Якщо поєднати право та ІТ, додати молоду амбітну команду і помножити це на нестандартну бізнес-модель, напевне, у вас вийде Stron. Про те, що таке справжній legal tech, у яких напрямах шукати майбутнє e-commerce, чому спеціальний режим «Дія Сіті» навряд чи стане драйвером економіки та чому наразі не час для появи юридичних фірм повного циклу, ми говорили з керуючим партнером Stron Олегом Дерлюком.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Як охарактеризувати роботу Stron Legal Services у 2021 р. одним словом?
— Вау! Ми зростаємо, у нас все добре попри пандемію коронавірусу та інші негаразди в країні. Можливо, це трохи парадоксально, бо спілкуючись з колегами по ринку, ми чуємо багато нарікань та скарг. А ми не скаржимось. Звичайно, є внутрішні виробничі особливості, позаяк не завжди все вдається, адже не все залежить виключно від нашої роботи. На жаль.
— Робота над яким кейсом протягом року була для вашої команди найскладнішою?
— Ми маємо складний комплексний проєкт, над яким працюємо протягом року. Він полягає в отриманні на Мальті ліцензії на роботу казино та на бетінг. Паралельно з цим отримуємо для клієнта ще 2 ліцензії. Перша є фінансовою — electronic money institution (EMI), що потрібна для роботи установи з випуску електронних грошей, а друга — virtual financial assets institution (VFA) для роботи з криптовалютою, що дозволяє працювати на біржі в якості брокера. Усі ці ліцензії мають працювати в синергії та допоможуть надавати один продукт-сервіс. Тобто це казино працює EMI (банком) та VFA через один інтерфейс. Гравець, що реєструється на сайті казино, може через єдиний інтерфейс як грати і робити ставки, так і керувати своїм рахунком у банку. Що важливо, такий підхід вирішує купу проблем, пов’язаних з еквайрингом, адже більшість платежів з кодом азартних ігор банки не випускають з країни. У багатьох це елемент політики комплаєнсу.
А в даному випадку клієнт буде поповнювати свій рахунок в EMI, це не буде мати код азартних ігор, і таку транзакцію банки не пропускати вже не зможуть. З часом ми плануємо отримати членство в Visa і в MasterCard, що дасть можливість видавати клієнту платіжну картку до його рахунку. Це також спрощує можливості клієнта по використанню грошей, які він виграв, бо йому не потрібно спочатку виводити виграш на свій банківський рахунок і лише потім витрачати їх. Це просто, зручно і швидко. Цей проєкт триватиме ще роки півтори точно. Отримання такого роду ліцензій, підготовча робота, вибір юрисдикції — це місяці копіткої роботи. Ми недарма обрали саме Мальту, адже там ми маємо можливість отримати відразу всі 3 ліцензії у одній юрисдикції, а у країнах Балтії могли б отримати лише 1 чи 2 з них. Ну, і з податкової точки зору нам все подобається. Хоча Мальта зараз і знаходиться в сірому списку FATF, думаю, це проблема тимчасова.
— Чи можна віднести ці продукти до категорії legal tech?
— Звичайно, бо це і є справжній legal tech. Адже тут є новації, на відміну від ботів, які реєструють нові торгові марки. Ми робимо складну юридичну роботу, яка у комплексі дає єдиний продукт. І хоча з точки зору ІТ це продукт простий, проте він зовсім не простий з точки зору отримання ліцензій.
— Поговоримо про e-commerce. Ця сфера наразі дуже популярна для стартапів. Та чи встигає законодавча база України за світовими тенденціями електронної комерції?
— З інноваціями в економіці у нас все чудово, ми дійсно маємо ІТ-продукти та продукти гібридного типу, які оцінуються в мільярди. Наприклад, той же Monobank. Водночас законодавча база дійсно відстає. Але треба розуміти, що саме наявність інновацій в економіці та людей, які їх готові реалізувати, і є тим драйвером, що стимулює законодавців удосконалювати правове регулювання. Тобто це вже питання GR, коли юридичні представники спілкуються з народними депутатами, організовують круглі столи та інші заходи, де висвітлюють необхідність врегулювати те чи інше питання. Нам дуже не вистачає закону про випуск електронних грошей. І хоча в Україні є положення про електронні гроші, але їх можуть випускати банки, а інші фінансові установи не можуть.
У багатьох юрисдикціях цим якраз займаються EMI. Чому б не створити подібний інститут в Україні? EMI, на відміну від банка, не може лише надавати інвестиційно-зберігаючі послуги, тобто депозити і кредити — не його профіль. Але він може приймати і проводити платежі. Також у нас відсутнє регулювання гібридних послуг. Вже сьогодні і «Нова Пошта», і мережа магазинів «Сільпо» придбали або створили власні банки. І це просто черговий крок розвитку бізнесу. Немає складності в тому, щоб сісти за стіл законодавцю з бізнесом, все обговорити і підготувати правки до діючих законів або виокремити це в один закон. У цій ситуації драйвером має бути саме бізнес.
— Що важливого з законодавства було прийнято у сфері e-commerce у цьому році?
— Надважливо те, що ми ввели можливість для нерезидентів, що роблять поставки в Україну, платити ПДВ. До цього була досить абсурдна ситуація, коли, наприклад, український продавець комп’ютерних ігор платить ПДВ, а такий же іноземний — ні. Хоча формально за Податковим кодексом України вони мали зареєструватись, коли здійснювали поставки, але порядку взяття нерезидента на облік не було, і якби він хотів заплатити, податкові органи не видали б йому податковий номер. Натомість пропонувалося, щоб він реєстрував в Україні постійне представництво і через нього вже платив податок. Але зрозуміло, що якщо нерезидент цього не робить, притягти його до відповідальності за несплату ПДВ майже неможливо. Наразі вже існує інститут, який виокремлює таких постачальників електронних цифрових послуг і дає їм можливість зареєструватись і спокійно сплачувати ПДВ. Це дійсно довгоочікуваний крок уперед. Втім, цей інститут не передбачає якогось контролю, що дає можливість спокійно обходити податкові вимоги. Це призведе до того, що платниками ПДВ будуть ставати лише дуже великі компанії, для яких сплата податків в Україні не є проблематичною. Мова про Google, Microsoft. Це компанії-монополісти, і цей податковий тягар вони можуть перекласти на споживача.
Крім того, нарешті врегулювали питання колекторської діяльності. Адже зараз буйно квітне мікрокредування, коли кошти зараховуються прямо на картку, а потім люди не можуть віддати ці гроші, і починається вибивання їх колекторами, які часто діяли в дуже неетичний спосіб. А зараз є реєстр колекторів, з’являються способи впливу на осіб, які здійснюють таку діяльність.
— Яка подія 2021 р. в Україні найбільш важлива для галузі ІТ-права?
— Напевне, прийняття закону про «Дія Сіті». Хоча я маю певний скепсис щодо позитивного впливу цього закону на економіку, адже для компаній середнього розміру головний захист від рейдерського захоплення — непомітність. Вони представлені сукупністю ФОП, які працюють у коворкінгах, і їм переходити на «Дія Сіті» немає сенсу. Поперше, їм доведеться платити більше податків, а по-друге, ніхто не гарантує їм захист від рейдерства у разі, якщо вони зареєструються суб’єктами «Дія Сіті».
Щоб галузь ІТ вийшла з тіні чи сірої зони, треба, щоб була довіра як до правоохоронних органів, так і до судової системи. Це дуже складно, адже репутація вибудовується роками, а втрачається за хвилині. Тому цей режим лише для великих компаній, що мають у складі по 3–4 тис. розробників. Для них ховатися від податків невигідно й ризиково. Наразі вони платять досить високі податки, а «Дія Сіті» дасть їм можливість платити фіксований відсоток, який буде менший за теперішні відрахування. Тому, на мою думку, «Дія Сіті» — це більше піар-проєкт, а не реальна реформа у сфері цифрової економіки. Хоча потенціал наших людей майже необмежений. У нас є сильна математична база, люди у нас креативні, а молодь все частіше обирає між юриспруденцією, менеджментом і економікою саме ІТ. Це добре, бо сама світова економіка зараз все більше цифровізується, чому сприяє пандемія коронавірусу. Якщо зникне або суттєво знизиться тиск влади і рейдерів на бізнес, наша економіка дійсно злетить, бо багато хто говорить про Україну як про великий ІТ-хаб. Просто не треба заважати. Тоді й зарплатні податки зростуть, ось побачите. Бо не буде сенсу придумувати схеми, як не платити, якщо буде захист держави.
— У цьому році до України перебралось багато ІТ-спеціалістів з сусідньої Білорусії. Чи відчули ви додатковий запит на юридичні послуги від ІТ-сектору?
— Вони не прийшли сюди стартапами. Стартапи, які починались в США або на Кіпрі, там і залишилися. В Україну ж переїхав молодший і середній стаф. І тут знову зіграло наше відстале міграційне й комерційне законодавство. Хотілося б, щоб нерезиденту було простіше відкрити рахунок або отримати посвідку на працевлаштування. Це трохи стримує білорусів від переїзду в нашу країну. Деяких спеціалістів роблять навіть фіктивними інвесторами в українську економіку, щоб вони могли отримати посвідку на проживання.
— Які тенденції у розвитку фінтеху вирували протягом цього року?
— Нічого нового майже не відбувається. Головним драйвером залишається Monobank, який задає ринку певну планку. Зараз мережа Ibox запускає навколобанківський проєкт. Є, наприклад, той же izibank. Це те, що зручно і швидко. Ми й раніше знали, що подібні проєкти давно обігнали за рівнем надання фінансових послуг певні імениті іноземні банки, у яких обслуговування — відвертий «нафталін». І найголовніше, що успіх в Україні потім можна експортувати і продавати іноземним інвесторам. Тим паче, цьому спряє міжнародне законодавство. У тому ж ЄС існує директива, яка зобов’язує банки відкрити можливість під’єднуватись до них різноманітним платіжним платформам. Тобто людина, маючи рахунки в декількох банках, може сама обрати платформу, через яку буде ними управляти. А той же Monobank і є такою платформою. Подібних продуктів на Заході дуже мало. Нам залишається тільки криптовалюту додати на ці платформи і експортувати за кордон, заробляючи кошти.
— Stron — досить молода, проте дуже активна команда молодих юридичних талантів. Чи планується в наступному році партнерське розширення?
— У наших співробітників дійсно є можливість у майбутньому стати партнерами. Ми досить молоді й можемо це собі дозволити. Є декілька радників, перед якими ці двері відкриті. Себто все в їхніх руках. Якщо говорити про злиття чи поглинання, то ми точно не будемо ні з ким об’єднуватись чи зливатись. У нас доволі специфічний бізнес, і наша модель відрізняється від стандартної бізнес-моделі юридичної фірми. Це унеможливлює влиття нас у якусь велику юридичну групу. У нас поки доволі органічний ріст. Хоча можливо, ми купили б певну команду, а не фірму, бо нам чужі клієнти не потрібні. Нам цікаво було б залучити когось з WCC, бо маємо на обслуговуванні ІТ-компанії, до яких теоретично можуть навідатись правоохоронні органи. Поки за потреби працюємо з цим на аутсорсі, і якщо й будемо когось залучати в команду, то дуже обережно, бо ціна помилки дуже висока. Але для створення повного циклу, безумовно, в перспективі нам це цікаво. Тобто є потреба в раднику, який прийде з командою і зможе закрити цей напрям, а через 2–3 роки стати повноцінним партнером.
— Вам до душі бути на ринку вузькоспеціалізованим бутіком, чи є плани переростання з часом у юридичну фірму повного циклу?
— Думаю, наразі не час для появи системних юридичних фірм. Сприятливий час для цього пройшов і лишився у минулому. Цьому спряли ті ж іноземні інвестори, яких цікавили об’єкти в різних сферах економіки: агро, фарма, авіа тощо. Зараз всі працюють над поглибленням спеціалізації, тобто розвиваються вглиб, а не вшир. Тому поява юридичних компаній повного циклу скоріше можлива шляхом злиттів чи поглинань. У наш час все ж легше і правильніше бути саме бутіком. Хоча, безумовно, у нас є інтереси і в інших сферах, наприклад, FMCG. Можливо, ми могли б допомогти компаніям, що близькі до роздрібної торгівлі. У нас сильні позиції в e-commerce, і ми могли б допомогти їм гібридизуватись, скажімо, якійсь мережі супермаркетів відкрити свій банк.
— Для юрбізу 2021 — це рік...
— Викликів. Економіка не перебуває в стані стабільності через пандемію. Можна порівняти цю ситуацію зі зламом тектонічних плит. І тут ти можеш або піти під землю, або піднятись. Наша команда докладає максимум зусиль, щоб піднятись. І нам в цьому плані щастить, бо економіка все більше потребує цифрової трансформації.