навіть не встановлено, ким і коли призначений відповідний суддя. Отже. є низка документів, у яких Мін`юст просить внести подання на звільнення судді Верховною Радою України, тоді як цей суддя був призначений Президентом лише на 5-ти річний строк.
Відповідно до Конституції України, усі державні органи повинні діяти в межах і у спосіб, передбачений законодавством. Тож ВРЮ з власної ініціативи не має права просити зробити те, чого її не просив зробити Мін'юст. Це означає, що ми не можемо направити подання до парламенту, оскільки Верховна Рада суддю не обирала. Нам доводиться звертатися до Мін'юсту з проханням виправити помилку.
Нам також доводиться самостійно проводити перевірку даних, а це забирає час. Ми самостійно збираємо усі необхідні документи: наказ про проведення перевірки щодо судді, особові дані (коли й ким призначений, копію трудової книжки, з’ясовуємо місцезнаходження особи, встановлюємо, чи було його належним чином повідомлено про проведення перевірки тощо).
Ви самі розумієте, судді добре знають закони, і якщо їх позбавлять роботи, звісно, вони будуть позиватися до суду. Для того, щоб наші рішення відповідали закону і не були скасовані в майбутньому, ми маємо вчинити усі необхідні дії, в тому числі проконтролювати, щоб пакет документів був оформлений належним чином.
Першою, як ви сказали, усіма очікуваною, стала так звана «люстраційна справа В. Татькова». Ми розуміємо увагу суспільства до цієї категорії справ, тож після рішення про відкриття провадження, на наступному ж засіданні дисциплінарної секції ВРЮ справу вже було розглянуто по суті. Секція рекомендувала Вищій раді юстиції прийняти рішення про внесення подання про звільнення В. Татькова з посади судді через порушення вимог законодавства щодо несумісності. Думаю, що остаточне рішення Вищою радою юстиції з цього питання буде прийнято до кінця року.
- А які перспективи швидкого розгляду справ стосовно інших судів, на яких Мін'юст передав Вам люстраційні матеріали?
- Ці питання ми розглядаємо на кожному із засідань Ради. Процедура їх розгляду передбачає прийняття 4-х рішень: спочатку секція ВРЮ ухвалює висновок про відкриття провадження у справі, який має затвердити ВРЮ, і лише після цього питання розглядається секцією та на засіданні Ради по суті. Згідно з чинним законодавством, Вища рада юстиції запрошує на засідання усіх суддів, щодо яких розглядаються справи. Однак чомусь судді саме у цей період починають хворіти. Тим не менше, більшість суддів приходить на засідання навіть секцій ВРЮ, а деякі приходять, перебуваючи на лікарняному, й дають свої пояснення.
- Люстраційні справи розглядають усі члени ВРЮ?
- Відповідно до чинного законодавства, люстраційні справи розподіляються автоматизованою системою на всіх членів ВРЮ, які працюють, тобто сьогодні – на 15 осіб. Кожен з нас має у своєму розпорядженні декілька справ. Безпосередньо у мене таких справ понад 10.
- За Вашим прогнозом, коли можна очікувати закінчення розгляду люстраційних справ?
- Наразі у нас заплановано, що кожен понеділок відбуваються засідання кадрової секції, кожен вівторок – дисциплінарної, кожен четвер – засідання Ради. Порядок денний настільки напружений і насичений, що часто ми продовжуємо засідання і після закінчення робочого дня, щоб розглянути всі питання.
Думаю, що левову частину люстраційних справ ми все ж таки розглянемо до кінця цього року. Це в тому випадку, якщо процес не буде затягуватися через неявку суддів чи їх прохання з різних причин про перенесення розгляду справи. Законодавець чітко передбачив, що повторне неприбуття судді на засідання ВРЮ без поважних причин є підставою для розгляду справи у його відсутності.
- У чому складність розгляду таких люстраційних справ? Наприклад, під люстрацію потрапляють колишні члени Вищої ради юстиції, таким чином Ви розглядаєте справи щодо люстрації своїх попередників. Як Ви ставитесь до цього?
- Так, ми розглядаємо такі справи. Перша справа – щодо В. Татькова, розпочато процедуру стосовно суддів ВАСУ М. Кобилянського, І. Темкіжева, судді ВГСУ О.Удовиченка. Складність люстраційних справ полягає у належній підготовці всіх необхідних документів.
- Яка сьогодні ситуація з ТСК? Вони досі працюють?
- Мабуть, коректніше, щоб на це запитання відповідали члени ТСК. У нас була спільна з ними зустріч, щоб скоординувати роботу. Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» передбачено, що ТСК мала працювати протягом року з дати утворення, а після закінчення цього строку ті справи, щодо яких ТСК не встигла прийняти рішення, мала в обов'язковому порядку передати до ВРЮ.
ТСК фактично припинила свою діяльність десь усередині червня, а де-юре, зі слів голови ТСК, – усередині листопада. Проте, відповідно до закону, про офіційне закінчення і припинення роботи ТСК має бути подано оголошення. Наразі Голова Комісії у листі до ВРЮ від 10.11.2015 р. вказав, що про завершення своєї роботи повідомить ВРЮ письмово.
Хочу зазначити, що на той час, коли повноваження минулих складів ВРЮ та ВККС були припинені, а у суспільства була потреба оновити судову владу, законодавець, створивши ТСК, вчинив правильно. За специфікою його статусу, це був тимчасовий спеціальний орган при ВРЮ, який навіть був розміщений у приміщенні Ради.
- Як Ви співпрацюєте з ними на сьогодні, тобто у цих люстраційних справах, які Ви розглядаєте. Ви можете отримати від них необхідну інформацію?
- Наразі ТСК передала нам ухвалені висновки з усіма матеріалами, які їх супроводжували. Проте, наприклад, стосовно судді Шевченківського райсуду м. Києва Н. Сіромашенко ТСК ухвалила 2 висновки, один з яких було передано аж у жовтні.
Водночас, близько 300 матеріалів перевірок, які ТСК не встигла розглянути, Комісія до нас не передала. Втім, Вища рада юстиції внесла зміни до регламенту, які стосуються процедури розгляду скарг, що надійшли до ТСК і не були розглянуті. Ми сподіваємося, що Комісія виконає вимоги Закону та передасть ці справи до ВРЮ, щоб Вища рада юстиції змогла їх розглянути.
- Нещодавно Президент подав у парламент законопроект про внесення змін до Конституції України в частині правосуддя. Законопроектом передбачено значне розширення повноважень ВРЮ? На Вашу думку, цей орган впорається з новими повноваженнями, які на нього хочуть покласти? Чи підтримуєте Ви такі зміни?
- Якщо парламентарі приймуть такі зміни, звичайно, ми будемо виконувати закон і ми готові до цього. Хочу зазначити, що зміни до Закону України «Про Вищу раду юстиції», прийняті у 2015 р., встановили дуже високі вимоги до членів ВРЮ. Це не просто юристи, а знані фахівці у цій сфері, які мають не менше 15 років стажу у галузі права та бездоганну професійну репутацію. Тобто по суті йдеться про людей, які мають усталений світогляд та внутрішні переконання, досконало знають право та здатні до безстороннього аналізу обставин справи. Вважаю, що нинішній склад Ради, підібраний за цими критеріями, дозволяє нам дотриматися об'єктивного розгляду справ і забезпечити той справедливий розгляд справ, якого від нас вимагають європейські інституції, наголошуючи, що органи, подібні до ВРЮ, є квазісудом, а отже, мають дотримуватися принципів судового розгляду справ (рівності усіх перед законом, доведеності вини, змагальності, гласності тощо)
- Усі ми пам'ятаємо, як робота ВРЮ блокувалася місяцями, і вона не могла виконувати покладені на неї повноваження. Говорили про політичні причини таких блокувань. Зважаючи на нові повноваження ВРЮ, можна очікувати, що остання потрапить під політичний тиск. Звичайно, на 21 особу легше вплинути ніж на 450 депутатів. Чи зможе ВРЮ убезпечити себе від зовнішнього впливу, зважаючи на нові повноваження?
- Я думаю, що на нас неможна впливати, якщо це не вплив аргументів, які будуть доведені суддями, якщо це не вплив безпосередньо доказової бази. Я думаю, що інші чинники не зможуть впливати на рішення членів ВРЮ.
- У законопроекті говориться, що ВРП складається з 21 члена, з яких 10– обирає з'їзд суддів України з-поміж суддів чи суддів у відставці, 2– призначає Президент України, 2– обирає Верховна Рада України, 2– обирає з'їзд адвокатів України, 2– обирає всеукраїнська конференція прокурорів, 2– обирає з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Проте досвід, на прикладі адвокатів, показав недоліки такої процедури формування ВРЮ. Чи вважаєте Ви, що ця процедура буде ефективною і дійсно до ВРЮ зможуть обрати гідних представників?
- Я думаю, що завжди можуть з'явитися люди, які можуть організувати скандал, і це не залежить від процедури. Якщо звернутися до історії підготовки проекту змін до Конституції України, то ми зрозуміємо, що той склад суб'єктів, які формують ВРЮ, з`явився не випадково. Венеціанська комісія у своєму висновку зазначила, що у парламентсько-президентській системі державного устрою інститут Президента не є нейтральним, і тому не повинен залишатися єдиним інститутом, що має право голосу стосовно складу ВРП у процесі призначення обмеженої кількості членів Вищої ради правосуддя. Саме для забезпечення рівноваги й убезпечення від політичного тиску Венеціанська комісія рекомендувала, яким чином і скільки представників має бути обрано від парламенту та від Президента. Хоча навіть у нинішньому складі забезпечено європейський стандарт, згідно з яким більшість у складі дисциплінарних суддівських органів мають складати судді. Крім того, Головою ВРЮ, заступником, керівником дисциплінарної секції також є судді.
- Згідно з законопроектом, Вища рада юстиції перейменується на Вишу раду правосуддя. Як Вам таке перейменування?
- Юстиція – це і є правосуддя, але Конституція дійсно передбачала, що правосуддя здійснюється виключно судами. Якщо в Конституції використовується термін правосуддя, то, напевно, доцільно використовувати єдину термінологію, щоб потім не було різного тлумачення або намагання різного тлумачення правових норм.
- На Вашу думку, чи зможе прийняття поданого до парламенту законопроекту відновити довіру до судової влади в Україні?
- Сам собою законопроект чи закон не зможе відновити довіру суспільства до судів. Відновлює довіру навіть не ВРЮ, відновлюють довіру самі судді. Суддівський корпус також прагне очищення та оновлення, і ми бачимо, що ВРЮ допомагає суддям у цьому процесі. Крім того, проводяться люстраційні процеси, йде формування нового суддівського корпусу, члени ВРЮ беруть активну участь у круглих столах, нарадах, обговореннях з метою впровадження європейських стандартів у нашу діяльність та уніфікації процедур, аби робота Ради була прозорою та зрозумілою для всіх, а рішення були законними та справедливими.